Suchergebnisse

Статтю присвячено аналізу структури розподілу політичних сил в Європейському парламенті відповідно до результатів виборів в 2019 р., залежно від участі та ідеологічних особливостей голосування на наднаціональному та національному рівнях кожної з країн-учасниць ЄС. Дослідження проведено з використанням статистичного, порівняльного аналізу та методу системного підходу. Показано, що оцінка загальних результатів голосування на рівні ЄС дала можливість розробити структуру розподілу політичних сил на виборах до Європейського парламенту в 2019 р. на наднаціональному рівні. Доведено, що загальна структура позицій єврооптимістів переважає структуру позицій євроскептиків за результатами виборів 2019 р. Визначено певне зростання присутності євроскептиків, зокрема політичної ультраправої, радикальної, націоналістичної політичної сили, зростання впливу об'єднаних лівих, які орієнтовані на євроінтеграцію. Розроблено структуру впливу ідеологічних пріоритетів, становлення до євроінтеграції країн-учасниць ЄС на результати виборів до Європейського парламенту в 2019 р. Встановлено перелік країн-учасниць, які за результатами виборів змінили ставлення до євроінтеграції. Це зокрема: Данія (зміна єврооптимістичного та євроскептичного спрямування та єврооптимізм), Франція, Італія та Польща (зміну єврооптимізму на євроскептицизм), Греція та Велика Британія (зміна євроскептичного спрямування на єврооптимізм). ; The article aims to analyze the structure of the distribution of political forces in the European Parliament in the light of the 2019 elections, depending on the participation and ideological features of the vote at the supranational and national levels of each EU member state. The study was conducted using statistical, benchmarking and systematic approach. It is shown that an assessment of the overall results of the vote at EU level made it possible to develop a structure for the distribution of political forces in the 2019 elections to the European Parliament at the supranational level. Establishing voter turnout in these elections, related to the orientation of EU voters to develop and strengthen their influence on political processes, understanding their ability to realistically solve significant problems in various fields. It is proved that the overall structure of Euro-optimists positions outweighs the structure of Euro-skeptics positions in the 2019 elections. There has been a definite increase in the presence of Eurosceptics, in particular, a political far-right, radical, nationalist political force, and an increase in the influence of the United Left, which is oriented towards European integration. The prerequisites for the development and level of electoral preferences of the population of the EU Member States in the results of the 2019 elections are studied. The distribution of electoral support by political forces following the elections to the European Parliament at the national level has been determined, and changes have been compared with previous elections. The structure of influence of ideological priorities, attitude towards European integration of the EU member states on the results of the European Parliament elections in 2019 is presented. The list of participating countries that resulted in a change of attitude towards European integration, including: Denmark (change of Euro-optimistic and Euro-skeptical direction and Euro-optimism), France, Italy and Poland (change of Euro-optimism to Euro-skepticism), Greece and Greater Europe focus on Euro-optimism).

Статтю присвячено аналізу структури розподілу політичних сил в Європейському парламенті відповідно до результатів виборів в 2019 р., залежно від участі та ідеологічних особливостей голосування на наднаціональному та національному рівнях кожної з країн-учасниць ЄС. Дослідження проведено з використанням статистичного, порівняльного аналізу та методу системного підходу. Показано, що оцінка загальних результатів голосування на рівні ЄС дала можливість розробити структуру розподілу політичних сил на виборах до Європейського парламенту в 2019 р. на наднаціональному рівні. Доведено, що загальна структура позицій єврооптимістів переважає структуру позицій євроскептиків за результатами виборів 2019 р. Визначено певне зростання присутності євроскептиків, зокрема політичної ультраправої, радикальної, націоналістичної політичної сили, зростання впливу об'єднаних лівих, які орієнтовані на євроінтеграцію. Розроблено структуру впливу ідеологічних пріоритетів, становлення до євроінтеграції країн-учасниць ЄС на результати виборів до Європейського парламенту в 2019 р. Встановлено перелік країн-учасниць, які за результатами виборів змінили ставлення до євроінтеграції. Це зокрема: Данія (зміна єврооптимістичного та євроскептичного спрямування та єврооптимізм), Франція, Італія та Польща (зміну єврооптимізму на євроскептицизм), Греція та Велика Британія (зміна євроскептичного спрямування на єврооптимізм). ; The article aims to analyze the structure of the distribution of political forces in the European Parliament in the light of the 2019 elections, depending on the participation and ideological features of the vote at the supranational and national levels of each EU member state. The study was conducted using statistical, benchmarking and systematic approach. It is shown that an assessment of the overall results of the vote at EU level made it possible to develop a structure for the distribution of political forces in the 2019 elections to the European Parliament at the supranational level. Establishing voter turnout in these elections, related to the orientation of EU voters to develop and strengthen their influence on political processes, understanding their ability to realistically solve significant problems in various fields. It is proved that the overall structure of Euro-optimists positions outweighs the structure of Euro-skeptics positions in the 2019 elections. There has been a definite increase in the presence of Eurosceptics, in particular, a political far-right, radical, nationalist political force, and an increase in the influence of the United Left, which is oriented towards European integration. The prerequisites for the development and level of electoral preferences of the population of the EU Member States in the results of the 2019 elections are studied. The distribution of electoral support by political forces following the elections to the European Parliament at the national level has been determined, and changes have been compared with previous elections. The structure of influence of ideological priorities, attitude towards European integration of the EU member states on the results of the European Parliament elections in 2019 is presented. The list of participating countries that resulted in a change of attitude towards European integration, including: Denmark (change of Euro-optimistic and Euro-skeptical direction and Euro-optimism), France, Italy and Poland (change of Euro-optimism to Euro-skepticism), Greece and Greater Europe focus on Euro-optimism).

У статті досліджено ключові напрями співпраці між Україною та країнами Балтії, серед яких виокремлено: продовження забезпечення підтримки інтеграційного руху України до членства в НАТО та ЄС; партнерство у забезпеченні логістичних шляхів транспортування українського продовольства; партнерство України та країн Балтії в процесі відновлення інфраструктури, рекультивації земель та розмінування українських територій; спільна участь у сталому розвитку територій ЄС як перспективи для майбутніх поколінь; двостороннє співробітництво у сфері освіти, науки та технологій. Доведено, що партнерство України із країнами Балтії в короткостроковій та довгостроковій перспективах залежить від встановлених програмних засад взаємодії та трансформацій, які можуть відбуватися на міжнародній арені, на регіональному рівні. Визначено, що посилення процесів реформування за основними сферами, які характерні для останніх років державотворення в Україні, виступатиме чинником зближення та посилення присутності держави в Балтійському регіоні.Ключові слова: партнерство, співпраця України та країн Балтії, міжнародна арена, логістичні шляхи, інтеграційний рух, двостороннє співробітництво, сталий розвиток, відновлення інфраструктури

У статті представлено систематизацію наукових підходів стосовно розвитку транснаціональної концепції, розкрито соціальний феномен міграції в цьому контексті та визначено проблеми асиміляції мігрантів в ЄС та Україні. Доведено, що транснаціональний підхід у дослідженнях міграції може розглядатися як дослідницька перспектива для вивчення феномену перетину кордонів. Встановлено, що Україна, як і ЄС, на загальному наднаціональному рівні використовує типи транснаціональних соціальних просторів, передбачених у дослідженні Т. Файста.Ключові слова: міграція, транснаціональна концепція, асиміляція мігрантів, квоти, міграційна модель, ідентичність, транснаціоналізм.

The article examines the main problems of establishing relations between Great Britain and the European Union after Brexit. The UK's withdrawal from the EU has negative consequences for both parties. However, for Britain, the economic consequences must be minimized in the first place, and for the EU, the political ones. Identifying the main problems and their analysis in the study allows you to develop effective ways to solve existing problems. There are two possible vectors for the development of the EU: increasing flexibility in the structure of the Union and, conversely, strengthening measures aimed at consolidating the Member States. Additionally, promising options for resolving existing controversial issues have been identified. Key words: EU single internal market, economic cooperation, Brexit, customs rules, separatism. ; У статті досліджено основні проблеми встановлення взаємовідносин Великої Британії та Європейського Союзу після Brexit. Вихід Сполученого Королівства з ЄС має негативні наслідки для обох сторін. Проте Британії в першу чергу необхідно мінімізувати економічні наслідки, а ЄС - політичні.Визначення основних проблем та їхній аналіз дає змогу розробити дієві шляхи вирішення наявних проблем. Окреслено два можливі вектори розвитку ЄС: збільшення гнучкості в структурі Союзу і навпаки - посилення заходів, спрямованих на консолідацію держав-членів.Ключові слова: єдиний внутрішній ринок ЄС, економічне співробітництво, Brexit, митні правила, сепаратизм.

The study investigates typical / deviant regions in the context of the evolution of the Ukrainian party system supporting parliamentary and local electoral cycles. The study of this indicator was achieved to examine the Euclidean model. It is indicated that the results of the 1998 parliamentary elections highlight the development of a party system that allows for opposition atypical regions. The distance at this time was an ideological struggle, and in the past has constantly dispersed in the vector "east-west". The description describes that for the results of the 2002 parliamentary elections, there is a transition from the ideological component of opposition in the electoral space to the component structure / opposition of the ruling political forces. A Euclidean survey of the 2006 election results, showing that what happens in the party system survey, using the factors used, using regional authorities in the area, and so on. According to the results of the 2012 parliamentary elections, the level of the national party system exists only once, when a formal functional system of the party system is used, the political party on a large scale is represented in different regions. Research on the results of the 2014 parliamentary elections has shown, having reconciled a significant split of electoral preferences in your vinyl class of small party systems. This tendency was in opposition to a certain growth of the national party system in Ukraine ; У статті досліджується типовість / девіантність регіонів у контексті еволюції української партійної системи впродовж парламентських та місцевих електоральних циклів. Дослідження зазначеного показника здійснено за допомогою обчислення евклідової відстані, запропонованої Р. Туровським. Окреслено існуючі типології регіонів залежно від типовості / девіантності, а також запропоновано визначення регіонально девіантних регіонів. Здійснено аналіз регіонів за вказаною ознакою на основі результатів парламентських виборів (1998 р., 2002 р., 2006 р., 2012 р., 2014 р.) та виборів до органів місцевого самоврядування (2010 р., 2015 р.).

The study investigates typical / deviant regions in the context of the evolution of the Ukrainian party system supporting parliamentary and local electoral cycles. The study of this indicator was achieved to examine the Euclidean model. It is indicated that the results of the 1998 parliamentary elections highlight the development of a party system that allows for opposition atypical regions. The distance at this time was an ideological struggle, and in the past has constantly dispersed in the vector "east-west". The description describes that for the results of the 2002 parliamentary elections, there is a transition from the ideological component of opposition in the electoral space to the component structure / opposition of the ruling political forces. A Euclidean survey of the 2006 election results, showing that what happens in the party system survey, using the factors used, using regional authorities in the area, and so on. According to the results of the 2012 parliamentary elections, the level of the national party system exists only once, when a formal functional system of the party system is used, the political party on a large scale is represented in different regions. Research on the results of the 2014 parliamentary elections has shown, having reconciled a significant split of electoral preferences in your vinyl class of small party systems. This tendency was in opposition to a certain growth of the national party system in Ukraine ; У статті досліджується типовість / девіантність регіонів у контексті еволюції української партійної системи впродовж парламентських та місцевих електоральних циклів. Дослідження зазначеного показника здійснено за допомогою обчислення евклідової відстані, запропонованої Р. Туровським. Окреслено існуючі типології регіонів залежно від типовості / девіантності, а також запропоновано визначення регіонально девіантних регіонів. Здійснено аналіз регіонів за вказаною ознакою на основі результатів парламентських виборів (1998 р., 2002 р., 2006 р., 2012 р., 2014 р.) та виборів до органів місцевого самоврядування (2010 р., 2015 р.).