Suchergebnisse

Визначення місця іншомовної комунікативної компетенції в професійній компетентності сучасного державного службовця проблематика нашого дослідження. Здійснено детальний аналіз вітчизняних наукових праць та законодавчої (нормативної) бази. Встановлено, що важливою умовою для вступу на державну службу та подальшого її проходження на всіх етапах є відповідний рівень професійної компетентності державного службовця. Від рівня професійної компетентності кожного державного службовця залежить ефективність функціонування державної служби загалом. Комунікативна компетенція висвітлена як вагома складова професійної компетентності. Враховуючи необхідність залучення державного службовця до міжнародних відносин, постійного перебування в міжнародному інформаційному просторі, комунікативні навички та достатній рівень знання іноземної мови професійного спрямування стають вирішальними у даному питанні та дають впливають на формування та розвиток іншомовної комунікативної компетенції. З метою розкриття сутності цієї компетенції, наголошено на основних її компонентах та надано пояснення до кожного з них. Доведено, що формування та розвиток іншомовної комунікативної компетенції відбувається одночасно з проходженням професійного навчання державних службовців. Наведено приклади започаткованих на державному рівні програм з вивчення іноземної мови (англійської), до яких залучаються державні службовці. Також зазначається, що самоосвіта та саморозвиток мають не менш вагомий вплив на навчання, що надає можливість самостійно планувати, коригувати, координувати своє навчання та самостійно впливати на формування іншомовної комунікативної компетенції як складової своєї професійної компетентності. Зазначено, що іншомовна комунікативна компетенція посідає чільне місце в професійній компетентності сучасного державного службовця та сприяє застосуванню отриманих під час професійного навчання знань та вмінь у професійній діяльності, використовуючи спеціальні лінгвістичні засоби.

Стаття присвячена розкриттю питання формування іншомовної комунікативної компетенції у здобувачів другого (магістерського) рівня освіти за спеціальністю 281 "Публічне управління та адміністрування". Розглянуто сутність понять "компетенція", "іншомовна компетенція", "комунікативний підхід". Здійснено аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури з питань якісної підготовки сучасних фахівців з державного управління та адміністрування. Обґрунтовано важливість розвитку комунікативної компетенції та необхідність вивчення магістрами з публічного управління та адміністрування іноземних мов в цьому контексті. Зазначено, що комунікативно-орієнтоване навчання іноземної мови, в основі якого покладено комунікативний підхід, передбачає формування у слухачів іншомовної комунікативної компетенції, яка вважається сформованою, якщо слухачі використовують іноземну мову з метою самостійного отримання і розширення своїх знань і досвіду. Встановлено, що характер навичок та вмінь, пов'язаних з формуванням іншомовної комунікативної компетенції при вивченні іноземної (англійської) мови магістрами з публічного управління та адміністрування носить не лише комунікативно-орієнтований, але й професійно-спрямований характер. У дослідженні показані ефективні форми та методи навчання іноземної мови професійного спрямування, зокрема з використанням проєктних технологій, аудіо- та відеоматеріалів, у тому числі автентичних матеріалів. Проведено опитування у формі анкетування серед слухачів магістратури за спеціальністю 281 "Публічне управління та адміністрування" та державних службовців, які проходили навчання з підвищення кваліфікації в Інституті державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту (м. Київ). За результатами проведеного аналізу з'ясовано, що навчальна дисципліна "Іноземна (англійська) мова за професійним спрямуванням" є актуальною у наш час, слухачі виявляють бажання та розуміють необхідність вивчення мов для здійснення подальшої професійної діяльності або використання в різних життєвих ситуаціях, відмічають значне покращення свої знать за час навчання.

Стаття присвячена проблемам формування іншомовної комунікативної компетентності фахівців служби цивільного захисту. Здійснено детальний аналіз вітчизняних наукових джерел досліджуваної теми, стандартів вищої освіти на різних рівнях, Національної рамки кваліфікацій. На прикладі зазначених нормативних документів показано, що комунікативний компонент, а саме – комунікативна компетентність, є складовою професійної компетентності досвідчених висококваліфікованих фахівців. Розглядаючи професійну підготовку майбутніх фахівців сфери цивільного захисту, наголошено, що одним із пріоритетних завдань навчання є формування професійно значущих умінь і навичок, зокрема комунікативних. Виділено гальмівні фактори, які впливають на формування та розвиток комунікативної функції під час професійної підготовки, що можуть завадити професійній діяльності у майбутньому. Доведено, що державний службовець, виконуючи свої безпосередні службові обов'язки, має суміщати комунікативні здібності та іншомовні знання, успішно ними послуговуватися у своїй професійній діяльності. Це сприятиме процесу формування іншомовної комунікативної компетентності, оскільки оволодіння засобами іншомовного спілкування відбувається під час здійснення мовленнєвої діяльності за реальних професійних обставин. Водночас зазначено, що фахівці служби цивільного захисту мають бути спроможними не лише поєднувати спеціальні фахові знання та вміння, знання англійської мови та комунікативні здібності, а й бути у постійному стані балансування між ними, враховуючи значення мовних одиниць у своєму спілкуванні, щоб забезпечити високий рівень виконуваної роботи у своїй професійній діяльності. Підкреслено, що від рівня сформованості іншомовної комунікативної компетентності фахівців значною мірою залежить успішність розв'язання професійних завдань.

Розкрито питання формування іншомовної комунікативної компетентності (далі – ІКК) фахівців сфери цивільного захисту як теоретико-прикладної проблеми у сучасному науковому дискурсі. З метою проведення дослідження здійснено детальний аналіз як низки вагомих вітчизняних наукових праць, так і нормативної бази. Проведено аналіз визначення та сутності основних понять з позиції теорії, виокремлено етапи формування ІКК з огляду на практику. Наголошено, що від рівня професійної компетентності кожного сучасного державного службовця залежить ефективність функціонування державної служби загалом. Вказано, що обов'язковим складником професійної компетентності фахівців сфери цивільного захисту є комунікативна компетентність (далі – КК). Розглянуто поняття КК та наведено його компоненти; окреслено профіль КК державного службовця з його складовими і зазначено, що у своєму складі він містить загальні (стосуються володіння державною мовою) та спеціальні (стосуються володіння іноземною мовою) комунікативні навички. Проаналізовано сутність ІКК. Показано взаємозв'язок та пряму дотичність ІКК до професійної підготовки та діяльності фахівців сфери цивільного захисту. Доведено, що іншомовна комунікативна компетентність є важливим компонентом професійної підготовки сучасних фахівців сфери цивільного захисту для подальшого застосування набутих знань, умінь, навичок та особистісних якостей в іншомовному середовищі, здійснення міжмовної, міжкультурної та міжособистісної комунікації. З'ясовано, що формування ІКК відбуваєься за такого рівня володіння іноземною мовою, який дає змогу використовувати її для задоволення професійних потреб, реалізації особистих ділових контактів і подальшої професійної самоосвіти та самовдосконалення. Автори перелічили фактори, які можуть завадити процесу формування ІКК.