Suchergebnisse

The purpose of the study was to identify and synthesise the interventions used to build the strategies for organising and managing research at universities that can be feasible in Ukraine. To achieve this purpose we provided a descriptive profile of the interventions and strategies used at universities to organise and manage research, rather than the detailed examination of substantive research results. The method of descriptive content analysis was applied to analyse empirical, experimental, review, conceptual, and commentary sources revealing strategies of organising and managing research at universities. The growth and corporate type strategies are dominant at universities, particularly in the USA and EU. The universities mainly seek cost-effective research opportunities that can help the institutions build a strong international brand. The policy of institutional strategic research management aimed at cooperation in research with other sectors seems to be the most feasible and appropriate for the Ukrainian research management context. Creating project management communities was found to be the second most feasible and appropriate strategy of organising and managing the university research in Ukraine. Financial criterion dominates in assessing the interventions for building a strategy of organising and managing research at universities. The university research can be stimulated at the state level through a demand-oriented reform that is aimed at reshaping the management of personnel, talent selection system, and personnel assessment.

The purpose of the study was to identify and synthesise the interventions used to build the strategies for organising and managing research at universities that can be feasible in Ukraine. To achieve this purpose we provided a descriptive profile of the interventions and strategies used at universities to organise and manage research, rather than the detailed examination of substantive research results. The method of descriptive content analysis was applied to analyse empirical, experimental, review, conceptual, and commentary sources revealing strategies of organising and managing research at universities. The growth and corporate type strategies are dominant at universities, particularly in the USA and EU. The universities mainly seek cost-effective research opportunities that can help the institutions build a strong international brand. The policy of institutional strategic research management aimed at cooperation in research with other sectors seems to be the most feasible and appropriate for the Ukrainian research management context. Creating project management communities was found to be the second most feasible and appropriate strategy of organising and managing the university research in Ukraine. Financial criterion dominates in assessing the interventions for building a strategy of organising and managing research at universities. The university research can be stimulated at the state level through a demand-oriented reform that is aimed at reshaping the management of personnel, talent selection system, and personnel assessment.

Проаналізовано українські та зарубіжні (американські) теоретичні дослідження і практичні розробки з кризових комунікацій з метою визначення особливостей кризових комунікацій у сучасних українських реаліях. Для вивчення сутності кризових комунікацій застосовано методи теоретичного аналізу та синтезу, а також метод абстрагування для виділення найважливіших ознак досліджуваного явища. З огляду на порівняльний аналіз змісту практичних посібників із кризових комунікацій виявлено спільні ознаки та відмінності між запропонованими в них методиками з налагодження ефективних кризових комунікацій. Встановлено, що вміння працювати з інформацією під час кризи – її постійний моніторинг, узагальнення, оформлення та підготовка до передання всім задіяним сторонам – досягається за допомогою методів і засобів антикризових комунікацій. Проаналізовано поняття «кризова ситуація», «надзвичайна ситуація», «небезпечна подія», виявлено певну взаємозумовленість між ними та спростовано синонімічність цих термінів. Розглянуто стан розвитку науки щодо кризових комунікацій у США, охарактеризовано основні напрями наукових досліджень та окремі теоретичні засади кризової комунікації як основи для розроблення стратегій управління й реагування на кризові ситуації. Виявлено, що в американських наукових розвідках увагу зосереджено на здатності керівників та всіх стейкхолдерів збирати, поширювати та адаптувати критично важливу інформацію, усвідомлюючи тип кризової ситуації і враховуючи потреби місцевої громади. З'ясовано, що практичні рекомендації щодо створення своєчасних і зрозумілих інформаційних повідомлень для постраждалих осіб стосуються аспектів передання повідомлень, часу поширення інформації, її розуміння та можливої реакції на повідомлення. Виокремлено типи комунікації в кризових ситуаціях, які використовуються на практиці. Запропоновано модель ефективної комунікації в умовах кризи, що містить такі компоненти: обмін інформацією про події між усіма задіяними сторонами, усвідомлення завдань для подолання кризи, ухвалення консолідованих рішень та інформування із вказівками до дій. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на вивчення стратегій кризових комунікацій та їх адаптацію до потреб громад в умовах воєнного стану.

Стаття присвячена розгляду питання розвитку лідерства шкільних учителів у дослідженнях педагогів США в останній чверті ХХ - на початку ХХІ століття. Метою статті є з'ясування ролі лідерства шкільних учителів у досягненні успішного результату реформування системи середньої освіти в США. У роботі використано загальнонаукові методи аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення, за допомогою яких з'ясовано сутність концепції лідерства вчителів, надано характеристику типів (вимірів) лідерських якостей, визначено умови формування та розвитку лідерства вчителів, які рекомендовано створювати на різних рівнях освітньої системи. Зроблено висновок, що кожне шкільне середовище формує власний лідерський потенціал із учителів-носіїв особливої шкільної культури, які й стають головними провідниками інновацій у шкільних організаціях. ; The article deals with the issue of school teachers' leadership development covered in the studies of the US educators in the last quarter of the XX - the beginning of the XXI century. Research on organization culture and its fundamental role in school improvement has highlighted the effectiveness of implementation of changes into school environments where teachers share common vision on work issues and understand the priorities of their schools' development, focus on continuous improvement of their own teaching and learning practices, support collegial decision-making and do not avoid challenges and complexities. It was found out that future belongs to schools which are able to trigger each teacher's leadership potential to exercise it in classroom environment, in school community, in local institutions of professional development or any other social settings. The aspect of the development of new school leaders who are ready to change out-of-date or ineffective practices, who are able to encourage colleagues to learn constantly in order to gain self¬improvement has become meaningful in the USA pedagogy. The purpose of the article is to clarify the role of school teachers in successful outcome of school reform in the United States. In this paper, scientific methods of analysis, synthesis, comparison and generalization are used to determine the essence of the concept of teacher's leadership, as well as to emphasize the characteristics of leadership qualities. It is concluded that each school environment forms its own teachers' leadership potential which represents special school culture so that teachers are considered to be the main change agents in school organizations. The conditions for the teachers' leadership formation and development are recommended at the school, district, and national levels. It is emphasized that in order to become a leader and a true change agent, teachers' constant professional development is recognized as an urgent need. Daily observation of the best colleagues' practices, open exchange of thoughts and reflection on their own achievements and failures should become the basis for the teachers' professional growth. Teachers' leadership potential development should not be limited only to the school level. The initiatives of district administrators, state and government authorities should be systematic in order to provide full support for teachers and promote social respect for teachers' profession. The recommendations of US educators regarding development of school leadership can be used creatively by Ukrainian educators when developing strategies for educational changes in schools.