Suchergebnisse

The authors consider the expediency of singling out mixed models of interaction between civil society and state power. The authors determine the main reasons for the insufficient attention of researchers to mixed models. The authors identify and characterize possible variants of «pure» and mixed models on the basis of the author's approach to the modeling of interaction «civil society –state power». The authors distinguish the following «pure» models of interaction between civil society and state power: 1) statism; 2) confrontational (two types – with the dominance of civil society and with the dominance of state power); 3) consensus (two types – moderate statism and moderate de-statism) 4) self-organization. The authors compare the proposed models with the most common approaches by A. Sungurov, G. Kosov and A. Pasler. The authors determine the basic conditions for the viability of mixed models. As a result, the authors distinguish the following mixed models: 1) «statism and confrontational»; 2) «confrontational and consensus» of two types – statism and de-statism; 3) «confrontational and self- organization»; 4) mixed model of consensus type. The authors note that the proposed approach, enriched by mixed models, expands the possibilities of its application for studying the interaction between civil society and state power in a historical retrospective and for analyzing political thought. The authors conclude that the proposed approach to understanding mixed models opens up great opportunities for analyzing transitional states of interaction between civil society institutions and public authorities in transformational societies. ; В статье рассматривается целесообразность выделения смешанных моделей взаимодействия гражданского общества и государственной власти. Определяются основные причины недостаточного внимания исследователей к смешанным моделям. На основе авторского подхода к моделированию взаимодействия по линии «гражданское общество – государственная власть» выделяются и характеризуются возможные варианты смешанных моделей. Отмечено, что обогащенный смешанными моделями предложенный подход расширяет возможности его применения для исследования взаимодействия гражданского общества и государственной власти в исторической ретроспективе и для анализа политической мысли. Сделан вывод о том, что предложенный подход к пониманию смешанных моделей открывает большие возможности для анализа переходных состояний взаимодействия институтов гражданского общества и органов государственной власти в трансформационных обществах. ; У статті розглядається доцільність виокремлення змішаних моделей взаємодії громадянського суспільства і державної влади. Визначаються основні причини недостатньої уваги дослідників до змішаних моделей. На основі авторського підходу до моделювання взаємодії по лінії «громадянське суспільство – державна влада» виокремлюються та характеризуються можливі варіанти змішаних моделей. Відзначено, що збагачений змішаними моделями запропонований підхід розширює можливості його застосування для дослідження взаємодії громадянського суспільства і державної влади в історичній ретроспективі та для аналізу політичної думки. Зроблено висновок про те, що запропонований підхід до розуміння змішаних моделей відкриває великі можливості для аналізу перехідних станів взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів державної влади у трансформаційних суспільствах.

The authors consider the expediency of singling out mixed models of interaction between civil society and state power. The authors determine the main reasons for the insufficient attention of researchers to mixed models. The authors identify and characterize possible variants of «pure» and mixed models on the basis of the author's approach to the modeling of interaction «civil society –state power». The authors distinguish the following «pure» models of interaction between civil society and state power: 1) statism; 2) confrontational (two types – with the dominance of civil society and with the dominance of state power); 3) consensus (two types – moderate statism and moderate de-statism) 4) self-organization. The authors compare the proposed models with the most common approaches by A. Sungurov, G. Kosov and A. Pasler. The authors determine the basic conditions for the viability of mixed models. As a result, the authors distinguish the following mixed models: 1) «statism and confrontational»; 2) «confrontational and consensus» of two types – statism and de-statism; 3) «confrontational and self- organization»; 4) mixed model of consensus type. The authors note that the proposed approach, enriched by mixed models, expands the possibilities of its application for studying the interaction between civil society and state power in a historical retrospective and for analyzing political thought. The authors conclude that the proposed approach to understanding mixed models opens up great opportunities for analyzing transitional states of interaction between civil society institutions and public authorities in transformational societies. ; В статье рассматривается целесообразность выделения смешанных моделей взаимодействия гражданского общества и государственной власти. Определяются основные причины недостаточного внимания исследователей к смешанным моделям. На основе авторского подхода к моделированию взаимодействия по линии «гражданское общество – государственная власть» выделяются и характеризуются возможные варианты смешанных моделей. Отмечено, что обогащенный смешанными моделями предложенный подход расширяет возможности его применения для исследования взаимодействия гражданского общества и государственной власти в исторической ретроспективе и для анализа политической мысли. Сделан вывод о том, что предложенный подход к пониманию смешанных моделей открывает большие возможности для анализа переходных состояний взаимодействия институтов гражданского общества и органов государственной власти в трансформационных обществах. ; У статті розглядається доцільність виокремлення змішаних моделей взаємодії громадянського суспільства і державної влади. Визначаються основні причини недостатньої уваги дослідників до змішаних моделей. На основі авторського підходу до моделювання взаємодії по лінії «громадянське суспільство – державна влада» виокремлюються та характеризуються можливі варіанти змішаних моделей. Відзначено, що збагачений змішаними моделями запропонований підхід розширює можливості його застосування для дослідження взаємодії громадянського суспільства і державної влади в історичній ретроспективі та для аналізу політичної думки. Зроблено висновок про те, що запропонований підхід до розуміння змішаних моделей відкриває великі можливості для аналізу перехідних станів взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів державної влади у трансформаційних суспільствах.

The author examines the views of representatives of Ukrainian conservatism ideology first third of the twentieth century in the context of public self-organization. The example of works P. Zalyesskyy (1867–1929), A. Nazaruk (1883–1940) and E. Chykalenko (1861–1929), the author gives the basic ideas of Ukrainian conservatives on civil society interaction with public authorities. P. Zalyesskyy substantiates the idea that public self-organization is charac-teristic of modernity. A. Nazaruk notes the importance of internal issues in functioning of NGOs (especially the issue of accumulation of internal resources of members of NGOs). E. Chykalenko proves the importance of the cooperative movement as an important element of civil society. Most members of the Ukrainian conservative movement support the idea of establishment of the monarchy in Ukraine (authoritarian political regime). At the same time, civil society should deter manifestations of negative traits of authoritarianism (excessive centralization and state control of social life). The author compares the attitudes P. Zalyesskyy. O. Nazaruk and E. Chykalenko with those of classic Ukrainian conservatism (V. Lypynski). The author emphasizes the importance of the following provisions Ukrainian Conserva-tive: first, public organizations must rely on internal resources, and secondly, civic education is an important factor in the development of civil society. ; В статье рассматриваются взгляды представителей идеологии украинского консерватизма первой трети ХХ века на проблему общественной самоорганизации. На примере творчества П. Залесского, О. Назарука и Е. Чикаленко отмеченные особенности отражения взаимодействия институтов гражданского общества с ор-ганами государственной власти во взглядах украинских консерваторов. Осуществляется сравнение основных идей с указанной проблематики упомянутых представителей со взглядами классика украинского консервати-зма В. Липинского. Акцентируется внимание на актуальность положений украинских консерваторов о важ-ности гражданского образования в контексте становления гражданского общества. ; У статті розглядаються погляди представників ідеології українського консервати-зму першої третини ХХ століття на проблему громадської самоорганізації. На прикладі творчого доробку П. Залєсського, О. Назарука та Є. Чикаленка відмічені особливості відображення взаємодії інститутів громадянського суспільства з органами державної влади у поглядах українських консерваторів. Здійснюється порівняння основних ідей із визначеної проблематики згаданих представників з поглядами класика українського консерватизму В. Липинського. Акцентується увага на актуальності положень україн-ських консерваторів щодо важливості громадянської освіти в контексті становлення громадянського суспільства.

The author examines the views of representatives of Ukrainian conservatism ideology first third of the twentieth century in the context of public self-organization. The example of works P. Zalyesskyy (1867–1929), A. Nazaruk (1883–1940) and E. Chykalenko (1861–1929), the author gives the basic ideas of Ukrainian conservatives on civil society interaction with public authorities. P. Zalyesskyy substantiates the idea that public self-organization is charac-teristic of modernity. A. Nazaruk notes the importance of internal issues in functioning of NGOs (especially the issue of accumulation of internal resources of members of NGOs). E. Chykalenko proves the importance of the cooperative movement as an important element of civil society. Most members of the Ukrainian conservative movement support the idea of establishment of the monarchy in Ukraine (authoritarian political regime). At the same time, civil society should deter manifestations of negative traits of authoritarianism (excessive centralization and state control of social life). The author compares the attitudes P. Zalyesskyy. O. Nazaruk and E. Chykalenko with those of classic Ukrainian conservatism (V. Lypynski). The author emphasizes the importance of the following provisions Ukrainian Conserva-tive: first, public organizations must rely on internal resources, and secondly, civic education is an important factor in the development of civil society. ; В статье рассматриваются взгляды представителей идеологии украинского консерватизма первой трети ХХ века на проблему общественной самоорганизации. На примере творчества П. Залесского, О. Назарука и Е. Чикаленко отмеченные особенности отражения взаимодействия институтов гражданского общества с ор-ганами государственной власти во взглядах украинских консерваторов. Осуществляется сравнение основных идей с указанной проблематики упомянутых представителей со взглядами классика украинского консервати-зма В. Липинского. Акцентируется внимание на актуальность положений украинских консерваторов о важ-ности гражданского образования в контексте становления гражданского общества. ; У статті розглядаються погляди представників ідеології українського консервати-зму першої третини ХХ століття на проблему громадської самоорганізації. На прикладі творчого доробку П. Залєсського, О. Назарука та Є. Чикаленка відмічені особливості відображення взаємодії інститутів громадянського суспільства з органами державної влади у поглядах українських консерваторів. Здійснюється порівняння основних ідей із визначеної проблематики згаданих представників з поглядами класика українського консерватизму В. Липинського. Акцентується увага на актуальності положень україн-ських консерваторів щодо важливості громадянської освіти в контексті становлення громадянського суспільства.

The article deals with the features and stages of evolution of views D. Dontsov (chief ideologist of Ukrainian integral nationalism) on the interaction between government and civil society. The author defines that the evolution of Dontsov's views pass through three stages. The first stage is a harmonious interaction between civil society and government. The second stage is strengthening the role of the state. The third stage is the denial of the possibility of the existence of civil society institutions in the state. The author compares his basic ideas of certain issues with the views of V. Lipinsky (founder of Ukrainian conservatism). ; Рассматриваются особенности и этапы эволюции взглядов главного идеолога украинского интегрального национализма Д. Донцова на проблему взаимодействия государственной власти и гражданского общества. Осуществляется сравнение его основных идей по данной проблематике с взглядами классика украинского кон- серватизма В. Липинского. ; Розглядаються особливості та етапи еволюції поглядів головного ідеолога українського ін- тегрального націоналізму Д. Донцова на проблему взаємодії державної влади і громадянського суспільства. Здійснюється порівняння його основних ідей із визначеної проблематики з поглядами класика українського консерватизму В. Липинського