Suchergebnisse

In the article an attempt is made to comprehend Ukrainian state formation in cultural value aspects. It is indicated that all modern social processes are based on historical experience of past millenia. Topicality of this experience is most efficiently revealed in the moral sphere. O. Fedorenko calls it value-ethic paradigm of life, S. Troyan stresses out cultural-civilization system in the sphere of values and identity, I. Bredun defines this phenomenon as philosophic-culturological basis of national and civilization identifications.The author comes to decision about the existence of different forms of the singular cultural-civilization identification in broad layers of Ukrainian society. It's quite regular from the point of view that it is Ukrainian consciousness that reflects historical experience of generations. At the same time noncom-formity of some representatives of authority with new expectations from civil society and with the requ-irements of time is indicated.A short analysis of main stages of historical-ethnic development of Ukrainians is made in the article. It is shown that there are common beginnings with many European peoples that lasted big periods of time. For example, Indo-European community covered the period of several millenia. Germanic Balto-Slavic group evolved during 2–3 rd centuries B. C. The early political union «Rus Land» gradually arose within forest-steppe Ukraine. It was based on autonomous households of free owners-warriors, who formed the foundation of civil society. The same social structure was also in Early Medieval European societies.In the 8th century «Rus Land» felt the influence of eastern Muslim societies and Byzantium with its internal problems and external brilliance. On the contrary, Varangian factor and orientation to Western European world was increased. But it was ruined by means of total violence by Moscow Czardom during 17-18th centuries. Since that time Ukraine has fulfilled the mission of victim-donor for modernization of Moscovia in different ancient and new imperial forms. The most «successful» of them was post-reform Russian Empire of the late 19th century and the Soviet Union of the 60-70s of the 20th century. Unfor-tunately, modern Russia can't suggest anything analogical to the world neither by the level of governing nor by the civilization achievements. Nostalgia for the Soviet identity is completely ruined by Russian leaders in the East of Ukraine and in the Crimea. But an important problem is that Ukrainian political class can't suggest the world proper alternative either. An astonishing display of civil self-sacri-fice and cohesion can only at the beginning compensate the lack of well-laid-out state policy of the further deve-lopment of the country.Available scientific material about Slavic homeland and its further structuring completely denies poli-tical myth about «the cradle of three fraternal families». At least one of these «brothers» objectively can not belong to the great Slavic family. Current events doubt Slavic identity of modern Russia and Chris-tian character of its behaviour. The center of Eastern Slavic Christian-Orthodox civilization moves to Ky-iv. This civilization has archaic belief traditions which are expressed in the cultural and linguistic sphere, its own mentality and philosophic perception of reality. In modern conditions it has become the found-ation for structuring and identification of Ukrainian political nation.The article also examines the contradictions of modern Ukrainian history, including those of 2003–2004 and 2013–2014, which some Ukrainian historians interpret as stages of unfinished spiritual civilization revolution.It is noted that there is no effective public policy in the humanitarian sphere, particularly in the ap-proaches to solving the problems of information space and educational branch of Ukraine. They have to become powerful social institutions that will promote processes of cultural identification of inhabitants of our country. In this context, it is underlined that it is necessary to develop own innovative effective mechanisms of the state that should take into account positive international experience, particularly that of European countries ; В статье анализируется современное украинское государственное строительство в культурно-ценносных координатах.Отмечается, что в основе современных социальных процессов лежит историческое наследие минувших тысячелетий. Автор указывает на разные формы единой культурно-цивилизационной идентифика-ции в широких слоях украинского общества что общественное сознание отображает историческое насле-дие поколений. Указывается на несоответствие отдельных представителей власти новым ожиданиям со сторо-ны гражданского общества и требованиям времени.Прослеживаются общие истоки со многими европейскими народами, которые длились большие промежу-тки времени. Подчеркивается, что в современных условиях центр восточнославянской христианско-православной цивилизации перемещается в Киев. Эта цивилизация имеет архаические мировоззренчиские тра-диции, которые вы-ражены в культурно-языковой сфере, собственном менталитете и философском вос-приятии действительности. В современных условиях она стала основой для структурирования и идентифика-ции политической украинской нации.В статье также анализируются неоднозначности современной украинской истории, обращается особое внимание на отсутствие эффективной государственной политики в гуманитарной сфере, в частности в под-ходах к решению проблем информационого пространства и системы образования Украины. Они должны стать мощными социаль-ными институтами, которые будут содействовать процессам культурной иденти-фика-ции жителей нашего государства. В этой связи подчеркивается необходимость разра-ботки собствен-ных инновационных эффективных государственных механизмов кото-рые должны учитывать позитивный иностранный опыт, в частности европейских го-сударств. ; У статті робиться спроба осмислити українське державотворення в культурноцін-нісних координатах. Зазначається, що в основі сучасних суспільних процесів лежить історичний досвід минулих тисячоліть. Автор робить висновок про наявність різних форм єдиної культурно-цивілізаційної ідентифікації в широких верствах українського су-спільства, що саме суспільна свідомість відображає історичний досвід поколінь. Вказу-ється на невідповідність окремих представників влади новим очікуванням з боку грома-дянського суспільства і вимогам часу.Прослідковуються спільні витоки з багатьма європейськими народами, які тривали протягом довгого часу. Наголошується, що в сучасних умовах центр східно-слов'янської християнсько-православної цивілізації переміщається до Києва. Ця цивілі-зація має архаїчні світоглядні традиції, які виражені в культурно-мовній сфері, власному менталітеті і філософському сприйнятті дійсності. У сучасних умовах вона стала ос-новою для структурування та ідентифікації політичної української нації.У статті також аналізуються суперечності новітньої української історії наголошу-ється на відсутності ефективної державної політики в гуманітарній сфері, зокрема. в підходах до вирішення проблем інформаційного простору та освітянської галузі Украї-ни. Вони повинні стати потужними соціальними інститутами, що сприятимуть про-цесам культурної ідентифікації мешканців нашої держави. У цьому контексті зазна-чається необхідність вироблення власних інноваційних ефективних механізмів держа-вотворення, що повинні враховувати позитивний іноземний досвід, зокрема європейських країн