Suchergebnisse

The article researches the essence and content of multicultural pedagogical paradigms common in the world practice. Thus, J. Benx's pedagogical model is understood as a continuous process that requires long-term investments of time and effort, as well as carefully planned actions and monitoring. L. Frazierer's pedagogical concept is aimed at the development of cultural diversity through the introduction of specially designed methodological materials into the educational practices and a special procedure of this material submission. U. Hunter offers multicultural education through the establishment of structural educational priorities, in which the emphasis is shifted towards cultural pluralism and the maintenance of the cultural heritage of disappearing ethnic groups. In the concept of B. Parekh, the content of pedagogical multicultural practices, first of all, is freedom in the study of other cultures, acquainting students with different models of historic knowledge through the use of the entire world cultural heritage. The content of multicultural education for K. Grant is the approval and popularization of an alternative lifestyle for all people on the basis of equality of education and ensuring the availability of knowledge of all cultural diversity. B. Sizemor under multicultural education understands the assimilation of knowledge about various groups and organizations that counteract the oppression and exploitation by studying the realities and ideas which result from their work. S. Nieto considers multicultural education as the pedagogical process aimed at counteracting all forms of discrimination, deepening of interpersonal contacts between pupils and students, spreading the principles of democracy and social justice in the pedagogical process.From the socio-philosophical standpoint, the analysis of the prospects of introducing elements of multicultural pedagogical models into the domestic educational space of the educational institutions as an instrument of tolerance of intercultural relations between Ukraine and Poland is conducted.The problem of the emergence of intercultural contradictions in the context of the existence of the historical memory of separate individuals and the nation as a source of conflict is considered. The priority directions of practical implementation of elements of multicultural pedagogy in the sphere of education, family, church, activity of cultural and educational centers, public associations, mass media with the aim of establishing intercultural dialogue and tolerance of relations between bearers of different cultural traditions are determined. ; W artykulie bada się istota i treść rozpowszechnionych w światowej praktyce multykulturalnych paradygmatów pedagogicznych.Z punktu widzenia położeń społeczno-filozoficznych przeprowadzona analiza perspektyw wprowadzenia do krajowej przestrzeni edukacyjnej wielokulturalnych modeli pedagogicznych jako instrymenta tolerantyzacji stosunków międzykulturalnych pomiędzy Ukrainą a Polską. Biorąc pod uwagę specyfikę społeczeństwa ukraińskiego, do systemu krajowej edukacji zaproponowano włączać elementy multykulturalnych modeli pedagogicznych J. Benksa i S. Nieto.Rozważa się problem powstania sprzeczności międzykulturalnych w kontekście istnienia historycznej pamięci odrębnych osób i narodu jako żródła konfliktu. Proponują się sposoby rozwiązania tego problemu.Określają się priorytetowe kierunki wdrożenia w życie programów wielokuturalnych w organizacji procesu edukacyjno-wychowawczego na poziomie instytucji edukacyjnych, ośrodków kulturalno-edukacyjnych, rodziny, kościoła, stowarzyszeń pozarządowych, mediów. ; У статті досліджується сутність та зміст поширених в світовій практиці мультикультурних педагогічних парадигм. З соціально-філософських позицій проводиться аналіз перспектив упровадження у вітчизняний освітянський простір мультикультурних педагогічних моделей як інструмента толерантизації міжкультурних відносин між Україною та Польщею. Зважаючи на специфіку українського соціуму, в систему вітчизняної освіти пропонується залучати елементи мультикультурних педагогічних моделей Дж. Бенкса та С. Ньєто.Розглядається проблема виникнення міжкультурних протиріч в контексті існування історичної пам'яті окремих індивідів та нації як джерела конфліктів. Пропонуються шляхи розв'язання цієї проблеми.Визначаються пріоритетні напрями втілення в життя мультикультурних програм в організацію навчально-виховного процесу на рівні навчальних закладів, культурно-просвітницьких центрів, сім'ї, церкви, громадських обєднань, засобів масової інформації.

The article researches the essence and content of multicultural pedagogical paradigms common in the world practice. Thus, J. Benx's pedagogical model is understood as a continuous process that requires long-term investments of time and effort, as well as carefully planned actions and monitoring. L. Frazierer's pedagogical concept is aimed at the development of cultural diversity through the introduction of specially designed methodological materials into the educational practices and a special procedure of this material submission. U. Hunter offers multicultural education through the establishment of structural educational priorities, in which the emphasis is shifted towards cultural pluralism and the maintenance of the cultural heritage of disappearing ethnic groups. In the concept of B. Parekh, the content of pedagogical multicultural practices, first of all, is freedom in the study of other cultures, acquainting students with different models of historic knowledge through the use of the entire world cultural heritage. The content of multicultural education for K. Grant is the approval and popularization of an alternative lifestyle for all people on the basis of equality of education and ensuring the availability of knowledge of all cultural diversity. B. Sizemor under multicultural education understands the assimilation of knowledge about various groups and organizations that counteract the oppression and exploitation by studying the realities and ideas which result from their work. S. Nieto considers multicultural education as the pedagogical process aimed at counteracting all forms of discrimination, deepening of interpersonal contacts between pupils and students, spreading the principles of democracy and social justice in the pedagogical process.From the socio-philosophical standpoint, the analysis of the prospects of introducing elements of multicultural pedagogical models into the domestic educational space of the educational institutions as an instrument of tolerance of intercultural relations between Ukraine and Poland is conducted.The problem of the emergence of intercultural contradictions in the context of the existence of the historical memory of separate individuals and the nation as a source of conflict is considered. The priority directions of practical implementation of elements of multicultural pedagogy in the sphere of education, family, church, activity of cultural and educational centers, public associations, mass media with the aim of establishing intercultural dialogue and tolerance of relations between bearers of different cultural traditions are determined. ; W artykulie bada się istota i treść rozpowszechnionych w światowej praktyce multykulturalnych paradygmatów pedagogicznych.Z punktu widzenia położeń społeczno-filozoficznych przeprowadzona analiza perspektyw wprowadzenia do krajowej przestrzeni edukacyjnej wielokulturalnych modeli pedagogicznych jako instrymenta tolerantyzacji stosunków międzykulturalnych pomiędzy Ukrainą a Polską. Biorąc pod uwagę specyfikę społeczeństwa ukraińskiego, do systemu krajowej edukacji zaproponowano włączać elementy multykulturalnych modeli pedagogicznych J. Benksa i S. Nieto.Rozważa się problem powstania sprzeczności międzykulturalnych w kontekście istnienia historycznej pamięci odrębnych osób i narodu jako żródła konfliktu. Proponują się sposoby rozwiązania tego problemu.Określają się priorytetowe kierunki wdrożenia w życie programów wielokuturalnych w organizacji procesu edukacyjno-wychowawczego na poziomie instytucji edukacyjnych, ośrodków kulturalno-edukacyjnych, rodziny, kościoła, stowarzyszeń pozarządowych, mediów. ; У статті досліджується сутність та зміст поширених в світовій практиці мультикультурних педагогічних парадигм. З соціально-філософських позицій проводиться аналіз перспектив упровадження у вітчизняний освітянський простір мультикультурних педагогічних моделей як інструмента толерантизації міжкультурних відносин між Україною та Польщею. Зважаючи на специфіку українського соціуму, в систему вітчизняної освіти пропонується залучати елементи мультикультурних педагогічних моделей Дж. Бенкса та С. Ньєто.Розглядається проблема виникнення міжкультурних протиріч в контексті існування історичної пам'яті окремих індивідів та нації як джерела конфліктів. Пропонуються шляхи розв'язання цієї проблеми.Визначаються пріоритетні напрями втілення в життя мультикультурних програм в організацію навчально-виховного процесу на рівні навчальних закладів, культурно-просвітницьких центрів, сім'ї, церкви, громадських обєднань, засобів масової інформації.