Suchergebnisse

Мета роботи. Розробка комплексного підходу до модернізації системи управління туристичними послугами, який би дозволив ефективно протидіяти негативним наслідкам овертуризму та забезпечити сталий розвиток туристичної галузі. Дизайн/Метод/План дослідження. Використано аналітичний метод – використання статистичних даних, наукових публікацій, офіційних звітів туристичних організацій для аналізу поточного стану туристичного ринку та виявлення основних проблем, пов'язаних з овертуризмом. Компаративний (порівняльний) аналіз – вивчення і порівняння міжнародних практик управління туристичними послугами, зокрема тих, які були успішні у протидії овертуризму в різних країнах. Метод кейс-стаді для проведення детального аналізу конкретних прикладів туристичних місцевостей, які зазнали негативного впливу овертуризму, та оцінка вжитих заходів. Результати дослідження. Запропоновано розглядати овертуризм як комплексну проблему, викликану неконтрольованим зростанням кількості мандрівників на популярних територіях, що призводять до погіршення якості життя резидентів і туристської незадоволеності, руйнування культурної та природної спадщини, шкоди екології, інфраструктурних проблем, погіршення. Обґрунтовано визначення туризмофобії як крайнього вияву овертуризму; запропоновано концептуальну модель їхнього взаємозв'язку; узагальнено сформовані світові підходи до оцінки та запобігання овертуризму для вдосконалення управління туристичними послугами в умовах надмірного туризму. Сформовано стратегії регулювання овертуризму на різних етапах життєвого циклу туристських дестинацій – стратегію стимулювання розвитку туризму, стратегію превентивного реагування, стратегію обмеження туристської діяльності; сформовано та обґрунтовано механізм управління туристичними послугами на основі стратегій подолання овертуризму у зрілих туристських дестинаціях; запропоновано комплекс заходів для запобігання овертуризму на туристичних територіях. Теоретичне значення дослідження. Теоретична значимість результатів дослідження полягає в уточненні та доповненні розуміння сутності овертуризму та туризмофобії, накопиченні наукового знання у галузі вивчення наслідків овертуризму для приймаючих територій. Практичне значення дослідження. Практична значимість дослідження полягає у модернізації системи оцінки та запобігання овертуризму у зрілих туристських дестинаціях. За підсумками розробленого підходу до регулювання туристських послуг з урахуванням стратегій подолання овертуризму можна превентивно реагувати головні ризики виникнення проблем овертуризму. Запропоновані автором структурні моделі впливу туризму на населення та сприйняття дестинації відвідувачами, комплекс заходів щодо запобігання овертуризму можуть бути використані як інструмент планування розвитку туризму. Оригінальність/Цінність/Наукова новизна дослідження. Конкретизовано понятійно-термінологічний апарат овертуризму, визначено аспекти його негативного впливу на дестинації, узагальнено світовий досвід оцінки впливу овертуризму на території, що приймають. Сформовано стратегії регулювання овертуризму на різних етапах життєвого циклу туристських дестинацій та сформовано на цій основі пропозиції щодо розробки та вдосконалення механізму управління туристичними послугами для запобігання овертуризму. Перспективи подальших досліджень. Проблема овертуризму за останні роки з локальної перетворилася на глобальну. Для її вирішення необхідні подальші дослідження та формування комплексу заходів, що враховує інтереси всіх суб'єктів індустрії туризму і розваг, а також дозволятиме зберігати історичні, культурні і природні пам'ятники, що становлять спадщину всього світового суспільства. Тип статті. Теоретичний.

In the case of introduction of visa-free regime between Ukraine and the European Union (EU) there will arise a problem of matching throughput capacity of the Ukrainian checkpoints to the quantity of people who would want to cross the border. The absence of need for obtaining a visa does not eliminate compulsory customs and border control, but it potentially increases the number of people who intend to cross the border. A growing number of border crossings in case of their mismatch with the criteria for checkpoints are a potential non-tariff restricting barrier in international trade. A threat to the image of the country from the occurrence of such a tool of non-tariff regulation indicates relevance of present study. The aim of the work was to study the dynamics of actual and potentially possible border crossings and to define directions for the optimization of procedures of such a crossing to eliminate negative impact of this non-tariff instrument of regulating international trade on the overall image of the country. We analyzed the peculiarities of crossing the border between Ukraine and the EU through automobile crossing points based on quantitative data regarding crossing the Ukrainian–Polish border. The goals and structure of movement across the border by frequency are clarified. We defined criteria for increase in the discrepancy between actual and nominal throughput capacities of the Ukrainian checkpoints. The scientific novelty of present research is establishing the nature of quantitative effect from restricting the crossing of border on the image of the country with the help of world rankings. A practical significance of the study is to identify ways to improve a procedure for crossing the border: 1) by combining Polish and Ukrainian infrastructure of control at checkpoints; 2) by creating separate lined for crossing the border by persons without transportation vehicles; 3) by simplifying a procedure of control at the border both by checking only by border staff and by increasing the value of goods that a citizen can bring into country; 4) by financing technical equipment for crossing points and their infrastructure by introducing a targeted general tax for persons who cross the border; 5) by compiling open and regular statistics of border crossing. A promising direction for further research is the economic substantiation of appropriateness of the proposed ways to improve the throughput capacities of checkpoints.

The hotel sector of the travel industry is the leader according to the indicator of economic growth, which is observed in both developed and developing countries. Even under the economic instability and global natural disasters, the industry has seen growth in recent years. The franchising model for expanding activities is central to all successful hotel chains.The article deals with the franchising model for the travel business expansion and the economic performance of hotel chains such as Marriott International, Wyndham Hotels, and Hilton. They hold a prominent place in the global hotel business, have a steady tendency to expand their business, hold high positions in the ranking of the best franchises in the world and have been recognized by experts.The main risks for the franchisor and franchisee are determined when making a decision on the expansion of the international travel business, which must be taken into account when developing new markets for hotel chains. The main advantages of the franchising model of expansion, which promote understanding between the parties of the franchise agreement, dynamicize hotel chains expansion and allow for reducing their expenses and increasing incomes.It was found that the growth of net profit and total income in the indicated hotel chains was due to the increase in the number of rooms in franchising and the positive dynamics of franchise income. A more dynamic pace occurred after the crisis growth in revenues from the franchisee compared with the managerial model. A closer relationship between revenues and key financial indicators has been proved when using a franchising model.

The purpose of the article is to assess the integration and management of the formation and implementation of the competitive advantages of the Visegrad Four countries in the European market of information, computer, telecommunication (ICT) services based on their analysis in the individual market segments. Design/ Method/ Approach of the study - This study aims to determine the presence and nature of the competitive advantages of countries in the European ICT services market based on the calculation of export specialization indicators, to establish factors for their growth and effective implementation based on the results of structural, regressive, comparative analysis and synthesis. Results - It has been suggested that the introduction of the European rules for market organization stimulated the building-up in the Visegrad Four countries of their competitive advantages in the European ICT services market through innovative investment resources, effective management of private, public sector and international investors and personnel. The practical significance of the study - The accession of Eastern European countries to the European digital market and digital space requires a generalization of the experience of the Visegrad four countries and the identification of factors, directions and priorities of the national policy for the development of the ICT sector. Originality/ value/ scientific novelty of the study - Based on the calculation of the comparative advantage index, different integration and effectiveness of managing the competitive advantages of the Visegrad Four countries, primarily the sphere of IC services to the European market (relatively high - in the Czech Republic due to state financing, moderate - in Poland due to financial support from the state, in Slovakia due to private investment in R&D, low - in Hungary), this situation requires a balanced innovation and investment strategy of the countries in the future, the training of a sufficient number of qualified IT specialists, stimulation of private investment in R&D and business cooperation with the sphere of knowledge by means of tax and administrative incentives, facilitating the transition of small and medium-sized businesses on the principles of economics 4.0. The type of article is empirical.