Suchergebnisse

The article presents scientific argumentation that reflects the importance of researching the integrative contradictions of the communication processes under the context of intensive global social changes. It is emphasized that the contemporary communication processes are characterized by their own qualitatively different integrative potential in mutual orientation and coordination of the actions by the social actors who interact as participants of the communication processes. That is why sociologists usually study various types of the communicative processes, trying to research the contradictive integrative ontological peculiarities of communications of the consensus, cooperative, competitive and conflict type. The communicative specific of the consensus integration is investigated by the author. The proofs of the scientific position that proposes to research the integrative contradictions of the consensus communications by taking into account the functional social influence by two different mechanisms: 1) the mechanism of the legal organization and regulation of human life on the basis of juridical laws which are supported by the consensus communications between the power institutions and the citizens in order to establish the nonviolent peaceful coexistence and 2) the self-organization mechanism of the interactions between individual and collective social actors in the spheres of economy, politics and culture in the democratic civil society. It is determined that the further prospects for the innovative scientific researches of the ontological specifics of the consensus integration as the foundation of the democratic civil society are connected with the need to provide the specialized studies of the contradictory manifestations of the consensus integration in the functionally different cooperative, competitive and conflict communications between individual and collective actors of social life.

У статті здійснена наукова аргументація важливості дослідження інтегративних суперечностей комунікативних процесів в умовах інтенсивних глобальних соціальних змін. Підкреслено, що сучасні комунікативні процеси характеризується якісно відмінним інтегративним потенціалом взаємної спрямованості та узгодженості дій соціальних суб'єктів як учасників комунікацій. Саме тому соціологи вивчають різні типи комунікативних процесів, досліджуючи суперечливу інтегративну онтологічну специфіку комунікацій консенсусного, кооперативного, конкурентного та конфліктного типу. Автором з'ясована комунікативна специфіка консенсусної інтеграції. Надані докази, що при дослідженні інтегративних суперечностей консенсусної комунікації важливо враховувати функціональний соціальний вплив двох різних механізмів: 1) механізму легітимно-правової організації і регуляції суспільного життя, який формується консенсусними комунікаціями як цілеспрямованих зусиль людей і інститутів державної влади з метою утвердження ненасильницького соціального порядку та 2) механізму самоорганізації взаємодій індивідуальних і колективних соціальних суб'єктів у сферах економіки, політики і культури громадянського суспільства. Визначено, що перспективи розвитку наукових досліджень онтологічної специфіки консенсусної інтеграції як фундаментальної умови організації соціального порядку демократичного громадянського суспільства загалом пов'язані з необхідністю проведення спеціалізованого вивчення суперечливих проявів консенсусної інтеграції в функціонально різнорідних кооперативних, конкурентних та конфліктних комунікаціях між індивідуальними та колективними суб'єктами суспільного життя. ; В статье осуществлена научная аргументация важности исследования интегративных противоречий коммуникативных процессов в условиях интенсивных глобальных социальных изменений. Подчеркнуто, что современные коммуникативные процессы характеризуются качественно отличным интегративным потенциалом взаимной направленности и согласованности действий социальных субъектов как участников коммуникации. Именно поэтому социологи изучают различные типы коммуникативных процессов, исследуя противоречивую интегративную онтологическую специфику коммуникаций консенсусного, кооперативного, конкурентного и конфликтного типа. Автором выяснена коммуникативная специфика консенсусной интеграции. Предоставлены доказательства, что при исследовании интегративных противоречий консенсусной коммуникации важно учитывать функциональное социальное влияние двух различных механизмов: 1) механизма легитимно-правовой организации и регуляции общественной жизни, который формируется консенсусными коммуникациями как целенаправленных усилий людей и институтов государственной власти с целшью утверждения ненасильственного социального порядка и 2) механизма самоорганизации взаимодействий индивидуальных и коллективных социальных субъектов в сферах экономики, политики и культуры гражданского общества. Определено, что перспективы развития научных исследований онтологической специфики консенсусной интеграции как фундаментального условия организации социального порядка демократическо гражданского общества в целом связаны с необходимостью проведения специализированного изучения противоречивых проявлений консенсусной интеграции в функционально разнородных кооперативных, конкурентных и конфликтных коммуникациях между индивидуальными и коллективными субъектами общественной жизни. ; The article presents scientific argumentation that reflects the importance of researching the integrative contradictions of the communication processes under the context of intensive global social changes. It is emphasized that the contemporary communication processes are characterized by their own qualitatively different integrative potential in mutual orientation and coordination of the actions by the social actors who interact as participants of the communication processes. That is why sociologists usually study various types of the communicative processes, trying to research the contradictive integrative ontological peculiarities of communications of the consensus, cooperative, competitive and conflict type. The communicative specific of the consensus integration is investigated by the author. The proofs of the scientific position that proposes to research the integrative contradictions of the consensus communications by taking into account the functional social influence by two different mechanisms: 1) the mechanism of the legal organization and regulation of human life on the basis of juridical laws which are supported by the consensus communications between the power institutions and the citizens in order to establish the nonviolent peaceful coexistence and 2) the self-organization mechanism of the interactions between individual and collective social actors in the spheres of economy, politics and culture in the democratic civil society. It is determined that the further prospects for the innovative scientific researches of the ontological specifics of the consensus integration as the foundation of the democratic civil society are connected with the need to provide the specialized studies of the contradictory manifestations of the consensus integration in the functionally different cooperative, competitive and conflict communications between individual and collective actors of social life.

The article presents scientific argumentation that reflects the importance of researching the integrative contradictions of the communication processes under the context of intensive global social changes. It is emphasized that the contemporary communication processes are characterized by their own qualitatively different integrative potential in mutual orientation and coordination of the actions by the social actors who interact as participants of the communication processes. That is why sociologists usually study various types of the communicative processes, trying to research the contradictive integrative ontological peculiarities of communications of the consensus, cooperative, competitive and conflict type. The communicative specific of the consensus integration is investigated by the author. The proofs of the scientific position that proposes to research the integrative contradictions of the consensus communications by taking into account the functional social influence by two different mechanisms: 1) the mechanism of the legal organization and regulation of human life on the basis of juridical laws which are supported by the consensus communications between the power institutions and the citizens in order to establish the nonviolent peaceful coexistence and 2) the self-organization mechanism of the interactions between individual and collective social actors in the spheres of economy, politics and culture in the democratic civil society. It is determined that the further prospects for the innovative scientific researches of the ontological specifics of the consensus integration as the foundation of the democratic civil society are connected with the need to provide the specialized studies of the contradictory manifestations of the consensus integration in the functionally different cooperative, competitive and conflict communications between individual and collective actors of social life. ; В статье осуществлена научная аргументация важности исследования интегративных противоречий коммуникативных процессов в условиях интенсивных глобальных социальных изменений. Подчеркнуто, что современные коммуникативные процессы характеризуются качественно отличным интегративным потенциалом взаимной направленности и согласованности действий социальных субъектов как участников коммуникации. Именно поэтому социологи изучают различные типы коммуникативных процессов, исследуя противоречивую интегративную онтологическую специфику коммуникаций консенсусного, кооперативного, конкурентного и конфликтного типа. Автором выяснена коммуникативная специфика консенсусной интеграции. Предоставлены доказательства, что при исследовании интегративных противоречий консенсусной коммуникации важно учитывать функциональное социальное влияние двух различных механизмов: 1) механизма легитимно-правовой организации и регуляции общественной жизни, который формируется консенсусными коммуникациями как целенаправленных усилий людей и институтов государственной власти с целшью утверждения ненасильственного социального порядка и 2) механизма самоорганизации взаимодействий индивидуальных и коллективных социальных субъектов в сферах экономики, политики и культуры гражданского общества. Определено, что перспективы развития научных исследований онтологической специфики консенсусной интеграции как фундаментального условия организации социального порядка демократическо гражданского общества в целом связаны с необходимостью проведения специализированного изучения противоречивых проявлений консенсусной интеграции в функционально разнородных кооперативных, конкурентных и конфликтных коммуникациях между индивидуальными и коллективными субъектами общественной жизни. ; У статті здійснена наукова аргументація важливості дослідження інтегративних суперечностей комунікативних процесів в умовах інтенсивних глобальних соціальних змін. Підкреслено, що сучасні комунікативні процеси характеризується якісно відмінним інтегративним потенціалом взаємної спрямованості та узгодженості дій соціальних суб'єктів як учасників комунікацій. Саме тому соціологи вивчають різні типи комунікативних процесів, досліджуючи суперечливу інтегративну онтологічну специфіку комунікацій консенсусного, кооперативного, конкурентного та конфліктного типу. Автором з'ясована комунікативна специфіка консенсусної інтеграції. Надані докази, що при дослідженні інтегративних суперечностей консенсусної комунікації важливо враховувати функціональний соціальний вплив двох різних механізмів: 1) механізму легітимно-правової організації і регуляції суспільного життя, який формується консенсусними комунікаціями як цілеспрямованих зусиль людей і інститутів державної влади з метою утвердження ненасильницького соціального порядку та 2) механізму самоорганізації взаємодій індивідуальних і колективних соціальних суб'єктів у сферах економіки, політики і культури громадянського суспільства. Визначено, що перспективи розвитку наукових досліджень онтологічної специфіки консенсусної інтеграції як фундаментальної умови організації соціального порядку демократичного громадянського суспільства загалом пов'язані з необхідністю проведення спеціалізованого вивчення суперечливих проявів консенсусної інтеграції в функціонально різнорідних кооперативних, конкурентних та конфліктних комунікаціях між індивідуальними та колективними суб'єктами суспільного життя.

У статті здійснена наукова аргументація важливості дослідження інтегративних суперечностей комунікативних процесів в умовах інтенсивних глобальних соціальних змін. Підкреслено, що сучасні комунікативні процеси характеризується якісно відмінним інтегративним потенціалом взаємної спрямованості та узгодженості дій соціальних суб'єктів як учасників комунікацій. Саме тому соціологи вивчають різні типи комунікативних процесів, досліджуючи суперечливу інтегративну онтологічну специфіку комунікацій консенсусного, кооперативного, конкурентного та конфліктного типу. Автором з'ясована комунікативна специфіка консенсусної інтеграції. Надані докази, що при дослідженні інтегративних суперечностей консенсусної комунікації важливо враховувати функціональний соціальний вплив двох різних механізмів: 1) механізму легітимно-правової організації і регуляції суспільного життя, який формується консенсусними комунікаціями як цілеспрямованих зусиль людей і інститутів державної влади з метою утвердження ненасильницького соціального порядку та 2) механізму самоорганізації взаємодій індивідуальних і колективних соціальних суб'єктів у сферах економіки, політики і культури громадянського суспільства. Визначено, що перспективи розвитку наукових досліджень онтологічної специфіки консенсусної інтеграції як фундаментальної умови організації соціального порядку демократичного громадянського суспільства загалом пов'язані з необхідністю проведення спеціалізованого вивчення суперечливих проявів консенсусної інтеграції в функціонально різнорідних кооперативних, конкурентних та конфліктних комунікаціях між індивідуальними та колективними суб'єктами суспільного життя. ; В статье осуществлена научная аргументация важности исследования интегративных противоречий коммуникативных процессов в условиях интенсивных глобальных социальных изменений. Подчеркнуто, что современные коммуникативные процессы характеризуются качественно отличным интегративным потенциалом взаимной направленности и согласованности действий социальных субъектов как участников коммуникации. Именно поэтому социологи изучают различные типы коммуникативных процессов, исследуя противоречивую интегративную онтологическую специфику коммуникаций консенсусного, кооперативного, конкурентного и конфликтного типа. Автором выяснена коммуникативная специфика консенсусной интеграции. Предоставлены доказательства, что при исследовании интегративных противоречий консенсусной коммуникации важно учитывать функциональное социальное влияние двух различных механизмов: 1) механизма легитимно-правовой организации и регуляции общественной жизни, который формируется консенсусными коммуникациями как целенаправленных усилий людей и институтов государственной власти с целшью утверждения ненасильственного социального порядка и 2) механизма самоорганизации взаимодействий индивидуальных и коллективных социальных субъектов в сферах экономики, политики и культуры гражданского общества. Определено, что перспективы развития научных исследований онтологической специфики консенсусной интеграции как фундаментального условия организации социального порядка демократическо гражданского общества в целом связаны с необходимостью проведения специализированного изучения противоречивых проявлений консенсусной интеграции в функционально разнородных кооперативных, конкурентных и конфликтных коммуникациях между индивидуальными и коллективными субъектами общественной жизни. ; The article presents scientific argumentation that reflects the importance of researching the integrative contradictions of the communication processes under the context of intensive global social changes. It is emphasized that the contemporary communication processes are characterized by their own qualitatively different integrative potential in mutual orientation and coordination of the actions by the social actors who interact as participants of the communication processes. That is why sociologists usually study various types of the communicative processes, trying to research the contradictive integrative ontological peculiarities of communications of the consensus, cooperative, competitive and conflict type. The communicative specific of the consensus integration is investigated by the author. The proofs of the scientific position that proposes to research the integrative contradictions of the consensus communications by taking into account the functional social influence by two different mechanisms: 1) the mechanism of the legal organization and regulation of human life on the basis of juridical laws which are supported by the consensus communications between the power institutions and the citizens in order to establish the nonviolent peaceful coexistence and 2) the self-organization mechanism of the interactions between individual and collective social actors in the spheres of economy, politics and culture in the democratic civil society. It is determined that the further prospects for the innovative scientific researches of the ontological specifics of the consensus integration as the foundation of the democratic civil society are connected with the need to provide the specialized studies of the contradictory manifestations of the consensus integration in the functionally different cooperative, competitive and conflict communications between individual and collective actors of social life.

The article, in accordance to its main purpose, is devoted to the research of the contradictions of the social tensions political determinants as the specific sources of the strengthening in the contemporary Ukrainian society. The author's conceptual point of view towards the problem under research is presented in the following scientific conclusions. It is estimated that difficulties of the national political system reformation has led to the citizens political consciousness deformation and a political corruption increase. It is argued that, the contemporary Ukrainian society, according to the basic parameters of its social identification, is a post-Soviet society with a democratic modernization being spontaneous and inconsistent. Today a political power of Ukraine supports the conservative scenario of democratic reforms, resulting in the resumption of the obsolete political system functional regimes, with the majority of the Ukrainian citizens being in a state of ambivalence regerding political institutions legality of which is neither supported by law nor morality. Empirical data of the sociological survays representative monitoring indicate the overwhelming majority of the population in relation to the democratic reforms process in Ukraine to be in a state of passivity not believing in their success. That is why Ukraine has formed and is consistently reproducing the political participation practices of the citizens being a real social source of the political corruption. It was found out that an important factor of the Ukrainian society social tension strengthening to be the uncertainty of the political strategy of the two interrelated fundamental problems solving: 1) the territorial integrity of Ukraine and 2) its social integrity. The existing global competition and the real functionality of the social order disorganization ontological factors, such as a social mistrust, corruption, deprivation, armed conflicts, and terrorist actions are the current obstacles to the social and political consolidation of the ...

The article, in accordance to its main purpose, is devoted to the research of the contradictions of the social tensions political determinants as the specific sources of the strengthening in the contemporary Ukrainian society. The author's conceptual point of view towards the problem under research is presented in the following scientific conclusions. It is estimated that difficulties of the national political system reformation has led to the citizens political consciousness deformation and a political corruption increase. It is argued that, the contemporary Ukrainian society, according to the basic parameters of its social identification, is a post-Soviet society with a democratic modernization being spontaneous and inconsistent. Today a political power of Ukraine supports the conservative scenario of democratic reforms, resulting in the resumption of the obsolete political system functional regimes, with the majority of the Ukrainian citizens being in a state of ambivalence regerding political institutions legality of which is neither supported by law nor morality. Empirical data of the sociological survays representative monitoring indicate the overwhelming majority of the population in relation to the democratic reforms process in Ukraine to be in a state of passivity not believing in their success. That is why Ukraine has formed and is consistently reproducing the political participation practices of the citizens being a real social source of the political corruption. It was found out that an important factor of the Ukrainian society social tension strengthening to be the uncertainty of the political strategy of the two interrelated fundamental problems solving: 1) the territorial integrity of Ukraine and 2) its social integrity. The existing global competition and the real functionality of the social order disorganization ontological factors, such as a social mistrust, corruption, deprivation, armed conflicts, and terrorist actions are the current obstacles to the social and political consolidation of the contemporary Ukrainian society. ; Статья, в соответствии с поставленной целью, посвящена исследованию противоречий политических детерминант социальной напряженности как специфических источников ее усиления в современном украинском обществе. Концептуальная позиция автора, относительно содержания проблемы данного исследования, представлена в следующих выводах. В частности, обращено внимание на трудности реформирования политической системы Украины, следствием чего стала деформация политического сознания граждан и растущая политическая коррупция. Аргументировано, что по основным параметрам своей социальной идентификации современное украинское общество является постсоветским, демократическая модернизация которого происходит стихийно и непоследовательно. Нынешняя политическая власть Украины поддерживает консервативный сценарий демократических преобразований, следствием чего стало воспроизводство устаревших функциональных режимов политической системы, в результате чего большинство граждан Украины находятся в состоянии амбивалентности по отношению к политическим институтам, легальность которых не подкреплена ни правом ни моралью. Эмпирические данные репрезентативных мониторинговых социологических исследований показывают, что подавляющее большинство населения по отношению к процессу демократических преобразований в Украине находится в состоянии пассивности и не верит в их успех. Именно поэтому в Украине сформировались и стабильно воспроизводятся практики политического участия граждане, которые реально являются социальным источником политической коррупции. Выяснено, что важным факторами усиления социальной напряженности в украинском обществе является неопределенность политической стратегии решения двух взаимосвязанных фундаментальных проблем: 1) территориальной целостности Украины и 2) ее социальной целостности. Существующая глобальная конкуренция и реальная функциональность онтологических факторов дезорганизации социального порядка, таких как социальное недоверие, коррупция, депривация, вооруженные конфликты и террористические акции в настоящее время являются препятствиями социально и политической консолидации современного украинского общества. ; Стаття, у відповідності до поставленої мети, присвячена дослідженню суперечностей політичних детермінант соціальної напруженості як специфічних джерел її посилення в сучасному українському суспільстві. Концептуальна позиція автора, стосовно змісту визначеної проблеми дослідження, представлена в наступних висновках. Зокрема, звернуто увагу на труднощі реформування політичної системи України, наслідком чого стала деформація політичної свідомості громадян та зростаюча політична корупція. Аргументовано, що за основними параметрами своєї соціальної ідентифікації сучасне українське суспільство є пострадянським, демократична модернізація якого відбувається стихійно і непослідовно. Нинішня політична влада України підтримує консервативний сценарій демократичних перетворень, наслідком чого стало відтворення застарілих функціональних режимів політичної системи, внаслідок чого більшість громадян України знаходяться у стані амбівалентності по відношенню до політичних інститутів, легальність яких не підкріплена ні правом, ні мораллю. Емпіричні дані репрезентативних моніторингових соціологічних досліджень засвідчують, що переважна більшість населення по відношенню до процесу демократичних перетворень в Україні знаходиться у стані пасивності та не вірить у їх успіх. Саме тому в Україні сформувалися і стабільно відтворюються практики політичної участі громадяни, які реально є соціальним джерелом політичної корупції. З'ясовано, що важливим чинниками посилення соціальної напруженості в українському суспільстві є невизначеність політичної стратегії вирішення двох взаємопов'язаних фундаментальних проблем: 1) територіальної цілісності України та 2) її соціальної цілісності. Існуюча глобальна конкуренція та реальна функціональність онтологічних чинників дезорганізації соціального порядку, таких як соціальна недовіра, корупція, депривація, збройні конфлікти та терористичні акції на даний час є перешкодами соціальної та політичної консолідації сучасного українського суспільства.

The article, in accordance to its main purpose, is devoted to the research of the contradictions of the social tensions political determinants as the specific sources of the strengthening in the contemporary Ukrainian society. The author's conceptual point of view towards the problem under research is presented in the following scientific conclusions. It is estimated that difficulties of the national political system reformation has led to the citizens political consciousness deformation and a political corruption increase. It is argued that, the contemporary Ukrainian society, according to the basic parameters of its social identification, is a post-Soviet society with a democratic modernization being spontaneous and inconsistent. Today a political power of Ukraine supports the conservative scenario of democratic reforms, resulting in the resumption of the obsolete political system functional regimes, with the majority of the Ukrainian citizens being in a state of ambivalence regerding political institutions legality of which is neither supported by law nor morality. Empirical data of the sociological survays representative monitoring indicate the overwhelming majority of the population in relation to the democratic reforms process in Ukraine to be in a state of passivity not believing in their success. That is why Ukraine has formed and is consistently reproducing the political participation practices of the citizens being a real social source of the political corruption. It was found out that an important factor of the Ukrainian society social tension strengthening to be the uncertainty of the political strategy of the two interrelated fundamental problems solving: 1) the territorial integrity of Ukraine and 2) its social integrity. The existing global competition and the real functionality of the social order disorganization ontological factors, such as a social mistrust, corruption, deprivation, armed conflicts, and terrorist actions are the current obstacles to the social and political consolidation of the contemporary Ukrainian society. ; Статья, в соответствии с поставленной целью, посвящена исследованию противоречий политических детерминант социальной напряженности как специфических источников ее усиления в современном украинском обществе. Концептуальная позиция автора, относительно содержания проблемы данного исследования, представлена в следующих выводах. В частности, обращено внимание на трудности реформирования политической системы Украины, следствием чего стала деформация политического сознания граждан и растущая политическая коррупция. Аргументировано, что по основным параметрам своей социальной идентификации современное украинское общество является постсоветским, демократическая модернизация которого происходит стихийно и непоследовательно. Нынешняя политическая власть Украины поддерживает консервативный сценарий демократических преобразований, следствием чего стало воспроизводство устаревших функциональных режимов политической системы, в результате чего большинство граждан Украины находятся в состоянии амбивалентности по отношению к политическим институтам, легальность которых не подкреплена ни правом ни моралью. Эмпирические данные репрезентативных мониторинговых социологических исследований показывают, что подавляющее большинство населения по отношению к процессу демократических преобразований в Украине находится в состоянии пассивности и не верит в их успех. Именно поэтому в Украине сформировались и стабильно воспроизводятся практики политического участия граждане, которые реально являются социальным источником политической коррупции. Выяснено, что важным факторами усиления социальной напряженности в украинском обществе является неопределенность политической стратегии решения двух взаимосвязанных фундаментальных проблем: 1) территориальной целостности Украины и 2) ее социальной целостности. Существующая глобальная конкуренция и реальная функциональность онтологических факторов дезорганизации социального порядка, таких как социальное недоверие, коррупция, депривация, вооруженные конфликты и террористические акции в настоящее время являются препятствиями социально и политической консолидации современного украинского общества. ; Стаття, у відповідності до поставленої мети, присвячена дослідженню суперечностей політичних детермінант соціальної напруженості як специфічних джерел її посилення в сучасному українському суспільстві. Концептуальна позиція автора, стосовно змісту визначеної проблеми дослідження, представлена в наступних висновках. Зокрема, звернуто увагу на труднощі реформування політичної системи України, наслідком чого стала деформація політичної свідомості громадян та зростаюча політична корупція. Аргументовано, що за основними параметрами своєї соціальної ідентифікації сучасне українське суспільство є пострадянським, демократична модернізація якого відбувається стихійно і непослідовно. Нинішня політична влада України підтримує консервативний сценарій демократичних перетворень, наслідком чого стало відтворення застарілих функціональних режимів політичної системи, внаслідок чого більшість громадян України знаходяться у стані амбівалентності по відношенню до політичних інститутів, легальність яких не підкріплена ні правом, ні мораллю. Емпіричні дані репрезентативних моніторингових соціологічних досліджень засвідчують, що переважна більшість населення по відношенню до процесу демократичних перетворень в Україні знаходиться у стані пасивності та не вірить у їх успіх. Саме тому в Україні сформувалися і стабільно відтворюються практики політичної участі громадяни, які реально є соціальним джерелом політичної корупції. З'ясовано, що важливим чинниками посилення соціальної напруженості в українському суспільстві є невизначеність політичної стратегії вирішення двох взаємопов'язаних фундаментальних проблем: 1) територіальної цілісності України та 2) її соціальної цілісності. Існуюча глобальна конкуренція та реальна функціональність онтологічних чинників дезорганізації соціального порядку, таких як соціальна недовіра, корупція, депривація, збройні конфлікти та терористичні акції на даний час є перешкодами соціальної та політичної консолідації сучасного українського суспільства.

The article, in accordance to its main purpose, is devoted to the research of the contradictions of the social tensions political determinants as the specific sources of the strengthening in the contemporary Ukrainian society. The author's conceptual point of view towards the problem under research is presented in the following scientific conclusions. It is estimated that difficulties of the national political system reformation has led to the citizens political consciousness deformation and a political corruption increase. It is argued that, the contemporary Ukrainian society, according to the basic parameters of its social identification, is a post-Soviet society with a democratic modernization being spontaneous and inconsistent. Today a political power of Ukraine supports the conservative scenario of democratic reforms, resulting in the resumption of the obsolete political system functional regimes, with the majority of the Ukrainian citizens being in a state of ambivalence regerding political institutions legality of which is neither supported by law nor morality. Empirical data of the sociological survays representative monitoring indicate the overwhelming majority of the population in relation to the democratic reforms process in Ukraine to be in a state of passivity not believing in their success. That is why Ukraine has formed and is consistently reproducing the political participation practices of the citizens being a real social source of the political corruption. It was found out that an important factor of the Ukrainian society social tension strengthening to be the uncertainty of the political strategy of the two interrelated fundamental problems solving: 1) the territorial integrity of Ukraine and 2) its social integrity. The existing global competition and the real functionality of the social order disorganization ontological factors, such as a social mistrust, corruption, deprivation, armed conflicts, and terrorist actions are the current obstacles to the social and political consolidation of the contemporary Ukrainian society. ; Статья, в соответствии с поставленной целью, посвящена исследованию противоречий политических детерминант социальной напряженности как специфических источников ее усиления в современном украинском обществе. Концептуальная позиция автора, относительно содержания проблемы данного исследования, представлена в следующих выводах. В частности, обращено внимание на трудности реформирования политической системы Украины, следствием чего стала деформация политического сознания граждан и растущая политическая коррупция. Аргументировано, что по основным параметрам своей социальной идентификации современное украинское общество является постсоветским, демократическая модернизация которого происходит стихийно и непоследовательно. Нынешняя политическая власть Украины поддерживает консервативный сценарий демократических преобразований, следствием чего стало воспроизводство устаревших функциональных режимов политической системы, в результате чего большинство граждан Украины находятся в состоянии амбивалентности по отношению к политическим институтам, легальность которых не подкреплена ни правом ни моралью. Эмпирические данные репрезентативных мониторинговых социологических исследований показывают, что подавляющее большинство населения по отношению к процессу демократических преобразований в Украине находится в состоянии пассивности и не верит в их успех. Именно поэтому в Украине сформировались и стабильно воспроизводятся практики политического участия граждане, которые реально являются социальным источником политической коррупции. Выяснено, что важным факторами усиления социальной напряженности в украинском обществе является неопределенность политической стратегии решения двух взаимосвязанных фундаментальных проблем: 1) территориальной целостности Украины и 2) ее социальной целостности. Существующая глобальная конкуренция и реальная функциональность онтологических факторов дезорганизации социального порядка, таких как социальное недоверие, коррупция, депривация, вооруженные конфликты и террористические акции в настоящее время являются препятствиями социально и политической консолидации современного украинского общества. ; Стаття, у відповідності до поставленої мети, присвячена дослідженню суперечностей політичних детермінант соціальної напруженості як специфічних джерел її посилення в сучасному українському суспільстві. Концептуальна позиція автора, стосовно змісту визначеної проблеми дослідження, представлена в наступних висновках. Зокрема, звернуто увагу на труднощі реформування політичної системи України, наслідком чого стала деформація політичної свідомості громадян та зростаюча політична корупція. Аргументовано, що за основними параметрами своєї соціальної ідентифікації сучасне українське суспільство є пострадянським, демократична модернізація якого відбувається стихійно і непослідовно. Нинішня політична влада України підтримує консервативний сценарій демократичних перетворень, наслідком чого стало відтворення застарілих функціональних режимів політичної системи, внаслідок чого більшість громадян України знаходяться у стані амбівалентності по відношенню до політичних інститутів, легальність яких не підкріплена ні правом, ні мораллю. Емпіричні дані репрезентативних моніторингових соціологічних досліджень засвідчують, що переважна більшість населення по відношенню до процесу демократичних перетворень в Україні знаходиться у стані пасивності та не вірить у їх успіх. Саме тому в Україні сформувалися і стабільно відтворюються практики політичної участі громадяни, які реально є соціальним джерелом політичної корупції. З'ясовано, що важливим чинниками посилення соціальної напруженості в українському суспільстві є невизначеність політичної стратегії вирішення двох взаємопов'язаних фундаментальних проблем: 1) територіальної цілісності України та 2) її соціальної цілісності. Існуюча глобальна конкуренція та реальна функціональність онтологічних чинників дезорганізації соціального порядку, таких як соціальна недовіра, корупція, депривація, збройні конфлікти та терористичні акції на даний час є перешкодами соціальної та політичної консолідації сучасного українського суспільства.

The article presents analytical sociological approach that is oriented to the scientific research of the division of labor as the archetypal source of social integration, social conflicts and social tensions the European public space. Devoted that the division of labor archetype is the fundamental transcultural stimulus for the resource development in the contemporary societies and is the important determinative factor for supporting and strengthening integrative foundations of public space in these societies. The specialized conceptions of social and public space, which have been elaborated in the European sociology for explanation the conflict-and the risk manifestations of the division of labor in the individual and collective labor practices were analysed by the author. Argued that in the globalized multicultural public space of the contemporary European societies take place the constant reproduction of the different intercultural conflicts which are the functional manifestations of the of division of labor between individual and collective actors of social life. Substantiated that the social foundation of these intercultural conflicts are the different forms of social tension which reflect the concrete circumstances of social inequality, violence, social exclusion, deprivation, protest behavior in the system of the labor practices and also in the different models of employment of the working population. Proved the necessity of further development of the fundamental and applied scientific researchers of the new intercultural conflicts and the forms of social tensions in the labor activities that are reproduce in the multicultural European public space. Such scientific researchers would be the important stimulus for the development of the theory and methodology of the public management.