Suchergebnisse

Abstract
Why would anyone want to travel fast? This paper places local evaluations of velocity in the context of purpose, distinguishing between the excursion of the hunter, the perpetual annual circuit of the reindeer herder and the one-off journey. Reindeer hooves and sledge runners enhance human velocity on the ground. In its extreme reduction of friction, aviation mimics the soul-flight of shamans and compresses distance, but also creates new purposes and concepts of destination, while telecommunication abolishes distance altogether. In generating their own purposes and rhythms, reindeer, aircraft and radio each generate different kinds of personhood and ways of feeling.

Siberia is a vast and varied region, linked horizontally to the circumpolar Arctic and vertically to Mongolia and Central Asia. Nineteenth-century anthropological fieldwork was important abroad, particularly in America. From the 1920 to 1980s, Siberia was almost totally isolated from outside research and from comparative anthropology. However, Soviet anthropologists conducted lengthy fieldwork, producing a huge corpus of valuable material in Russian. Their questions were specific to their ideological situation, for example placing indigenous peoples in a Marxist evolutionary framework, and during the 1930s, many suffered imprisonment and execution. Topics became more sociological in the 1960s, and when the region opened to foreigners around 1990, a new wave of young researchers conducted long-term fieldwork, producing a flourishing new literature in English and shifting the emphasis from historical reconstruction to current issues. Topics in this new literature include the state, agency, modernization, shamanism, animal spirits, resource development, and empowerment. Throughout all periods, indigenous people themselves have also been involved in research.

The Siberian Northeast shows striking parallels between the cosmologies of hunters and reindeer herders. What may this tell us about the transformation from hunting to pastoralism? This article argues for a structural identity between hunting and sacrifice, and for the domestication of the reindeer as the result of hunters' efforts to use sacrifice to control the accidental variables of the hunt. Hunters can practise their ethos of 'trust' with prey only through highly controlled ritual enactments. We describe two: the famous bear festival of theAmurGulf region and the consecrated reindeer of the Eveny. Both express the same overall logic by which sacrifice functions as an ideal hunt. The animal is involved in a relation not of domination but of trust, while also undergoing a process of taming. We therefore suggest that the reindeer's domestication may be based not only on ecological or economic adaptations, but also on cosmology.

Мета. Розробка практичного алгоритму для керування психосоціальними ризиками в організаціях на основі вимог стандарту ISO 45003:2021 «Occupational health and safety management - Psychological health and safety at work - Guidelines for managing psychosocial risks».
Методи дослідження. Для оцінки психосоціального ризику використано модель «краватка-метелик», яка передбачає проведення оцінки ризику переживання стресу з урахуванням впливу небезпечних психосоціальних чинників на ймовірність настання небезпечної події, визначеного за результатами застосування опитувального листка.
Результати. Запропоновано проводити оцінку психосоціальних ризиків з урахуванням інтенсивності та тривалості впливу стресогенного чинника на працівника. Розроблені матриці для визначення тяжкості наслідків залежно від інтенсивності та тривалості переживання стресу працівником та оцінки рівня психосоціального ризику. Розроблена шкала для оцінки ймовірності розвитку захворювань під впливом стресу. Визначено величину психосоціального ризику для машиніста компресорної установки з урахуванням тринадцяти небезпечних психосоціальних чинників, які збільшують ймовірність виникнення небезпечної події – переживання стресу працівником. Розроблені рекомендації для зменшення стресового навантаження на машиніста компресорної установки.
Наукова новизна. Встановлено взаємозв'язок між небезпечними психосоціальними чинниками та реакцією працівників на переживання стресу.
Практична цінність. Розроблено опитувальник-анкету для машиніста компресорної установки, в якому представлено п'ять груп небезпечних чинників: аспекти організації роботи, соціальні чинники, робоче середовище, обладнання, небезпечні завдання з пропозиціями конкретних факторів, які притаманні виробничому процесу.