The effects of falsification of meat of slaughtered animals with sodium hydrocarbonate on their quality and safety ; Вплив фальсифікації м'яса забійних тварин натрієм гідрокарбонатом на їх якість і безпечність
State monitoring is carried out to verify compliance with the requirements of the legislation on safety and individual indicators of food quality by market operators who produce meat and meat products, store (wholesale bases) and sell (agro-markets, supermarkets, etc.). When establishing a food hazard, the following conditions are taken into account: the usual conditions of use of the food by the consumer, each stage of its production, processing and circulation; information provided to the consumer, including labeling, including end-of-use (use) information, and other publicly available information on the avoidance of adverse health effects, food-related or food category the possible short- or long-term impact of the food on the health of the person consuming it and on future generations; possible cumulative toxicity effect. Therefore, it is important to develop simple, rapid methods for determining the adulteration of beef, pork, mutton, and meat of goat when carrying out risk-oriented controls on the sale of chilled and chilled meat in agri-food markets under different storage and marketing conditions. The falsification of chilled meat of slaughtered animals with a solution of sodium bicarbonate for 3–4 days of sale at temperatures from 0 to 6 °C was established: in beef and meat of goat – a weakly positive reaction (up to 5%), in pork and mutton positive (5.1% and more). Also falsification of meat of slaughtered animals with a solution of sodium bicarbonate on 17–18 (for beef) and 13–14 days of realization at temperatures from 0 to minus 1 °C was established: in beef, pork and meat of goat – a weak positive reaction (up to 5%), positive in mutton (5.1% or more). The technique of establishing adulteration was based on the use of an alcoholic solution of chrome dark blue with a mass concentration of 0.5%, applied to the surface of the muscle tissue, and after 1–2 seconds, the presence of pale pink color was established – in the absence of meat processing with sodium bicarbonate or from light purple to dark purple in the presence of sodium bicarbonate depending on the amount of meat processed up to 5.0% and 5.1% or more. The results of the studies showed that the stability of the color intensity in the falsification of meat of slaughtered animals by treatment with sodium hydrogen carbonate was 99.9%. The influence of sodium bicarbonate on the quality and safety of meat of slaughtered animals for 3–4 days of realization at temperatures 0–6 °C and 17–18 (for beef) and 13–14 days of realization at temperatures from 0 to minus 1 °C has been established: the content of microorganisms in the superficial layers of muscle tissue decreased significantly (P < 0.01, P < 0.001), and slightly increased slightly in the deep layers (P < 0.05); the pH was significantly (P < 0.001) increased and ranged from 6.45 ± 0.023 to 6.72 ± 0.018; NMAOAM content tended to decrease, but the difference was not significant in the case of a weakly positive reaction (at temperatures of 0–6 °C in beef and meat of goat) and a slight decrease (P < 0.05) in pork and mutton (positive reaction); at temperatures from 0 to minus 1 °C, NMAOAM content tended to decrease, but a significant difference, except for beef (1.10 times, (P < 0.05), was not established: in pork – 1.11 and meat of goat – 1.4 times, where the indicators slightly exceeded the limits of the standards of quality meat (103 CFU/g), respectively – (9.89 ± 2.65) ×102, (10.03 ± 3.62) ×102 and(10.4 ± 2.29) × 102 CFU/g, while in mutton (positive reaction) it decreased significantly by 1.05 times and was within the limits – 9.87 ± 0.27×102 CFU/g. ; Державний моніторинг проводиться з метою перевірки виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів операторами ринку, які здійснюють виробництво м'яса та м'ясних продуктів, зберігають (оптові бази) та реалізують (агропродовольчі ринки, супермаркети тощо). Під час встановлення небезпечності харчового продукту враховуються: звичайні умови використання харчового продукту споживачем, кожна стадія його виробництва, переробки та обігу; інформація, надана споживачеві, зокрема про маркування включно з інформацією про дату кінцевого споживання (використання), та інша загальнодоступна споживачеві інформація про уникнення негативних для здоров'я наслідків, пов'язаних з харчовим продуктом чи категорією харчових продуктів; можливий короткостроковий чи довгостроковий вплив харчового продукту на здоров'я людини, яка його споживає, та на майбутні покоління; можливий накопичувальний ефект токсичності. Тому важливо при здійсненні ризик-орієнтованого контролю за реалізації остиглого та охолодженого м'яса на агропродовольчих ринках за різних умов зберігання й реалізації – розробляти прості, експресні методики визначення фальсифікації яловичини, свинини, баранини, козлятини. Установлено фальсифікацію охолодженого м'яса забійних тварин розчином натрію гідрокарбонату на 3–4 добу реалізації за температури від 0 до 6 °С: у яловичині і козлятині – слабопозитивну реакцію (до 5%), у свинині й баранині позитивну (5,1% і більше). Також установлено фальсифікацію м'яса забійних тварин розчином натрію гідрокарбонату на 17–18 (для яловичини) і 13–14 добу реалізації за температури від 0 до мінус 1 °С: у яловичині, свинині й козлятині – слабопозитивну реакцію (до 5%), у баранині позитивну (5,1% і більше). Методика встановлення фальсифікації ґрунтувалася на застосуванні спиртового розчину хромового темно-синього з масовою концентрацією 0,5%, що наносили на поверхню м'язової тканини, і через 1–2 секунди встановлювали наявність блідо-рожевого кольору – за відсутності обробки м'яса гідрокарбонатом натрію або наявності від світло-фіолетового до темно-фіолетового кольору – за наявності гідрокарбонату натрію залежно від кількості за обробки м'яса до 5,0% та 5,1% і більше. Результатами досліджень встановлено, що стабільність показників інтенсивності кольору за фальсифікації м'яса забійних тварин обробкою розчином натрію гідрокарбонатом становила 99,9%. Установлено вплив натрію гідрокарбонату на якість та безпечність м'яса забійних тварин на 3–4 добу реалізації за температури 0–6 °С та на 17–18 (для яловичини) і на 13–14 добу реалізації за температури від 0 до мінус 1 °С: вірогідно (P < 0,01, P < 0,001) зменшувався вміст мікроорганізмів у поверхневих шарах м'язової тканини, а у глибоких шарах дещо незначно вірогідно підвищувався (P < 0,05); величина рН вірогідно (P < 0,001) підвищувалась і знаходилась в межах від 6,45 ± 0,023 до 6,72 ± 0,018; уміст МАФАнМ мав тенденцію до зниження, але різниця була не вірогідною за слабопозитивної реакції (за температури 0–6 °С у яловичині і козлятині) і незначно вірогідне зниження (P < 0,05) у свинині і баранині (позитивна реакція); за температури від 0 до мінус 1°С уміст МАФАнМ мав тенденцію до зниження, але вірогідної різниці, крім яловичини (у 1,10 рази, (P < 0,05), не було встановлено: у свинині – у 1,11 і козлятині – у 1,4 разу, де показники незначно перевищували межу нормативів доброякісного м'яса (103 КУО/г) відповідно – (9,89 ± 2,65) × 102, (10,03 ± 3,62) × 102 і (10,04 ± 2,29) × 102 КУО/г; а у баранині (позитивна реакція) значно знижувався у 1,05 рази і був в межах нормативів – 9,87 ± 0,27×102 КУО/г.