Suchergebnisse

The author analyzes dynamic changes of social structure of Donbas region that were caused by numerous migrations and governmental industrialization.These factors converted Ukrainian territory into a biethnic region with the pro-Russian vectors. It is indicated that elimination of Ukrainian villages took place during collectivization, collapse of the traditional frame of the society, and Holodomor of 1932–33 – a famine-genocide with physical elimination of millions of people. Demographic losses of the Ukrainian rural population, its substitution by migrants from nearby territories, deprivation of economic ground through the prohibition of private peasant economies, as well as deportation during the Soviet period, deprived the most numerous national group of possibilitiess for future development.The industrialization, guided by the state, systematically changed the social and settlement structure of the population. Numerous migrations, aimed at the industrial production, caused massive flows of the Russian population to the urbanized cities. As a result, migration dynamics unified and assimilated different ethnic groups with the Russian lifestyle, language, and culture as the pillar favored by the state. It is indicated that the social base of the industrial region was formed as a conglomerate of labor migrants, deported population, amnestied and demobilized persons, whose values were corrected by the state through dividing them into loyal and disloyal to the Soviet regime.It is distinguished that the economic crisis, shutdown of unprofitable mines in the region negatively influenced the population and entailed social tension, taking into account the settlement structure geared to production maintenance. The poor social position of Ukrainians from the professional standpoint became the specific of the region. In fact, leading positions in profitable spheres and administration were taken by the members of other ethnonational groups. The author argues that the social specifics of Donbas, correlation of ethnonational and social-professional structure of the population did not favor public activity and political influence on the development of Ukrainians, which resulted in the humanitarian loss of the region. ; Аналізуються динамічні зміни соціальної структури Донбасу, що в ході численних міграцій та планової індустріалізації перетворили українську територію на дво­етнічний регіон з проросійськими орієнтаціями. Вказано, що знищення українського села відбувалося під час примусової колективізації, коли руйнувалась традиційна соціальна система, та Голодомору 1932–33 рр., за допомогою якого фізично винищувалося населення. Демографічні втрати українського сільського населення, заміщення його переселенцями з сусідніх територій, позбавлення економічного підґрунтя через заборону приватної власності селянських господарств, депортації у радянський період позбавили перспектив майбутнього розвитку найчисельнішу національну групу. Планомірно, що керована державою індустріалізація змінила соціально-поселенську структуру населення. Численні міграції, спрямовані на промислове виробництво, спричинили наплив значної кількості російського населення в урбанізоване місто. Як наслідок, міграційна динаміка уніфікувала, асимілювала різні етнічні групи в російському стилі життя, мові, культурі як домінуючій та протегованій державою. Вказано, що соціальна база промислового регіону формувалася як конгломерат трудових мігрантів, депортованого населення, амністованих, демобілізованих, потрібність яких вміло коригувала держава через поділ на лояльних та нелояльних до неї. Виділено, що економічна криза, закриття нерентабельних шахт у регіоні, враховуючи поселенську структуру, зорієнтовану на обслуговування виробництва, негативно вплинули на стан населення, спричинили соціальну напругу. Специфікою регіону стала незначна статусна роль українців у професійному плані, адже керівні посади у галузях, що дають прибуток та забезпечують адміністрування, посідали представники інших етнонаціональних груп. Соціальна специфіка Донбасу, співвідношення етнонаціональної та соціально-професійної структури населення не сприяли громадській сформованості та політичному впливу на процеси української сторони, що і привело до гуманітарної втрати регіону.

The article considers the peculiarities of ethnonational processes in Donetsk and Luhansk regions, discloses social and political foundations of shaping specific Donetsk identity as the basis for formation of a separated space. It emphasizes that politization of contemporary national relations in the region manifests itself in propaganda of fake identities and forcing of assimilation processes in occupied territories. ; У статті розглядаються особливості етнонаціональних процесів в Донецькій та Луганській областях, розкривається соціально-політичний ґрунт донецької ідентичності як основи відокремленого простору. Наголошується, що політизація сучасних національних відносин у регіоні виявляється у пропагуванні фейкових ідентичностей та форсуванні асиміляційних процесів на окупованих територіях.

The article considers the peculiarities of ethnonational processes in Donetsk and Luhansk regions, discloses social and political foundations of shaping specific Donetsk identity as the basis for formation of a separated space. It emphasizes that politization of contemporary national relations in the region manifests itself in propaganda of fake identities and forcing of assimilation processes in occupied territories. ; У статті розглядаються особливості етнонаціональних процесів в Донецькій та Луганській областях, розкривається соціально-політичний ґрунт донецької ідентичності як основи відокремленого простору. Наголошується, що політизація сучасних національних відносин у регіоні виявляється у пропагуванні фейкових ідентичностей та форсуванні асиміляційних процесів на окупованих територіях.

The article observes the transformational processes in educational environment of the Donetsk region and hightights the vectors of pro-European and reverse models of educational processes. The author emphasises on the differences between reformation and indocrination, alanyzes upbringing of the younger generation and necesserity to develop a program of prevention the manipulative methods which influence on the consciousness of youth through the educational channels. Education of Ukraine has become the prolongation to the Soviet system. Russification and the relics of Soviet values have played a key role in the process of losing of Ukrainian positions in the Donetsk region and Lugansk region. The occupation of these territories lays a deeper diversity in worldvie, because the occupants support the basis of the "Russian world" through education and mass media. Ukrainian education has gone from deideologization, humanization and national orientation to the European vector of change. The reform of Ukrainian school is aimed at forming an active position of student in the modern world. The Donetsk region have suffered from a strong russification of schools, which even today demonstrate the lowest rates for teaching on Ukrainian language. The occupied territory of the Donbas is subjected to political and cultural reprogramming of population according to the Russian inrerest. They do it through the educational processes by the way of forced introduction of a pro-Russian model into school curricula. The processes of indocrination appeared in the purposeful reorientation of teaching courses and program material according to the Russian context. In the content we could see the shifting emphasis, revision of the humanitarian disciplines in the discourse of Slavic (Russian) world restoration. It is important to develop methodological support and a broad informative basis for responding to a humanitarian attack by a neighboring state.