У статті досліджується роль фінансовопромислових груп в українській політиці – саме вони контролюють значну частину української економіки, володіють чималими фінансовими та інтелектуальними ресурсами. Вплив ФПГ на політику є значним і майже не дослідженим. Дослідницький фокус зосереджується на двох представниках великого капіталу – групі «Приват» (Ігор Коломойський) та групі СКМ Ріната Ахметова, які протягом своєї бізнесісторії часто конкурували одна з одною. Метою статті є опис політики вказаних ФПГ та її наслідків в умовах політичної та економічної нестабільності в Україні. У статті з'ясовується, що прагнення законсервувати ситуацію і зберегти ресурси веде до поступового знецінення, або втрати ресурсів, а готовність брати участь ув зміні ситуації з ризиком втрати ресурсів надає нові ресурси і можливості. Навіть якщо ресурсів в цілому стає менше, гравець з активною позицією отримує їх більше, а у гравця з пасивною позицією вони зменшуються.
This paper examines the importance of financial and industrial groups or «oligarchs» in Ukrainian politics, because they control a significant part of Ukrainian economy, have a major TV channels. Their influence on politics is significant and almost unexplored. The focus is primarily on the behaviors of big business as the owner of significant financial and intellectual resources with experience out of different situations. Further research focus is concentrated on large capital and only two of its brightest representatives group «Privat» (Igor Kolomoisky) and group «SCM» (Rinat Akhmetov), who often competed with each other for their business history. The goal of gender policy description will be specified FIG and its consequences in terms of political and economic instability in Ukraine. In the article it appears that the passive policy and the desire to conserve resources and save situation leads to a gradual impairment or loss of resources and willingness to participate in changing the situation with the risk of loss of resources provides new resources and opportunities. Active position makes it possible to adapt to new circumstances and to find a new advantageous position, which provides new resources. Even if resources as a whole become less active position player gets them more than a player with a passive attitude they are reduced. The significance of financial-industrial groups or "oligarchs" for Ukrainian politics is dissonant with the degree of their research by domestic political scientists. "Oligarchs" control a significant part of the Ukrainian economy, owning major TV channels. Their influence on politics is considerable and almost not investigated. Although the use of the concept of "oligarch" as a scientific term, A. Kolodiy substantiated in 2001, in the article "Oligarchs" and "oligarchy": the meaning of concepts and Ukrainian political reality "[3], however, the use of the term" financially- industrial "or" financial and political groups ". The main reason for the rejection of the concept of "oligarch" was that it passed from the category of terminology to the category of the usual-everyday vocabulary and turned into a universal label. As a result, scientists are trying not to use it, however, the measure of research "financial and industrial groups" (hereinafter - FIGs) is not sufficient. The reason for ignoring this phenomenon on the part of researchers is the non-traditional nature of such an object of research, as opposed to the usual political parties, civil society and non-governmental organizations, and the limited factual basis. ; У статті досліджується роль фінансовопромислових груп в українській політиці – саме вони контролюють значну частину української економіки, володіють чималими фінансовими та інтелектуальними ресурсами. Вплив ФПГ на політику є значним і майже не дослідженим. Дослідницький фокус зосереджується на двох представниках великого капіталу – групі «Приват» (Ігор Коломойський) та групі СКМ Ріната Ахметова, які протягом своєї бізнесісторії часто конкурували одна з одною. Метою статті є опис політики вказаних ФПГ та її наслідків в умовах політичної та економічної нестабільності в Україні. У статті з'ясовується, що прагнення законсервувати ситуацію і зберегти ресурси веде до поступового знецінення, або втрати ресурсів, а готовність брати участь ув зміні ситуації з ризиком втрати ресурсів надає нові ресурси і можливості. Навіть якщо ресурсів в цілому стає менше, гравець з активною позицією отримує їх більше, а у гравця з пасивною позицією вони зменшуються. ; У статті досліджується роль фінансовопромислових груп в українській політиці – саме вони контролюють значну частину української економіки, володіють чималими фінансовими та інтелектуальними ресурсами. Вплив ФПГ на політику є значним і майже не дослідженим. Дослідницький фокус зосереджується на двох представниках великого капіталу – групі «Приват» (Ігор Коломойський) та групі СКМ Ріната Ахметова, які протягом своєї бізнесісторії часто конкурували одна з одною. Метою статті є опис політики вказаних ФПГ та її наслідків в умовах політичної та економічної нестабільності в Україні. У статті з'ясовується, що прагнення законсервувати ситуацію і зберегти ресурси веде до поступового знецінення, або втрати ресурсів, а готовність брати участь ув зміні ситуації з ризиком втрати ресурсів надає нові ресурси і можливості. Навіть якщо ресурсів в цілому стає менше, гравець з активною позицією отримує їх більше, а у гравця з пасивною позицією вони зменшуються.
