Suchergebnisse

The features of the electoral process financing as a prerequisite for the democratic nature of elections, its conducting in accordance with international democratic standards are investigated. The range of problems associated with the financing of the electoral process is analyzed. In particular, the creation of equal conditions for candidates and political parties during the financing campaign is highlighted. The problem of the use of financial constraints during pre-election agitation is examined. The features of formation and use of election funds of the electoral process subjects are analyzed. Such aspects as the size of the election fund and the feasibility of its limitations, sources of fund formation and its specific use during elections are considered. The issue of public funding of election campaigns is analyzed. It is stressed that its implementation should be realized on equal conditions with respect to all participants of the election process. Important attention is paid to the issue of transparency of the electoral process, opportunities for citizens promptly and systematically receive accurate and objective information about financial status of candidates and their families, the sources of funding and especially the use of election funds of the electoral process subjects. The issue of financial cooperation of the electoral process subjects with mass media in the sphere of political advertising and payment services provided by candidates on equal terms with other actors both in public and in private «mass media» is analyzed. The problem of election commissions financing as a condition for their effective and independent activities regarding election administration is showed. The level of legal regulation of the problem of the electoral process financing in international legal documents of universal (international) and regional (European) level is examined. ; Рассмотрена суть и особенности финансирования избирательного процесса как важного условия обеспечения демократичности выборов. Показаны проблемы финансирования предвыборной агитации, прозрачности финансирования выборов, ограничения, связанные с финансированием избирательной кампании и т. п. ; Розглянуто суть та особливості фінансування виборчого процесу як важливої умови забезпечення демократичності виборів. Показано проблеми фінансування передвиборної агітації, прозорості фінансування виборів, обмеження, пов'язані із фінансуванням виборчої кампанії тощо.

The article analyzes such phenomenon as technical candidates which is relevant to the electoral practice of modern Ukraine. Scientists emphasize that the problem is actualized due to the fact that the research of technical candidates and their role in the electoral process is not adequately covered in the domestic and foreign political science. Mentions of this contemporary phenomenon can be found more at the level of journalism and political analytics, which necessitates the need for a comprehensive scientific study of technical candidates during election campaigns.Based on the analysis of the positions of Ukrainian and foreign experts, the authors identify the goal which is inherent in the technical candidates: to create more favorable conditions for winning the "candidate-host" on the elections. In order to help their "employer", technical candidates defraud the votes of his opponents; increase the representation of the "candidate-host " in election commissions; use explicit or implicit support of this candidate; are inactive during election races etc.Researchers propose their own definition according to which technical candidates are understood as false persons who participate in the election campaign, not for victory but for realization the interests of other subjects of the electoral process by manipulating voters. Scientists, however, emphasize that it is incorrect to refer to the category of technical candidates independent, but unpopular politicians who, although acting in their own interests, have no chance of winning, or use specific elections as a springboard for the next ones.The authors also consider the problem of qualitative assessment of technical candidates and conclude that this phenomenon is not an illegal phenomenon, but its application leads to violation of moral and ethical principles, implies manipulation and can significantly distort the election result. Researchers point out that the main condition for neutralizing the influence of technical candidates on the course and election results is a high level of electoral culture of citizens. ; У статті здійснено аналіз такого актуального для виборчої практики сучасної України феномену, як технічні кандидати. Науковці наголошують, що проблематика актуалізується завдяки тому, що у вітчизняній та зарубіжній політичній науці дослідження технічних кандидатів та їхньої ролі у виборчому процесі не є належною мірою висвітлені. Згадки про цей сучасний феномен зустрічаються більше на рівні публіцистики та політичної аналітики, що зумовлює необхідність комплексного наукового дослідження технічних кандидатів під час виборчих кампаній.На основі аналізу позицій українських та зарубіжних експертів автори виокремлюють мету, притаманну для технічних кандидатів: створити більш сприятливі умови для перемоги на виборах «кандидата-господаря». Для цього, щоб допомогти своєму «роботодавцеві», технічні кандидати відтягують голоси його опонентів; збільшують представництво «кандидата-господаря» у виборчих комісіях; користуються його явною чи прихованою підтримкою; є малоактивними під час виборчих перегонів тощо.Дослідники пропонують власне визначення технічних кандидатів, під якими розуміють підставних осіб, які беруть участь у виборах не задля перемоги, а для реалізації інтересів інших учасників виборчих перегонів шляхом маніпулювання виборцями. Науковці при цьому наголошують, що до категорії технічних кандидаті некоректно відносити самостійних, однак непопулярних політиків, які хоч і діють у власних інтересах, однак не мають жодних шансів на перемогу, або використовують конкретні вибори як трамплін для наступних.Також автори розглядають проблему якісної оцінки технічних кандидатів та приходять до висновку: цей феномен не є протизаконним явищем, однак його застосування призводить до порушення морально-етичних принципів, передбачає застосування маніпуляцій та може призвести до суттєвого викривлення результату виборів. Дослідники наголошують, що головною умовою нейтралізації впливу технічних кандидатів на хід та результати виборів є високий рівень електоральної культури громадян.

The article reveals the essence of the term «national minority». In particular, the main features of national minorities are highlighted, namely: a smaller population than the rest of the country; the presence of cultural, linguistic, religious or racial differences from the majority of society; the desire to preserve their language, culture and traditions; awareness of one's own uniqueness and identity, desire to save and protect it; the presence of identification with a nation organized in another country.The authors analyze the process of forming and implementing state policy to protect national minorities in Poland and Ukraine. Scientists use quantitative (number and demographic characteristics of national minorities, territorial character of their settlements, financial support of national minorities by the state, political activity of national minorities, etc.) and qualitative (peculiarities of functioning of institutions that protect the rights of national minorities, the level of conformity of national minority rights protection policy with international standards, features of mechanisms of international cooperation in the sphere of the legal protection of minorities, satisfaction of information needs of ethnic minorities and others) criterias.Based on the research, the authors confirm that the state policy of Poland and Ukraine for protection of national minorities has both common and distinctive features. The most different are the quantitative and demographic indicators of national minorities in Poland and Ukraine. In addition, the authors state that by some qualitative criterias (the level of compliance of state ethnopolitics with international standards and the provision of national minorities with sources of information), Poland is ahead of Ukraine and creates conditions that more effectively contribute to the protection of the rights of national minorities. ; У статті розкривається суть поняття «національна меншина». Зокрема, виділено основні риси національних меншин, а саме: менша чисельність у порівнянні з рештою населення країни; наявність культурних, мовних, релігійних чи расових відмінностей від основної частини суспільства; прагнення зберегти свою мову, культуру і традиції; усвідомлення власної унікальності та ідентичності, бажання її зберегти та захистити; наявність ідентифікації себе з нацією, організованою в іншій країні.Автори аналізують процес формування та реалізації державної політики щодо захисту прав національних меншин в Польщі та Україні. Для аналізу особливостей державної етнополітики науковці використовують як кількісні (чисельність та демографічні характеристики національних меншин, територіальний характер їхнього розселення, фінансова підтримка національних меншин з боку держави, політична активність національних меншин тощо), так і якісні (особливості функціонування інституцій, які здійснюють захист прав національних меншин, рівень відповідності політики захисту прав національних меншин міжнародним стандартам, особливості механізмів міжнародного співробітництва у сфері правового захисту прав національних меншин, ступінь задоволення інформаційних потреб національних меншин та ін.) параметри.На основі проведеного дослідження автори стверджують, що державна політика Польщі та України щодо захисту прав національних меншин має як спільні, так і відмінні риси. Найбільш відмінними є кількісно-демографічні показники національних меншин в Польщі та Україні. Крім того, автори констатують, що за деякими якісними параметрами (рівень відповідності державної етнополітики міжнародним стандартам та забезпеченість національних меншин джерелами інформації) Польща випереджає Україну та створює умови, які більш ефективно сприяють захисту прав національних меншин.

The article reveals the essence of the term «national minority». In particular, the main features of national minorities are highlighted, namely: a smaller population than the rest of the country; the presence of cultural, linguistic, religious or racial differences from the majority of society; the desire to preserve their language, culture and traditions; awareness of one's own uniqueness and identity, desire to save and protect it; the presence of identification with a nation organized in another country.The authors analyze the process of forming and implementing state policy to protect national minorities in Poland and Ukraine. Scientists use quantitative (number and demographic characteristics of national minorities, territorial character of their settlements, financial support of national minorities by the state, political activity of national minorities, etc.) and qualitative (peculiarities of functioning of institutions that protect the rights of national minorities, the level of conformity of national minority rights protection policy with international standards, features of mechanisms of international cooperation in the sphere of the legal protection of minorities, satisfaction of information needs of ethnic minorities and others) criterias.Based on the research, the authors confirm that the state policy of Poland and Ukraine for protection of national minorities has both common and distinctive features. The most different are the quantitative and demographic indicators of national minorities in Poland and Ukraine. In addition, the authors state that by some qualitative criterias (the level of compliance of state ethnopolitics with international standards and the provision of national minorities with sources of information), Poland is ahead of Ukraine and creates conditions that more effectively contribute to the protection of the rights of national minorities. ; У статті розкривається суть поняття «національна меншина». Зокрема, виділено основні риси національних меншин, а саме: менша чисельність у порівнянні з рештою населення країни; наявність культурних, мовних, релігійних чи расових відмінностей від основної частини суспільства; прагнення зберегти свою мову, культуру і традиції; усвідомлення власної унікальності та ідентичності, бажання її зберегти та захистити; наявність ідентифікації себе з нацією, організованою в іншій країні.Автори аналізують процес формування та реалізації державної політики щодо захисту прав національних меншин в Польщі та Україні. Для аналізу особливостей державної етнополітики науковці використовують як кількісні (чисельність та демографічні характеристики національних меншин, територіальний характер їхнього розселення, фінансова підтримка національних меншин з боку держави, політична активність національних меншин тощо), так і якісні (особливості функціонування інституцій, які здійснюють захист прав національних меншин, рівень відповідності політики захисту прав національних меншин міжнародним стандартам, особливості механізмів міжнародного співробітництва у сфері правового захисту прав національних меншин, ступінь задоволення інформаційних потреб національних меншин та ін.) параметри.На основі проведеного дослідження автори стверджують, що державна політика Польщі та України щодо захисту прав національних меншин має як спільні, так і відмінні риси. Найбільш відмінними є кількісно-демографічні показники національних меншин в Польщі та Україні. Крім того, автори констатують, що за деякими якісними параметрами (рівень відповідності державної етнополітики міжнародним стандартам та забезпеченість національних меншин джерелами інформації) Польща випереджає Україну та створює умови, які більш ефективно сприяють захисту прав національних меншин.

The article analyzes such phenomenon as technical candidates which is relevant to the electoral practice of modern Ukraine. Scientists emphasize that the problem is actualized due to the fact that the research of technical candidates and their role in the electoral process is not adequately covered in the domestic and foreign political science. Mentions of this contemporary phenomenon can be found more at the level of journalism and political analytics, which necessitates the need for a comprehensive scientific study of technical candidates during election campaigns.Based on the analysis of the positions of Ukrainian and foreign experts, the authors identify the goal which is inherent in the technical candidates: to create more favorable conditions for winning the "candidate-host" on the elections. In order to help their "employer", technical candidates defraud the votes of his opponents; increase the representation of the "candidate-host " in election commissions; use explicit or implicit support of this candidate; are inactive during election races etc.Researchers propose their own definition according to which technical candidates are understood as false persons who participate in the election campaign, not for victory but for realization the interests of other subjects of the electoral process by manipulating voters. Scientists, however, emphasize that it is incorrect to refer to the category of technical candidates independent, but unpopular politicians who, although acting in their own interests, have no chance of winning, or use specific elections as a springboard for the next ones.The authors also consider the problem of qualitative assessment of technical candidates and conclude that this phenomenon is not an illegal phenomenon, but its application leads to violation of moral and ethical principles, implies manipulation and can significantly distort the election result. Researchers point out that the main condition for neutralizing the influence of technical candidates on the course and election results is a high level of electoral culture of citizens. ; У статті здійснено аналіз такого актуального для виборчої практики сучасної України феномену, як технічні кандидати. Науковці наголошують, що проблематика актуалізується завдяки тому, що у вітчизняній та зарубіжній політичній науці дослідження технічних кандидатів та їхньої ролі у виборчому процесі не є належною мірою висвітлені. Згадки про цей сучасний феномен зустрічаються більше на рівні публіцистики та політичної аналітики, що зумовлює необхідність комплексного наукового дослідження технічних кандидатів під час виборчих кампаній.На основі аналізу позицій українських та зарубіжних експертів автори виокремлюють мету, притаманну для технічних кандидатів: створити більш сприятливі умови для перемоги на виборах «кандидата-господаря». Для цього, щоб допомогти своєму «роботодавцеві», технічні кандидати відтягують голоси його опонентів; збільшують представництво «кандидата-господаря» у виборчих комісіях; користуються його явною чи прихованою підтримкою; є малоактивними під час виборчих перегонів тощо.Дослідники пропонують власне визначення технічних кандидатів, під якими розуміють підставних осіб, які беруть участь у виборах не задля перемоги, а для реалізації інтересів інших учасників виборчих перегонів шляхом маніпулювання виборцями. Науковці при цьому наголошують, що до категорії технічних кандидаті некоректно відносити самостійних, однак непопулярних політиків, які хоч і діють у власних інтересах, однак не мають жодних шансів на перемогу, або використовують конкретні вибори як трамплін для наступних.Також автори розглядають проблему якісної оцінки технічних кандидатів та приходять до висновку: цей феномен не є протизаконним явищем, однак його застосування призводить до порушення морально-етичних принципів, передбачає застосування маніпуляцій та може призвести до суттєвого викривлення результату виборів. Дослідники наголошують, що головною умовою нейтралізації впливу технічних кандидатів на хід та результати виборів є високий рівень електоральної культури громадян.

Розкрито суть та особливості російсько-українського конфлікту на сучасному етапі. Конфлікт розглядається з геополітичної позиції як бажання Росії добитися зміни балансу сил на міжнародній арені. Проаналізовано основні можливі варіанти трансформації сучасної міжнародної системи. ; The article dwells on the peculiarities of current Russian-Ukrainian conflct, which is viewed as an act of Russian Federation aggression on the sovereign Ukrainian state and which is a flgrant violation of international law. The Russian-Ukrainian conflct is viewed globally as an attempt of Russian aggressor-state to change the geopolitical balance of power on the international arena. The aggressive policy of Russia is a challenge to the modern international system, an attempt to implement the Kremlin's imperial ambitions to become a leading country in the world, and, thus, restoring bipolarity of the world existent in the past. The authors emphasize that the imperial plans of the Russian Federation have currently failed. Military achievements of Russia in Ukraine are much smaller than they were expected to be. At the same time, the international community united against the aggressor-state imposing economic sanctions which, along with a signifiant decline of the world oil and natural gas prices, adversely affect functioning of the Russian economy. The international image of the Russian Federation has also incurred a considerable damage.This situation, according to the authors, has forced Russia to pay attention to the East where China may be the main ally, which, however, has its own plans and national interests that have questioned the close Russian-Chinese alliance. Active inclusion of Russia in the war in Syria is also the evidence of Kremlin's attempts to return to the geopolitical arena, divert Russian population attention from the failures on the Ukrainian front, and obtain concessions or even complete removal of sanctions. But the situation shows that the Russian government's plans are still far from fulfilment.Taking into consideration the geopolitical scale of the Russian-Ukrainian conflct, the authors predict various options for the transformation of the international system: unipolarity, bipolarity, multipolarity, or uni-multipolarity. The last two options are the most likely to appear. However, the features of transformation of the international system are determined by many factors, among which the main are the following ones: actions and will of the Russian authorities; success of Ukrainian authorities reforms; level of Ukrainian society stability; events in Syria; the level of consolidation in Europe; the result of the upcoming presidential elections in the United States and others. ; Раскрыта суть и особенности русско-украинского конфликта на современном этапе. Конфликт рассматривается с геополитической позиции как желания России добиться изменения баланса сил на международной арене. Проанализированы основные возможные варианты трансформации современной международной системы

The research analyzes peculiarities of militarization/demilitarization of the world as one of modern tendencies of international relations. Authors emphasize that despite the existence of a bipolar international system and tough confrontation between the two superpowers, the international community attempted to limit inflence of the military factor in international relations.After the dissolution of the Soviet Union and the collapse of a bipolar system, there was hope that the process of demilitarization would become more intense, making the world less aggressive and more secure. Such expectations, according to the authors, were not unfounded, because at the early 21st century the clearly processes of demilitarization were observed.Russian aggression against sovereign Ukrainian state is considered by authors as the event that could become a turning point which will certify the beginning of militarization processes.According to the authors, this can be explained by several reasons, as the aggression has shown the following features: the rules of law fail to operate against the brute military force; any nonnuclear country in the world has no guarantees for its own security; reliable guarantee against the aggressive actions can only be provided via state's own military power; there are still many security threats in the world, so the military factor should not be neglected. The situation is reinforced by events in the Middle East, the intensifiation of international terrorism, etc.Authors emphasize that it is still quite early to talk about trends to militarization in the world, as too little time has passed already. While still the series of events (increasing the funding of defense sector in many countries, increasing the number of armies, large-scale military exercises, changing of military doctrines etc.) shows that many of the foundations for future militarization have already laid. However, the authors stress that development of events in Ukraine and the Middle East will have crucial inflence on the transformation of the impact of military factor in international relations.With the successful resolution of these conflcts the returning of the international community on the path of demilitarization can be expected. In the case of escalating of mentioned conflcts, it will lead to a signifiant increase in militarization of the world ; Раскрыта суть и особенности милитаризации/демилитаризации как одной из современных тенденций международных отношений. Агрессивная политика Российской Федерации рассматривается как фактор, который может в будущем способствовать трансформации процессов демилитаризации в направлении роста роли военного фактора в международных отношениях. ; Розкрито суть та особливості мілітаризації/демілітаризації як однієї із сучасних тенденцій міжнародних відносин. Агресивна політика Російської Федерації розглядається як чинник, що може у майбутньому сприяти трансформації процесів демілітаризації у напрямку зростання ролі військового фактора у міжнародних відносинах