In this publication formation of policy of Bolsheviks of rather housing question is considered. Housing policies of the Soviet power – some kind of unique experiment in the sphere of housing which had no analogs in the world and was conducted at the beginning of the XX century with an exception of a private ownership on the earth and the real estate, with change of a control system of housing and activity of people, formation of labor and household collectives, with development of state and departmental form of ownership on housing. All these processes happened in the uniform ideological field, in uniform political and welfare borders. Article purpose – not only to analyse theories which influenced formation of policy of Bolsheviks in a housing question, but also to track the embodiment them in life of the Soviet society.On the basis of the new approaches caused by the need for more objective estimates of historical heritage under conditions of democratization public lives the population life kommunization problem and also policy of Bolsheviks of rather housing question is investigated and reinterpreted. Process of change of old inhabited economy on anti-market destroyed house owners and apartments owners, liquidated old and created new types of development of living space, resisted to private individual housing. K. Marx, F. Engels and V. Lenin's views of strategy and tactics of new anti-capitalist housing policies are considered. It is proved that housing policies in the 20-th years of the 20th century represented set of discriminatory and protectionist measures which created conditions for formation and existence of household collectives. The beginning of real practical actions for implementation of housing policies of Bolsheviks needs to be counted from the moment of adoption of the first decrees which cardinally changed the nature of a land ownership and the real estate. Housing policies of the Soviet power affected many processes which happened in society: from moral and ethical aspects of life in family before creation of «sotsgorodok» of future society. Thereof the earth and a housing stock, stopping being a purchase sale subject, turned into means of the state distribution, and as a result – into means of administrative and political influence.
In this publication formation of policy of Bolsheviks of rather housing question is considered. Housing policies of the Soviet power – some kind of unique experiment in the sphere of housing which had no analogs in the world and was conducted at the beginning of the XX century with an exception of a private ownership on the earth and the real estate, with change of a control system of housing and activity of people, formation of labor and household collectives, with development of state and departmental form of ownership on housing. All these processes happened in the uniform ideological field, in uniform political and welfare borders. Article purpose – not only to analyse theories which influenced formation of policy of Bolsheviks in a housing question, but also to track the embodiment them in life of the Soviet society.On the basis of the new approaches caused by the need for more objective estimates of historical heritage under conditions of democratization public lives the population life kommunization problem and also policy of Bolsheviks of rather housing question is investigated and reinterpreted. Process of change of old inhabited economy on anti-market destroyed house owners and apartments owners, liquidated old and created new types of development of living space, resisted to private individual housing. K. Marx, F. Engels and V. Lenin's views of strategy and tactics of new anti-capitalist housing policies are considered. It is proved that housing policies in the 20-th years of the 20th century represented set of discriminatory and protectionist measures which created conditions for formation and existence of household collectives. The beginning of real practical actions for implementation of housing policies of Bolsheviks needs to be counted from the moment of adoption of the first decrees which cardinally changed the nature of a land ownership and the real estate. Housing policies of the Soviet power affected many processes which happened in society: from moral and ethical aspects of life in family before creation of «sotsgorodok» of future society. Thereof the earth and a housing stock, stopping being a purchase sale subject, turned into means of the state distribution, and as a result – into means of administrative and political influence. ; В данной публикации рассмотрено формирование политики большевиков относительно жилищного вопроса. Жилищная политика советской власти – своего рода уникальный эксперимент в сфере жилья, который не имел аналогов в мире и осуществлялся в начале ХХ века с исключением частной собственности на землю и недвижимость, с изменением системы управления жильем и деятельностью людей, формированием трудовых и бытовых коллективов, с развитием государственно-ведомственной формы собственности на жилье. Все эти процессы происходили в едином идеологическом поле, в единых политических и социально-культурных границах. Цель статьи – не только проанализировать теории, которые повлияли на формирование политики большевиков в жилищном вопросе, но и проследить воплощение их в жизнь советского общества.На основе новых подходов, обусловленных потребностью в более объективных оценках исторического наследия при условиях демократизации общественного жизни, исследуется и переосмысливается проблема коммунизации быта населения, а также политика большевиков относительно жилищного вопроса. Процесс изменения старого жилого хозяйства на антирыночный уничтожал домовладельцев и квартирособственников, ликвидировал старые и создавал новые типы освоения жилого пространства, противостоял частному индивидуальному жилью. Рассмотрены взгляды К. Маркса, Ф. Энгельса и В. Ленина на стратегию и тактику новой антикапиталистической жилищной политики. Доказано, что жилищная политика в 20-х годах ХХ в. представляла собой совокупность дискриминационных и протекционистских мер, которые создавали условия для формирования и существования бытовых коллективов. Начало реальных практических действий по осуществлению жилищной политики большевиков нужно отсчитывать с момента принятия первых декретов, которые кардинально изменили характер собственности на землю и недвижимость. Жилищная политика советской власти затронула многие процессы, которые происходили в обществе: от морально-этических аспектов жизни в семье до создания соцгородков будущего общества. Вследствие этого земля и жилищный фонд, переставая быть предметом покупки-продажи, превращались в средство государственного распределения, а в итоге – в средство административно-политического влияния. ; В даній публікації розглянуто формування політики більшовиків щодо житлового питання. Житлова політика радянської влади – свого роду унікальний експеримент у житловій галузі, що не мав аналогів у світі, який здійснювався на початку ХХ століття з виключенням приватної власності на землю та нерухомість, зі зміною системи управління житлом і діяльністю людей, формуванням трудових і побутових колективів, з розбудовою державно-відомчої форми власності на житло. Усі ці процеси відбувались в єдиному ідеологічному полі, в єдиних політичних та соціально-культурних межах. Мета статті – не лише проаналізувати теорії, які вплинули на формування політики більшовиків у житловому питанні, а й простежити втілення їх в життя радянського суспільства.На основі нових підходів, зумовлених потребою у більш об'єктивних оцінках історичної спадщини за умов демократизації громадського життя, досліджується та переосмислюється проблема комунізації побуту населення, а також політика більшовиків щодо житлового питання. Процес зміни старого житлового господарства на антиринковий знищував домовласників і квартировласників, ліквідував старі і створював нові типи освоєння житлового простору, протистояв приватному індивідуальному житлу. Розглянуті погляди К. Маркса, Ф. Енгельса і В. Леніна на стратегію й тактику нової антикапіталістичної житлової політики. Доведено, що житлова політика у 20-х роках ХХ ст. являла собою сукупність дискримінаційних і протекціоністських заходів, які створювали умови для формування та існування побутових колективів. Початок реальних практичних дій зі здійснення житлової політики більшовиків слід відраховувати з моменту прийняття перших декретів, які кардинально змінили характер власності на землю та нерухомість. Житлова політика радянської влади торкнулася багатьох процесів, які відбувалися в суспільстві: від морально-етичних аспектів проживання у родині до створення соцмістечек майбутнього суспільства. Унаслідок цього земля і житловий фонд, перестаючи бути предметом купівлі-продажу, перетворювалися на засіб державного розподілу, а в підсумку – на засіб адміністративно-політичного впливу.
