Suchergebnisse

large cities of Europe mainly Paris, Milan, and Vienna were the basic fashion consumers. They unreservedly got across elegant suggestions of famous couturiers to mass customers. On the other hand, democratic changes in the society and improvement of social standards have led to the internal relaxedness of an individual and the overall change of the society. ; Цель работы. Целью статьи можно определить художественно-образную характеристику и социально-общественное обоснование основных модных тенденций 1960-х годов и их влияние на формирование основных направлений индустрии моды современности, в частности при формировании актуальных проектных образов в дизайне костюма. Методология. Для достижения поставленной цели в работе применяются базовые принципы дизайна систем, направленные на проектирование разных видов современной модной одежды в условиях промышленного производства. Метод историко-логического развития предоставляет возможность исследовать костюм в процессе развития и взаимодействия с окружающей средой. Научная новизна. В работе обосновано, что модные изменения 1960-х годов воспринимаются критиками и обозревателями моды не как ежесезонные колебания потребительского вкуса или предпочтений, а как инновации, которые влияют на эволюцию модных процессов, пересмотр общественных ценностей и моральных основ, которые оставили неизгладимый след в развитии моды. Определено, что с того времени альтернативная мода, или так называемая антимода, постоянно и настойчиво вплетается в творчество модельеров «haute couture» и наоборот - часто высокая эстетика реализуется через «уличную моду». Выводы. Как показывает анализ эволюции моды первой половины XX века, к началу 1960-х годов основными потребителями моды были представители высших слоев общества столиц и крупных городов Европы, в основном Парижа, Милана, Вены, которые безоговорочно несли в массы элегантные предложения известных кутюрье. С другой стороны, демократические изменения в обществе и улучшение социальных стандартов 1960-х годов привели к внутренней личностной раскованности каждого индивида и изменения образа жизни общества в целом. В формировавшемся «потребительском обществе» создавалось все больше условий для удовлетворения покупательных потребностей, а так называемая «американская мечта» все активнее завоевывала симпатии европейских потребителей жизненных благ. Немало этому способствовало активное развитие средств массовой информации (в том числе и недавно появившегося телевидения), направленных на формирование и расширение потребительского спроса. Таким образом, одним из достижений этого периода, безусловно, необходимо назвать взаимодействие Высокой моды и моды уличной, на стыке которых получили развитие новые направления дизайна костюма, формирование моды для массового потребителя, индустриализация и демократизация моды. При этом изменениям подверглись не только разработка и производство модной одежды, а и система ее распространения и реализации: СМИ, реклама, система бутиков и магазинов, другими словами - активно формировалась структура индустрии моды в современном ее понимании. ; Мета роботи. Метою статті можна визначити художньо-образну характеристику та суспільне обгрунтування основних модних тенденцій 1960-х років та їх вплив на формування основних напрямів індустрії моди сучасності, зокрема у формуванні актуальних проектних образів у дизайні костюма. Методологія. Для досягнення поставленої мети в роботі застосовуються базові принципи дизайну систем, спрямовані на проектування різних видів сучасного модного одягу в умовах промислового виробництва. Метод історико-логічного розвитку дає можливість дослідити костюм у процесі розвитку та взаємодії з навколишнім середовищем. Наукова новизна. Обгрунтовано, що модні зміни 1960-х років сприймаються критиками і оглядачами моди не як щосезонні коливання споживацького смаку або переваг, а як інновації, що впливають на еволюцію модних процесів, перегляд суспільних цінностей і моральних засад, що залишили незабутній слід у розвитку моди. Визначено, що з того часу альтернативна мода, або так звана антимода, постійно і настирливо вплітається у творчість модельєрів «haute couture» і навпаки - часто висока естетика реалізується через «вуличну моду». Висновки. Як показує аналіз еволюції моди першої половини XX століття, до початку 1960-х років основними споживачами моди були представники вищих верств суспільства столиць і великих міст Європи, в основному Парижа, Мілана, Відня, які беззастережно несли в маси елегантні пропозиції відомих кутюр'є. З іншого боку, демократичні зміни в суспільстві та покращення соціальних стандартів 1960-х років призвели до внутрішньої особистісної розкутості кожного індивіда та зміни способу життя суспільства в цілому. У «споживацькому суспільстві», що формувалося, створювалося все більше умов для задоволення купівельних потреб, а так звана «американська мрія» дедалі активніше завойовувала симпатії європейських споживачів життєвих благ. Немало цьому сприяв активний розвиток засобів масової інформації (у тому числі телебачення), спрямованих на формування і розширення споживацького попиту. Отже, одним з досягнень цього періоду, безумовно, необхідно назвати взаємодію Високої моди і моди вуличної, на стику яких одержали розвиток нові напрями дизайну костюма, формування моди для масового споживача, індустріалізацію і демократизацію моди. При цьому змінам піддалися не тільки розробка і виробництво модного одягу, а й система його розповсюдження і реалізації: ЗМІ, реклама, система бутиків та магазинів, іншими словами - активно формувалася структура індустрії моди в сучасному її розумінні.

Purpose of Research. The purpose of the article is to define the description of factors and criteria offorming offashion tendencies and project images in fashion industry, based on assimila­tion of different forms of official and street fashion, provided to the development and transformation of the social and cultural standards in the society of mass consumption. Methodology. The basis of the research methodology is formed by the method of design of the systems, which determines effi­ciency of application of system approach to the process of planning of costumes. The principles of the system approach are highlighted in the classification of typical and projective facilities ofform- ing the assortment and planning of modern clothes of mass consumption in fashion industry. Scien­tific Novelty. In the article, the author proves that in 1970th the forming of fashion trends was under the influence of the widespread teenagers ' subcultures and the street fashion as the reflec­tions of necessities of a mass consumer. It is defined that the fashion tendencies, created by design­ers and couturier, did not have the character of dogmas. They functioned as recommendations, absorbing necessities, interests and desires of clients. It is also grounded, that at the same time there was the active development of national and regional markets offashion clothes, designers and designer brands. The local cultural tendencies and consumers ' wishes and tastes were represented properly. Conclusions. Thus, the 1970s gave a powerful impetus to the development of fashion in­dustry. A new aesthetics in society, propagandized by the mass production of fashionable clothes for the public, formed under the influence of the democratization of «haute couture» fashion and active youth movements of the socio-cultural nature (including various subcultures of different sense). The fashion pret-a-porter clothes, offered by all leading fashion houses and designer brands, was represented by the models for a wide range of daily use and was oriented to the clients with an active lifestyle and social position. Anyway, in 1970th fashion industry went outside France as a unique fashion legislator. The active formation and development of industry, particularly tex­tile and sewing, that had replaced the world economic crisis, promoted the creation of new brands and trademarks in Italy, the USA and France. Those brands and trademarks determined the pro­gressive trends of silhouette, assortment, colour and other descriptions of fashion clothes of mass demand in modern fashion industry. Thus, the unique fashion does not exist anymore. It is divided into separate directions, styles, related to the necessities of different groups of consumers and pos­sibilities of separate spheres of activity of textile and sewing industry. ; Цель работы - характеристика факторов и критериев формирования модных тен­денций и проектных образов в индустрии моды, основанных на ассимиляции различных про­явлений официальной и уличной моды, с учетом развития и трансформации во времени со­циально-культурных стандартов общества массового потребления. Методология данного исследования определяется применением системного подхода к процессу проектирования костюма, что проявляется в классификации проектно-типологических средств формирова­ния ассортимента и проектирования современной одежды массового потребления в инду­стрии моды. Научная новизна. В работе обосновано, что в 1970-е годы на формирование модных тенденций активное влияние оказывали не только в значительной мере распростра­ненные молодежные субкультуры, но и уличная мода как отражение потребностей и по­желаний массового потребителя. Определено, что модные тенденции, создаваемые модельерами и кутюрье, больше не были догматичным диктатом, а выполняли функцию ре­комендаций, впитав в себя потребности, интересы и желания клиентов. Обосновано, что в то же время активно развивались национальные и региональные рынки модной одежды, мо­дельеры и дизайнерские бренды в которых эффективнее отображали местные культурные тенденции и потребительские пожелания и вкусы. Выводы. Таким образом, начало 70-х го­дов ХХ ст. дало могучий толчок развитию индустрии модной одежды. Под воздействием демократизации моды «hautecouture» и активного развития молодежных движений соци­ально-культурного характера (в том числе и субкультур различного толка), сформировалась новая эстетика в обществе, пропагандируемая массовым производством модной одежды для широких слоев потребителей. Модная одежда pret-a-porter, которую предлагали все ве­дущие Дома моды и дизайнерские бренды, представляла модели широкого повседневного на­значения, ориентированные на клиентов с активной жизненной и социальной позицией. Как бы то ни было, именно в 70-ые годы ХХ ст. индустрия моды выходит за пределы Франции как единственного законодателя моды. Активное становление и развитие промышленно­сти, в частности текстильной и швейной, что пришло на смену всемирному экономическо­му кризису, способствует тому, что и в Италии, и в США, и, безусловно, в самой Франции появляются новые бренды и торговые марки модной одежды, которые определяют тен­денции развития силуэта, ассортимента, колорита и других характеристик модной одеж­ды массового спроса. В результате становится очевидным, что единой моды больше не существует - она делится на отдельные направления, стили, привязывается к потребно­стям разных групп потребителей и возможностей отдельных сфер деятельности тек­стильной и швейной промышленности. ; Метою статті є визначення факторів та критеріїв формування модних тенденцій та проектних образів в індустрії моди, заснованих на асиміляції різних проявів офіційної та вуличної моди, з урахуванням розвитку та трансформації в часі соціально-культурних стан­дартів суспільства масового вжитку. Методологія дослідження передбачає застосування системного підходу до процесу проектування костюма, що проявляється у класифікації про­ектно-типологічних засобів формування асортименту та проектування сучасного одягу ма­сового вжитку в індустрії моди. Наукова новизна. У роботі обґрунтовано, що в 70-і роки XX ст. на формування модних тенденцій активний вплив справляли не тільки значною мірою поширені молодіжні субкультури, а і вулична мода як віддзеркалення потреб і побажань ма­сового споживача. Визначено, що модні тенденції, створювані модельєрами та кутюр 'є, більше не були догматичним диктатом, а виконували функцію рекомендацій, увібравши в себе потреби, інтереси та побажання клієнтів. Обґрунтовано, що в той же час активно розвивалися національні і регіональні ринки модного одягу, модельєри і дизайнерські бренди, в яких ефективніше відображалися місцеві культурні тенденції і споживацькі побажання та смаки. Висновки. Початок 70-х років XX ст. дав могутній поштовх розвитку індустрії модного одягу. Під впливом демократизації моди «haute couture» й активного розвитку мо­лодіжних рухів соціально-культурного характеру (у тому числі і субкультур), сформувалася нова естетика в суспільстві, пропагована масовим виробництвом модного одягу для широ­ких верств споживачів. Модний одяг prêt-a-porter, який пропонували всі провідні Будинки мо­ди та дизайнерські бренди, представляв моделі широкого повсякденного вжитку, орієнтовані на клієнтів з активною життєвою та соціальною позицією. Саме в 70-і роки XX ст. індустрія моди виходить за межі Франції, як єдиного законодавця моди. Активне становлення і розвиток промисловості, зокрема текстильної і швейної, що прийшов на зміну всесвітній економічній кризі, сприяє тому, що і в Італії, і в США, і, безумовно, у самій Фран­ції з 'являються нові бренди і торгові марки модного одягу, які визначають тенденціїрозви- тку силуету, асортименту, колориту та інших характеристик модного одягу масового вжитку. У результаті стає очевидним, що єдиної моди більше не існує - вона поділяється на окремі напрями, стилі, прив 'язується до потреб різних груп споживачів і можливостей окремих сфер діяльності текстильної і швейної промисловості.