Suchergebnisse

W dyskursie naukowym i publicystycznym duże zainteresowanie wywołuje problematyka ukraińskich uchodźców wojennych w Polsce. Badacze koncentrują się na ich planach na przyszłość i problemach z adaptacją. Pomija się kwestię traumy wojennej jakiej doświadczyli od wybuchu wojny. Celem prowadzonych badań było pokazanie źródeł traumy wojennej oraz poziomu zaburzeń posttraumatycznych (PTSD) wśród uchodźców wojennych przybyłych do Polski. Do zebrania materiału badawczego wykorzystano metodologię ilościową i jakościową. Dane zebrano za pomocą sondażu CAWI zrealizowanego na celowej próbie 737 uchodźców zamieszkałych w Polsce. Wyniki badań pokazują, iż uchodźcy są pod wpływem wielowymiarowej traumy wojennej wzmacnianej przez rozłąkę z rodziną, poczuciem winy wobec rodziny i znajomych, którzy zostali na Ukrainie oraz wysokim poziomem niepewności co do dalszych swoich losów w Polsce. Dokładny pomiar zaburzeń wywołanych stresem traumatycznym za pomocą skali RHS-15 wskazuje, że 70% wykazuje zaburzenia PTSD i 66% ma wysoki poziom dystresu psychologicznego.

Youth's Attitudes Towards Neighbouring Countries in the Borderlands in Poland, Ukraine, and Hungary
The article presents the youth's attitudes towards different nations. The research was conducted using the survey method. The auditorium questionnaire was carried out among secondary school students. The research sample was selected using quota sampling. The research was conducted in four borderlands in Poland, three borderlands in Ukraine and one borderland in Hungary. The results of the research have shown that in each of the researched countries, well‑developed and rich nations are valued more highly by the youth, whereas the poor, post‑communist nations are less appreciated. The youth was the least sympathetic towards Muslims. The analyses have shown that the main factors determining the attitudes towards neighbours were the historical background and socio‑political relations between the countries. Socio‑economical relations in the borderlands had little influence on the youth's attitudes.

Artykuł prezentuje wyniki badań nad traumą społeczno-kulturową w Europie Środkowo-Wschodniej. Do weryfikacji teorii traumy zostały wykorzystane reprezentatywne dane sondażowe z Białorusi, Bułgarii, Węgier, Rumunii, Polski, Rosji i Ukrainy. Prowadzone analizy pokazały, że społeczeństwo postkomunistyczne negatywnie oceniło zmiany systemu gospodarczego i politycznego. Źródłem trau­my był spadek poziomu życia oraz wzrost przestępczości. Respondenci uważali, że w wyniku transformacji stracili na zmianach i pod wpływem powstałej traumy pesymistycznie oceniali przyszłość. Rekcją na pojawiającą się traumę była nostalgia za socjalizmem i bezpieczeństwem społecznym przezeń oferowanym. Czynnikami łagodzącymi szok w społeczeństwie postkomunistycznym było wykształcenie, młodszy wiek i orientacja proeuropejska.

The article presents the results of the European Social Survey on the political involvement of youth aged 16–29 in Poland, Russia and Ukraine. It can be concluded from the observations that the level of political commitment is low among the researched youths. The phase of life and the social status are the decisive factors affecting a young person's involvement in politics. Working young people with university education are more likely to participate in political life. Additionally, more commitment to political life is demonstrated in people with higher social status. There are also differences between the youth in the analysed countries. In Russia, young people are more interested in politics and show political party preferences. In Ukraine, the youth more frequently participates in the elections. In Poland, young people are present in various civil campaigns.

Attitudes of Polish society towards war refugees from Ukraine

Upon a mass influx of Ukrainian war refugees to Poland, initially positive attitudes were gradually accompanied by negative stances. this article aims to characterize the attitudes of the Polish society towards Ukrainian war refugees, and identify the areas where dysfunctions emerge due to the ar rival of a large group of war refugees. the study also demonstrates the factors associated with the development of negative attitudes towards the war refugees. empirical material for this research is derived from survey research carried out with the use of the Ariadna panel. the respondents were selected using stratified-random sampling. the research sample consisted of 1141 respondents from all regions in Poland. the survey was conducted with the use of the Computer-Assisted Web Interview (CAWI) technique. the results of the study indicate that one-third of the respondents hold negative attitudes towards the refugees. the respondents stated that the arrival of Ukrainian war refugees in Poland would have a negative impact on the housing market, increase in the prices of goods and services and the condition of healthcare services. Factors such as poor financial status, younger age, the conviction of a decrease in one's social status, a diminished sense of security, subjective experience of anomie, lack of trust and neuroticism significantly impact the attitudes of the surveyed Poles towards the war refugees from Ukraine.

Метою наукової статті є з'ясування інтенцій українських студентів у період карантинних заходів щодо протидії розповсюдження пандемії Covid-19 та порівняння їх з інтенціями польських студентів, а також окреслення шляхів запобігання деструктивним настроям молоді в кризових епідеміологічних ситуаціях.У дослідженні використана авторська методологія польського соціолога професора П. Длугоша, яка зреалізована для опитування студентів Краківського Університету, а її адаптована версія – для опитування українських студентів 28 закладів вищої освіти України (25.03.2020-06.04.2020).Для вирішення цілей наукової роботи було уточнено поняття «інтенцій»; обґрунтовано їх базові індикатори та верифіковано їх у соціологічному вимірі наявного рівня і характеру інтенцій українських і польських студентів у критичній ситуації жорсткого карантину щодо протидії пандемії Covid-19.У роботі презентовано результати опитування українських студентів, порівняно із польськими студентами; з'ясовано, що інтенції українських і польських студентів практично ідентичні і носять у більшості з них конструктивний і оптимістичний характер; доведено, що вони виявляються через суб'єктивну оцінку розуміння ними критичності ситуації, потребу в систематичному оновленні інформації про стан розповсюдження захворюваності на коронавірус та протидії йому, здатність саморефлексувати і покладатися на власні сили у протистоянні з пандемією, умотивованість не піддаватися песимістичним настроям і відшукувати засоби підтримки доброго самопочуття у період карантину.Разом з тим з'ясовано, що третина українських і 40 % польських студентів відчувають сумнів у своїх силах і можливостях самостійно протистояти наслідкам пандемії і звертаються за допомогою до близьких людей або до вищих сил (Бога), а кожний десятий респондент відчуває панічні настрої стосовно існуючих загроз пандемії.У роботі окреслено дієві шляхи формування конструктивних інтенцій у студентів та молоді і перспективні напрямки подальших соціологічних досліджень з цієї проблематики. Стаття емпірична.