The article is dedicated to the analysis of the Ukrainian society social cohesion challenges in the pandemic conditions of digitally mediated interactions. Based on the results of qualitative sociological research, as well as a secondary analysis of the results of other sociological studies and statistics data, the author explores the phenomenon of social cohesion in the unity of three social levels of its presence - macro, meso and micro. The study has shown the dialectical nature of social cohesion and the opposite tendencies of its reproduction at different social levels – inner circle, professional communities and society as a whole. In the macro-social perspective, the pandemic has become a «common challenge», intensifying social consolidation at the level of civil society institutions; on the other hand, it has created a new axis of social inequality, deepening local differences and awareness of the different degree of «protection» from crisis conditions. It is concluded that the digitally mediated everyday interactions, characterized by a lack of social actors' co-presence in space and time, contributes to the spread of systemic integration in those social systems for which it was previously uncharacteristic. This, in turn, leads to the «frozen» functioning of social systems. In contemporary digital age, social actors are increasingly beginning to experience «digital loneliness» due to the loss of coexistence in physical time and space and the weakening of binding social capital, making familiar identification patterns less stable and definite. The «shift» of the concentration of interactions from different social circles to the level of the inner circle – the family one sets a double scenario of its reproduction either as a space of cohesive values, the highest level of trust, participation and social security, or as an environment for everyday conflicts. The article emphasizes the urgency of further conceptualization of a new type of capital – digital, which in conditions of systemic integration of social systems «puts into action» the activation of other types of capital.
The article is dedicated to the review of traditional approaches and the development of proposals for contemporary sociological analysis of legislation. Analyzing the existing attempts of sociological analysis of legislation, the author concludes that their theoretical and methodological limitations arised from the paradigm of social facts, the dominance of structuralist-positivist research optics, the lack of practice of specific sociological research. This, in the author's opinion, contributes to the informality of the categorical apparatus of sociological research of legislation, legal reduction of the social nature of law within the sociology of law, replacement of the current role of sociologist by a social technologist who is deprived of intellectual freedom and depends on the intentions of the actors of the legislative process. Based on the «Coleman's boat» analytical scheme and J.Ritzer's integrated 4-level social analysis, the author identifies theoretical gaps in the traditional research scheme of sociological analysis of legislation at the macro-subjective and micro-objective levels. The article proposes to modernize the consideration of legislation from the standpoint of socio-cultural approach (as a socio-cultural space that produces, translates and defines a system of values, symbols, meanings, nominations, identifications, rituals, myths) and through the application of the theory of social practices. Based on the context of active legislative changes that causes the emergence of new social phenomena, the author concludes the necessity of theoretically reconstruction the sociological analysis of legislation by strengthening the concept of "social effectiveness of legislation" by risk-analytical perspective. This allows the involvement of all levels of social reality, as well as to identify the hidden and non-obvious social consequences of the introduction, change or repeal of legal norms. On the example of the analysis of the laws of Ukraine "On purififcation of power" and "On voluntary amalgamation of territorial communities" among the potential areas of social risk, the author proposes to identify areas of potential conflict, social disintegration, social inequality, discrimination, accompanying the results of legislative activity. ; Статья посвящена обзору резивии традиционных подходов и разработке предложений по осовремениванию социологического анализа законодательства. Анализируя имеющиеся попытки социологического анализа законодательства, автор делает вывод об их теоретической и методологической ограниченности парадигмой социальных фактов, доминированием структуралистско-позитивистской исследовательской оптики, отсутствием практики конкретных социологических исследований. Это, по мнению автора, способствует неоформлености категориального аппарата социологического исследования законодательства, правовой редукции социальной природы закона в рамках социологии права, подмене настоящей роли исследователя-социолога функцией социального технолога, который лишен интеллектуальной свободы и зависим от интенций субъектов законодательного процесса. Опираясь на аналитическую схему «лодка Коулмена» и интегрированный 4-уровневый социальный анализ Дж. Ритцера, автор идентифицирует теоретические пробелы традиционной исследовательской схемы социологического анализа законодательства на уровне макросубъективного и микрообъективного. В статье предлагается осовременить рассмотрение законодательства с позиций социокультурного подхода (как социокультурного пространства, которое производит, транслирует и определяет систему ценностей, символов, значений, номинаций, идентификаций, ритуалов, мифов) и благодаря применению теории социальных практик. Опираясь на контекст активных законодательных изменений, которые обусловливают появление новых социальных феноменов, автор делает вывод о необходимости теоретической реконструкции социологического анализа законодательства путем усиления концепта «социальной эффективности законодательства» риск-аналитической перспективой. Это позволяет обеспечить задействование всех уровней социальной реальности, а также идентифицировать скрытые и неочевидные социальные последствия введения, изменения или отмены правовых норм. На примере анализа законов Украины «Об очищении власти» и «О добровольном объединении территориальных общин» среди потенциальных зон возникновения социальных рисков автор предлагает выделять зоны потенциальных конфликтов, социальной дезинтеграции, социальных неравенств, потенциала дискриминации, сопровождающих результаты законодательной деятельности. ; Стаття присвячена огляду резівії традиційних підходів та розробленню пропозицій щодо сучасних напрямів соціологічного аналізу законодавства. Аналізуючи наявні спроби соціологічного аналізу законодавства, автор робить висновок про їхню теоретичну та методологічну обмеженість парадигмою соціальних фактів, домінуванням структуралістсько-позитивістської дослідницької оптики, відсутністю практики конкретних соціологічних досліджень. Це, на думку автора, сприяє неоформленості категоріального апарату соціологічного дослідження законодавства, правовій редукції соціальної природи закону в рамках соціології права, підміні справжньої ролі дослідника-соціолога функцією соціального технолога, що позбавлений інтелектуальної свободи та залежний від інтенцій суб'єктів законодавчого процесу. Послуговуючись аналітичною схемою «човник Коулмена» та інтегрованим 4-рівневим соціальним аналізом Дж. Рітцера, автор ідентифікує теоретичні прогалини традиційної дослідницької схеми соціологічного аналізу законодавства на рівні макросуб'єктивного та мікрооб'єктивного. У статті запропоновано осучаснити розгляд законодавства з позицій соціокультурного підходу (як соціокультурного простору, що виробляє, транслює та встановлює певну систему цінностей, символів, значень, номінацій, ідентифікацій, ритуалів, міфів) та завдяки застосуванню теорії соціальних практик. Автор підсумовує, що в контексті активних законодавчих змін, що зумовлюють появу нових соціальних феноменів, актуальним напрямом теоретичної реконструкції соціологічного аналізу законодавства видається посилення концепту «соціальної ефективності законодавства» ризик-аналітичною перспективою, що дозволяє забезпечити звернення до усіх рівнів соціальної реальності та ідентифікувати приховані та неочевидні соціальні наслідки запровадження, зміни чи скасування правових норм. На прикладі аналізу законів України «Про очищення влади» та «Про добровільне об'єднання територіальних громад» серед потенційних зон виникнення соціальних ризиків автор пропонує виокремлювати зони потенційних конфліктів, соціальної дезінтеграції, соціальних нерівностей, потенціалу дискримінації, що супроводжують результати законодавчої діяльності.
