Suchergebnisse

Decentralization is a process aimed at creating an effective structure of local self-government bodies with signs of openness and flexibility, which will help to strengthen representative decision-making systems at the community level. By empowering local communities to manage their own affairs, as well as deepening cooperation between central and local authorities, an efficient system of local self-government will allow them to respond more adequately to the needs and priorities of people of a community, thereby ensuring that the government is able to regulate a wide range of economic and social issues, for instance, the problem of poverty reduction, job creation, gender equality, and environmental protection. Moreover, the introduction of a full-fledged local self-government of the European model will enable the country to fully integrate into the European community. Therefore, the purpose of the article is to analyse the results, problems and consequences of the implementation of the decentralization reform in Ukraine. In the course of the research the essence of decentralization is defined; mechanisms that are used nowadays to increase the financial autonomy of local authorities are outlined. The influence of decentralization on the economic nature and socio-economic development of regions is grounded. The key advantages and disadvantages of budget decentralization in Ukraine in recent years have been revealed. The dynamics of creation of united territorial communities is analysed. The influence of quantitative changes in the basis of the calculation of taxes, fees and compulsory payments on the dynamics of changes in the nominal revenues of local budgets is revealed. The dependence of local budgets on the State Budget and insufficiency of the volume of own and fixed revenues for the implementation of self-governing and delegated powers were identified. The proposals aimed at increasing the efficiency of budgetary regulation in the process of implementing reforms, which will be considered when developing and using tools and methods for improving budgetary regulation, have been developed. ; Досліджено особливості бюджетної децентралізації як складової частини реформи, що нині триває в Україні. Розкрито теоретичні основи бюджетної децентралізації, її сутнісні характеристики, функції, принципи та вплив на соціально-економічний розвиток регіонів. З'ясовано цільову спрямованість децентралізації задля створення економічно стабільного та збалансованого розвитку України. Виявлено ключові переваги та недоліки бюджетної децентралізації в Україні за останні роки. Проаналізовано динаміку створення об'єднаних територіальних громад. Виявлено вплив кількісних змін бази нарахування податків, зборів та обов'язкових платежів на динаміку зміни номінальних доходів місцевих бюджетів. Встановлено залежність місцевих бюджетів від Державного бюджету та недостатність обсягу власних і закріплених доходів для виконання самоврядних та делегованих повноважень. Виділено основні проблемні питання, котрі потребують вирішення для реалізації наймасштабнішої реформи в Україні.

Проаналізовано досвід зарубіжних країн щодо державного регулювання сталого розвитку гірських територій. Поширеними інструментами державної підтримки є «компенсаційний» підхід у сфері регулювання соціально-економічного розвитку гірських територій у західноєвропейських країнах, країнах Центральної та Східної Європи (а саме Болгарії, Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччини, які дотичні до Карпатського регіону). Узагальнення досвіду країн ЄС засвідчило, що на значну увагу заслуговують насамперед такі специфічні інструменти державної політики, як угоди щодо регіонального розвитку та програми подолання депресивності територій, до яких належать гірські території, що успішно працювало у Швеції. Щодо проблемних територій, зокрема гірських, у світовій практиці застосовуються такі механізми державної фінансової підтримки, як державні гранти та субсидії, зменшення відсоткових ставок і податкових ставок за кредитами, які видають з метою реалізації регіональних проектів, надання державних гарантій тощо. Ефективність запровадження вказаних інструментів суттєво залежить насамперед від організаційно-інституційного механізму, що покликаний розробляти, запроваджувати їх та належно контролювати. Украй актуальним механізмом здійснення європейської гірської політики є просторове планування. Поряд із цим у країнах ЄС широко застосовується і такий механізм державного регулювання соціально-економічного розвитку гірських територій, як кластеризація економіки депресивних територій, у тому числі гірських, для зменшення нерівності їх соціально-економічного розвитку. Значної уваги заслуговує досвід країн ЄС щодо дотримання екологічної та соціальної безпеки гірських територій. Тому адаптація будь-якої зарубіжної моделі розвитку гірських територій має узгоджуватися із соціально-економічною стратегією України в цілому, визначатися пріоритетами регіональної політики на державному рівні. Підхід до вибору моделі має бути гнучким і враховувати перш за все інтереси країни щодо соціальної та екологічної безпеки гірських територій Карпатського регіону. ; The article analyzes the experience of foreign countries regarding the state regulation of sustainable development of mountain areas. There are common tools of state support «countervailing» an approach in the field of regulation of socio-economic development of mountain areas in Western European countries, central and Eastern European countries (namely Bulgaria, Poland, Hungary, Czech Republic, Slovakia, which are tangent to the Carpathian region). The generalization of the experience of the EU states showed that such specific instruments of state policy, such as regional development agreements and a program to overcome the depression of territories that belong to the mountain areas that successfully worked in Sweden, deserve particular attention. Concerning problem areas, in particular mountainous ones, in the world practice such mechanisms of state financial support as state grants and subsidies, reduction of interest rates and tax rates for loans issued to implement regional projects, state guarantees and so on. The effectiveness of the implementation of these instruments depends essentially on the institutional and institutional mechanism that is designed to develop, implement and properly monitor. Spatial planning is a very relevant mechanism for the implementation of European mountain policy. Along with this clusterization of the economy of depressed territories, including mountainous, in the EU countries is widely used and such a mechanism of state regulation of socio-economic development of mountain areas, to reduce the inequality of their socio-economic development. The experience of the EU countries in respect of ecological and social safety of mountain areas deserves considerable attention. Therefore, the adaptation of any foreign model of the development of mountain areas should be consistent with the socio-economic strategy of Ukraine as a whole, determined by the priorities of regional policy at the state level. The approach to selecting a model should be flexible and take into account, first of all, the interests of the country regarding the social and environmental safety of the mountainous areas of the Carpathian region. ; Проанализирован опыт зарубежных стран по государственному регулированию устойчивого развития горных территорий. Распространенными инструментами государственной поддержки является «компенсационный» подход в сфере регулирования социально-экономического развития горных территорий в западноевропейских странах, странах Центральной и Восточной Европы (а именно Болгарии, Польши, Венгрии, Чехии, Словакии, которые касаются Карпатского региона). Обобщение опыта стран ЕС показало, что значительное внимание заслуживают прежде всего такие специфические инструменты государственной политики, как соглашения о региональном развитии и программы преодоления депрессивности территорий, к которым относятся горные территории, успешно работало в Швеции. О проблемных территорий, в частности горных, в мировой практике применяются такие механизмы государственной финансовой поддержки, как государственные гранты и субсидии, уменьшение процентных ставок и налоговых ставок по кредитам, которые выдаются с целью реализации региональных проектов, предоставление государственных гарантий и тому подобное. Эффективность внедрения указанных инструментов существенно зависит прежде всего от организационно-институционального механизма, который призван разрабатывать, внедрять их и должным образом контролировать. Крайне актуальным механизмом осуществления европейской горной политики является пространственное планирование. Наряду с этим в странах ЕС широко применяется и такой механизм государственного регулирования социально-экономического развития горных территорий, как кластеризация экономики депрессивных территорий, в том числе горных, для уменьшения неравенства их социально-экономического развития. Значительное внимание заслуживает опыт стран ЕС по соблюдению экологической и социальной безопасности горных территорий. Поэтому адаптация любой зарубежной модели развития горных территорий должна согласовываться с социально-экономической стратегии Украины в целом, определяться приоритетами региональной политики на государственном уровне. Подход к выбору модели должен быть гибким и учитывать в первую очередь интересы страны по социальной и экологической безопасности горных территорий Карпатского региона.

Проаналізовано досвід зарубіжних країн щодо державного регулювання сталого розвитку гірських територій. Поширеними інструментами державної підтримки є «компенсаційний» підхід у сфері регулювання соціально-економічного розвитку гірських територій у західноєвропейських країнах, країнах Центральної та Східної Європи (а саме Болгарії, Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччини, які дотичні до Карпатського регіону). Узагальнення досвіду країн ЄС засвідчило, що на значну увагу заслуговують насамперед такі специфічні інструменти державної політики, як угоди щодо регіонального розвитку та програми подолання депресивності територій, до яких належать гірські території, що успішно працювало у Швеції. Щодо проблемних територій, зокрема гірських, у світовій практиці застосовуються такі механізми державної фінансової підтримки, як державні гранти та субсидії, зменшення відсоткових ставок і податкових ставок за кредитами, які видають з метою реалізації регіональних проектів, надання державних гарантій тощо. Ефективність запровадження вказаних інструментів суттєво залежить насамперед від організаційно-інституційного механізму, що покликаний розробляти, запроваджувати їх та належно контролювати. Украй актуальним механізмом здійснення європейської гірської політики є просторове планування. Поряд із цим у країнах ЄС широко застосовується і такий механізм державного регулювання соціально-економічного розвитку гірських територій, як кластеризація економіки депресивних територій, у тому числі гірських, для зменшення нерівності їх соціально-економічного розвитку. Значної уваги заслуговує досвід країн ЄС щодо дотримання екологічної та соціальної безпеки гірських територій. Тому адаптація будь-якої зарубіжної моделі розвитку гірських територій має узгоджуватися із соціально-економічною стратегією України в цілому, визначатися пріоритетами регіональної політики на державному рівні. Підхід до вибору моделі має бути гнучким і враховувати перш за все інтереси країни щодо соціальної та екологічної безпеки гірських територій Карпатського регіону. ; The article analyzes the experience of foreign countries regarding the state regulation of sustainable development of mountain areas. There are common tools of state support «countervailing» an approach in the field of regulation of socio-economic development of mountain areas in Western European countries, central and Eastern European countries (namely Bulgaria, Poland, Hungary, Czech Republic, Slovakia, which are tangent to the Carpathian region). The generalization of the experience of the EU states showed that such specific instruments of state policy, such as regional development agreements and a program to overcome the depression of territories that belong to the mountain areas that successfully worked in Sweden, deserve particular attention. Concerning problem areas, in particular mountainous ones, in the world practice such mechanisms of state financial support as state grants and subsidies, reduction of interest rates and tax rates for loans issued to implement regional projects, state guarantees and so on. The effectiveness of the implementation of these instruments depends essentially on the institutional and institutional mechanism that is designed to develop, implement and properly monitor. Spatial planning is a very relevant mechanism for the implementation of European mountain policy. Along with this clusterization of the economy of depressed territories, including mountainous, in the EU countries is widely used and such a mechanism of state regulation of socio-economic development of mountain areas, to reduce the inequality of their socio-economic development. The experience of the EU countries in respect of ecological and social safety of mountain areas deserves considerable attention. Therefore, the adaptation of any foreign model of the development of mountain areas should be consistent with the socio-economic strategy of Ukraine as a whole, determined by the priorities of regional policy at the state level. The approach to selecting a model should be flexible and take into account, first of all, the interests of the country regarding the social and environmental safety of the mountainous areas of the Carpathian region. ; Проанализирован опыт зарубежных стран по государственному регулированию устойчивого развития горных территорий. Распространенными инструментами государственной поддержки является «компенсационный» подход в сфере регулирования социально-экономического развития горных территорий в западноевропейских странах, странах Центральной и Восточной Европы (а именно Болгарии, Польши, Венгрии, Чехии, Словакии, которые касаются Карпатского региона). Обобщение опыта стран ЕС показало, что значительное внимание заслуживают прежде всего такие специфические инструменты государственной политики, как соглашения о региональном развитии и программы преодоления депрессивности территорий, к которым относятся горные территории, успешно работало в Швеции. О проблемных территорий, в частности горных, в мировой практике применяются такие механизмы государственной финансовой поддержки, как государственные гранты и субсидии, уменьшение процентных ставок и налоговых ставок по кредитам, которые выдаются с целью реализации региональных проектов, предоставление государственных гарантий и тому подобное. Эффективность внедрения указанных инструментов существенно зависит прежде всего от организационно-институционального механизма, который призван разрабатывать, внедрять их и должным образом контролировать. Крайне актуальным механизмом осуществления европейской горной политики является пространственное планирование. Наряду с этим в странах ЕС широко применяется и такой механизм государственного регулирования социально-экономического развития горных территорий, как кластеризация экономики депрессивных территорий, в том числе горных, для уменьшения неравенства их социально-экономического развития. Значительное внимание заслуживает опыт стран ЕС по соблюдению экологической и социальной безопасности горных территорий. Поэтому адаптация любой зарубежной модели развития горных территорий должна согласовываться с социально-экономической стратегии Украины в целом, определяться приоритетами региональной политики на государственном уровне. Подход к выбору модели должен быть гибким и учитывать в первую очередь интересы страны по социальной и экологической безопасности горных территорий Карпатского региона.