Suchergebnisse

The main historical and contemporary participation of the Armed Forces of Ukraine in peacekeeping operations are described. The key notions of peacekeeping are defined showing this definition as the main rational tool for preventing and resolving disputes, threats, conflicts at the national, regional and global levels is the modern peacekeeping system. The main laws of Ukraine concerning peacekeeping operations are characterized with defining objectives for these operations.The attention is focused on the Ukraine's participation in different international peacekeeping operations including 26 operations which ended and 8 ongoing operations. An important aspect of Ukraine's participation in peacekeeping on the African continent is its coordinated actions with the United Nations on the diplomatic settlement of conflicts and the adherence to official statements regarding them.Peacekeeping missions are currently operating in Liberia, Congo, Sierra Leone, Sudan (Darfur and Juba) and other African countries. In particular, these are peacekeeping missions such as: the United Nations Mission in Liberia (UNMIL), the UN Mission in Côte d'Ivoire (ONUCI), the African Union – United Nations Operation in Darfur (UNAUMID), the UN peacekeeping operation in the Democratic Republic of the Congo (MONUSCO), demilitarization and peacekeeping in the disputed area of Abyei (UNISFA), the UN Mission in the Republic of Southern Sudan (UNMISS), UN Multidimensional Integrated Stabilization Mission in Mali (MINUSCA).Ukrainian peacekeeping potential is analysed. Participation of the armed forces of Ukraine in peacekeeping operations of the United Nations is one of the priority foreign policy tasks of our state, successful implementation of which positively influences strengthening of the national authority of Ukraine, promotes development of cooperation with Euro-Atlantic and regional security structures and has an exceptional significance for the national interests of our country. Ukraine claims to be a full-fledged subject of international relations, increases its credibility and demonstrates a peaceful policy. ; Описано основну історичну та сучасну участь Збройних сил України в миротворчих операціях. Визначено головні поняття й суть миротворчості, які відображають це визначення як головний раціональний інструмент для запобігання та розв'язання суперечок, загроз, конфліктів на національному, регіональному й глобальному рівнях сучасної миротворчої системи. Охарактеризовано основні закони України стосовно миротворчих операцій, зазначено також їх цілі.Головну увагу приділено участі України, зокрема участь її Збройних Сил, у міжнародних миротворчих операціях. Описано 26 операцій, що закінчилися, та вісім тих, що проводяться, у яких Україна брала та продовжує брати участь. Важливим аспектом участі нашої держави в миротворчій діяльності на Африканському континенті є його скоординовані дії з ООН щодо дипломатичного врегулювання конфліктів і дотримання офіційних заяв щодо них.Нині в Ліберії, Конго, Сьєрра-Леоне, Судані (Дарфур і Джуба) та інших африканських країнах діють миротворчі місії. Зокрема, це такі як Місія Організації Об'єднаних Націй у Ліберії (МООНЛ), Місія ООН у Кот-д'Івуарі (ONUCI), Африканський Союз – Операція ООН у Дарфурі (UNAUMID), миротворча операція ООН у Демократичній Республіці Конго (МООНСДРК), демілітаризація та підтримка миру в спірній зоні Аб'єї (ЮНІСФА), Місія ООН у Південному Судані (МООНЮС), багатовимірна інтегрована місія ООН у Малі (MINUSCA).Проаналізовано український миротворчий потенціал. Участь Збройних сил України в миротворчих операціях ООН є однією з пріоритетних зовнішньополітичних завдань нашої держави, успішне здійснення якої позитивно впливає на зміцнення національної влади України, сприяє розвитку співпраці з Євроатлантичним та регіональними структурами безпеки й має виняткове значення для національних інтересів нашої країни. Україна претендує на статус повноцінного суб'єкта міжнародних відносин, підвищує авторитет і демонструє мирну політику.

The authors examine the national experience in the development of the system of entrepreneurs state support in the Republic of Belarus in a historical perspective (1992–2010), tracing the evolution of its forms and methods, leading to the reduction of government interference in the operation of market economic laws and, consequently, to the observance of the principles and rules of granting industrial subsidies, established by the World Trade Organization. The paper presents the results of the analysis of the scope, structure and dynamics of the state support to the Belarusian economy. ; Autoriai analizuoja nacionalinę entreprenerystės paramos sistemos raidą Baltarusijoje nuo 1992 iki 2010 m., apibrėždami formų ir metodų evoliuciją, atspindinčią valstybės intervencijos į rinkos ekonomiką mažėjimą bei Pasaulio prekybos organizacijos nustatytų pramonės subsidijavimo principų bei taisyklių laikymąsi. Straipsnyje pristatyti analizės rezultatai bei pateikta detali valstybės subsidijų privačiam verslui struktūros, mechanizmų, paramos apimčių ir jų plėtros apžvalga Baltarusijoje.