Suchergebnisse

The article points out that the starting of the analysis of Ivan Franko's views on the problem of ethno national relations is to determine the place and sole of national foundations in the development of humanity, through which society must absorb the most progressive assets. He emphasize: and here the synthesis of all of the ideal competitions, the structure to which all the bricks must go, will be the ideal of complete, unbound and unbounded (except voluntary concessions, which reguine of friendly life with neighbors) life and development of the nations. Anything that goes outside the nations in his, or the Pharisee of people who, by international ideals, would like to cover their competition for domination of the nation over another, or the painful sentimentalism of science – fictions writers who would like to cover their spiritual alienation from their native nation with road, human phrases. As we can see, it is the nation itself, no the class struggle, that is the crystallizing beginning, the strongest factor that unites people into the community and the state. Thus, the reflections of Ivan Franko also confirm that he was completely free from the political influence of materialism and the transition to the foundations of idealism. Defending the natural right of the nation to political independence, the writer strongly opposes any national oppression, associating it with the negative consequences and degradation of "not only the weak but also the strong". "About no oppression, no apostasy, whether religious or national, or any other of our ideals or languages. No religion, no conviction, no trait and no nationality were and cannot be the subject of our hatred". Such an object was and still is only oppression, every exhortation and every fallacy. Determining the essence of the nation, its place and role in the progress of human civilization naturally brought Ivan Franko to thinking about ways to solve the national question, the principles of national-state construction. He advocated the full, unrestricted freedom of life and development of the nation, being deeply convinced that there are no people of "inferior and supreme: all are equal and have equal right and free development". In addition, Ivan Franko warns that their own establishment is possible in close connection with other people. The thinker is confident of success on the path of national self affirmation of our people, but this path is not easy, every conscious Ukrainian should make every effort. In doing so, we must adhere to our moral principles. Free and successful development of a nation can be realized in certain unifying principles. One of these principles, according to Ivan Franko, is nationalism, patriotism and language. And one more, we think, the actual advise of the thinker, to help people get out of their current situation. You need to look for a path to progress. ; У статті зазначається, що відправною точкою аналізу поглядів І. Франка на проблему етнонаціональних відносин є визначення ним місця і ролі національних засад у розвитку у розвитку людства, через які суспільство має засвоювати найпрогресивніші надбання. Він наголошує: "А тут синтезом усіх ідеальних змагань, будовою, до якої повинні іти всі цеглини, буде ідеал повного, нічим не зв'язаного і не обмежуваного (крім добровільних концесій, яких вимагає дружне життя з сусідами) життя і розвитку нації. Все, що йде поза дами нації, се його або фарисейство людей, що інтернаціональними ідеями раді би прикрити свої змагання до панування одної нації над другою, або хворобливий сентименталізм фантастів, що раді би широкими "вселюдськими фразами покрити своє духовне відчуження від рідної нації". Як бачимо, що саме нація, а не класова боротьба є тим кристалізаційним началом, найсильнішим чинником, які єднають людей у спільноту і державу. Так роздуми І. Франка також засвідчують, що він цілковито звільнився від політичного впливу матеріалізму і перехід до основ ідеалізму. Обстоюючи, закономірне право нації на політичну самостійність,письменник рішуче виступає проти всякого національного гніту, пов'язуючи його з негативними наслідками і деградацією "не тільки слабого, але й сильного". "Про жодне гноблення, про жоден визиск, про жодну апостазію чи то релігійну, чи національну, чи яку іншу в наших ідеалах ані мови. Жодна релігія, жодне переконання, жодна раса і жодна народність не були й не можуть бути предметом нашої ненависті". Таким предметом були і залишається на все тільки усякий утиск, усякий визиск і всяка облуда. Визначення сутності нації, її місця і ролі в поступі людської цивілізації закономірно наближали І. Франка до роздумів про шляхи вирішення національного питання, принципи національно – державного будівництва, Він виступав за повну, нічим не обмежену свободу життя і розвою нації, будучи глибок переконаним у тому, що немає народів "нижчих і вищих: усі є рівними і мають рівне право вільний розвиток". Крім цього І. Франко застерігає, що власне становлення можливе у тісному зв'язку з іншими народами. Мислитель впевнений у досягненні успіху на шляху національного самоутвердження нашого народу, але цей шлях не легкий, кожний свідомий українець повинен прикласти максимум зусиль. При цьому у своїй діяльності ми повинні дотримуватись моральних засад. Вільний і успішний розвиток нації може бути реалізований у певних об'єднуючих началах. Одним з таких начал, на думку І.Франка, є націоналізм, патріотизм і мова. І ще одна, ми так вважаємо, актуальна порада мислителя, допомогти людям вийти з нинішнього складного становища. Необхідно шукати дорогу до поступу.

Migration comprises both positive and negative traits, and accordingly poses new challenges to the state and society. This problem has touched and Ukraine and in the current reality is gaining tremendous proportions. Considering the consequences of migration, the article displays positive and negative consequences for the exporting country and the importing country for the workforce. These effects may pose a threat to national security. Therefore, in order to neutralize the negative effects of migration, the government has to adopt a balanced migration policy. Ukraine also faced with this problem on a national scale that requires urgent solution. An attempt to solve the problem in recommendations of parliamentary hearings «Ukrainian labor migration: state, problems and solutions» in which special attention was paid to the development of the national labor market and the development of an effective, viable employment policies aimed at increasing economic activity, the growth of new workplaces and expand opportunities for the realization of the right to decent work. Analysis of internal and external factors, the impact of migration on national security shows that without deep, radical systemic changes in Ukraine and implementation of state migration policy, which would be able to protect both national interests in general and the rights and interests of every Ukrainian citizen in any –yakomu corner of the world, migration processes constitute a significant threat to national security of Ukraine. ; Миграция содержит как положительные черты, так и отрицательные, и соответственно ставит новые вызовы перед государством и обществом. Эта проблема коснулась и Украины и в современных реалиях приобретает грандиозные масштабы. В статье выводятся положительные и отрицательные последствия как для страны–экспортера, так и для страны–импортера трудовых ресурсов. Эти последствия могут представлять угрозу национальной безопасности государства. Именно поэтому с целью нивелирования негативных явлений трудовой миграции, государство вынуждено проводить взвешенную миграционную политику.Украина также столкнулась с данной проблемой национального масштаба которая требует неотложного решения. Попыткой решения проблемы стали рекомендации парламентских слушаний «Украинская трудовая миграция: состояние, проблемы и пути их решения», в которых особое внимание было уделено вопросам развития национального рынка труда и выработке эффективной, дееспособной политики занятости, направленной на повышение экономической активности населения, рост числа новых рабочих мест и расширение возможностей для реализации права человека на достойную работу.Анализ внутренних и внешних факторов влияния процесса трудовой миграции на национальную безопасность доказывает, что без глубоких, коренных системных изменений в Украине и внедрения государственной миграционной политики, которая бы была способна защитить как национальные интересы в целом, так и права и интересы каждого украинского гражданина в любом уголке мира, миграционные процессы составят значительную угрозу национальной безопасности Украины. ; Міграція містить як позитивні риси, так і негативні, та відповідно ставить нові виклики перед державою та суспільством. Ця проблема зачепила й Україну та у сучасних реаліях набирає грандіозних масштабів. У статті виводяться позитивні та негативні наслідки як для країни–експортера, так і для країни–імпортера трудових ресурсів. Ці наслідки можуть становити загрозу національній безпеці держави. Саме тому з метою нівелювання негативних явищ трудової міграції, держава змушена проводити зважену міграційну політику. Україна також стикнулась з даною проблемою національного масштабу, яка потребує нагального вирішення. Спробою вирішення проблеми стали рекомендації парламентських слухань «Українська трудова міграція: стан, проблеми та шляхи їх вирішення», в яких особливу увагу було приділено питанням розвитку національного ринку праці та виробленню ефективної, дієздатної політики зайнятості, спрямованої на підвищення економічної активності населення, зростання кількості нових робочих місць та розширення можливостей для реалізації права особи на гідну працю. Аналіз внутрішніх та зовнішніх чинників впливу процесу трудової міграції на національну безпеку доводить, що без глибоких, докорінних системних змін в Україні та запровадження державної міграційної політики, яка би була здатна захистити як національні інтереси в цілому, так і права та інтереси кожного українського громадянина у будь–якому куточку світу, міграційні процеси становитимуть значну загрозу національній безпеці України.

The place and international position of Lebanon in the world political arena today is changing and transforming under the influence of globalization. Thus, this is not deprive, but changes the vector on the international arena and does not exclude the already acquired conservative character. Prime Minister Tamam Salam, who is the executive of the President of the Republic of Lebanon, is reforming and liberalizing the law and changing the vector of foreign policy. He doing this without leaving the traditions and religious views, also without rejecting the conservative nature of foreign and domestic policies. Although Lebanon is part of the League of Arab States, which is accused of non-democracies, it has a democratic regime for a long time. Balancing the policy of the Lebanese Republic between conservatism, traditionalism, democracy and liberalization makes Lebanon a great country for analysis, since it provides an opportunity to reflect the coexistence of democracy with the stereotyped vision of the "Islamic world". ; Місце та міжнародне становище Лівану на світовій політичній арені на сьогоднішній день змінюється та трансформується під впливом глобалізації. Прем'єр-міністр Тамам Салям, він ж виконувач обов'язків Президента Ліванської Республіки, здійснює реформи та лібералізацію законодавства й змінює вектор зовнішньої політики, не відходячи від традицій та релігійних поглядів, а також не відмовляючись від консервативного характеру зовнішньої та внутрішньої політик. Хоча Ліван і входить до Ліги Арабських Держав, яку звинувачують у недемократичності, проте тривалий час у Лівані панує демократичний режим. Балансування політики Ліванської республіки між консерватизмом й традиціоналізмом та демократією й лібералізацією робить Ліван чудовою країною для аналізу, оскільки дає можливість відобразити співіснування демократії зі стереотипним баченням "ісламського світу". Методологічною основою роботи став синтез системного, структурно-функціонального та компаративістського методу, в рамках системно-структурного підходу. Cистемно-структурний підхід надає можливість дослідити складний структурний контекст, який частково визначає можливості або перепони для реалізації зовнішньої політики, а також прослідкувати динаміку її змін. Структурно-функціональний метод надає змогу дослідити специфіку внутрішнього устрою політичних режимів та можливостей політичних інститутів впливати на формування та реалізацію зовнішньої політики. Застосування методу аналізу документів дозволило дослідити нормативно-правову базу формування зовнішньої політики Лівану. Наукова новизна полягає у визначенні вектору трансформації зовнішньополітичного курсу Лівану 2011–2017 рр.

Position and place of Egypt in the international arena is changing the vector, but does not rule out the already conservative nature. Undoubtedly, the country's leaders do not deviate from traditions and religious beliefs in the implementation of both domestic and foreign policy, but President Abdul As-Sisi introduces changes that mitigate the country's legislation. This is evident in the changes in the rights of women and children, corruption, employment rights and marriage. The persistent and prolonged authoritarian regime was the reason for the reluctance to cooperate with the Club of Dictators. The President did not consider cooperation with the Western countries as possible, because in the Arab World the idea was that the West was the source of sin. That is why the spread of the West to the Arab World is not possible. However, the revolutionary actions of the end of 2010 – the beginning of 2011. Since the life of the population did not meet the standards of their leaders, the struggle for democracy, human rights, women's rights, freedom of choice, freedom of speech, unemployment, corruption, and led to a struggle between different political groups and ideological forces in the direction and strategy of transformation and resources, exit to the surface. The purpose of the study is to determine the peculiarities of the transformation of the course of foreign policy of the Arab world. Object: the foreign policy of Egypt, and that is why the subject acts – the transformation of the course of the foreign policy of Egypt. The tasks were as follows: analyze the foreign policy of Egypt in the dynamics; identify the peculiarities of transformation; to outline the role and place of a leader in the implementation of foreign policy. The methodological basis of the work was the systematic structural approach, empirical and systematic methods, comparison, synthesis and constructivism. The systematic-structural approach provides an opportunity to explore the complex structural context, which partially determines the possibilities or obstacles for the implementation of their foreign policy. The structural-functional method, together with the system, allows us to investigate the specifics of the internal structure of political regimes. Among the empirical methods the primary role is played by the analysis of primary sources. Scientific novelty lies in determining the peculiarities of the transformation of the foreign policy of Egypt and determining the key role of the leader in the formation of foreign policy. ; Позиція та місце Єгипту на міжнародній арені змінює вектор, але не виключає вже набутий консервативний характер. Безумовно лідери країни не відходять від традицій та релігійних поглядів у реалізації як внутрішньої, так і зовнішньої політики, проте президент Абдель Фаттах Ас-Сісі впроваджує зміни та пом'якшує законодавство країни. Це яскраво відображається в змінах щодо прав жінок та дітей, корупції, прав щодо працевлаштування та укладання шлюбів. Стійкий і тривалий авторитарний режим був причиною небажання світової спільноти співпрацювати з "Клубом диктаторів". Президент країни не вважав співпрацю із Західними країнами за можливу, адже в Арабському Світі панувала думка, що захід – це джерело гріха, як наслідок – поширення Заходу на Арабський Світ неможливе. Однак, революційні події 2010–2011 рр. стали початком змін, адже життя населення не відповідало стандартам їх лідерів, боротьба за демократію, права людини, права жінок, свободу вибору та слова, проблеми безробіття та корупції призвели до боротьби між різними політичними групами та ідеологічними силами за напрямок і стратегію перетворень та державні ресурси. Мета дослідження – визначити особливості трансформації курсу зовнішньої політики країн Арабського Світу. Об'єкт: зовнішня політика Єгипту, а саме тому предметом виступає – трансформація курсу зовнішньої політики Єгипту. Було поставлено такі завдання, як: проаналізувати зовнішню політику Єгипту в динаміці; визначити особливості трансформації; окреслити роль та місце лідера в реалізації зовнішньої політики. Методологічною основою роботи став системно-структурний підхід, емпіричний та системний методи, порівняння, синтез та конструктивізм. Cистемно-структурний підхід надає можливість дослідити складний структурний контекст, який частково визначає можливості або перепони для реалізації їх зовнішньої політики. Структурно-функціональний метод, разом із системним, надає змогу дослідити специфіку внутрішнього устрою політичних режимів. Серед емпіричних методів найважливішу роль відіграє аналіз першоджерел. Наукова новизна закладається у визначенні особливостей трансформації зовнішньополітичного курсу Єгипту та визначення ключової ролі лідера у формуванні зовнішньої політики.