Suchergebnisse

International relations as a sphere of human coexistence covering political, economic, diplomatic, cultural and other ties and relations between actors that operate internationally. Because of such a large number of subjects and the importance of their relationship is necessary to analyze this sector in order to identify trends in their development and mutual influence between them. To study international relations most used scientific methods, but both of them and use special methodological approaches, due to the fact that world political processes have their own specifics are different from political processes unfolding within individual states. An important role in the study of world politics and international relations belongs instrumental observation techniques, including content analysis, document analysis, observation method reflected the political reality in the media. Using the above named methods becomes possible fixing and monitoring developments with further evaluation and establishing causation. Select individual research methods in the analysis of international relations, determined by the characteristics of the task, so with the aim of research training public perception of powerful solutions in the political arena, pay attention to methods such as analysis of documents and their content, method of illumination and interpretation in the media . Political analysis involves a systematic assessment of political reality and viability of alternative policies, which tend to have a form of political documents. The study of relevant documents gives researchers important information about the foreign policy of countries and their development trends, the reasons for acceptance of foreign policy decisions in a given international situation. However, study of topical international problems, this method has several disadvantages. As part of the documents may be closed nature, due to the state secret, a researcher operating with only open sources and not having all the information about the scenario of the international situation, can make the wrong conclusion. ; Международные отношения как сфера человеческого сосуществования охватывают политические, экономические, ди-пломатические, культурные и другие связи и отношения между акторами, действующими на международной арене. Нали-чие такого большого количества субъектов и важность их взаимоотношений, являются причиной необходимости анализа этой сферы с целью определения тенденций их развития и взаимовлияния между ними. Для изучения международных отношений применяют большинство общенаучных методов, однако вместе с ними испо-льзуют и специальные методологические подходы, обусловленные тем, что мировые политические процессы имеют свою специфику, отличаются от политических процессов, разворачивающихся в рамках отдельных государств. Важное место в исследовании мировой политики и международных отношений принадлежит методам инструментального наблюдения, в частности контент-анализа, анализа документов, метода наблюдения отражения политической действительности в СМИ. С помощью вышеуказанных методов становится возможной фиксация и наблюдения события, с последующим оце-ниванием и установлением причинно-следственных связей. ; Міжнародні відносини як сфера людського співіснування охоплюють політичні, економічні, дипломатичні, культурні та інші зв'язки і взаємовідносини між акторами, які діють на міжнародній арені. Через наявність такої великої кількості суб'єктів та важливість їх взаємовідносин виникає необхідність аналізу цієї сфери з метою визначення тенденцій їх роз-витку та взаємовпливу між ними. Для вивчення міжнародних відносин застосовують більшість загальнонаукових методів, проте одночасно з ними вико-ристовують і спеціальні методологічні підходи, зумовлені тим, що світові політичні процеси мають свою специфіку, відрі-зняються від політичних процесів, що розгортаються в рамках окремих держав. Важливе місце в дослідженні світової політики і міжнародних відносин належить методам інструментального спостереження, зокрема контент-аналізу, ана-лізу документів, методу спостереження відображення політичної дійсності у мас-медіа. За допомогою вищезазначених методів стає можливою фіксація та спостереження події, з подальшим оцінюванням та встановленням причинно-наслідкових зв'язків.

Mykola Hvyljovyj – writer, historiographer, prominent future in the Ukrainian revival, and active percipient of literary organiza-tions. Expecially interesting, in our opinion, his historico-philosopnical concept. M. Hvyljovyj reconsidered the ideas of the development of mankind and culture and announced the beginning of the fourth revival of mankind – proletarian type of culture ( mankind passed the first stage of the patriarchal culture (Asia), the second phase of the feudal and bourgeois (Europe)). At the second time of the people of Asia (the Asian Renaissance, whose oasis is to become Ukrainian, which is located of the verge of two civilizations, and is able to combine the potential of both. We these historiosophical construction, the proclaimed M. Hvyljovyj of the idea of active romanticism (vitalism), whith should become the style of the era of national-state revival. It is initiated and organized by the creative elita of the nation the true bearer of cultural tradition. The intellectuals will be able to fulfill their mission, when they lose their enlightenment populism, identified with provincialism, «littlerussia», reorientated to psychological Europe. Only a creative combination of the internal potential of Ukrainian culture with the spiritual potential of European culture, will provide a specific culture of the energy, that allows it to respond adequately to change and perceive innovation will hope for a unique contribution to world culture. «To put an end to the counter-revolutionary (in essence) thought to build Russian culture in Ukrainian it will be only when Ukraine passed that natural state, what Western Europe was in the times of designing national states. Consequently, the national-cultural respectives of the M. Hvyljovyj were tightened with the current of the formation and development of the Ukrainian political nation. ; Хвильовий Микола Григорович(13.12.1893–12.05.1933) – письменник, історіософ,видатний діяч українського відроджен-ня 20-х років, організатор і активний учасник літературних організацій «Гарт», ВАПЛІТЕ, «Пролітфроту». Особливо цікава на нашу думку, його історіософська концепція. М. Хвильовий переосмислив ідеї цих концепцій розвитку людства і культури (М. Данилевський, О. Шпенглер) і оголосив початок «четвертого відродження людства – пролетарсь-кого типу культури. Людство пройшло: перший етап – патріархальний культурний цикл (Азія); другий – феодальний і буржуазний (Європа). На четвертому етапі знову черга народів Азії («азіатський ренесанс», оазою якого належить стати Україні , що розташована на межі двох цивілізацій і здатна сполучити потенціал обох. З цими історіософськими побудовами пов'язана проголошена М. Хвильовим ідея активного романтизму (віталізму), що має стати стилем національно-державного відродження. Його ініціює і відроджує творча еліта нації – справжній носій культурної традиції. Інтелігенція зможе виконати свою місію, коли позбудеться просвітянського народництва, ототож-нюваного М. Хвильовим з провінціалізмом, «малоросійщиною», переорієнтується на психологічну Європу. Тільки творче поєднання внутрішнього потенціалу української культури з духовним потенціалом культури європейської надасть питомій культурі тієї енергії розвитку, яка дає змогу адекватно реагувати на зміни і сприймати інновації, дозволить сподіватися на самобутній внесок до світової культури. «Покінчити з контрреволюційною (по суті) думкою будувати на Україні російську культуру» можна буде тільки тоді, коли Україна перейде той «природний стан, який Західна Європа пройшла в часи оформлення національних держав». От-же, національно-культурні перспективи М. Хвильовий пов'язував з актуальною донині проблемою формування і розвитку української політичної нації.

In the article problems of social protection of the population are analyzed during postcommunistic transformation and role UGCC in lives of modern Ukraine, her influence on a society and economic transformations. The author approves, that the modern society experiences crisis economic and moral. The Ukrainian society what to be considered democratic, should introduce principles of humanism and validity as investigation will get rid of a stereotype of a uncooperative altitude to the Church. ; Статья посвящена анализу проблемы социальной защиты населения в условиях общественной трансформации и роли УГКЦ в жизни современной Украины, ее влияния на общество и экономические преобразования. Проанализировав современное состояние Украины, автор приходит к выводу, что наше посттоталитарное общество охвачено тяжелым недугом, как в экономическом, так и в моральном плане. Украинское общество, которое имеет независимое государство и признает себя демократическим, в котором должны действовать принципы гуманизма, справедливости и взаимоуважения, должно воплощать их в жизнь, в результате чего будет преодолен стереотип негативного отношения к Церкви и признан ее институтом с особым местом в государстве. ; Стаття присвячена аналiзу проблеми соціального захисту населення в умовах суспільної трансформації та ролі УГКЦ в життi сучасної України, її впливу на суспільство та економічні перетворення. Проаналізувавши сучасний стан України, автор приходить до висновку, що наше посттоталітарне суспільство охоплене важкою недугою, як в економічному, так і в моральному плані. Українське суспільство, яке має незалежну державу і визнає себе демократичним, в якому мають діяти принципи гуманізму, справедливості та взаємоповаги, повинне втілювати їх у життя, в наслідок чого буде подолано стереотип негативного ставлення до Церкви та визнано її інституцією з особливим місцем у державі.

The growing interest of scholars in researching Ukraine's contemporary political discourse stimulates them to explore this issue from different sides and points of view. One such approach is the study of political text as an information unit that directly affects both the formation of political discourse and is part of it. That is why the study of political texts is an important and topical task of modern political science, because to a large extent our perception of political and social reality depends on them. An example of such a text and subject of research in our article is the inaugural speech of the President of Ukraine P.Poroshenko. With the help of the program of study of emotional color«VAAL-mini»researchers analyze it as a whole, and in part, broken down into blocks.Proceeding from the logic, semantic and emotional load, the inaugural speech of P. Poroshenko was divided into eleven blocks. Each of the blocks was analyzed according to the content and its emotional color. Thanks to this method one can conclude that the audience is perceived by this or that unit not only in terms of rational perception, but also emotional. Each block has its own emotional color, but the overall color of the text is not the sum of color blocks.After conducting the research, the authors conclude that the speech is intended to cause emotions and perception of the President of Ukraine P.Poroshenko through them as a solid and strong person who clearly knows what actions must be taken to achieve the goals set (the priority of which is the world) ready for the quick and decisive reforms and, at the same time, is the bearer of a bright, positive image. The prospect of development of this topic is the study of the emotional characteristics of political texts, their adaptation in accordance with the channels of political communication and taking into account their peculiarities, because it is through them that the subject of politics has the greatest opportunities for influencing the group consciousness of objects and becomes an active participant in the creation of a political discourse. ; Зростання інтересу науковців до аналізу сучасного політичного дискурсу України стимулює їх до дослідження цього питання з різних сторін і точок зору. Один з таких підходів – дослідження політичного тексту як інформаційної одиниці що безпосередньо впливає на формування політичного дискурсу, будучи його частиною. Саме тому дослідження політичних текстів є важливим актуальним завданням сучасної політичної науки: значною мірою саме від них залежить наше сприйняття політичної та соціальної дійсності. Прикладом такого тексту та предметом дослідження у нашій статті є інавгураційна промова Президента України П. Порошенка. За допомогою програми дослідження емоційного забарвлення «ВААЛ-міні» дослідники аналізують її як загалом, так й розбивши на логічні блоки. Провівши дослідження, автори роблять висновок, що промова покликана викликати емоції та сприйняття через них Президента України П. Порошенка як твердої і сильної особистості, яка чітко знає, які дії необхідно зробити для досягнення поставлених цілей (пріоритетною з яких є мир), готової до швидких та рішучих реформ, і носія світлого позитивного образу. Перспективою розвитку даної теми є дослідження емоційної характеристики політичних текстів та їх адаптації відповідно до каналів політичної комунікації та з врахуванням їх особливостей, оскільки саме через них суб'єкт політики має найбільші можливості для впливу на групову свідомість об'єктів, стає активним учасником творення політичного дискурсу.