Suchergebnisse

Актуальність. У нинішню добу глобалізації одним з найважливіших напрямів сучасного бібліотекознавства є теоретичне осмислення проблем та практичного досвіду інтернаціоналізації публічних бібліотек.Мета статті — на прикладі Данії розглянути специфіку набуття нового досвіду та здійснення інституційних змін у процесі міжнародної співпраці.Методологія. У статті використано аналітичний, емпіричний та порівняльний методи дослідження.Результати. Проаналізовано результати емпіричного дослідження, виконаного у 2016–2018 рр. в рамках урядового проекту співпраці малих і середніх бібліотек Данії з відповідними зарубіжними закладами. Зазначено, що вибір того чи іншого шляху співпраці визначається, насамперед, такими факторами, як культурна політика країни, культурне оточення і розмір бібліотеки, а також міжнародними зобов'язаннями співробітників і керівництва. Історично діяльність бібліотек Данії була орієнтована на внутрішнього користувача. Протягом останніх 40 років міжнародна співпраця бібліотек Данії розвивалася переважно новим для країни шляхом участі в міжнародних проектах і залучення мігрантів до користування бібліотеками. Нині зусилля данських бібліотекарів спрямовані на інституціоналізацію проектно-орієнтованої міжнародної співпраці. Новизна. Уперше здійснено докладний аналіз історичного розвитку, сучасного стану та перспектив розвитку інтернаціоналізації публічних бібліотек Данії.Практичне значення. Ознайомлення з досвідом інтернаціоналізації бібліотек Данії, безперечно, може бути корисними для бібліотекарів-практиків та бібліотекознавців України під час міжнародної співпраці. ; This article deals with the question of how public libraries are facing the process of internationalization. In an empirical study, carried out between 2016 and 2018 as part of a government-funded project, the cooperation of small and medium-sized Danish libraries with corresponding foreign institutions was examined. Based on the concept of the path dependency of organizational decisions, the article investigates how strategic and structural measures as well as knowledge sharing and organizational learning support transnational cooperation. Initial results indicate that Danish libraries have taken very different paths to internationalization. The different paths they have taken are above all determined according to the local cultural policy, the institutional environment, the size of the library and the international commitment of staff and management.

Актуальність. У нинішню добу глобалізації одним з найважливіших напрямів сучасного бібліотекознавства є теоретичне осмислення проблем та практичного досвіду інтернаціоналізації публічних бібліотек.Мета статті — на прикладі Данії розглянути специфіку набуття нового досвіду та здійснення інституційних змін у процесі міжнародної співпраці.Методологія. У статті використано аналітичний, емпіричний та порівняльний методи дослідження.Результати. Проаналізовано результати емпіричного дослідження, виконаного у 2016–2018 рр. в рамках урядового проекту співпраці малих і середніх бібліотек Данії з відповідними зарубіжними закладами. Зазначено, що вибір того чи іншого шляху співпраці визначається, насамперед, такими факторами, як культурна політика країни, культурне оточення і розмір бібліотеки, а також міжнародними зобов'язаннями співробітників і керівництва. Історично діяльність бібліотек Данії була орієнтована на внутрішнього користувача. Протягом останніх 40 років міжнародна співпраця бібліотек Данії розвивалася переважно новим для країни шляхом участі в міжнародних проектах і залучення мігрантів до користування бібліотеками. Нині зусилля данських бібліотекарів спрямовані на інституціоналізацію проектно-орієнтованої міжнародної співпраці. Новизна. Уперше здійснено докладний аналіз історичного розвитку, сучасного стану та перспектив розвитку інтернаціоналізації публічних бібліотек Данії.Практичне значення. Ознайомлення з досвідом інтернаціоналізації бібліотек Данії, безперечно, може бути корисними для бібліотекарів-практиків та бібліотекознавців України під час міжнародної співпраці. ; This article deals with the question of how public libraries are facing the process of internationalization. In an empirical study, carried out between 2016 and 2018 as part of a government-funded project, the cooperation of small and medium-sized Danish libraries with corresponding foreign institutions was examined. Based on the concept of the path dependency of organizational decisions, the article investigates how strategic and structural measures as well as knowledge sharing and organizational learning support transnational cooperation. Initial results indicate that Danish libraries have taken very different paths to internationalization. The different paths they have taken are above all determined according to the local cultural policy, the institutional environment, the size of the library and the international commitment of staff and management.

Abstract Purpose – The article mainly concentrates on the role of information and knowledge in transformation processes. The article examines and compares the concepts of information and knowledge in Social Communication Theory and Cultural-historical Activity Theory. This will be done in order to analyze the knowledge-power-relation essential for transformational and governmental processes in knowledge-societies. The dialectics between the rationalization of power and the politicization of knowledge are visible in the techniques used in social engineering and political administration. Social Communication Theory and Cultural-historical Activity Theory are chosen because they try to overcome the dualism between methodological individualism and holistic approaches. Methodology and approach – The article is based on an integrative methodology, which makes it possible to go beyond the specific methodologies related to particular scholarly disciplines. We deploy an ontological evolutionary design and a generalizing approach, which are considered as main keys when comparing Social Communication Theory with Cultural-historical Activity Theory. Findings – Both theories are regarded anchored in social practice and individual activity and take up a distinct stance on historical change and societal transformation. In both cases, knowledge is conceived as individual knowing, as structuring process in social organizations and as a collective result of social activity. Research implications – Knowledge and its derivatives are paradigm-forming constructs of qualitatively new ideas about the world, its interactional structure, political culture, flows of information, and social relationships. In order to gain a holistic understanding of the importance of knowledge in post-industrial society, further research on trans-disciplinary methodologies and designs should be emphasized. Social implications – Identifying the common grounds of social transformation where socio-cultural activities are considered as co-cooperation, social relation and communication – as co-cognition. This implies that a) transformative processes have to be conceived as social knowledge and that b) knowledge must have a use-value in its historical, visionary Originality/value – The originality of the article is to be found in the attempt to contribute to the development of trans-disciplinary research approaches when examining knowledge complexes in the global world.