Suchergebnisse

The article considers memes as a short form of internet statement. Memes was discussed as a successor to the primary interpersonal communication in the form of rock drawings, pictures, pictograms, and hieroglyphs. In addition, the issue of memes as a tool of media and political manipulation has been described. Areas of discussion also include paid trolling and specialized media services to build a modern political campaign through memes. The use of memes as a political marketing tool was discussed.Key words: Memes, communication, manipulation, media marketing, subliminal message, Central and Eastern Europe. ; У статті розглянуто меми як коротку форму інтернетного висловлювання, наступника первинного міжособистісного спілкування, вираженого у наскельних малюнках, піктограмах та ієрогліфах. Коротко узагальнено історію зображального спілкування від перших спроб людини з Кро-Маньйон, через розвиток піктографічного письма, до повернення до цієї форми спілкування у 21 столітті в умовах цифрових технологій. Запропоновано тематичний поділ мемів, а також окреслено групи реципієнтів, до яких він адресований (застосовано поділ на вікові групи та персоналізовані ідеологічні групи).Порушено питання мемів як інструменту медійної та політичної маніпуляції. Визначено роль мемів як інструменту політичної пропаганди та елемента сучасної гібридної війни в контексті національної безпеки.Проблематика статті також включає питання платного тролінгу та спеціалізованих медійних послуг з метою побудови сучасної політичної кампанії за допомогою мемів. Обговорено використання мемів як інструменту політичного маркетингу. Для мемів характерна проста, легка та доступна мова, іноді вона вульгарна, політично некоректна, а також сповнена ненависті та стигматизації різних соціальних груп.Було зроблено висновок, що меми не зводяться до розваги, а є потужним сучасним інструментом маніпуляції та пропаганди. Вони здійснюють сильний вплив на формування молодого покоління, тобто людей, які перебувають у процесі формування свого світогляду. Аналізуючи меседж, який передають меми, переконуємося, що цифрова реальність, яка нас оточує, пропонує викривлене, шаржоване відображення світу. Це, однак, не забирає у мемів їхньої ролі поширення базових знань та культури, національного фольклору через цей спосіб висловлювання в Інтернеті.Ключові слова: меми, комунікація, маніпуляція, медіамаркетинг, підсвідоме повідомлення, Центральна та Східна Європа.

The article systematizes the style of media communication and the manner of historical narrative in the two post-communist countries of the Poland and Slovakia. Their way of narrative and their relation to Ruthenians (Lemkos / Rusyns) ethnic minority. In particular, he deals with the use of narrative's tools in mass media for political and social use. The purpose of the article is to compare the development of historical narrative used in mass media in reference to the same ethnic minority living in both neighboring Slavic countries.Key words: mass media, historical narrative, Ruthenians, Lemkos, post-communist press, ethnic minority. ; У статті систематизовано стиль медіакомунікації та характер історичного наративу у двох посткомуністичних країнах ‒ Польщі та Словаччині. Взято до уваги їхній наратив, пов'язаний з етнічною меншиною русинів (лемків / українців / руснаків). Зокрема, йдеться про використання наративних інструментів у засобах масової інформації в політичних цілях.Метою статті є порівняння розвитку історичного наративу у медіях, присвяченого названій етнічній меншині, що проживає в обох сусідніх країнах. У статті співставлено розвиток способів творення реальності та поглядів на історичні події, які обрали медіа та журналісти в обох країнах, які об'єднує етнокультурний код, геополітичне розташування, історія та вплив соціалістичної ідеології. Доступні матеріали з польської та словацької преси проаналізовано як у традиційному, паперовому, так і в електронному вигляді. Контент, який стосується цієї національної меншини (як у польських, так і в словацьких медіях) можна розділити на дві частини: на культурно-туристичну та історичну. У першому випадку спосіб медійного висвітлення у польській та словацькій пресі схожий і не відзначається наративними ампліфікаціями. У другому випадку спостерігаємо два різні способи, обрані журналістами в медіях Польщі та Словаччини. У польських медіях має місце сильний персвазійний наратив, спрямований на створення нової «політкоректної» історії, побудованої на антагонізмах у межах власної країни. Помітний чітко виражений, пронизаний негативними ампліфікаціями наратив. Спонукати такий підхід можуть різні чинники, однак не можна не зауважити сильно політизований дискурс, який використовують як інструмент політичної боротьби та розбудови політичного капіталу завдяки засобам масової інформації. У Словаччині медіа є значно делікатнішими та виваженішими у вираженні негативу стосовно громадян своєї країни, зокрема представників окремого етносу. Словацькі медіа намагаються дотримуватися об'єктивності шляхом сухої, позбавленої будь-яких коментарів та думок передачі інформації.Ключові слова: мас-медіа, історичний наратив, русини, лемки, посткомуністична преса, етнічна меншина.