Feminism today is an alternative philosophical concept of socio-cultural development. The article highlights the marital problem and gender equality in the pages of feminist magazines of the early XX century in the Russian Empire. In modern society, there has been much discussion on the issues of gender equality, prohibition or legalization of abortion, legalization of prostitution, the relevance of legal marriage, child-rearing, etc., that is, socio-cultural aspects. All these issues were raised by the feminist press in the early XX century. The purpose of this article is to analyze the arguments of female correspondents of feminist magazines of the Russian Empire in accordance with the double standards, marriage and methods of achieving true gender equality. As a result of the study, we have identified that during the period moral and ethical issues were recognized as an important part of the "women's issue", which were considered by feminist women's magazines through the prism of two officially recognized sexual institutions in the Russian Empire: marriage and prostitution. Women's magazines sharply criticized the "double standards", which set unequal demands on the morality of men and women. According to them, "double standards" was the principal cause underlying the existence of prostitution and humiliated position of a woman in the family, so feminists demanded the recognition of "single sexual morality" either in the direction of "sexual abstinence" or through "sexual freedom" for men and women.
У даній роботі аналізуються два основних напрямки вивчення професійних і особистісних якостей політичних діячів. В першу чергу це підхід, який би розглядав політика як представника певної елітарної групи, яка сформувала його погляди, професійні якості, цілі і способи їх досягнення. Інший підхід робить акцент на феномені політичного лідерства. В даному контексті аналізуються можливості лідера впливати на формування і зміни політичної системи, а також його здатності зібрати навколо себе групу однодумців.Метою даної роботи є визначення правомірності даних підходів на прикладі відомих політичних лідерів ХХ-ХХІ століть. В результаті проведеного аналізу професійних і особистісних якостей відомих політичних діячів, можна обґрунтовано припустити, що обидва існуючих підходи мають право на існування і це підтверджується численними історичними прикладами, зокрема ХХ-ХХІ століть. У разі відносної внутрішньодержавної та міжнародної стабільності, як правило, політичні лідери рекрутуються з тих чи інших еліт суспільства.У кризових ситуаціях в суспільстві виникає потреба в харизматичних лідерах, схильних до авторитарних методів управління, що, безумовно, є загрозою демократичним принципам побудови суспільства і може призвести до авторитаризму. Незважаючи на суперечливість вимог до професійних якостей політика, висунутих різними теоретичними концепціями, можна стверджувати, що наявність стійких морально-етичних принципів для політика є обов'язковою вимогою, бо без цієї складової всі його професійні якості не принесуть суспільству бажаних результатів.
У даній роботі аналізуються два основних напрямки вивчення професійних і особистісних якостей політичних діячів. В першу чергу це підхід, який би розглядав політика як представника певної елітарної групи, яка сформувала його погляди, професійні якості, цілі і способи їх досягнення. Інший підхід робить акцент на феномені політичного лідерства. В даному контексті аналізуються можливості лідера впливати на формування і зміни політичної системи, а також його здатності зібрати навколо себе групу однодумців.Метою даної роботи є визначення правомірності даних підходів на прикладі відомих політичних лідерів ХХ-ХХІ століть. В результаті проведеного аналізу професійних і особистісних якостей відомих політичних діячів, можна обґрунтовано припустити, що обидва існуючих підходи мають право на існування і це підтверджується численними історичними прикладами, зокрема ХХ-ХХІ століть. У разі відносної внутрішньодержавної та міжнародної стабільності, як правило, політичні лідери рекрутуються з тих чи інших еліт суспільства.У кризових ситуаціях в суспільстві виникає потреба в харизматичних лідерах, схильних до авторитарних методів управління, що, безумовно, є загрозою демократичним принципам побудови суспільства і може призвести до авторитаризму. Незважаючи на суперечливість вимог до професійних якостей політика, висунутих різними теоретичними концепціями, можна стверджувати, що наявність стійких морально-етичних принципів для політика є обов'язковою вимогою, бо без цієї складової всі його професійні якості не принесуть суспільству бажаних результатів. ; This paper analyzes two main areas of research of the professional and personal qualities of politicians. First of all, this is an approach that considers a politician as a representative of a certain elite group, which shaped their views, professional qualities, goals and ways to achieve them. The other approach focuses on the phenomenon of political leadership. It analyzes the leader's abilities to influence the formation and changes of the political system, as well as their ability to gather a group of like-minded people around themselves.The aim of this work is to determine the validity of these approaches on the example of well-known political leaders of the XX – XXI centuries.As a result of the analysis of the professional and personal qualities of famous political figures, it can be reasonably assumed that both approaches have a right to exist and this is confirmed by numerous historical examples, in particular of the XX – XXI centuries. In the case of relative domestic and international stability, as a rule, political leaders are recruited from various social elites. In crisis situations in society, there is a need for charismatic leaders who are prone to authoritarian methods of governance, which certainly is a threat to the democratic principles of building a society and can lead to authoritarianism.Despite the inconsistency of the requirements for professional qualities of a politician put forward by different theoretical concepts, it can be argued that the presence of strong moral and ethical principles is a mandatory requirement for a politician, because without this component all their professional qualities will not bring the desired results to society. ; В данной работе анализируются два основных направления изучения профессиональных и личностных качеств политических деятелей. В первую очередь это подход, рассматривающий политика как представителя определенной элитарной группы, которая сформировала его взгляды, профессиональные качества, цели и способы их достижения. Другой поход делает акцент на феномене политического лидерства. В данном контексте анализируются возможности лидера влиять на формирование и изменения политической системы, а также его способности собрать вокруг себя группу единомышленников.Целью данной работы является определение правомерности данных подходов на примере известных политических лидеров ХХ–ХХІ столетий.В результате проведённого анализа профессиональных и личностных качеств известных политических деятелей, можно обосновано предположить, что оба существующих похода имеют право на существование и это подтверждается многочисленными историческими примерами, в частности ХХ–ХХІ веков. В случае относительной внутригосударственной и международной стабильности, как правило, политические лидеры рекрутируются из тех или иных элит общества. В кризисных ситуациях в обществе возникает потребность в харизматических лидерах, склонных к авторитарным способам управления, что, безусловно, является угрозой демократическим принципам построения общества и может привести к авторитаризму.Несмотря на противоречивость требований к профессиональным качествам политика, выдвигаемых разными теоретическими концепциями, можно утверждать, что наличие стойких морально-этических принципов для политика является обязательным требование, ибо без этой составляющей все его профессиональные качества не принесут обществу желанных результатов.
Метою даної роботи є спроба визначити систему координат для з'ясування глибини кризи духовних і моральних цінностей, масштабу впливу глобалізації на майбутнє суспільства. Аналізуються різноманітні підходи щодо оцінки впливу глобалізації в сфері морально-культурної складової суспільства. Як це не дивно ХХІ століття повернуло людство до класичного питання обґрунтування духовних цінностей. Але жоден з існуючих підходів не відповідає на це фундаментальне питання.Виходячи з результатів дослідження провідних вчених, глобалізація в економічній, політичній, інформаційній, науково-технічній та інших сферах є реальністю сьогодення її поширення буде неминуче в майбутньому. Але в культурній площині насадження єдиної системи цінностей небезпечно, та й по факту не можливо «..бо культура, душевно-духовний лад народів не можуть бути стандартизовані на манер того, як стандартизована техносфера» (Гусейнов А.А.). Спроби створити щось об'єднуюче призводять, з одного боку, до розмивання стійкої системи цінностей, культурного коду представників різних національних культур, а, з іншого, до посилення локальності різного роду. Тому ця проблема заслуговує подальшого глибокого вивчення. Дослідження теми потребує участі відомих вчених, представників творчої інтелігенції, релігійних діячів та політиків для розробки покрокової стратегії захисту моральних та культурних цінностей нашої цивілізації.
The purpose of this paper is an attempt to identify a coordinate system to assess the crisis of spiritual and moral values in modern society, the scale of the globalization impact of on its future.The postmodern era has exposed unprecedented processes of social development, of which, in our view, globalization is the most controversial.Regardless of whether the process of globalization is positively or negatively evaluated by researchers, the discussion is generally reduced to two major scenarios for the development of the global world - the first version assumes the development of a universal value system dominated by Western European (American) values; the second option advocates the need for national and cultural diversity. At the same time, as A. A. Huseynov notes, "It is difficult to get rid of the idea that setting on a dialogue of cultures is often a tactic dictated by political and economic weakness and in this sense it is also a form of cultural-civilizational selfishness, though, slightly mitigated, covered up, to put it bluntly: dialogue is often favored by those who have no power to dominate.'Oddly enough, the 21st century brought humanity back to the classic question of value justification. But none of the above approaches answer this fundamental question.Based on the results of the research by leading scientists, globalization in economic, political, informational, scientific and technical and other spheres is a reality of the present and will be inevitable in the future. But in the cultural plane, the planting of a single system of values is dangerous, and, in fact, it is not possible ". for the culture, the mental and spiritual system of the peoples cannot be standardized in the manner of a standardized technosphere" (A. A. Huseynov). Attempts to create something unifying lead, on the one hand, to the erosion of a stable system of values, the cultural code of representatives of different national cultures, and, on the other hand, to the strengthening of locality of various kinds.Therefore, this problem needs further in-depth research. This study requires the participation of well-known scholars, creative intellectuals, religious figures and politicians to develop a step-by-step strategy for protecting moral and cultural values of our civilization. ; Целью данной работы является попытка определить систему координат для выяснения глубины кризиса духовных и нравственных ценностей, масштаба влияния глобализации на будущее общества. Изучаются различные подходы к оценке влияния глобализации, в сфере морально-культурной составляющей общества. Как это ни странно ХХІ столетие вернуло человечество к классическому вопросу обоснования духовных ценностей. Но, ни один из существующих подходов не отвечает на этот фундаментальный вопрос. Исходя из результатов исследования ведущих ученых, глобализация в экономической, политической, информационной, научно-технической и других сферах является реальностью настоящего, и ее распространение будет неизбежно в будущем.Но в культурной плоскости насаждение единой системы ценностей опасно, и по факту невозможно «…потому, что культура, душевно-духовный строй народов не могут быть стандартизированы на манер того, как стандартизирована техносфера» (Гусейнов А.А.). Попытки создать нечто объединяющее приводят, с одной стороны, к размыванию устойчивой системы ценностей, культурного кода представителей различных национальных культур, а, с другой, к усилению локальности разного рода. Поэтому эта проблема заслуживает дальнейшего глубокого изучения. Исследование данной темы требует участия известных ученых, представителей творческой интеллигенции, религиозных деятелей и политиков для разработки пошаговой стратегии защиты моральных и культурных ценностей нашей цивилизации. ; Метою даної роботи є спроба визначити систему координат для з'ясування глибини кризи духовних і моральних цінностей, масштабу впливу глобалізації на майбутнє суспільства. Аналізуються різноманітні підходи щодо оцінки впливу глобалізації в сфері морально-культурної складової суспільства. Як це не дивно ХХІ століття повернуло людство до класичного питання обґрунтування духовних цінностей. Але жоден з існуючих підходів не відповідає на це фундаментальне питання.Виходячи з результатів дослідження провідних вчених, глобалізація в економічній, політичній, інформаційній, науково-технічній та інших сферах є реальністю сьогодення її поширення буде неминуче в майбутньому. Але в культурній площині насадження єдиної системи цінностей небезпечно, та й по факту не можливо «.бо культура, душевно-духовний лад народів не можуть бути стандартизовані на манер того, як стандартизована техносфера» (Гусейнов А.А.). Спроби створити щось об'єднуюче призводять, з одного боку, до розмивання стійкої системи цінностей, культурного коду представників різних національних культур, а, з іншого, до посилення локальності різного роду. Тому ця проблема заслуговує подальшого глибокого вивчення. Дослідження теми потребує участі відомих вчених, представників творчої інтелігенції, релігійних діячів та політиків для розробки покрокової стратегії захисту моральних та культурних цінностей нашої цивілізації.