У статті досліджуються причини виникнення і розвиток Європейської політики безпеки і оборони (ЄПБО), її переваги та недоліки в умовах формування та реалізації Спільної зовнішньої політики і політики безпеки ЄС (СЗППБ). З'ясовано трансформацію ЄПБО за Лісабонським договором та перспективи її функціонування на європейському континенті. Особлива увага приділена питанням вдосконалення Європейської політики безпеки і оборони в контексті нових загроз регіональній і глобальній безпеці. Проаналізовано місце та роль балтійських країн в Європейській політиці безпеки і оборони. Розглянуто позицію балтійських держав в НАТО, що базується на більшій довірі до інститутів НАТО та тісній співпраці зі США. В процесі дослідження встановлено, що балтійські країни, будучи членами НАТО та ЄС, а відповідно і учасниками ЄПБО, основним гарантом своєї національної безпеки вважають США. Однією з причин цього є відсутність довіри у здатності ЄПБО протистояти сучасним загрозам. Військова потужність ЄС без військової підтримки США вважається практично безперспективною для них. Проте, свою роль вони вбачають саме у координації співпраці між НАТО та ЄС у галузі безпеки та оборони. Естонія, Латвія і Литва хочуть бути «натовцями в Європейській політиці безпеки і оброни». Висвітлено основні загрози та виклики безпеці балтійських країн на сучасному етапі, зокрема потенційно можливу агресію з боку Росії, яка поширюється через провідні ЗМІ як реакція на ідею захисту російськомовного населення балтійських країн та встановлення «геополітичної рівноваги через їхнє повернення до сфери впливу Росії».
У статті досліджуються причини виникнення і розвиток Європейської політики безпеки і оборони (ЄПБО), її переваги та недоліки в умовах формування та реалізації Спільної зовнішньої політики і політики безпеки ЄС (СЗППБ). З'ясовано трансформацію ЄПБО за Лісабонським договором та перспективи її функціонування на європейському континенті. Особлива увага приділена питанням вдосконалення Європейської політики безпеки і оборони в контексті нових загроз регіональній і глобальній безпеці. Проаналізовано місце та роль балтійських країн в Європейській політиці безпеки і оборони. Розглянуто позицію балтійських держав в НАТО, що базується на більшій довірі до інститутів НАТО та тісній співпраці зі США. В процесі дослідження встановлено, що балтійські країни, будучи членами НАТО та ЄС, а відповідно і учасниками ЄПБО, основним гарантом своєї національної безпеки вважають США. Однією з причин цього є відсутність довіри у здатності ЄПБО протистояти сучасним загрозам. Військова потужність ЄС без військової підтримки США вважається практично безперспективною для них. Проте, свою роль вони вбачають саме у координації співпраці між НАТО та ЄС у галузі безпеки та оборони. Естонія, Латвія і Литва хочуть бути «натовцями в Європейській політиці безпеки і оброни». Висвітлено основні загрози та виклики безпеці балтійських країн на сучасному етапі, зокрема потенційно можливу агресію з боку Росії, яка поширюється через провідні ЗМІ як реакція на ідею захисту російськомовного населення балтійських країн та встановлення «геополітичної рівноваги через їхнє повернення до сфери впливу Росії». ; У статті досліджуються причини виникнення і розвиток Європейської політики безпеки і оборони (ЄПБО), її переваги та недоліки в умовах формування та реалізації Спільної зовнішньої політики і політики безпеки ЄС (СЗППБ). З'ясовано трансформацію ЄПБО за Лісабонським договором та перспективи її функціонування на європейському континенті. Особлива увага приділена питанням вдосконалення Європейської політики безпеки і оборони в контексті нових загроз регіональній і глобальній безпеці. Проаналізовано місце та роль балтійських країн в Європейській політиці безпеки і оборони. Розглянуто позицію балтійських держав в НАТО, що базується на більшій довірі до інститутів НАТО та тісній співпраці зі США. В процесі дослідження встановлено, що балтійські країни, будучи членами НАТО та ЄС, а відповідно і учасниками ЄПБО, основним гарантом своєї національної безпеки вважають США. Однією з причин цього є відсутність довіри у здатності ЄПБО протистояти сучасним загрозам. Військова потужність ЄС без військової підтримки США вважається практично безперспективною для них. Проте, свою роль вони вбачають саме у координації співпраці між НАТО та ЄС у галузі безпеки та оборони. Естонія, Латвія і Литва хочуть бути «натовцями в Європейській політиці безпеки і оброни». Висвітлено основні загрози та виклики безпеці балтійських країн на сучасному етапі, зокрема потенційно можливу агресію з боку Росії, яка поширюється через провідні ЗМІ як реакція на ідею захисту російськомовного населення балтійських країн та встановлення «геополітичної рівноваги через їхнє повернення до сфери впливу Росії». ; The causes and development of the European Security and Defence Policy (ESDP), its advantages and disadvantages in the process of formation and implementation of the Common Foreign and Security Policy of the EU (CFSP) are explored in the article. Transformation of ESDP according to Lisbon Treaty and the prospects of its operation in Europe are highlighted. Special attention is paid to the issues of improving the European Security and Defence policy in the context of new threats to regional and global security. The place and role of the Baltic States in the European Security and Defence Policy are analyzed. The position of the Baltic States in NATO, based on greater confidence in the institutions of NATO and close cooperation with the United States is considered. It has been found out that the Baltic States, being members of NATO and the EU, and therefore the parties of ESDP, consider the USA as the main guarantor of their national security. One reason is the lack of confidence in the ability of ESDP to confront modern threats. Military power of the EU without military support of the USA is considered almost hopeless for them. However, their role might be the coordination of cooperation between NATO and the EU in the field of security and defence. Estonia, Latvia and Lithuania want to be «The NATO forces in the European Security and Defence Policy». The basic threats and security challenges for the Baltic States nowadays are defined, including possible aggression from Russia, which is broadcasted through the mainstream media as a reaction to the idea of protecting Russianspeaking population of the Baltic States and the establishment of «geopolitical balance through their return to the Russian sphere of influence».
The aim of the article is to reveal the difference in approaches and possibilities of the countries of the Baltic-Black Sea Region (samples of several EU members and Ukraine) towards the struggle with pandemic. Research based on both postcolonial studies and biopolitics and it is empirical. The methods include case studies, Internet-based research, archival research, interviews, comparative, statistical, graphical methods, and discourse analysis. The following aspects are researched: approaches of the countries to counteract the pandemic, their cooperation with international organisations, and cooperation with 'donor'-countries, influence of COVID-19 on socio-economic and security spheres of BBSR countries. The authors give prognosis how selected countries of BBSR will overcome the pandemic and develop in the post-pandemic period. The fight against the pandemic continues, and its economic consequences will be felt during next years as well. The situation in Ukraine looks worse in the terms of economic recovery because Ukraine is hit by Russian aggression since 2014. The effectiveness of the individual response to the pandemic depends on the level of trust in society and the commitment of political leaders to learn, collaborate, consult and take principled decisions in times of uncertainty. This commitment to the common good determines the degree of public trust in leaders and institutions, which, in turn, affects citizens' willingness to comply with the restrictions to their daily lives imposed by the lockdown measures. This explains the difference in the impact of the pandemic within the EU. Bulgaria differs in these parameters from the Baltic countries and closer to Ukraine.
