Suchergebnisse

The article reveals the problematic aspects of the transformation processes of education into a commodity. Education is understood as a social practice and as a social institution. Carrying out a systematic analysis of these processes, the author demonstrates both systemic social, societal threats and (often underestimated) "pitfalls" generated by these processes, as well as possible limitations and even limits of their actualization and deployment. This analysis and demonstration is carried out in the technique of theoretical sociological expertise. The problem of sociology's partial disregard for the commodification of education and the probable prospects and problems arising from this are analyzed. It is emphasized that the uncritical perception of the processes of commodification of education by sociology, especially on the periphery of global neoliberal capitalism, is in itself a threat to education, in particular in the form of a change in the very nature of education as a phenomenon, its evolution from a phenomenon, first of all, a sociocultural phenomenon into a phenomenon primarily economic. Various arguments are given and analyzed in relation to the processes of commodification of education, each of which is named in the article by the name of a sociologist whose analysis is closest to the argument put forward. "Five big" arguments and "seven small" ones are formulated. In their presentation the "dark sides" of the processes of commodification and neoliberalization of education are analyzed in detail. Attention is focused on the analysis of how education is involved in interaction with other social institutions and phenomena, as well as on what effects and post-effects can be generated as a result of education commodification processes. It is emphasized that in this context, the most important plot is the connection between education as a phenomenon and freedom as a social construct – at the micro level, as well as with the social order – at the macro level. A number of conclusions are formulated about such a property of education as autonomy, about its socio-cultural characteristics and about the threats of the market.

The article analyzes the possibilities of applying the methodology of poststructuralism in modern sociology, in particular in relation to the problems of space production and the exploitation of attention. The heuristic potential of poststructuralism for sociology is investigated, where the methodology of deconstruction is especially studied. The problem of space production by means of attention exploitation is analyzed in the context of Gilles Deleuze's concepts. It is emphasized that the central Deleuzean concept of difference in correlation with a number of concepts (in particular, representation and repetition) provides important tools for understanding the nature of production and reproduction of space, on the one hand, and the procedurality of attention as an object of exploitation, on the other. Poststructuralist metaphors of systematicity (tree and rhizome) are being rethought from the sociological perspective not as mutually exclusive, but as typologically compatible. Deleuze's distinction between nomadic and structural modes of perception is analyzed. The attention is focused on the phenomenon of a dividuum («divided») from the point of view of the production of acts of perception and acts of attention. In addition, an important aspect is the problem of production of chronological as structurally comparable with production of spatial. The preconceptions isolated from the Deleuzean theoretical rhizome are used by the authors in relation to the problems of mass culture in the explications of Gilles Lipovetsky and Paul Virilio. Attention is investigated as a fundamental substratum for the production of space(s) in a society of communicative / cognitive capitalism, which is revealed through examples of problems of visual perception, practices of cultural consumption, language, etc. A conclusion is made about the possibilities and limitations of studying the processes of space production and the role of attention in this process of exploitation in sociology from the standpoint of post-structuralist theory.

The paper is devoted to genesis of sociology of knowledge in the first half of twentieth century. Contextuality of given processes, their "incorporateness" to social, political, intellectual, intrascientific collisions are being analyzed by author. The conclusion about similarity of gnoseological and social aspects of situation of the rise of sociology of knowledge (the first half of XX century) and modern situation in sociology at the beginning of XXI century is suggested. ; Статья посвящена исследованию генезиса социологии знания в первой половине ХХ века. Автор анализирует контекстуальность данных процессов, их "вписанность" в социальнополитические, интеллектуальные, внутринаучные перипетии и делает вывод о схожести гносеологического и социального аспектов ситуации возникновения социологии знания в первой половине ХХ века и ситуации в социологии начала ХХI века. ; Статтю присвячено дослідженню генези соціології знання в першій половині ХХ століття. Автор аналізує контекстуальність даних процесів, їх "вписаність" у соціально-політичні, інтелектуальні, внутрішньонаукові перипетії та робить висновок про схожість гносеологічного та соціального аспектів ситуації виникнення соціології знання в першій половині ХХ століття та ситуації в соціології початку ХХІ століття.

The article analyzes the political values of the residents of Kharkiv. On the basis of «synthetic» theories' methodology (primarily P. Bourdieu), as well as the researches of major theorists and empiricists in the field of political culture (Deutsch, Almond, Verba, Inglehart), the author explores the connection of political values with practices and structures of knowledge about politics (such such as expectations, awareness, preferences, etc.). Based on the results of an empirical study conducted in December 2017 by a team of Sociology Department of the V.N. Karazin Kharkiv National University, author describes the differentiation of political values among Kharkiv citizens. Contradictions and collisions within the structures of political values are demonstrated, various groups of Kharkiv citizens are distinguished depending on political values. A final platoon that political identities, knowledge and practices constitute a single complex internally connected by complex relationships is being formulated. ; В статье осуществляется анализ политических ценностей жителей Харькова. На базе методологии «синтетических» теорий (прежде всего П. Бурдье), а также наработок крупных теоретиков и эмпириков в области политической культуры (Дейч, Алмонд, Верба, Инглхарт) автор исследует связь политических ценностей с практиками и структурами знания о политике (такими, как ожидания, информированность, предпочтения и т.п.). Основываясь на результатах эмпирического исследования, проведенного в декабре 2017 года коллективом кафедры социологии Харьковского национального университета имени В.Н. Каразина, описываются дифференциации политических ценностей среди харьковчан. Демонстрируются противоречия и коллизии внутри структур политических ценностей, выделяются различные группы харьковчан в зависимости от политических ценностей. Формулируется итоговый вывод о том, что политические идентичности, знания и практики представляют собой единый комплекс, внутренне связанный сложными отношениями. ; У статті здійснюється аналіз політичних цінностей жителів Харкова. На базі методології «синтетичних» теорій (насамперед П. Бурдьє), а також напрацювань відомих теоретиків і емпіриків в області політичної культури (Дейч, Алмонд, Верба, Інглхарт) автор досліджує зв'язок політичних цінностей з практиками і структурами знання про політику (такими, як очікування, інформованість, переваги тощо). Ґрунтуючись на результатах емпіричного дослідження, проведеного в грудні 2017 року колективом кафедри соціології Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, описуються диференціації політичних цінностей серед харків'ян. Демонструються протиріччя і колізії всередині структур політичних цінностей, виділяються різні групи харків'ян в залежності від політичних цінностей. Формулюється підсумковий висновок про те, що політичні ідентичності, знання і практики є єдиним комплексом, внутрішньо пов'язаний складними відносинами.

The article is devoted to the study of Max Weber's view of the problems of education and the university in the light of its latest actualizations. The chosen subject is studied using both philosophical and sociological tools. Max Weber's concept is studied in the context of its historical conditions of formation and development, in comparison with classical and modern concepts, as well as in terms of its heuristic capabilities in describing, analyzing and explaining modern problems and challenges in the field of education in general and in the university world in particular. On the basis of the historical and cultural retrospective of Weber's Germany at the end of the 19th century, the prerequisites for the formation of the Weberian concept are studied and compared with the socio-cultural situation at the beginning of the 21st century. The authors of the article, critically approaching Weberian epistemologiсs, separately focus on the theoretical and methodological limitations and vulnerabilities of the application of the Weberian concept in the modern world, while pointing out the epistemological advantages and opportunities that it offers. Such subjects as the importance of the political in educational activities; perspectives of the university in the society of commodification; the importance of the worldview component in comparison with generally significant knowledge; place of scientific asceticism and its limitations are revealed. Weber's ethical concepts ("absolute ethics", "ethics of persuasion", "ethics of responsibility") and their heuristic possibilities in the analysis of transformations of the university and education are analyzed in detail. The logical and epistemological gaps in Weber's concept are critically examined, its internal complexity is shown, built on the basis of the ontology of the plurality of social orders. A conclusion is made about the potential of Weber's concepts and ideas for analyzing the current state of the university, science and education. ; Стаття присвячена дослідженню погляду Макса Вебера на проблематику освіти і університету в світлі її новітніх актуалізацій. Обраний предмет досліджується із застосуванням як філософського, так і соціологічного інструментарію. Концепція Макса Вебера аналізується в контексті її історичних умов формування і розвитку, в зіставленні з класичними та сучасними концепціями, а також з точки зору її евристичних можливостей в описі, аналізі та поясненні сучасних проблем і викликів у сфері освіти взагалі і в університетському світі зокрема. На базі історико-культурної ретроспективи веберівської Німеччини кінця XIX століття досліджуються передумови формування веберівської концепції і зіставляються з соціокультурною ситуацією початку XXI століття. Автори статті, критично підходячи до веберівських епістемологік, окремо зосереджуються на теоретико-методологічних обмеженнях і вразливості застосування веберівської концепції в сучасному світі, при цьому вказуючи і на гносеологічні переваги і можливості, які вона пропонує. Окремому вивченню у статті піддаються такі сюжети, як вагомість політичного в освітній діяльності; перспективи університету в суспільстві комодіфікаціі; значимість світоглядної компоненти в зіставленні з загальнозначущим знанням; місце наукової аскези та її обмеження. Детально аналізуються етичні концепти Вебера («абсолютна етика», «етика переконання», «етика відповідальності») і їхні евристичні можливості в аналізі трансформацій університету і освіти. Критично досліджуються логічні й епістемологічні прогалини в концепції Вебера, показується її внутрішня складність, побудована на базі онтології множинності порядків соціального. Робиться висновок про потенціал веберівських концептів та ідей для аналізу сучасного стану університету, науки і освіти.