Suchergebnisse

The article analyzes the legal support for combating and preventing domestic violence against women.The statistics show that in 2020 the bodies and institutions entrusted with the functions of implementing measures to prevent and combat domestic violence received 211,362 complaints about domestic violence, of which – 2,756 from children, 180,921 – from women , 27 676 – from men.It is concluded that the ratification of the Istanbul Convention is still open, which currently helps all signatory states to effectively combat a wide range of phenomena, including psychological violence, physical violence, sexual violence, especially rape, forced marriage, forced abortion, forced abortion, forced abortion. genitals, crimes in the name of so-called «honor», harassment, sexual harassment, etc. In addition, the need to ratify the Istanbul Convention has been and continues to be insisted on by the world community, as by signing this Convention, Ukraine has committed itself to ratifying it in the future.It is determined that the normative-legal provision of prevention and counteraction to domestic violence against women consists of a set of international covenants, declarations and conventions, normative-legal and by-laws normative-legal acts.It has been found that the number of reports of violence against women is increasing every year, so the legislator should work to prevent any forms of domestic violence by amending the legislation governing preventive measures.Keywords: violence, women, gender equality, Istanbul Convention, domestic violence, combating violence, domestic violence, gender equality ; У статті здійснено аналіз нормативно-правового забезпечення протидії та запобігання домашньому насильству над жінками.Наведено статистичні дані що за 2020 рік до органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, надійшло 211 362 звернення щодо насильства в сім'ї, з них – 2756 від дітей, 180 921 – від жінок, 27 676 – від чоловіків.Зроблено висновок, що і досі залишається відкритим ратифікації Стамбульської конвенції, яка допомагає наразі усім державам-підписантам ефективно протистояти широкому спектру явищ, серед яких психологічне насильство, фізичне насильство, сексуальне насильство, передусім зґвалтування, примусовий шлюб, примусовий аборт, примусова стерилізація, каліцтво жіночих статевих органів, злочини в ім'я так званої «честі», переслідування, сексуальні домагання тощо. До того ж, на необхідності ратифікації Стамбульської конвенції неодноразово наполягала і продовжує наполягати світова спільнота, адже підписавши цю Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання ратифікувати її в майбутньому.Визначено, що нормативно-правове забезпечення запобігання та протидії домашньому насильству проти жінок складається із сукупності міжнародних пактів, декларацій та конвенцій, нормативно-правових та підзаконних нормативно-правових актів.З'ясовано, що з кожним роком збільшується кількість повідомлень щодо вчинених насильницьких дій по відношенню до жінок у зв'язку з чим, законодавцю варто працювати у напрямку недопущення будь-яких проявів домашнього насильства шляхом внесення змін до законодавства що регулює превентивні заходи.Ключові слова: насильство, жінки, гендерна рівність, Стамбульська конвенція, домашнє насильство, протидія насильству, насильство в сім'ї, гендерна рівність

The article provides a comparative legal analysis of the responsibility for the disclosure of state secrets in Ukraine and foreign countries.It is taken into account that information that is a state secret is extremely important for society and the state. In addition, they need special and vigilant protection from law enforcement, government agencies and civil society and each individual.It is emphasized that in modern conditions of global information network development the problems of solving access to information, as well as effective use of state information resources, which also includes information with limited access and the establishment of order to assign information from one category to another, become relevant. The legal institution of state secrets is developed in most countries of the world, where it occupies a special place and is under close attention of the state.It was found that the legislation of the three studied states (USA, UK, Germany, first of all divides the information into three blocks, and according to the degree of confidentiality of information, measures and the degree of protection of information are determined.It is concluded that a promising way to protect state secrets and distinguish it from classified information will be to adopt the experience of three separate blocks of information, namely: especially classified information, the disclosure of which provides the highest level of punishment, classified information, responsibility for which should also be expressed and enshrining in the Criminal Code of Ukraine and confidential information, for the disclosure of which to establish administrative liability,Keywords: information, state secret, secret information, confidentiality, criminal liability ; У статті здійснено порівняльно-правовий аналіз відповідальності за розголошення державної таємниці в Україні та зарубіжних країнах.Враховано те, що відомості, які становлять державну таємницю, є надзвичайноважливими для суспільства та держави. До того ж, потребуютьособливої та пильноїохорони як з боку правоохороннихорганів, державнихорганів так і з боку громадянськогосуспільства та кожного окремого індивідуума.Підкреслено, в сучасних умовах розвитку глобальної інформаційної мережі набувають своєї актуальності проблеми вирішення доступності до інформації, а також ефективного використання державних інформаційних ресурсів, до якої входить також інформація з обмеженим доступом та питання встановлення порядку для віднесення інформації від однієї категорії до іншої. Правовий інститут державної таємниці є розвинутим в більшості країн Світу, в яких займає особливе місце та перебуває під пильною увагою з боку держави.Було з'ясовано, що законодавством трьох досліджених держав (США, Великобританія, ФРН, перш за все йде розмежування інформації на три блоки, і відповідно до того, який є ступінь секретності інформації, визначаються міри та ступінь охорони інформації.Зроблено висновки, що перспективним шляхом для охорони державної таємниці та розмежуванням її з секретною інформацією буде перейняття досвіду щодо трьох окремих блоків інформації, а саме: особливо таємна інформації, за розголошення якої передбачити найвищий ступінь покарання, таємна інформація, відповідальність за яку також повинна мати вираження та закріплення у КК України та конфеденційна інформація, за розголошення якої встановити адміністративну відповідальність.Ключові слова: інформація, державна таємниця, секретна інформація, конфеденційність, кримінальна відповідальність

The article examines the possibility of imposing a sanction of deprivation of the right to vote for violating the election law. It was found that the main measure to protect the voting rights of citizens is legal liability for violations of election law. Persons guilty of violating election legislation, voting rights of voters, candidates, parties (party organizations) – subjects of the election process, shall be prosecuted in criminal, administrative or other manner in the manner prescribed by law.Statistics related to the violations detected during the two election campaigns were analyzed, which led to the conclusion that a significant number of offenders avoid legal liability for offenses committed in the field of election law. This is due to the imperfection of legal norms, which often do not have a proper implementation mechanism.It was found that a significant number of European countries, mostly those that are members of the European Union, have provided in their codified laws on criminal liability such a type of punishment as deprivation of suffrage. European human rights standards do not prohibit this type of punishment and do not recognize it as violating the democratic principles of elections that can characterize a democratic society.It was concluded that the imposition of a sanction in the form of deprivation of the right to vote (the right to vote and the right to run) may be considered inconsistent with the Constitution of Ukraine. Therefore, it was more necessary to pay attention, for example, to the deprivation of the right to be a member of the election commission or an observer, as such an introduction would not restrict the constitutional rights and freedoms of citizens and at the same time could minimize violations of election law.Keywords: elections, sanction, punishment, criminal liability, deprivation of suffrage, international standards ; У статті досліджується можливість запровадження санкції позбавлення виборчого права за порушення виборчого законодавства. Було з'ясовано, що основним заходом захисту виборчих прав громадян виступає юридична відповідальність за порушення виборчого законодавства. Особи, винні в порушенні законодавства про вибори, виборчих прав виборців, кандидатів, партій (організацій партій) – суб'єктів виборчого процесу, притягаються до кримінальної, адміністративної або іншої відповідальності в порядку, встановленому закономБуло проаналізовано статистичні дані, які стосувалися виявлених правопорушень під час двох виборчих кампаній, що дозволило прийти до висновку, що значна кількість правопорушників уникають юридичної відповідальності за правопорушення вчинені у сфері виборчого законодавства. Це пояснюється недосконалістю правових норм, що досить часто не мають належного механізму реалізації.З'ясовано, що досить значна кількість держав Європи, здебільшого тих, що є членами Європейського Союзу передбачили у свої кодифікованих законах про кримінальну відповідальність такий вид покарання, як позбавлення виборчих прав. Європейські стандарти прав людини не забороняють даний вид покарання та не визнають, його як такий, що порушує демократичні принципи виборів, що можуть характеризувати демократичне суспільство.Було сформовано висновки, що запровадження санкції у вигляді позбавлення виборчого права (права голосу та права балотуватися), може бути визнано таким, що не відповідає Конституції України. Тому більш необхідним було звернення уваги наприклад на позбавлення права бути членом виборчої комісії, або спостерігачем, адже таке запровадження не мало би на меті обмежувати конституційні права та свободи громадянина і в той же час змогло б мінімізувати вчинення правопорушень у сфері виборчого законодавства.Ключові слова: вибори, санкція, покарання, кримінальна відповідальність, позбавлення виборчого права, міжнародні стандарти

The article explores ways to overcome corruption and corruption in Ukraine through the prism of criminal law analysis.It was found that preventing and combating corruption is not only important but also a rather complex process of building a modern legal socially oriented state, due to the dynamism and multi-vector nature of social relations, as well as the constant improvement of forms and methods of criminal activity. The criminogenic situation that has developed in the last decade in Ukraine is characterized, in particular, by the unprecedented spread of corruption.It is determined that the effective fight against corruption requires a scientific concept of its prevention. One of the main principles of such a concept should be the understanding of corruption as a socially conditioned phenomenon. Based on this, it is necessary to develop a strategy and tactics to combat it, set appropriate goals, determine the means to achieve them, the level of material, financial, organizational and legal support. In addition, it is important and necessary to understand that the spread of corruption and the commission of acts of corruption is criminal, in connection with which it is possible to study ways to overcome corruption through the prism of criminal law, which determines the relevance of the study.It is concluded that in order to improve anti-corruption activities, it is necessary, first, to improve the current legislation (including the adoption of a scientifically sound package of anti-corruption legislation); secondly, full use of positive foreign experience in combating corruption; third, involvement of broad sections of the population and public institutions in anti-corruption programs; fourth, improving anti-corruption prevention activities.Keywords: corruption, corruption manifestations, corruption risks, criminal law, criminal liability, criminal-legal analysis, corruption, civil servants, corruption crimes ; У статті досліджуються шляхи подолання корупції та корупційних проявів в Україні через призму кримінально-правового аналізу.З'ясовано, що запобігання та протидія корупції є не лише важливим, але й досить складним процесом розбудови сучасної правової соціально орієнтованої держави, що зумовлюється динамічністю і багатовекторністю суспільних відносин, а також постійним вдосконаленням форм і методів злочинної діяльності. Криміногенна ситуація, яка склалась в останнє десятиліття в Україні, характеризується, зокрема, небувалим поширенням корупційних проявів.Визначено, що ефективна боротьба з корупцією вимагає наукової концепції її запобігання. Однією з основних засад такої концепції має бути розуміння корупції як соціально зумовленого явища. Виходячи із цього, необхідно розробити стратегію й тактику боротьби з нею, поставити відповідні цілі, визначити засоби їх досягнення, рівень матеріального, фінансового, організаційного та правового забезпечення. Окрім того, важливим та необхідним є розуміння такого, що поширення корупції та вчинення корупційних діянь є кримінально-карним, у зв'язку із чим можливим є саме дослідження шляхів подолання корупції через призму кримінального права, що і зумовлює актуальність дослідження.Зроблено висновки, що для вдосконалення діяльності з протидії корупції необхідно, по-перше, вдосконалення чинного законодавства (у тому числі й прийняття науково обґрунтованого пакета антикорупційних законодавчих актів); по-друге, всебічне використання позитивного закордонного досвіду протидії корупції; по-третє, залучення до антикорупційних програм широких верств населення тасуспільних інститутів; по-четверте, покращення превентивної діяльності щодо протидії корупції.Ключові слова: корупція, корупційні прояви, корупційні ризики, кримінальне право, кримінальна відповідальність, кримінально-правовий аналіз, корумпованість, державні службовці, корупційні злочини

The article examines the administrative liability for violating the rules of quarantine requirements (in terms of COVID 19). 2020 has become an extremely difficult year for Ukraine, as it is for most countries of the world. The rapid spread of the COVID 19 virus has prompted the legislature and executive to adopt a number of regulations and bylaws aimed at preventing its further spread and containment.It is proved that the relevance of the study lies primarily in the fact that Article 44-3 of the Code of Administrative Offenses is currently in active use, because COVID 19 still affects Ukraine and the world, and therefore it is necessary to find ways to minimize the manifestations such a negative phenomenon and prevention of mass dissemination, including through regulatory measures, one of which is administrative liability.It is determined that the Government of Ukraine, the Verkhovna Rada of Ukraine, the President of Ukraine, executive authorities and local governments since the spread of the virus, take appropriate legal measures aimed at further preventing and preventing mass destruction of people by COVID-19 virus.It was found that the administrative responsibility for violating the rules of human quarantine has become a necessary and forced step on the part of legislators to further prevent the mass morbidity of people from the virus that affects the whole world to this day.Conclusions are developed that administrative liability for violation of human quarantine rules can be applied in the following cases: 1) violation of human quarantine rules; 2) violation of sanitary and hygienic rules and regulations; 3) violation of sanitary and anti-epidemic rules and regulations.Keywords: administrative liability, offense, quarantine, pandemic, disease, COVID 19, human quarantine, health care, coronavirus disease ; У статті досліджується адміністративна відповідальність за порушення правил карантинних вимог (в умовах COVID 19). 2020 рік став для України надзвичайно важким роком, як і для більшості держав Світу. Швидке розповсюдження вірусу COVID 19, стало поштовхом для прийняття органами законодавчої та виконавчої влади ряду нормативно-правових та підзаконних нормативно-правових актів, які спрямовані на його подальше не розповсюдження та стримування.Доведено, що актуальність дослідження полягає насамперед у тому, що ст. 44-3 КУпАП має активне застосування в даний час, адже хвороба COVID 19 і до сих пір вражає Україну та Світ, у зв'язку із чим, необхідним є пошук шляхів для мінімізації проявів такого негативного явища та недопущення масового розповсюдження, у тому числі за допомогою нормативно-правових заходів, одним із яких виступає адміністративна відповідальність.Визначено, що урядом України, Верховною Радою України, Президентом України, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування з моменту поширення вірусу, здійснюються відповідні нормативно-правові заходи спрямовані на подальше запобігання та недопущення масового ураження людей вірусом COVID-19.З'ясовано, що адміністративна відповідальність за порушення правил карантину людей, стала необхідним та вимушеним кроком з боку законодавцям для подальшого запобігання масової захворюваності людей, від вірусу який вражає весь Світ і до сих пір. Розроблено висновки, що адміністративна відповідальність за порушення правил карантину людей, може застосовуватися у наступних випадках: 1) порушення правил щодо карантину людей; 2) порушення санітарно-гігієнічних правил і норм; 3) порушення санітарно-протиепідемічних правил і норм.Ключові слова: адміністративна відповідальність, правопорушення, карантин, пандемія, хвороба, COVID 19, карантин людей, охорона здоров'я, коронавірусна хвороба

Стаття присвячена дослідженню складу злочину, передбаченого ст. 143 Кримінального кодексу України, а також розкрито проблематику пов'язану із законодавством щодо транспланталогії в Україні. Детально проаналізовано наукові публікації вітчизняних вчених і вже на власних висновках, в статті запропоновані шляхи вирішення проблем цієї сфери.Ключові слова: трансплантація, незаконна трансплантація, порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини, кримінальна відповідальність ; The articleis devoted to the investigation of the crime, stipulated by Art. 143 of the Criminal Code of Ukraine, aswel lasissuesrelated totransplantology legislation in Ukraine. The scientific publications of domestic scientists are analyzed in detail and already onown conclusions, in the article the ways of solving problems of this sphere are offered.Keywords: transplantation, illegal transplantation, violation of the procedure for transplantation of organs or tissues of a person established by law, criminal liability

The article examines the features of administrative liability for violation of the organization and conduct of examinations in Ukraine. It is determined that the organization and conduct of the examination usually does not require the involvement of a wide range of persons. However, it should be noted that the concept of expertise is not always limited to forensic examination, which is usually appointed on the basis of a relevant court decision or other authorized body.It was found that the general procedure for organizing and conducting examinations is defined at the level of a significant number of regulations and bylaws. Such legislation establishes the requirements for experts, the stated conclusions of the examination, the rights and responsibilities of experts, as well as the responsibility for violating the procedure for conducting examinations. However, the current Code of Ukraine on Administrative Offenses does not contain any administrative law on administrative liability for violation of the procedure for conducting examinations in Ukraine. Therefore, there is a need for such a study.It is concluded that the priority actions to improve the institution of administrative liability for violation of the procedure for conducting and organizing examinations should be: first, the sphere of organization and conduct of non-judicial examinations needs legislative regulation; secondly, given that the current Code of Ukraine on Administrative Offenses does not contain any administrative law concerning liability for violation of the organization and conduct of examinations of both judicial and non-judicial, it is necessary to supplement the current Code of Administrative Offenses. 185-16, the following content, namely Violation of the order of organization and conduct of examinations, persons who are entrusted with the authority to organize and conduct examinations entails a fine of one hundred to two hundred non-taxable minimum incomes.Keywords: examination, forensic examination, non-judicial examination, administrative responsibility, expert ; У статті досліджуються особливості адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язані зі сферою експертної діяльності. Визначено, що організація та проведення експертизи, як базової категорії експертної діяльності, зазвичай не потребує залучення широкого кола осіб. Проте, варто зазначити, що не завжди поняття експертизи обмежується лише судовою експертизою, яка зазвичай призначається на підставі відповідного рішення суду чи іншого уповноваженого органу.З'ясовано, що експертна діяльність не визначена на рівні окремого законодавчого акта, а тому виникають труднощі при формуванні, в першу чергу, загальних категорій щодо розуміння сутності такого поняття. Загалом, нормативно-правовими актами визначаються: вимоги до експертів, викладених висновків експертизи, прав та обов'язків експертів, а також відповідальність за порушення порядку проведення експертиз. Тобто, стосуються переважно проведення судової експертизи, як однієї із складових експертної діяльності. Крім того, чинний Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить жодної адміністративно-правової норми щодо адміністративної відповідальності за правопорушення, що можуть виникати у процесі здійснення експертної діяльності загалом та судових експертиз, зокрема.Зроблено висновки, що першочерговими діями спрямованими на удосконалення інституту адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язані зі сферою експертної діяльності в Україні, мають стати: по-перше потребує законодавчого визначення та нормативно-правового врегулювання сфера організації та проведення несудових експертиз; по-друге, зважаючи на те, що чинний Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить жодної адміністративно-правової норми, яка стосується відповідальності за правопорушення, що пов'язані зі сферою експертної діяльності, зокрема здійснення судових та несудових експертиз, необхідно доповнити чинний КУпАП ст. 185-16, наступного змісту, а саме «Порушення уповноваженими особами порядку проведення експертиз, тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».Ключові слова: експертиза, судова експертиза, несудова експертиза, адміністративна відповідальність, експерт

The main purpose of the study is a comprehensive economic and legal analysis of the loan agreement in agriculture in the conditions of formation and development of elements of post-industrial economy in Ukraine. The research methodology is based on a systematic approach using the method of cognition from abstract to concrete and special methods of economic and statistical research (comparison, grouping, detailing of final indicators, generalization), which helped to ensure the reliability of research results and validity of conclusions. It was found that the loan agreement in agriculture is an economic and legal category that ensures the further development of agriculture in Ukraine in conditions of further integration of our economy to world market on competitive terms. It was determined that expanding the use of the loan agreement in agriculture is a necessary lever to increase production efficiency, formation and constant restoration of a competitive technological base in modern conditions and further development of the whole agro-industrial complex considering the formation of post-industrial economy. It is proved that the application of the mechanism of crediting of agriculture in Ukraine has a positive effect on the development of the agro-industrial sector in Ukraine. It is determined that the current level and availability of lending to the agro-industrial complex in Ukraine are insufficient for quality modernization and achieving a high level of efficiency of agricultural production. The main value of this study is that it analyzes the concept through the prism of two categories, namely: legal and economic.