Suchergebnisse

У статті висвітлено окремі аспекти модернізації шкільної освіти Республіки Польща. Визначено та охарактеризовано такі ключові тенденції розвитку освіти, як модернізація структури освіти, змісту освіти, демократизація та децентралізація освіти. Зазначені стратегічні цілі розвитку сектора освіти Республіки Польща синхронізуються із загальноєвропейськими цілями. Проведено аналіз нового Закону «Про освіту» (2016 р.) у Польщі. У статті охарактеризовано оновлену систему шкільної освіти Польщі, вказано на основні її структурні зміни, що відбулися після реформування; на модернізаційні трансформації у змісті освіти, які полягають в оновленні змісту традиційних дисциплін на компетентнісних засадах, у поглибленні автономії шкіл та подальшого посилення демократизації та децентралізації управління системою освіти. Вказано на посилення ролі інклюзивної освіти. ; The article highlights certain aspects of the school education modernization in the Republic of Poland. The key trends in the education development are identified and characterized as the education structure modernization, the modernization of the education content, the democratization and decentralization of education.The indicated strategic goals for the development of the education sector of the Republic of Poland are synchronized with the pan-European goals. The analysis of the new Law "On Education" (2016) in Poland is carried out. The article describes the updated system of school education in Poland, indicates its main structural changes that occurred after the reform; on modernization transformations in the content of education, consisting in updating the content of traditional disciplines on a competence basis; changes in deepening the autonomy of schools and the further strengthening of democratization and decentralization of education management. The role of inclusive education is indicated. It is emphasized that democratization of education is one of the leading tendencies of modern education development. One of the components of the education democratization is decentralization. With Poland's accession to the EU, its unique experience is an example for Ukraine in the consistent reform of all society sections, in creating an effective model for deepening partnerships with the European institutions. Establishing and building strong and independent local self-government, with the gradual transfer of certain powers and responsibilities from central to local authorities, has been for many years a major focus of governance reform in Poland. It is noted that Poland has made considerable progress along the way. The trends we have highlighted in the school education development in Poland have revealed a systematic, purposeful movement of the country towards effective, qualitative changes in education.

У статті розглянуто реформу освіти Республіки Польща, що була запроваджена в 2016 році. Автор порушує питання щодо виправданості ліквідації гімназійного рівня шкільної освіти. Подано аналіз та порівняння структурних змін, що відбулися внаслідок реформи освіти в 1999 та 2016 роках. Автор робить висновок, що сучасна реформа освіти спрямована на підвищення якості й доступності освіти, цифрових компетентностей як учнів, так і вчителів, на вдосконалення інклюзивної освіти, на поліпшення дигіталізації шкільної освіти. Структурні, організаційні та змістові зміни, що відбулися в системі освіти Польщі, відповідають світовим тенденціям і слугують подальшому підвищення якості надання освітніх послуг. ; The article examines the educational reform of the Republic of Poland, which was introduced in 2016. The methodological basis of the research is the system-integrated principle of scientific and pedagogical search. The theoretical and comparative analysis was based on the analysis of Polish legislative documents in the education field. The article describes the school system in Poland, which functions after the introduced educational reform in 2016. It is determined that in the school education system in Poland there was an introduction of an 8-year elementary or basic school, instead of a 6-year school and a gymnasium (3 years); 3-year general education lyceums became 4-year lyceums (general secondary), and 4-year technical schools – 5-year technical schools, as well as two levels of vocational schools. The author raises the question of the justification for the liquidation of a gymnasium at the school education level. It was noted that it will be possible to assess the feasibility and effectiveness of the school education reform in Poland only after conducting appropriate independent monitoring. The analysis and comparison of structural changes that occurred as a result of the education reform in 1999 and 2016 are presented. It was analyzed in detail, introduced in 1999 gymnasium level of school education. In particular, it was noted that educational reforms that took place in Poland in different years, along with changes in the education structure, were aimed at improving quality and promoting equal access to education. These educational changes can be defined as planned and systemic. The author concludes that modern education reform is aimed at improving the quality and accessibility of education, digital competencies of both students and teachers, at improving inclusive education, digitalization of school education. Structural, organizational and curriculum changes that have taken place in the education system of Poland are in line with global trends and serve to further improve the quality of educational services. Further research requires the issue of the effectiveness of reforms, taking into account the requirements of the time, in particular, the relationship between education and the labor market in the aspect of the educational policy formation in the long term.

The paper is focused on the analysis of soft skills as basic competences for future professional success. During the study the concept of "soft skills" in the educational terminology of European countries and Ukraine was analysed; the importance of formation and developing soft skills for successful future professional development was justified; the directions of educational policy in EU countries and Ukraine to ensure the formation and development of soft skills of secondary school students were found out. As a result of research it was made the conclusion about the importance of soft skills formation and development in secondary school students for their future successful professional realization. It was offered the strategic directions on innovation approaches for the New Ukrainian School in formulation and development of soft skills at secondary school in the context of Ukrainian's integration into European and World education. In consequence of literature review it was determined that over one-third of skills (35%) were considered important in that days' workforce would have changed over the next five years (the World Economic Forum, 2016). Today, employers look for job candidates who not only have professional skills in a particular field, but also understand how to make difficult decisions and demonstrate leadership skills. It is concluded that in an effort to prepare the younger generation for their future successful careers, educational institutions must ensure both the formation of professional skills (" hard skills") and the development of "soft skills", not limited to communication skills, because "soft skills" are also the ability to listen, work in a team, think critically, set goals and achieve them, the ability to resolve conflict situations, etc. "Hard skills" and "soft skills" in combination with motivation and personality form a pyramid of development of the future competitive professional. Career success depends on so much more than students' subject-matter knowledge and expertise. Based on the European experience the policy makers, educators and parents in Ukraine have been recommended to collaborate to ensure that each child's school experience fosters the social and personal skills that will ensure success when he or she enters the workforce. ; Стаття присвячена аналізу м'яких навичок або «soft skills», які визначаються як базові компетенції для майбутнього професійного успіху. Під час дослідження авторами було проаналізовано поняття «м'яких навичок» в освітній термінології європейських країн та України; обґрунтовано важливість формування та розвитку «soft skills» для успішного професійного розвитку в майбутньому; розкрито напрями освітньої політики в країнах ЄС та Україні щодо забезпечення формування та розвитку м'яких навичок учнів загальноосвітніх шкіл. У результаті дослідження зроблено висновок про важливість формування та розвитку «soft skills» в учнів загальноосвітніх шкіл для їх майбутньої успішної професійної реалізації. Запропоновано стратегічні напрямки та інноваційні підходи для Нової української школи для формування та розвитку «soft skills» в загальноосвітніх навчальних закладах у контексті інтеграції вітчизняної освіти у європейський та світовий освітній простір. У результаті аналізу джерельної бази дослідження було визначено, що у 2016р. на Всесвітньому економічному форумі (ВЕФ) було проголошено, що протягом наступних п'яти років зміниться більше третини навичок (35%), які будуть необхідні для успішного просування на ринку праці. У звіті ВЕФ про глобальні проблеми «Майбутнє професій» зазначається, що до 2025р. комплексне вирішення проблем, критичне мислення, творчість, управління людьми та емоційний інтелект стануть одними з найважливіших навичок, що будуть необхідними на робочому місці. Сьогодні роботодавці хочуть бачити нових професіоналів, які не лише володіють фаховими навичками певної галузі, але і розуміють, як приймати важкі рішення та демонструють лідерські здібності. У результаті дослідження зроблено висновок, що намагаючись підготувати молоде покоління до їх майбутньої успішної кар'єри, заклади освіти повинні забезпечувати як формування професійних навичок («hard skills»), так і розвивати «soft skills», не обмежуючись лише комунікативними навичками, адже «м'які навички» - це також вміння слухати, працювати в команді, критично мислити, ставити цілі і досягати їх, здатність вирішувати конфліктні ситуації тощо. «Hard skills» та «soft skills» у поєднанні з мотивацією та особистістю формують піраміду розвитку майбутнього конкурентного професіонала. При реформуванні Нової української школи потрібного враховувати інноваційні підходи до формування та розвитку «м'яких навичок» у школах ЄС, не лише зважаючи на прагнення України інтегруватися в європейський освітній простір, але і з метою формування всебічно розвиненої особистості учнів, які будуть спроможні вчитися протягом життя та успішно реалізувати себе в професії.

Пандемія COVID-19, яка охопила світ у 2020 р., завдала удару по системах освіти країн. Фактично вона спричинила трансформацію усталеного формату організації навчання на всіх рівнях освіти й актуалізувала пошук країнами варіантів відповідей для протидії COVID-19. Внесок у пошук відповідей зробили і ключові міжнародні організації, що виступили як агенти згуртування освітянської спільноти й запропонували та імплементували універсальні інструменти організації навчання в умовах коронавірусної кризи. Проведено аналіз опублікованих матеріалів міжнародних організацій (ЮНЕСКО, ОЕСР, ЄС, Світовий банк та ін.), неурядових організацій (The National Center on Education and the Economy (NCEE), National Conference of State Legislatures (NCSL)), праць науковців протягом лютого – травня 2020 р. Зроблено висновок, що багато країн запровадили комплексний підхід до організації навчального процесу в умовах пандемії COVID-19, поєднуючи онлайн-навчання з іншими традиційними інструментами. Важливою складовою реакції країн на COVID-19 в освіті стало виділення цільового фінансування на придбання й забезпечення комп'ютерами і цифровими пристроями та доступом до Інтернету здобувачів освіти, передусім із малозабезпечених сімей. Не менш важливими є пряма фінансова підтримка малозабезпечених сімей урядами і співпраця з батьками. ; The article deals with the COVID-19 pandemic impact, that has swept the world in 2020, and has stricken a blow to the education systems of the countries. As the title implies the article describes the world community's response to pandemic challenges in education. It is especially noted that the pandemic has transformed the established learning formats and techniques at all levels of education. A mention should be made that international organizations have made a huge contribution to find out the countermeasures to COVID-19. The key international organizations acted as agents of the educational community, and proposed and implemented universal tools for learning in a coronavirus crisis. It should be emphasized that the authors have analyzed the published materials of international organizations (UNESCO, OECD, EU, World Bank, etc.), nongovernmental organizations (The National Center on Education and the Economy (NCEE), National Conference of State Legislatures (NCSL), academic works. The paper examines the activities that were implemented during February-May 2020. It is worth mentioning that many countries all over the world have introduced an integrated approach to organizing the learning process in the context of the COVID-19 pandemic, combining online learning with other traditional tools. An important part of the global community response to COVID-19 in education has been the allocation of targeted funding for the purchase and provision of computers and digital devices, as well as access to the Internet for students, especially from low-income families. Equally important is the direct financial support of low-income families by governments, as well as cooperation with parents. In the conclusions it is stressed the absence in some countries or underdevelopment of the legal and regulatory framework for the transformation of the educational process into online platforms; inflexibility of the authorities' response to changes in educational reality and delays in adapting the content of education; lack of ICT skills; lack of technical capabilities; complexity of some subjects transformation; parents' unwillingness to support children in online learning; negative impacts on students' healthcare.