Suchergebnisse

Мета статті – поглибити теоретико-методологічні позиції щодо сутності політичного флешмобу (політмо-бу) як видовищно-ігрового різновиду технологій політичного акціонізму, визначити новітні види політмобів. Мето-дологія дослідження базується на основі: моделі суспільства спектаклю (Г. Дебор); симуляційній моделі (Ж. Бод-рійяр); моделі індивідуалізованого суспільства (З. Бауман); моделі суспільства інтерактивного спектаклю (С. Бест, Д. Келлнер) та ін. Методологія синтезувала теоретико-методологічні положення символічного інтеракціонізму, постмодернізму та постструктуралізму. Наукова новизна заклечається в авторському аналізі політмобів як видо-вищно-ігрового різновиду технологій політичного акціонізму, який полягає в одноразовому або хвилеподібному проведенні масових короткотривалих театралізованих акцій за попередньо узгодженим сценарієм. Висновки. Аналіз засвідчив, що політмоб є спектакулярною мережевою взаємодією, яка здійснюється на основі горизонта-льних соціальних комунікацій. Рисами політмобу визначено позаінституційний характер; організація за посеред-ництва інтернет-ресурсів ; видовищність, яскраво виражений ігровий контекст; хронометричність та ін. Різновида-ми сучасних політмобів виділено: "мовчазні" флешмоби; інтернет -флешмоби (і-mob); хвилеподібні естафетні флешмоби та ін. Відзначено, що абсолютна більшість політмобів є мирними за характером. Наголошено, що в окремих державах флешмоб прирівняний до таких акцій протесту, як мітинги, пікети, тому заборонена їх стихійна самоорганізація. ; Цель статьи – углубить теоретико-методологические позиции анализа политического флешмоба (поли-тмоба) как зрелищно-игровой разновидности технологий политического акционизма, определить новые виды по-литмобов. Методология исследования базируется на основе: модели общества спектакля (Г. Дебор), симуляци-онной модели (Ж. Бодрийяр), модели индивидуализированного общества (С. Бауман), модели общества интерактивного спектакля (С. Бест, Д. Келлнер) и др. Методология синтезировала теоретико-методологические основы символического интеракционизма, постмодернизма и постструктурализма. Научная новизна состоит в авторском анализе политмобов как зрелищно-игровой разновидности технологий политического акционизма, что выражается в разовом или многократном волнообразном проведении массовых краткосрочных театрализован-ных акций по заранее согласованному сценарию. Выводы. Анализ показал, что политмоб является спектакуляр-ным сетевым взаимодействием, которое осуществляется на основе горизонтальных социальных коммуникаций. Чертами политмоба определены: внеинституционный характер; организация при посредничестве интернет-ресурсов; зрелищность, ярко выраженный игровой контекст; хронометричность и др. Разновидностями совре-менных политмобов выделено: "молчаливые" флешмобы; интернет-флешмобы (i-mob), волнообразные, эстафе-тные флешмобы и др. Отмечено, что абсолютное большинство политмобов мирные по характеру. Подчеркнуто, что в отдельных государствах флешмоб приравнен к таким акциям протеста, как митинги, пикет, поэтому запре-щена их стихийнаясамоорганизация. ; The aim of the article is to deepen the theoretical and methodological concepts regarding the essence of political flash mob (political mob) as a spectacular and game- like variety of political actionism, to define the modern types of political mobs. The research methodology is based on: the model of society of spectacle (G. Debord); the simulation model (J. Baudrillard); the individualized society model (Z. Bauman); the model of society of interactive spectacle (S. Best, D. Kellner) etc. The methodology synthesized the theoretical and methodological concepts of symbolic interactionism, postmodernism and post-structuralism. The scientific novelty lies in the author's original analysis of political mobs as a spectacular and game-like variety of political actionism technology, which consists of one-time or wave-like conduction of short-term dramatized mass actions according to a pre-agreed scenario. Conclusions. The analysis showed that political mob is a spectacular network interaction, performed on the basis of horizontal social communications. The author defined the following features of political mob: non-institutional character; organization through online resources; spectacularity, pronounced game context; chronometricty etc. There are following varieties of modern political mobs: "silent" flash mobs, online flash mobs (i-mob); wave-like relay and others. It is noted that the vast majority of political flash mobs are peaceful in their nature. It is emphasized that in some countries flash mobs are considered equal to protest actions, such as rallies and pickets, therefore their spontaneous self-organization is forbidden.

Мета статті – поглибити теоретико-методологічні позиції щодо сутності політичного флешмобу (політмо-бу) як видовищно-ігрового різновиду технологій політичного акціонізму, визначити новітні види політмобів. Мето-дологія дослідження базується на основі: моделі суспільства спектаклю (Г. Дебор); симуляційній моделі (Ж. Бод-рійяр); моделі індивідуалізованого суспільства (З. Бауман); моделі суспільства інтерактивного спектаклю (С. Бест, Д. Келлнер) та ін. Методологія синтезувала теоретико-методологічні положення символічного інтеракціонізму, постмодернізму та постструктуралізму. Наукова новизна заклечається в авторському аналізі політмобів як видо-вищно-ігрового різновиду технологій політичного акціонізму, який полягає в одноразовому або хвилеподібному проведенні масових короткотривалих театралізованих акцій за попередньо узгодженим сценарієм. Висновки. Аналіз засвідчив, що політмоб є спектакулярною мережевою взаємодією, яка здійснюється на основі горизонта-льних соціальних комунікацій. Рисами політмобу визначено позаінституційний характер; організація за посеред-ництва інтернет-ресурсів ; видовищність, яскраво виражений ігровий контекст; хронометричність та ін. Різновида-ми сучасних політмобів виділено: "мовчазні" флешмоби; інтернет -флешмоби (і-mob); хвилеподібні естафетні флешмоби та ін. Відзначено, що абсолютна більшість політмобів є мирними за характером. Наголошено, що в окремих державах флешмоб прирівняний до таких акцій протесту, як мітинги, пікети, тому заборонена їх стихійна самоорганізація. ; Цель статьи – углубить теоретико-методологические позиции анализа политического флешмоба (поли-тмоба) как зрелищно-игровой разновидности технологий политического акционизма, определить новые виды по-литмобов. Методология исследования базируется на основе: модели общества спектакля (Г. Дебор), симуляци-онной модели (Ж. Бодрийяр), модели индивидуализированного общества (С. Бауман), модели общества интерактивного спектакля (С. Бест, Д. Келлнер) и др. Методология синтезировала теоретико-методологические основы символического интеракционизма, постмодернизма и постструктурализма. Научная новизна состоит в авторском анализе политмобов как зрелищно-игровой разновидности технологий политического акционизма, что выражается в разовом или многократном волнообразном проведении массовых краткосрочных театрализован-ных акций по заранее согласованному сценарию. Выводы. Анализ показал, что политмоб является спектакуляр-ным сетевым взаимодействием, которое осуществляется на основе горизонтальных социальных коммуникаций. Чертами политмоба определены: внеинституционный характер; организация при посредничестве интернет-ресурсов; зрелищность, ярко выраженный игровой контекст; хронометричность и др. Разновидностями совре-менных политмобов выделено: "молчаливые" флешмобы; интернет-флешмобы (i-mob), волнообразные, эстафе-тные флешмобы и др. Отмечено, что абсолютное большинство политмобов мирные по характеру. Подчеркнуто, что в отдельных государствах флешмоб приравнен к таким акциям протеста, как митинги, пикет, поэтому запре-щена их стихийнаясамоорганизация. ; The aim of the article is to deepen the theoretical and methodological concepts regarding the essence of political flash mob (political mob) as a spectacular and game- like variety of political actionism, to define the modern types of political mobs. The research methodology is based on: the model of society of spectacle (G. Debord); the simulation model (J. Baudrillard); the individualized society model (Z. Bauman); the model of society of interactive spectacle (S. Best, D. Kellner) etc. The methodology synthesized the theoretical and methodological concepts of symbolic interactionism, postmodernism and post-structuralism. The scientific novelty lies in the author's original analysis of political mobs as a spectacular and game-like variety of political actionism technology, which consists of one-time or wave-like conduction of short-term dramatized mass actions according to a pre-agreed scenario. Conclusions. The analysis showed that political mob is a spectacular network interaction, performed on the basis of horizontal social communications. The author defined the following features of political mob: non-institutional character; organization through online resources; spectacularity, pronounced game context; chronometricty etc. There are following varieties of modern political mobs: "silent" flash mobs, online flash mobs (i-mob); wave-like relay and others. It is noted that the vast majority of political flash mobs are peaceful in their nature. It is emphasized that in some countries flash mobs are considered equal to protest actions, such as rallies and pickets, therefore their spontaneous self-organization is forbidden.