Suchergebnisse

The article reveals and researches the basic principles of the formation of the judiciary in Ukraine. It is established that judicial corps should be understood as an appropriate number of civil servants who hold the relevant positions as judges in the judicial bodies of Ukraine. It has been proved that judges make universally binding decisions, which determine, for example, other processes of maintaining law and order in the state. It is determined that the legislation lacks a clear definition of the term "judiciary" and lacks the primary grounds and principles by which the process of formation of the judicial corps in Ukraine should take place. It is established that the principles of formation of the judiciary in Ukraine should be based on the requirements for candidates for the position of judges, which are defined by Article 69, "Requirements for candidates for the position of the judge" of the Law of Ukraine "On Judiciary and the Status of Judges". It is proved that one of the components of the procedure for the formation of the judiciary in Ukraine is the qualification assessment of candidates for the position of judges. It was found out that the qualification assessment of judges by the criterion of professional competence should be based on the principle of specialization and instance. It is established that the main principles based on which the appointment of judges-candidates for the positions of members of the Supreme Council of Justice are: the principle of the rule of law; the principle of professionalism; the principle of publicity; the principle of political neutrality. It is determined that one of the critical principles of formation of the judiciary in Ukraine should be the principle of non-political influence, namely its essence is revealed in the fact that entities that will participate both directly and indirectly in the formation of the judiciary should not, in any case, have any relation to the political sphere. It is noted that the prospects for further research in this area are the study of the holistic system and features of the formation of the judiciary in Ukraine. ; У статті розкрито і досліджено основні принципи формування суддівського корпусу в Україні. Встановлено, що під суддівським корпусом слід розуміти відповідну кількість державних службовців, які займають відповідні посади суддів у судових органах України. Доведено, що судді ухвалюють загальнообов'язкові рішення, від результатів яких залежать, до прикладу, подальші процеси піддержання законності та правопорядку у державі. Визначено, що у законодавстві відсутнє не лише чітке визначення поняття «суддівський корпус», але і відсутні основні засади та принципи, у відповідності до яких має відбуватись процес формування суддівського корпусу в Україні. Встановлено, що засади формування суддівського корпусу в Україні повинні виходи із вимог, що ставляться до кандидатів, що претендують на посади суддів, та які, до прикладу, визначені статтею 69 «Вимоги до кандидатів на посаду судді» Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Доведено, що однією із складових процедури формування суддівського корпусу в Україні виступає кваліфікаційне оцінювання кандидатів, що претендують на посади суддів. З'ясовано, що проведення кваліфікаційного оцінювання суддів у відповідності до критерію професійної компетентності повинно базуватися на принципі спеціалізації та інстанційності. Встановлено, що основними принципами, на засадах яких відбувається призначення суддів-кандидатів на посади членів Вищої ради правосуддя, виступають: принцип верховенства права; принцип професійності; принцип публічності; принцип політичної нейтральності. Визначено, що одним із ключових принципів формування суддівського корпусу в Україні повинен стати принцип недопущення політичного впливу, а саме його суть розкривається у тому, що суб'єкти, що братимуть безпосередньо як пряму, так і опосередковану участь у формуванні суддівського корпусу, не повинні у жодному разі мати будь-які відносини із політичною сферою. Зазначено, що перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є дослідження цілісної системи і особливостей формування суддівського корпусу в Україні.

У статті розкрито особливості цифровізації податкової системи та податкового (правове) регулювання у контексті боротьби з тіньовою економікою в Україні, з позиції практичного аспекту. Виявлено, що важливу роль у запровадженні цифровізації податкової системи відіграє організаційно-правове забезпечення, перехід на цифрові технології та викликана цим глобалізація. З'ясовано, що використання сучасних інформаційних систем і технологій у податковій сфері дозволяє органам державного фінансового контролю ефективно контролювати дотримання податкового законодавства та оптимізувати процес управління сплатою податків, зборів і зобов'язань. Визначено, що впровадження сучасних інформаційних технологій у податкову систему дозволить забезпечити: ефективний збір, обробку та аналіз податкової інформації; поглиблений і детальний аналіз податкових даних платників податків; вдосконалення механізму побудови податкової звітності та більш точно та зрозуміло відображати податкову інформацію; електронну взаємодію органів державного фінансового контролю з платниками податків; підвищення якості обслуговування платників податків; підвищення ефективності адміністрування податків; скорочення часу проведення податкових перевірок та виявлення порушень при нарахуванні податків; запобігання шахрайству з обчисленням податків; зменшення витрат на утримання національних установ фінансового контролю. Встановлено, що процеси тінізації у податковій сфері мають як негативні, так і позитивні наслідки для стабільного функціонування економіки. Визначено, що важливою причиною існування тіньової економіки є високе податкове навантаження та незавершеність податкової політики, тому Державна податкова служба України повинна розробити і здійснювати різноманітні ефективні заходи податкового контролю з метою зменшення масштабів тіньової економіки, враховуючи досвід зарубіжних країн.

У статті на основі комплексного системного аналізу українського і міжнародного законодавства у сфері фінансової, економічної, податкової політики, розглянуто перспективи впровадження цифрових технологій у податкову сферу, що дасть змогу вести ефективну боротьбу з тіньовою економікою. Адже тіньові економічні процеси є загрозою стабільності розвитку національної економіки, фінансової діяльності держави, знижують розмір бюджетних надходжень, перешкоджають синхронізованому та збалансованому розвитку всіх секторів економіки. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод наукового пізнання соціальних і правових явищ в їх взаємозв'язку та взаємодії. Достовірність і обґрунтованість отриманих результатів досягається за рахунок застосування комплексу методів загальнонаукових та приватно-наукових. Серед загальнонаукових методів пізнання в основу дослідження закладені: системно-структурний, статистичний, історичний, аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування, спостереження та порівняння. З приватно-наукових методів – порівняльно-правовий, формально-юридичний, техніко-юридичний та контент-аналіз юридичних документів. Використання зазначених методів сприяло дослідженню податкового регулювання як інструменту боротьби з тіньовою економікою, з урахуванням співвідношення теоретичних та практичних проблем податкового права. Предметом дослідження є правові норми, що регулюють перспективи впровадження міжнародних цифрових технологій у сферу оподаткування України по боротьбі з тіньовою економікою. Проаналізовано перспективи цифровізації податкового адміністрування України на прикладі країн Європейського Союзу. Досліджено використання цифрових технологій у податковому адмініструванні як інструменту протидії тіньовій економіці. Проведено співвідношення між різними податковими стратегіями країн-членів ЄС. Узагальнено етапи удосконалення цифрового податкового середовища: моніторинг, розробка нових сервісів, створення стимулів для залучення платників податків у цифрову взаємодію, утримання платників податків у цифровому середовищі. Також обґрунтовано, що цифровізація передбачає вдосконалення податкової сфери, підвищення ефективності правозастосовної діяльності податкових органів, що сприяє виведенню коштів із тіньового обороту.

The article is devoted to the study of guarantees as an element of the legal status of a judge. The article considers the effectiveness of justice by the judiciary as an independent branch of state power, which is entrusted with the function of protecting the rights and legitimate interests of persons in the state. It is argued that the right to judicial protection can be properly realized only if there is an effective mechanism of judicial protection, which becomes real if there are guarantees for the activity of a judge. The independence and independence of the judiciary is due to the constitutional principle of separation of powers, proclaimed in the Constitution of Ukraine. However, it is in democracies that this principle acquires special significance, because we are talking about legally enshrined guarantees and effective mechanisms of «containment and balances» in the organization and activities of various branches of government. Each of the branches of government – legislative, executive and judicial, independently performs only its inherent functions, not obeying each other. Decisions are made by the judiciary due to their independence, because no additional approval by the bodies of other branches of government is required. The most important prerequisite for this is the protection of the judiciary from unlawful influence or interference from other actors. Only an independent judiciary can become the guarantor of the rule of law, the implementation of effective and accessible justice and a fair judicial decision of cases in the state. The guarantees of the judge's activity in the administration of justice are divided into three groups: guarantees of the procedural activity of the judge as the bearer of judicial power, the subject of the process; organizational and legal guarantees for the activity of a judge as a person holding a public office and is a member of the judicial community; social and legal guarantees of a judge as a citizen with a special legal status, limited in civil rights by legislation on the status of judges and occupying a separate position in society.