The purpose of the article is to suggest a new conceptual understanding of the of cultural transfer role in the birth of museum in Belarusian lands ("museum transfer"), within a comprehensive study of this phenomenon as an integral, organic part of the national culture. The methodological basis of the research has become the universal scientific principles of objectivity, systematic and comprehensiveness, as well as comparative-historical, historical-typological, problem-chronological and structural-functional methods. The study was carried out in the framework of M. Espagne cultural transfers concept. The scientific novelty of the article. The work proposes a new term, 'museum transfer'. Its structure and functioning mechanisms are illustrated employing major early Belarusian museum cases. The place and role of the museum transfer in the system of cultural interactions is determined. Сonclusions. The emergence of museum as a social institution in the Belarusian lands was a result of cultural transfer – a dynamic process of intercultural communication. At the initial stage, the cultural 'translation' of Western European museum ideas and practices into the language of Belarusian culture was ultimately unsuccessful in most cases. Museum projects of F. Skaryna, N. K. Radziwill, A. Jabłonowska, J. E. Gilibert, G. Gruber, E. P. Tyszkievicz did not find wide support in the traditional, archaic agrarian society and as a result of socio-political and military cataclysms quickly disappeared. Nevertheless, they laid the foundation on which the modern museum network, museum profession, museum traditions in the Republic of Belarus were formed.
The purpose of the article is to suggest a new conceptual understanding of the of cultural transfer role in the birth of museum in Belarusian lands ("museum transfer"), within a comprehensive study of this phenomenon as an integral, organic part of the national culture. The methodological basis of the research has become the universal scientific principles of objectivity, systematic and comprehensiveness, as well as comparative-historical, historical-typological, problem-chronological and structural-functional methods. The study was carried out in the framework of M. Espagne cultural transfers concept. The scientific novelty of the article. The work proposes a new term, 'museum transfer'. Its structure and functioning mechanisms are illustrated employing major early Belarusian museum cases. The place and role of the museum transfer in the system of cultural interactions is determined. Сonclusions. The emergence of museum as a social institution in the Belarusian lands was a result of cultural transfer – a dynamic process of intercultural communication. At the initial stage, the cultural 'translation' of Western European museum ideas and practices into the language of Belarusian culture was ultimately unsuccessful in most cases. Museum projects of F. Skaryna, N. K. Radziwill, A. Jabłonowska, J. E. Gilibert, G. Gruber, E. P. Tyszkievicz did not find wide support in the traditional, archaic agrarian society and as a result of socio-political and military cataclysms quickly disappeared. Nevertheless, they laid the foundation on which the modern museum network, museum profession, museum traditions in the Republic of Belarus were formed. ; Цель исследования заключается в научном осмыслении роли культурного трансфера в зарождении музейного дела на беларусских землях («музейного трансфера»), в комплексном изучении этого явления как составной, органической части национальной культуры. Методологической основой исследования стали общенаучные универсальные принципы объективности, системности и всесторонности, а также сравнительно-исторический, историко-типологический, проблемно-хронологический и структурно-функциональный методы. Исследование осуществлено в рамках концепции культурных трансферов М. Эспаня. Научная новизна заключается в предложении нового термина – «музейный трансфер». На примере беларусского конкретно-исторического материала показывается его структура и механизмы функционирования. Определяется место и роль музейного трансфера в системе культурных взаимодействий. Выводы. Музей как социальный институт на белорусских землях возник в процессе культурного трансфера – динамического процесса межкультурной коммуникации. На начальном этапе культурный «перевод» западноевропейских музейных идей и практик на язык собственной беларусской культуры был почти всегда в конечном счете неудачным. Музейные проекты Ф. Скорины, Н. Радзивилла, А. Яблоновской, Ж. Жилибера, Г. Грубера, Е. Тышкевича не нашли широкой поддержки в традиционном, архаичном аграрном обществе и в результате социально-политических и военных катаклизмов быстро исчезали. Тем не менее, именно они заложили тот фундамент, на основании которого сформировалась современная музейная сеть, музейная профессия, музейные традиции в Республике Беларусь. ; Мета дослідження полягає в науковому осмисленні ролі культурного трансферу в зародженні музейної справи на білоруських землях («музейного трансферу»), у комплексному вивченні цього явища як органічної складової національної культури. Методологічною основою стали загальнонаукові універсальні принципи об'єктивності, системності та всебічності, а також порівняльно-історичний метод, історико-типологічний, проблемно-хронологічний та структурно-функціональний. Дослідження здійснено в межах концепції культурних трансферів М. Еспаня. Наукова новизна полягає в пропозиції нового терміна – «музейний трансфер». На прикладі білоруського конкретно-історичного матеріалу показано його структуру та механізми функціонування. Визначається місце та роль музейного трансферу в системі культурних взаємодій. Висновки. Музей як соціальний інститут на білоруських землях виник у процесі культурного трансферу – динамічного процесу міжкультурної комунікації. На початковому етапі культурний «переклад» західноєвропейських музейних ідей і практик на мову власної білоруської культури майже завжди був невдалим. Музейні проекти Ф. Скорини, Н. Радзивілла, А. Яблоновської, Ж. Жилібера, Г. Грубера, Є. Тишкевича не мали широкої підтримки в традиційному, архаїчному аграрному суспільстві та в результаті соціально-політичних і військових катаклізмів швидко зникали. Проте саме вони заклали той фундамент, на основі якого сформувалася сучасна музейна мережа, музейна професія, музейні традиції в Республіці Білорусь.
The purpose of the article is to suggest a new conceptual understanding of the of cultural transfer role in the birth of museum in Belarusian lands ("museum transfer"), within a comprehensive study of this phenomenon as an integral, organic part of the national culture. The methodological basis of the research has become the universal scientific principles of objectivity, systematic and comprehensiveness, as well as comparative-historical, historical-typological, problem-chronological and structural-functional methods. The study was carried out in the framework of M. Espagne cultural transfers concept. The scientific novelty of the article. The work proposes a new term, 'museum transfer'. Its structure and functioning mechanisms are illustrated employing major early Belarusian museum cases. The place and role of the museum transfer in the system of cultural interactions is determined. Сonclusions. The emergence of museum as a social institution in the Belarusian lands was a result of cultural transfer – a dynamic process of intercultural communication. At the initial stage, the cultural 'translation' of Western European museum ideas and practices into the language of Belarusian culture was ultimately unsuccessful in most cases. Museum projects of F. Skaryna, N. K. Radziwill, A. Jabłonowska, J. E. Gilibert, G. Gruber, E. P. Tyszkievicz did not find wide support in the traditional, archaic agrarian society and as a result of socio-political and military cataclysms quickly disappeared. Nevertheless, they laid the foundation on which the modern museum network, museum profession, museum traditions in the Republic of Belarus were formed. ; Цель исследования заключается в научном осмыслении роли культурного трансфера в зарождении музейного дела на беларусских землях («музейного трансфера»), в комплексном изучении этого явления как составной, органической части национальной культуры. Методологической основой исследования стали общенаучные универсальные принципы объективности, системности и всесторонности, а также сравнительно-исторический, историко-типологический, проблемно-хронологический и структурно-функциональный методы. Исследование осуществлено в рамках концепции культурных трансферов М. Эспаня. Научная новизна заключается в предложении нового термина – «музейный трансфер». На примере беларусского конкретно-исторического материала показывается его структура и механизмы функционирования. Определяется место и роль музейного трансфера в системе культурных взаимодействий. Выводы. Музей как социальный институт на белорусских землях возник в процессе культурного трансфера – динамического процесса межкультурной коммуникации. На начальном этапе культурный «перевод» западноевропейских музейных идей и практик на язык собственной беларусской культуры был почти всегда в конечном счете неудачным. Музейные проекты Ф. Скорины, Н. Радзивилла, А. Яблоновской, Ж. Жилибера, Г. Грубера, Е. Тышкевича не нашли широкой поддержки в традиционном, архаичном аграрном обществе и в результате социально-политических и военных катаклизмов быстро исчезали. Тем не менее, именно они заложили тот фундамент, на основании которого сформировалась современная музейная сеть, музейная профессия, музейные традиции в Республике Беларусь. ; Мета дослідження полягає в науковому осмисленні ролі культурного трансферу в зародженні музейної справи на білоруських землях («музейного трансферу»), у комплексному вивченні цього явища як органічної складової національної культури. Методологічною основою стали загальнонаукові універсальні принципи об'єктивності, системності та всебічності, а також порівняльно-історичний метод, історико-типологічний, проблемно-хронологічний та структурно-функціональний. Дослідження здійснено в межах концепції культурних трансферів М. Еспаня. Наукова новизна полягає в пропозиції нового терміна – «музейний трансфер». На прикладі білоруського конкретно-історичного матеріалу показано його структуру та механізми функціонування. Визначається місце та роль музейного трансферу в системі культурних взаємодій. Висновки. Музей як соціальний інститут на білоруських землях виник у процесі культурного трансферу – динамічного процесу міжкультурної комунікації. На початковому етапі культурний «переклад» західноєвропейських музейних ідей і практик на мову власної білоруської культури майже завжди був невдалим. Музейні проекти Ф. Скорини, Н. Радзивілла, А. Яблоновської, Ж. Жилібера, Г. Грубера, Є. Тишкевича не мали широкої підтримки в традиційному, архаїчному аграрному суспільстві та в результаті соціально-політичних і військових катаклізмів швидко зникали. Проте саме вони заклали той фундамент, на основі якого сформувалася сучасна музейна мережа, музейна професія, музейні традиції в Республіці Білорусь.
The purpose of the article is to suggest a new conceptual understanding of the of cultural transfer role in the birth of museum in Belarusian lands ("museum transfer"), within a comprehensive study of this phenomenon as an integral, organic part of the national culture. The methodological basis of the research has become the universal scientific principles of objectivity, systematic and comprehensiveness, as well as comparative-historical, historical-typological, problem-chronological and structural-functional methods. The study was carried out in the framework of M. Espagne cultural transfers concept. The scientific novelty of the article. The work proposes a new term, 'museum transfer'. Its structure and functioning mechanisms are illustrated employing major early Belarusian museum cases. The place and role of the museum transfer in the system of cultural interactions is determined. Сonclusions. The emergence of museum as a social institution in the Belarusian lands was a result of cultural transfer – a dynamic process of intercultural communication. At the initial stage, the cultural 'translation' of Western European museum ideas and practices into the language of Belarusian culture was ultimately unsuccessful in most cases. Museum projects of F. Skaryna, N. K. Radziwill, A. Jabłonowska, J. E. Gilibert, G. Gruber, E. P. Tyszkievicz did not find wide support in the traditional, archaic agrarian society and as a result of socio-political and military cataclysms quickly disappeared. Nevertheless, they laid the foundation on which the modern museum network, museum profession, museum traditions in the Republic of Belarus were formed. ; Цель исследования заключается в научном осмыслении роли культурного трансфера в зарождении музейного дела на беларусских землях («музейного трансфера»), в комплексном изучении этого явления как составной, органической части национальной культуры. Методологической основой исследования стали общенаучные универсальные принципы объективности, системности и всесторонности, а также сравнительно-исторический, историко-типологический, проблемно-хронологический и структурно-функциональный методы. Исследование осуществлено в рамках концепции культурных трансферов М. Эспаня. Научная новизна заключается в предложении нового термина – «музейный трансфер». На примере беларусского конкретно-исторического материала показывается его структура и механизмы функционирования. Определяется место и роль музейного трансфера в системе культурных взаимодействий. Выводы. Музей как социальный институт на белорусских землях возник в процессе культурного трансфера – динамического процесса межкультурной коммуникации. На начальном этапе культурный «перевод» западноевропейских музейных идей и практик на язык собственной беларусской культуры был почти всегда в конечном счете неудачным. Музейные проекты Ф. Скорины, Н. Радзивилла, А. Яблоновской, Ж. Жилибера, Г. Грубера, Е. Тышкевича не нашли широкой поддержки в традиционном, архаичном аграрном обществе и в результате социально-политических и военных катаклизмов быстро исчезали. Тем не менее, именно они заложили тот фундамент, на основании которого сформировалась современная музейная сеть, музейная профессия, музейные традиции в Республике Беларусь. ; Мета дослідження полягає в науковому осмисленні ролі культурного трансферу в зародженні музейної справи на білоруських землях («музейного трансферу»), у комплексному вивченні цього явища як органічної складової національної культури. Методологічною основою стали загальнонаукові універсальні принципи об'єктивності, системності та всебічності, а також порівняльно-історичний метод, історико-типологічний, проблемно-хронологічний та структурно-функціональний. Дослідження здійснено в межах концепції культурних трансферів М. Еспаня. Наукова новизна полягає в пропозиції нового терміна – «музейний трансфер». На прикладі білоруського конкретно-історичного матеріалу показано його структуру та механізми функціонування. Визначається місце та роль музейного трансферу в системі культурних взаємодій. Висновки. Музей як соціальний інститут на білоруських землях виник у процесі культурного трансферу – динамічного процесу міжкультурної комунікації. На початковому етапі культурний «переклад» західноєвропейських музейних ідей і практик на мову власної білоруської культури майже завжди був невдалим. Музейні проекти Ф. Скорини, Н. Радзивілла, А. Яблоновської, Ж. Жилібера, Г. Грубера, Є. Тишкевича не мали широкої підтримки в традиційному, архаїчному аграрному суспільстві та в результаті соціально-політичних і військових катаклізмів швидко зникали. Проте саме вони заклали той фундамент, на основі якого сформувалася сучасна музейна мережа, музейна професія, музейні традиції в Республіці Білорусь.
