Suchergebnisse

The article is devoted to the bioethical reconstruction of the theoretical heritage of Hans Jonas (1903-1993) – a famous German and later American philosopher. Jonas showed that the study of ethics, namely the ethics of the living, should become an integral part of the formation of modern human, his complete education. He was one of the most fascinating thinkers of the twentieth century. He has presented groundbreaking works which are still the subject of serious discussion especially in the areas of ethics and philosophy of nature. In these publications he presents an in-depth philosophical reflection on the relationship between human beings and nature, as well as on the manner in which we approach our association with technology. Particularly in the light of possibilities presented by modern technology, Jonas was primarily interested in a new approach to the philosophy of nature as the basis, the foundation for an ethics of global responsibility. The article re-actualizes the thoughts and arguments of Jonas, which are especially relevant now, at the beginning of the XXI century. These include: the technique change the nature itself, not just human's attitude to nature; the technical sciences change a human being, the mathematization of nature leads to a change not only in human evaluation, but also in human value; critique of epiphenomenalism for underestimating mental states and identifying the non-reducibility of living creatures to its parts; the search for the potential of subjectivity in the realm of living creatures as a whole; reliance on the principle of responsibility as a way to ensure a future humanity as guaranteed, albeit limited in its capabilities. Educating a person on the basis of the principle of responsibility opens the possibility to take into account the interests of future generations and all living creatures, understanding that every person always was, is and will be a part of realm of these creatures. The philosophy of nature as such whole realm creates the preconditions and foundations for the ethics of responsibility as a postconventional universalist ethics. A new way of thinking in nature is the basis of ethics in the technological age: in addition to philosophy and science, the voices of religion, politics, education and the public sphere must also be heard to find answers to current life questions. ; Статтю присвячено біоетичній реконструкції теоретичної спадщини Ганса Йонаса (1903-1993) – відомого німецького, а згодом і американського філософа. Йонас показав, що опанування етикою, а саме етикою живого, має стати невід'ємною частиною становлення сучасної людини, її повноцінної освіти. Він був одним з найбільш видатних умів двадцятого століття, про що свідчать його комплексні новаторські роботи, які досі викликають серйозні дискусії, особливо у сфері етики та натурфілософії. В цих публікаціях він представляє глибокі філософські роздуми щодо відносин між людськими індивідами та природою, а також того, як ми ставимося до нашої взаємодії з технологіями. Зокрема, у світлі можливостей, представлених сучасними технологіями, Йонас насамперед цікавився новим підходом до філософії природи як основи етики глобальної відповідальності. У статті реактуалізовано думки та аргументи Йонаса, які є особливо актуальними зараз, на початку ХХІ століття. До таких належать: зміна технікою самої природи, а не лише ставлення людини до природи; зміна технічними науками самої людини, математизація природи призводить до зміни не лише оцінки людини, але і її цінності; критика епіфеноменалізму за недооцінку ментальних станів і виявлення нередукованості живого до його частин;пошуки потенціалу суб'єктності в царині живого як цілого; опертя на принцип відповідальності як шлях до забезпечення гарантованого, хоча й обмеженого у можливостях майбутнього людства. Виховання людини на засадах принципу відповідальності відкриває можливість врахувати інтереси майбутніх поколінь та усього живого, частиною чого завжди була, є і буде кожна людина. Філософія природи як живого цілого створює передумови і підґрунтя для етики відповідальності як постконвенційної універсалістської етики. Новий спосіб мислення в природі є основою етики в технологічну епоху: окрім філософії та природничих наук, повинні бути також почуті голоси релігії, політики, освіти та громадськості, щоб знайти відповіді на поточні життєві питання.