Suchergebnisse

The paper studies the tendencies of contemporary Scottish prose in the recent three decades (starting from 1980s and up to now). Scotland is seen as an imaginary construct produced in the result of both literary and political discourses that are extremely interwoven. The research's starting point is the problem of devolution, Scottish nationalism and their apparitions in literary texts. Alasdair Gray, James Kelman, and Irvine Welsh's novels represent the ground for experiments with an idea of both national literature, and national identity. Scottish devolution and the apparitions of Scotland are seen through the predominantly fading white male masculinity within the context of class and self-identification. The motifs of loss, disorientation, instability, and macabre rebellion in the novels of devolution writers are inherently representational of the political scene at the time. The problem of identity is studied via the new narrative techniques introduced by Kelman and developed later by Welsh. Defying Standard English as a means of narrator's control over characters' discourses Kelman is thus trying to overthrow not only literary hierarchies, but also class and national ones. Kelman's Glasgow Patter becomes a turning point in revealing the breeches in hierarchies within the institutions called the Great Britain and British literature. The scandal caused by Kelman's novel How Late It Was, How Late that won Man Booker Prize in 1996 voiced not only literary, but also linguistic, national, and self-identification incongruities inscribed into the anglocentric political and literary hegemony. Moreover, paper concentrates on the humanist and ethic turn that Scottish prose takes closer to fin de siècle. Predominantly, this research deals with the texts of A. L. Kennedy and Jackie Kay. The issues of solipsism in a vibrant postmodern world, as well as the problems of policing race, gender, marriage come to the front of Scottish prose at the beginning of the epoch of naughts. The new images of Scotland are projected through the myriads of subjective mirrors of consciousnesses belonging to the unstable and quite exhausted individuals of any race, class, or sexuality. The cosmopolitan and inclusive Scotland arises from the pages of contemporary Scottish novels. At times, this is the Scotland that never calls itself as such, or mentions itself, let alone pondering on any national issues rather than the issue of common human cause of survival. ; Изучаются тенденции прозы трех декад литературной шотландской жизни: от 1980-х и до сегодняшнего дня. Исследуется феномен Шотландии как литературного конструкта, к созданию которого приложила руку литературная элита страны в то время, когда потеряла возможность получения политической автономии. Выясняется, насколько плотно в современной шотландской литературе переплетены литературный и политический дискурсы, а также насколько конститутивными они выступают друг для друга. Детально представлена интерпретация влияния прозы ключевых авторов периода деволюции – Аласдера Грея, Джеймса Келмана, Ирвина Велша – на становление образа Шотландии. Изучены наративные техники, которые использовались не только для создания дискурса национальной литературы и идентичности, но и в качестве политического оружия дискурса шотландскости. Исследован также кардинальный поворот в парадигме от национальной и национально-созидательной литературы к литературе космополитизма и гуманизма в контексте новых вызовов начала нулевых. В первую очередь, речь идет о гуманистическом и этическом повороте в современной постдеволюционной шотландской прозе. ; Вивчаються прозові тенденції трьох декад шотландського літературного життя: від 1980-х дотепер. Досліджується феномен Шотландії як літературного конструкту, до створення якого долучилася літературна еліта країни, коли втратила можливість отримати політичну автономію. З'ясовується, наскільки щільно в сучасній шотландській літературі переплетені літературний і політичний дискурси, а також наскільки конститутивні вони одне для одного. Докладно представлено інтерпретацію впливу ключових авторів періоду шотландської деволюції ̶ Аласдера Ґрея, Джеймса Келмана, Ірвіна Велша ̶ на становлення образу Шотландії. Вивчено наративні техніки, які стали в пригоді не тільки при створенні дискурсу національної літератури та ідентичності, але і виявилися політичною зброєю дискурсу шотландськості. Висвітлено також і кардинальний поворот у парадигмі від національної та націєтворчої літератури до літератури космополітизму і гуманізму в контексті нових викликів початку нульових. Ідеться, перш за все, про гуманістичний та етичний поворот у сучасній постдеволюційній шотландській прозі.

The paper studies the tendencies of contemporary Scottish prose in the recent three decades (starting from 1980s and up to now). Scotland is seen as an imaginary construct produced in the result of both literary and political discourses that are extremely interwoven. The research's starting point is the problem of devolution, Scottish nationalism and their apparitions in literary texts. Alasdair Gray, James Kelman, and Irvine Welsh's novels represent the ground for experiments with an idea of both national literature, and national identity. Scottish devolution and the apparitions of Scotland are seen through the predominantly fading white male masculinity within the context of class and self-identification. The motifs of loss, disorientation, instability, and macabre rebellion in the novels of devolution writers are inherently representational of the political scene at the time. The problem of identity is studied via the new narrative techniques introduced by Kelman and developed later by Welsh. Defying Standard English as a means of narrator's control over characters' discourses Kelman is thus trying to overthrow not only literary hierarchies, but also class and national ones. Kelman's Glasgow Patter becomes a turning point in revealing the breeches in hierarchies within the institutions called the Great Britain and British literature. The scandal caused by Kelman's novel How Late It Was, How Late that won Man Booker Prize in 1996 voiced not only literary, but also linguistic, national, and self-identification incongruities inscribed into the anglocentric political and literary hegemony. Moreover, paper concentrates on the humanist and ethic turn that Scottish prose takes closer to fin de siècle. Predominantly, this research deals with the texts of A. L. Kennedy and Jackie Kay. The issues of solipsism in a vibrant postmodern world, as well as the problems of policing race, gender, marriage come to the front of Scottish prose at the beginning of the epoch of naughts. The new images of Scotland are projected through the myriads of subjective mirrors of consciousnesses belonging to the unstable and quite exhausted individuals of any race, class, or sexuality. The cosmopolitan and inclusive Scotland arises from the pages of contemporary Scottish novels. At times, this is the Scotland that never calls itself as such, or mentions itself, let alone pondering on any national issues rather than the issue of common human cause of survival. ; Изучаются тенденции прозы трех декад литературной шотландской жизни: от 1980-х и до сегодняшнего дня. Исследуется феномен Шотландии как литературного конструкта, к созданию которого приложила руку литературная элита страны в то время, когда потеряла возможность получения политической автономии. Выясняется, насколько плотно в современной шотландской литературе переплетены литературный и политический дискурсы, а также насколько конститутивными они выступают друг для друга. Детально представлена интерпретация влияния прозы ключевых авторов периода деволюции – Аласдера Грея, Джеймса Келмана, Ирвина Велша – на становление образа Шотландии. Изучены наративные техники, которые использовались не только для создания дискурса национальной литературы и идентичности, но и в качестве политического оружия дискурса шотландскости. Исследован также кардинальный поворот в парадигме от национальной и национально-созидательной литературы к литературе космополитизма и гуманизма в контексте новых вызовов начала нулевых. В первую очередь, речь идет о гуманистическом и этическом повороте в современной постдеволюционной шотландской прозе. ; Вивчаються прозові тенденції трьох декад шотландського літературного життя: від 1980-х дотепер. Досліджується феномен Шотландії як літературного конструкту, до створення якого долучилася літературна еліта країни, коли втратила можливість отримати політичну автономію. З'ясовується, наскільки щільно в сучасній шотландській літературі переплетені літературний і політичний дискурси, а також наскільки конститутивні вони одне для одного. Докладно представлено інтерпретацію впливу ключових авторів періоду шотландської деволюції ̶ Аласдера Ґрея, Джеймса Келмана, Ірвіна Велша ̶ на становлення образу Шотландії. Вивчено наративні техніки, які стали в пригоді не тільки при створенні дискурсу національної літератури та ідентичності, але і виявилися політичною зброєю дискурсу шотландськості. Висвітлено також і кардинальний поворот у парадигмі від національної та націєтворчої літератури до літератури космополітизму і гуманізму в контексті нових викликів початку нульових. Ідеться, перш за все, про гуманістичний та етичний поворот у сучасній постдеволюційній шотландській прозі.

Вивчаються прозові тенденції трьох декад шотландського літературного життя: від 1980-х дотепер. Досліджується феномен Шотландії як літературного конструкту, до створення якого долучилася літературна еліта країни, коли втратила можливість отримати політичну автономію. З'ясовується, наскільки щільно в сучасній шотландській літературі переплетені літературний і політичний дискурси, а також наскільки конститутивні вони одне для одного. Докладно представлено інтерпретацію впливу ключових авторів періоду шотландської деволюції ̶ Аласдера Ґрея, Джеймса Келмана, Ірвіна Велша ̶ на становлення образу Шотландії. Вивчено наративні техніки, які стали в пригоді не тільки при створенні дискурсу національної літератури та ідентичності, але і виявилися політичною зброєю дискурсу шотландськості. Висвітлено також і кардинальний поворот у парадигмі від національної та націєтворчої літератури до літератури космополітизму і гуманізму в контексті нових викликів початку нульових. Ідеться, перш за все, про гуманістичний та етичний поворот у сучасній постдеволюційній шотландській прозі. ; Изучаются тенденции прозы трех декад литературной шотландской жизни: от 1980-х и до сегодняшнего дня. Исследуется феномен Шотландии как литературного конструкта, к созданию которого приложила руку литературная элита страны в то время, когда потеряла возможность получения политической автономии. Выясняется, насколько плотно в современной шотландской литературе переплетены литературный и политический дискурсы, а также насколько конститутивными они выступают друг для друга. Детально представлена интерпретация влияния прозы ключевых авторов периода деволюции – Аласдера Грея, Джеймса Келмана, Ирвина Велша – на становление образа Шотландии. Изучены наративные техники, которые использовались не только для создания дискурса национальной литературы и идентичности, но и в качестве политического оружия дискурса шотландскости. Исследован также кардинальный поворот в парадигме от национальной и национально-созидательной литературы к литературе космополитизма и гуманизма в контексте новых вызовов начала нулевых. В первую очередь, речь идет о гуманистическом и этическом повороте в современной постдеволюционной шотландской прозе. ; The paper studies the tendencies of contemporary Scottish prose in the recent three decades (starting from 1980s and up to now). Scotland is seen as an imaginary construct produced in the result of both literary and political discourses that are extremely interwoven. The research's starting point is the problem of devolution, Scottish nationalism and their apparitions in literary texts. Alasdair Gray, James Kelman, and Irvine Welsh's novels represent the ground for experiments with an idea of both national literature, and national identity. Scottish devolution and the apparitions of Scotland are seen through the predominantly fading white male masculinity within the context of class and self-identification. The motifs of loss, disorientation, instability, and macabre rebellion in the novels of devolution writers are inherently representational of the political scene at the time. The problem of identity is studied via the new narrative techniques introduced by Kelman and developed later by Welsh. Defying Standard English as a means of narrator's control over characters' discourses Kelman is thus trying to overthrow not only literary hierarchies, but also class and national ones. Kelman's Glasgow Patter becomes a turning point in revealing the breeches in hierarchies within the institutions called the Great Britain and British literature. The scandal caused by Kelman's novel How Late It Was, How Late that won Man Booker Prize in 1996 voiced not only literary, but also linguistic, national, and self-identification incongruities inscribed into the anglocentric political and literary hegemony. Moreover, paper concentrates on the humanist and ethic turn that Scottish prose takes closer to fin de siècle. Predominantly, this research deals with the texts of A. L. Kennedy and Jackie Kay. The issues of solipsism in a vibrant postmodern world, as well as the problems of policing race, gender, marriage come to the front of Scottish prose at the beginning of the epoch of naughts. The new images of Scotland are projected through the myriads of subjective mirrors of consciousnesses belonging to the unstable and quite exhausted individuals of any race, class, or sexuality. The cosmopolitan and inclusive Scotland arises from the pages of contemporary Scottish novels. At times, this is the Scotland that never calls itself as such, or mentions itself, let alone pondering on any national issues rather than the issue of common human cause of survival.

Розглядається функціонування другорядних персонажів у сучасній шотландській прозі. Специфіка сутності другорядності висвітлюється в контексті теорії "Каледонської антисизигії", запропонованої Джорджем Грегорі Смітом у дослідженні "Шотландська література: особливості та впливи". Йдеться про особливий тип шотландського менталітету, що оприявнює себе у специфічних формах соціального та естетичного вираження, і, відповідно, у творенні певної специфічної соціально-історичної та мистецької традиції. Другорядність персонажів, таким чином, постає через роздвоєнння та поєднання протилежностей, що визначає "шотландський темперамент", який виражається в типових рисах національної літератури: поєднанні двох "настроїв", реалістичного та фантастичного. Визначаються основні функції, які виконує другорядний персонаж у конструюванні головного: функція Іншого, який відкладається у процесі внутрішнього диферансу протагоніста, а також функція віддзеркалення і двійництва, що конструює не тільки художню репрезентацію психологічно-компенсаторних механізмів головного "Я" у змінених станах свідомості, але і специфічно шотландський флер відсутності межі між фантастичним та реальним. ; Рассматривается функционирование второстепенных персонажей в современной шотландской прозе. Специфика сути второстепенности освещается в контексте теории "Каледонской антисизигии", предложенной Джорджем Грегори Смитом в исследовании "Шотландская литература: особенности и влияния". Речь идет об особенном типе шотландского менталитета, который проявляет себя в специфических формах социального и исторического выражения, и, соответственно, в создании специфической традиции искусства. Второстепенность персонажей, таким образом, предстает через раздвоение и соединение противоположностей, что определяет "шотландский темперамент", который выражается в типичных чертах национальной литературы: соединении двух "настроений", реалистического и фантастического. Также определяются основные функции второстепенного персонажа в конструировании главного: функция Другого, который откладывается в процессе внутреннего дифферанса протагониста, а также функция отражения и двойничества, которая конструирует не только художественную репрезентацию психологически-компенсаторных механизмов главного "Я" в измененных состояниях сознания, но и специфически шотландский флер отсутствия грани между фантастическим и реальным. ; The paper studies the ways supporting characters function in contemporary Scottish prose. "Supportiveness" is interpreted in the context of "Caledonian Antisyzygy", a term offered by George Gregory Smith in his Scottish Literature: Character and Influence (1919). As Belfast-based scholar claims, "Perhaps in the very combination of opposites […] we have a reflection of the contrasts which Scot shows at every turn, in his political and ecclesiastical history, in his polemical restlessness, in his adaptability, which is another way of saying that he has made allowance for new conditions, in his practical judgment, which is the admission that two sides of the matter have been considered. If therefore Scottish history and life are, as an old northern writer said of something else, "varied with a clean contrair spirit", we need not be surprised to find literature the Scot presents two aspects which appear contradictory". Thus, supporting characters are seen through "contrair spirit" and the tradition of combining the opposites. The paper also studies the major functions that the supporting character performs in A. L. Kennedy, James Robertson, Irvine Welsh, and Iain Banks' fictions. Technically, in contemporary Scottish prose supporting characters construct the major ones mainly in two ways: first, they perform the role of the deferred Other who identifies the protagonist in the process of difference, i. e. the one actually becoming the other. Second, supporting characters mirror, double, or echo the major ones not only to construct the protagonist's psychological projections, desires, or fears, but also to create a specifically Scottish atmosphere where the line between the real and the fictional, the natural and the supernatural is blurred, and "whaur extremes meet".

Розглядається функціонування другорядних персонажів у сучасній шотландській прозі. Специфіка сутності другорядності висвітлюється в контексті теорії "Каледонської антисизигії", запропонованої Джорджем Грегорі Смітом у дослідженні "Шотландська література: особливості та впливи". Йдеться про особливий тип шотландського менталітету, що оприявнює себе у специфічних формах соціального та естетичного вираження, і, відповідно, у творенні певної специфічної соціально-історичної та мистецької традиції. Другорядність персонажів, таким чином, постає через роздвоєнння та поєднання протилежностей, що визначає "шотландський темперамент", який виражається в типових рисах національної літератури: поєднанні двох "настроїв", реалістичного та фантастичного. Визначаються основні функції, які виконує другорядний персонаж у конструюванні головного: функція Іншого, який відкладається у процесі внутрішнього диферансу протагоніста, а також функція віддзеркалення і двійництва, що конструює не тільки художню репрезентацію психологічно-компенсаторних механізмів головного "Я" у змінених станах свідомості, але і специфічно шотландський флер відсутності межі між фантастичним та реальним. ; Рассматривается функционирование второстепенных персонажей в современной шотландской прозе. Специфика сути второстепенности освещается в контексте теории "Каледонской антисизигии", предложенной Джорджем Грегори Смитом в исследовании "Шотландская литература: особенности и влияния". Речь идет об особенном типе шотландского менталитета, который проявляет себя в специфических формах социального и исторического выражения, и, соответственно, в создании специфической традиции искусства. Второстепенность персонажей, таким образом, предстает через раздвоение и соединение противоположностей, что определяет "шотландский темперамент", который выражается в типичных чертах национальной литературы: соединении двух "настроений", реалистического и фантастического. Также определяются основные функции второстепенного персонажа в конструировании главного: функция Другого, который откладывается в процессе внутреннего дифферанса протагониста, а также функция отражения и двойничества, которая конструирует не только художественную репрезентацию психологически-компенсаторных механизмов главного "Я" в измененных состояниях сознания, но и специфически шотландский флер отсутствия грани между фантастическим и реальным. ; The paper studies the ways supporting characters function in contemporary Scottish prose. "Supportiveness" is interpreted in the context of "Caledonian Antisyzygy", a term offered by George Gregory Smith in his Scottish Literature: Character and Influence (1919). As Belfast-based scholar claims, "Perhaps in the very combination of opposites […] we have a reflection of the contrasts which Scot shows at every turn, in his political and ecclesiastical history, in his polemical restlessness, in his adaptability, which is another way of saying that he has made allowance for new conditions, in his practical judgment, which is the admission that two sides of the matter have been considered. If therefore Scottish history and life are, as an old northern writer said of something else, "varied with a clean contrair spirit", we need not be surprised to find literature the Scot presents two aspects which appear contradictory". Thus, supporting characters are seen through "contrair spirit" and the tradition of combining the opposites. The paper also studies the major functions that the supporting character performs in A. L. Kennedy, James Robertson, Irvine Welsh, and Iain Banks' fictions. Technically, in contemporary Scottish prose supporting characters construct the major ones mainly in two ways: first, they perform the role of the deferred Other who identifies the protagonist in the process of difference, i. e. the one actually becoming the other. Second, supporting characters mirror, double, or echo the major ones not only to construct the protagonist's psychological projections, desires, or fears, but also to create a specifically Scottish atmosphere where the line between the real and the fictional, the natural and the supernatural is blurred, and "whaur extremes meet".