Suchergebnisse

The article is dedicated to the activity of the famous Galician politician V. Kovalskyi in the Austrian Parliament. Using the methods of historical research (analysis, synthesis, induction, deduction, problem-his­to­rical, comparative, statistical) the author assessed the main speeches of the deputy at the meetings of the House of Ambassadors of the Vienna Reichsrat. Petitions, interpellations and speeches submitted by V. Kovalskyi was counted and compared with other deputies of the parliament: Ivan Ozarkevych, Eduard Hersbst, Franz Сoronini and Evzebius Cherkaskyi. It was determined that the politician lobbied for the interests of the Ukrainian school system, promoted the modernization of legislation in the field of judiciary and decided on financial dotation to the Greek-Catholic Church. V. Kovalskyi's relations with other deputies (Eduard Herbst and Franz Coronini) and the main directions of his activity was revealed. Particular attention is paid to election campaigns in consti­tuencies where the politician ran as a candidate and thanks to which he got into parliament. V. Kovalskyi's participation in the elections to the House of Ambassadors in the Galician Sejm was highlighted. The main source for writing the article was the minutes of the sittings of the Parliament and the Galician Sejm, which reveal the election of V. Kovalskyi to the House of Ambassadors and the fu ll content of all speeches. In turn, periodicals, works and memoirs of contemporaries reveal the course and results of election campaigns. Keywords: V. Kovalskyi, House of Deputies (Ambassadors), parliament, election, Galician Sejm, interpellation, petition. ; Стаття присвячена діяльності галицького політика ВасиляКовальського в австрійському парламенті в 1873–1891рр. під час V–VII каденцій. Автор дав оцінку виступам депутата на засіданнях Палати послів рейхсрату, здійснив підрахунок поданих ним петицій, інтерпеляцій і виголошених промов у порівнянні з іншими тогочасними депутатами: Іваном Озаркевичем, Едуардом Гербстом, Францом Короніні та Евзебіусом Черкавським. Політик лобіював інтереси українського шкільництва, сприяв мо­дернізації законодавства у сфері судівництва, вирішував питання фінансової дотації Греко-католицькій церкві. З'ясовано відносини В.Ковальського з іншими депутатами парламенту, насамперед Едуардом Гербстом і Францом Короніні, та основні напрями його багатогранної діяльності. Особливу увагу при­ді­лено виборчим кампаніям в округах, де політик виступав кандидатом і завдяки яким потрапив до пар­ла­менту. Висвітлено участь В.Ковальського у виборах до Палати послів у Галицькому сеймі 1867–1871рр. Основним джерелом для написання статті стали протоколи засідань австрій­ського пар­ла­мен­ту та Галицького крайового сейму, де міститься інформація про обрання В.Ковальського до Палати послів, повний зміст його виступів, а також періодичні видання, спогади сучасників подій тощо. Ключові слова: В.Ковальський, Палата депутатів (послів), парламент, вибори, Галицький сейм, інтерпеляція, петиція.

"The Spring of Nations" contributed to the activation of the Ukrainian national movement in Galicia. The convening of parliament and the conduct of the elections formed a political consciousness not only in the intelligentsia, but also in the poorly educated peasantry. Participation in the work of the parliament contributed to the formation among intelligentsia the concept of civil society. During the second half of the nineteenth century, a number of Ukrainian figures gained experience to the state building, they accumulated knowledge and used them after the West Ukrainian People's Republic proclamation. The article is dedicated about the activity of Ukrainian ambassadors in the Austrian Parliament in 1848–1849 years. The author described the revolutionary events in the Austrian Empire and holding elections to the Reichstag in Galicia. An example of the Stanislavivsky region discloses the mechanism and the practice of holding elections. Particular attention is paid to the analysis of the position of Rusyn-Ukrainians in the parliament regarding the conditions for the abolition of the socage. Pay attention on the speech by I. Kapusha and the reaction on it deputies of the parliamentary and the press in that time. The quantitative, personal composition of the Ukrainian representation is determined and their social structure. In particular, in the Reichstag of 1848–1849 years was there thirty Rusyn-Ukrainians from Galicia: eight Greek-Catholic priests, three representatives of the intelligentsia and nineteen peasants. The most famous deputies were Hryhoriy Yakhymovych, Hryhoriy Shashkevych and Evstahy Prokopchits. The Reichstag became the bridgehead of the struggle for Rusyn-Ukrainians for their national-cultural development. Also analyzed the struggle for the division of Galicia into two provinces, cooperation of Ukrainian ambassadors with other deputies of the Reichstag and their factional affiliation. ; "Весна народів" сприяла активізації українського національного руху в Галичині. Скликання парламенту та система проведення виборів формували політичну свідомість не тільки в середовищі інтелігенції, але й мало- освіченого селянства. Протягом другої половини ХІХ ст. цілий ряд українських діячів набиралися досвіду держав- ного будівництва, акумулювали знання і використали їх після проголошення ЗУНР. Стаття присвячена діяльності українських послів в австрійському парламенті 1848–1849 рр. Автор охарактеризував проведення виборів до рейхстагу в Галичині в умовах революційних подій в Австрійській імперії, особливу увагу приділив аналізу позиції русинів-українців у парламенті щодо умов скасування панщини. Зроблено спробу визначити кількісний і персо- нальний склад українського парламентського представництва та його соціальну структуру. Також проаналізовано боротьбу за поділ Галичини на дві провінції та співпрацю українських послів з іншими депутатами рейхстагу.

The Austrian Empire in the second half of ХІХ century pursued liberal reforms, one of which was the convening of a parliament (the Reichsrat), which consisted of two parts: House of Ambassadors and House of Lords. The upper chamber was appointed personally by the emperor, and the lower was chosen by all people of the multinational empire from among themselves. The inhabitants of Galicia which became the province of the empire in 1772 year were not the exception, and participated in all transformations. The main idea of the article is to highlight the work of the Rusyn-Ukrainians in the Austrian Parliament, find out their role in considering draft laws. During 1867–1873 years took place three cadence of the parliament, in which Rusyn-Ukrainians of Galicia took an active participation In general, for the specified period in the Reichsrat there were 13 Ukrai­nians: eight peasants, two Greek-Catholic priests, two metropolitans and one representative of the intelligentsia. Moreover, the peasant Ivan Bodnar was a deputy in all three cadences, and Amvrosiy Yanovsky in two. However, I. Bodnar not only didn't stand out in the House of Ambassadors, but also received charges in the newspaper Word" (Slovo) about the vain use of money. Almost all Ukrainian deputies, except I. Gushalevich and A. Yanovsky worked closely with the Poles and entered their parliamentary club – Polish circle. The most active member of the parliament in this period was I. Gushalevich. He repeatedly spoke in the Reichsrat highlight problems of schooling in Galicia, not the solution to the problems of Rusyn-Ukrainians, with criticism of the constitution. He established contacts with the Austro-German House of Ambassadors and with their help filed Interpellate (a deputy's request to the government) October 3, 1868. In addition, he often entered into controversy with deputies, who considered themselves Poles by nationality and Rusyn-Ukrainians by origin. In addition to I. Gushalevich, famous national-cultural figures, who were deputies of parliament, became A. Yanovsky and S. Litvinovich. At that, the last one, becoming Metropolitan of the Greek-Catholic Church, automatically got to the upper chamber of the Reichsrat – the House of Lords. He did never make a speech in the Parliament, however, he became a member of several committees. The next Greek-Catholic Metropolitan Joseph Sembratovich completely ignored the work of the Reichsrat – and even often did not come to Vienna. So, on the basis of minutes of parliamentary sessions, was installed a quantitative and personal composition Ukrainian representation of the Galicia in the Austrian parliament. It was determined that the Rusyn-Ukrainians in general continued to cooperate with the Poles, although there were single contacts with other parliamentary factions, such as the Austro-German liberals. The Ukrainian representation was passive, deputies-peasants were not prepared to respond accordingly to the political situation, and that's why become observers. Also, the decline in the number of Greek-Catholic clergy was negatively affected by the Ukrainian representation in the parliament. The priests had the appropriate education, they knew the languages, the fundamentals of state governance and, the most importantly, understood the problems of the Rusyn-Ukrainians and the ways of their solution. Keywords:ambassador(deputy),Reichsrat, the House of Ambassadors, the House of Lords, Galicia,the Austro-Hungarian Empire. ; У статті, на основі протоколів засідань парламенту, визначено кількісний та персональний склад українського представництва в рейхсраті протягом 1867–1873рр. Автор зробив спробу дослідити діяльність русинів-українців в австрійському парламенті, з'ясувати головні напрямки їх співпраці з іншими депутатами зокрема і з цілими фракціями загалом. Особлива увага приділена парламентським депутатам, які взяли на себе роль лідерів українського національного руху Галичини. Ключові слова: посол (депутат), рейхсрат, Палата послів, Палата панів, Галичина, Австро-Угорська імперія.