Suchergebnisse

The Department of Philosophy of Culture began its work in 1984. In the 1990s, the changing social conditions for the existence of philosophical thought with the acquisition of independence led to the abandonment of the Marxist paradigm of theoretical monopoly on determining the principles and direction of humanitarian thinking. This fundamentally removed the issue of overcoming social reductionism and opened the possibility of new priorities for the study of cultural reality and human understanding. Since the mid-1990s, the research program of the department has been constantly transformed: there is a transition from understanding the meaning and categorical forms of cultural reality to the analysis of various projections of socio-cultural progress. The research topics are enriched by the study of the problem of national existence, the phenomenon of politics, globalization and civilizational choice, civil society, cultural policy, the phenomenon of violence etc. The theoretical primacy of the ontological approach to culture is preserved, which involves understanding culture as a way of human existence. However, the methodological tools used in research on specific topics are more focused on the specifics of the subject and the experience of its analysis in modern world philosophical thought. ; Відділ філософії культури розпочав свою роботу 1984 року. У 1990-х зміна суспільних умов існування філософської думки зі здобуттям незалежності спричинила відмову від марксистської парадигми теоретичної монополії на визначення засад та спрямованості гуманітарного мислення. Це принципово зняло питання подолання соціального редукціонізму та відкрило можливість нових пріоритетів дослідження культурної реальності та розуміння людини. Від середини 1990-х науково-дослідницька програма відділу невпинно трансформується: відбувається перехід від осмислення сенсу та категорійних форм культурної реальності до аналізу різноманітних проєкцій соціокультурного поступу. Тематика досліджень збагачується вивченням проблеми національного буття, феномену політики, ґлобалізації та цивілізаційного вибору, громадянського суспільства, культурної політики, феномену насильства тощо. Зберігається теоретичний примат онтологічного підходу до культури, який передбачає розуміння культури як способу людського буття. Проте методологічний інструментарій, застосовуваний у дослідженнях конкретних тематик, більшою мірою зорієнтований на специфіку досліджуваного предмета та досвід його аналізу в сучасній світовій філософській думці.