Search results

The article summarizes the theoretical aspects of the investigate the managerial bases of modeling the state priorities of entrepreneurship development (motivational-cognitive, socio-economic, stereotypical-behavioral factors). The methodology of neo-innovative formation of state priorities of business development in innovative economy is offered. This methodology, in contrast to the existing ones in the scientific world, provides an author's view of the methodological architecture of state priorities based on equal dominance, unification and synergy, within the proposed methodology, systemic, process, evolutionary and stakeholder-oriented approaches. These approaches in the context of the proposed methodology - are the result of a holistic vision of identifying priorities for government regulation and support for entrepreneurship through the controlled influence of actors on the institutional matrix. The ontology of the proposed methodology is focused on deepening the problem field of research of causal relationships that determine the development of events in the institutional environment of entrepreneurship (market "failures", opportunistic behavior, inert business development, violation of complementarity between formal and informal institutions) and also involves the elimination of fragments that have been developed in science in describing the development of entrepreneurship in the innovative economy as a complex multidimensional and dynamic phenomenon. ; Проблема. Процес формування пріоритетів державної підтримки та державного регулювання розвитку підприємництва зумовлює необхідність пошуку принципово нового методологічного підходу, який у найліпший спосіб дозволить вирішити проблему. Необхідно здійснювати аналіз та синтез існуючих методологічних положень в контексті розвитку кейнсіанства, монетаризму, інституціональної, неінституціональної та інших теорій і на цій основі відтворювати власну методологію формування державних пріоритетів розвитку підприємництва, яка дозволить визначити основні орієнтири ...

The development of a knowledge-based economy is a powerful impetus for structural changes in the labor market that are associated with the intensive diffusion and introduction of innovation into production processes. In this regard, the necessary condition for the stable functioning of the economic system is the adaptation of public relations in the field of employment to the requirements of the market of innovative technologies. The purpose of this article is to develop a universal model of state regulation of employment transformation in the context of innovative economic development, taking into account the experience of conducting employment policy of Ukraine and EU countries. Accordingly, the objectives of the study are: to consider the theoretical aspects of employment transformation in an innovative economy; to compare key indicators reflecting the level of innovative employment of the population in Ukraine and the EU countries; to propose recommendations for the creation of a universal model of state regulation of the employment transformation under the influence of innovation. The practical significance of the recommendations made in the study results from the possibility of their use in the process of public policy development, which contains specific measures and directions of improving public relations in the labor market in the context of innovation employment transformation. ; The development of a knowledge-based economy is a powerful impetus for structural changes in the labor market that are associated with the intensive diffusion and introduction of innovation into production processes. In this regard, the necessary condition for the stable functioning of the economic system is the adaptation of public relations in the field of employment to the requirements of the market of innovative technologies. The purpose of this article is to develop a universal model of state regulation of employment transformation in the context of innovative economic development, taking into account the experience of conducting employment policy of Ukraine and EU countries. Accordingly, the objectives of the study are: to consider the theoretical aspects of employment transformation in an innovative economy; to compare key indicators reflecting the level of innovative employment of the population in Ukraine and the EU countries; to propose recommendations for the creation of a universal model of state regulation of the employment transformation under the influence of innovation. The practical significance of the recommendations made in the study results from the possibility of their use in the process of public policy development, which contains specific measures and directions of improving public relations in the labor market in the context of innovation employment transformation.

Abstract. Clustering initiates innovative activity in all phases of reproduction by reducing barriers to market entry and transaction costs for information seeking, creating the conditions for attracting additional financial resources, and generating demand for highly qualified personnel. In this regard, it is particularly important to ensure the effective functioning and development of innovative clusters in the country through the development and implementation of projects for their state regulation. The theoretical aspects of realization of projects for state regulation of innovative clusters development are considered in the article. The model of risk management of government regulation projects for the innovative clusters development is schematically presented. An algorithm for selection of state regulation projects is proposed, which will facilitate the selection of optimal projects from the set of available projects for implementation, as well as the selection and determination of the most appropriate places for their application. ; Анотація. Кластеризація ініціює інноваційну активність на всіх фазах відтворення шляхом зниження бар'єрів вступу до ринку і транзакційних витрат на пошук інформації, створення умов для залучення додаткових фінансових ресурсів, формування попиту на висококваліфіковані кадри. У зв'язку з цим, особливої актуальності набуває забезпечення ефективного функціонування та розвитку інноваційних кластерів у країні шляхом розробки та реалізації проектів їх державного регулювання. Метою дослідження є розробка алгоритму відбору проектів державного регулювання розвитком інноваційних кластерів з елементами ризик-менеджменту. Результати. Досліджено теоретичні аспекти реалізації проектів державного регулювання розвитком інноваційних кластерів. Схематично відображено модель ризик-менеджменту проектів державного регулювання розвитком інноваційних кластерів. Встановлено, що модель ризик-менеджменту проектів державного регулювання розвитку інноваційних кластерів включає декілька етапів: збір та аналіз інформації; визначення основних цілей та стратегічних орієнтирів; вибір методів та інструментів для оцінки ризиків; ідентифікація та оцінка ризиків; розрахунок показників ризик-ефективності; оцінювання ефективності проекту; моніторинг і контроль за реалізацією проекту. Запропоновано алгоритм відбору оптимальних проектів державного регулювання, що грунтується на формуванні панелі індикаторів і розрахунку інтегрального показника, за яким здійснюється ранжування як самих проектів, так і місць їх застосування з точки зору територіального і галузевого аспектів. Висновки. Встановлено, що інноваційні кластери у процесі свого функціонування, ефективність якого підвищується при реалізації проектів державного регулювання їх розвитком, відчувають на собі вплив факторів, що зумовлюють різні види ризиків. При цьому виникнення ризиків є системною ознакою господарювання в ринкових умовах і тому їх облік повинен проводитися на всіх етапах життєвого циклу проекту з урахуванням змін як у внутрішньому, так і у зовнішньому середовищі, і пов'язуватися з основними показниками діяльності певного інноваційного кластеру. Використання запропонованого у дослідженні алгоритму відбору проектів державного регулювання розвитком інноваційних кластерів сприятиме вибору оптимальних проектів із сукупності наявних проектів для реалізації, а також підбору і визначенню найбільш відповідних місць їх застосування