Suchergebnisse

In this article, the author considers Kazimierz Twardowski's conception of thinking and his rationalism. The author argues that rationalism of Kazimierz Twardowski is atypical, because it is a combination of inductive and deductive methods of cognition and acquisition of knowledge. Beside this, his rationalism has constructive tendencies. Kazimierz Twardowski was an analytic philosopher, who payed big attention to the process of thinking and analyzed the forms of thinking, i.e. notions and judgments. Polish philosopher and the founder of Lviv-Warsaw School was convinced that a specialist in philosophy in order to do good philosophy must understand the specificity of thinking process, its forms and how to construct them. Therefore psychology of thinking is very important for philosopher, because it can help to understand the nature of thinking. Beside psychology of thinking, logic is also very important tool for doing philosophy. Logic is very helpful for philosopher, who takes care about the strictness and clearness of thinking, about formation of strict and clear judgments. Logical analysis of notions and judgments provides strong protection against linguistic mistakes which are connected with linguistic inaccuracy and obscurity.

Автор статті досліджує філософську спадщину відомого індусько-англійсько-американського мандрованого проповідника, духовного вчителя, Джидду Крішнамурті. У ній розглядається його підхід до мислення та розуму, а також їхнє відношення до фундаментальної реальності, яку він називає ґрунтом. Цей підхід порівнюється з європейським новочасним проєктом раціональності, створеного раціоналістами та психологами-емпіриками. Відтак, у підсумку автор висновує, що Джидду Крішнамурті створив власну концепцію розумності, заснованої на осяянні, а сама осяйна розумність має гносеологічний, епістемологічний та онтологічний статус. Гносеологічний статус осяйної розумності полягає у безпосередньому сприйнятті фундаментальної реальності; епістемологічний статус – у наданні людині доступу до гнозису про таку реальність; онтологічний статус полягає у тому, що лише осяйна розумність може досягнути того, що лежить в основі дуальної та суперечливої видимості, а саме: єдиного, цілісного, нечасового та непросторового ґрунту.

У статті автор з'ясовує питання про те, що таке спекулятивне мислення, які його основні характеристики, наголошує на тому, що людина має потребу у такому мисленні, бо вона закладена в основі її екзистенції. Як приклад прояву такого мислення, автор аналізує британську спекулятивну метафізику Абсолюту, в якій відображений розвиток спекулятивного мислення від ідеалістичного монізму та ідеалізму індивідуальності до пантеїстичного чи панпсихічного ідеалізму. Британський ідеалізм вибраний тому, що він, як і абсолютний ідеалізм Геґеля, реалізує пізнавальний потенціал спекулятивного мислення, найвищою метою якого є осягнення Абсолюту.