Suchergebnisse

In the domain of the Ukrainian history of philosophy one can clearly observe symptoms of eclecticism, contamination, and corruption. Such situation is rooted in continuous insufficiency of the methodological framework of Ukrainian philosophy, split by the demise of Soviet ideological structures. Critical condition of humanitarian epistemology is aggravated by the urgent need to overtake foreign studies in the corresponding field, which constantly increase in number and evolve in character. All of the aforementioned symptoms are indicative for historical and philosophical reception of Martin Heidegger's legacy by the Ukrainian academy.Heidegger studies have already formed a separate trend in the world philosophical discourse. We focus on critical assessment of certain reflexes, i.e. definite interpretative strategies providing different transcriptions of the same referents, i.e. definite philosophical forms, texts, or problems. In the general contour of Heidegger studies I differentiate the following reflexes: reflex of immanent hermeneutics, reflex of reductive interpretation, reflex of genetic historiography, and reflex of ideological historiography. In this paper I continue to identify transcriptions of "Heidegger's controversy" (the referent of historico-philosophical thought), provided by the reflex of ideological historiography. As I have recently identified the transcription of political implications of Heidegger's philosophy in the terms of sociology of knowledge, so now it comes to biographical transcription of Heidegger's political engagement, elaborated by Hugo Ott and Victor Farias. Critical assessment of their methodological approach revealed imposition of biographical objectivity on philosophy discourse, simplification of the complexity of philosophical form, and the pathos of elementary humanism as the ideological criterion of their research. ; В статье предпринята попытка идентификации, критического осмысления и преодоления противоречий методологии историко-философского исследования, обнаруженных в корпусе историко-философской рецепции философского наследия и толкование философской судьбы Мартина Хайдеггера. Засвидетельствовано наличие нескольких интерпретационных стратегий исследования - рефлексов: рефлексы имманентной герменевтики, редукционистской интерпретации, генетической историографии и идеологической историографии. Выявлены методологические предпосылки биографической транскрипции политических импликаций философии Хайдеггера, осуществленной в трудах Г. Отта и В. Фариаса. ; У статті здійснено спробу ідентифікації, критичного осмислення та подолання суперечностей методології історико-філософського дослідження, виявлених у корпусі історико-філософської рецепції філософської спадщини та тлумачення філософської долі Мартіна Гайдеґґера. Засвідчено наявність декількох інтерпретаційних стратегій дослідження - рефлексів: рефлекси іманентної герменевтики, редукціоністської інтерпретації, генетичної історіографії та ідеологічної історіографії. Виявлено методологічні засновки біографічної транскрипції політичних імплікацій Гайдеґґерової філософії, здійсненої в працях Г. Отта і В. Фаріаса.

У статті досліджено концептуальні засади онтологічного дослідження держави як комплексного соціального явища, яке наразі переживає сутнісні трансформації, викликані цивілізаційними процесами. Узагальнено досвід політико-філософської експлікації концепту держави в дослідженнях британського теоретика Боба Джессопа. Визначено евристичний потенціал стратегічно-реляційного підходу до визначення поняття держави, запропонованого Б. Джессопом. ; В статье рассмотрены концептуальные основания онтологического исследования государства как комплексного социального явления, которое сейчас переживает сущностные трансформации, вызванные глобальными цивилизационными процессами. Обобщен опыт политико-философской экспликации концепта государства в исследованиях британского теоретика Боба Джессопа. Определен эвристический потенциал стратегически-реляционного подхода к определению понятия государства, предложенного Б. Джессопом. ; The article deals with conceptual framework of ontological study of the state as a complex social phenomenon, which is now under going the essential trans formations caused by global processes. Research focuses on political and philosophical explication of the state concept by the British theorist Bob Jessup. Strategic-relational approach to the definition of the concept of state proposed by B. Jessop is proved to have considerable heuristic potential.In a post-structuralist way, B. Jessop tries to outline the positivity of power in he rent in its concrete historical hypostasis - the state power: The strategic and relational approach emphasizes that there is no reason to assume that state power is limited by imperative coordination - centralized planning and down ward management. State power can be exercised not only in the form of coercion, command, planning and bureaucracy, but also in the form of networks, partnerships, solidarity, etc. In this context, the state appears to bean institution a matrix for political debate on responses to certain challenges by means of governance As a matter of fact, the theory seems to be such a complement to post-structuralist philosophy, where the concept of the statewide is solved in the elements of power as a type of structure, and not the generic form of political existence.B. Jessop's approach is an interesting variant of the use of post-structuralist ontology to the state. The civilization challenge that forces the conservative branches of law and the theory of the state to develop the assets of avant-garde philosophy is the formation of a global society that shifts foundations of the traditional national state.

У статті досліджено концептуальні засади онтологічного дослідження держави як комплексного соціального явища, яке наразі переживає сутнісні трансформації, викликані цивілізаційними процесами. Узагальнено досвід політико-філософської експлікації концепту держави в дослідженнях британського теоретика Боба Джессопа. Визначено евристичний потенціал стратегічно-реляційного підходу до визначення поняття держави, запропонованого Б. Джессопом. ; В статье рассмотрены концептуальные основания онтологического исследования государства как комплексного социального явления, которое сейчас переживает сущностные трансформации, вызванные глобальными цивилизационными процессами. Обобщен опыт политико-философской экспликации концепта государства в исследованиях британского теоретика Боба Джессопа. Определен эвристический потенциал стратегически-реляционного подхода к определению понятия государства, предложенного Б. Джессопом. ; The article deals with conceptual framework of ontological study of the state as a complex social phenomenon, which is now under going the essential trans formations caused by global processes. Research focuses on political and philosophical explication of the state concept by the British theorist Bob Jessup. Strategic-relational approach to the definition of the concept of state proposed by B. Jessop is proved to have considerable heuristic potential.In a post-structuralist way, B. Jessop tries to outline the positivity of power in he rent in its concrete historical hypostasis - the state power: The strategic and relational approach emphasizes that there is no reason to assume that state power is limited by imperative coordination - centralized planning and down ward management. State power can be exercised not only in the form of coercion, command, planning and bureaucracy, but also in the form of networks, partnerships, solidarity, etc. In this context, the state appears to bean institution a matrix for political debate on responses to certain challenges by means of governance As a matter of fact, the theory seems to be such a complement to post-structuralist philosophy, where the concept of the statewide is solved in the elements of power as a type of structure, and not the generic form of political existence.B. Jessop's approach is an interesting variant of the use of post-structuralist ontology to the state. The civilization challenge that forces the conservative branches of law and the theory of the state to develop the assets of avant-garde philosophy is the formation of a global society that shifts foundations of the traditional national state.

У статті досліджено методологічний зміст ідеологічної критики філософії Мартіна Гайдеґґера в оцінці Герберта Маркузе. Виявлено моменти наближення Г. Маркузе до екзистенціальної аналітики "Буття та часу" та поступового подолання екзистенціалізму в іманентних горизонтах марксизму. Визначено критичний акцент Г. Маркузе на нейтральному та ідеологічному характері гайдеґґерівської категоріальної парадигми. ; В статье исследуется методологическое содержание идеологической критики философии Мартина Хайдеггера в оценке Герберта Маркузе. Выявлены моменты сближения Г. Маркузе с экзистенциальной аналитикой "Бытия и времени" и постепенного преодоления экзистенциализма в имманентных горизонтах марксизма. Обозначен критический акцент Г. Маркузе на нейтральном и идеологическом характере хайдеггеровской категориальной парадигмы. ; Nowadays the Ukrainian historical and philosophical science is going through a harsh crisis of methodology, caused by distortion of universal coordinates of scientific thinking allegedly providing the condition of the so-called methodological pluralism. Numerous discussions focus on the question about the very scientific nature of history of philosophy as a branch of knowledge. The tendency which appears to prevail in such disputes defines history of philosophy as philosophy in contrast to the opinion that history of philosophy should be rather seen as approximate to social history. This paper aims at revealing relevant methodological instruments of historical reconstruction of philosophical forms in the concreteness of their existence, conditioned by lives of real people with their real ends and drives. Thus we address Herbert Marcuse's critique of Martin Heidegger's philosophy, since once being a Heidegger's assistant he adopted a highly critical position towards his master's philosophy.Heidegger's Being and Time attracted Marcuse by existential analytics of Being-in-the-world of Dasein and the perspective on historicity of humane condition. In Marcuse's eye Heidegger had come close to the breakthrough towards maintaining of concrete philosophy, providing possibilities of philosophical approach to social realities. By 1932 Marcuse's attempts to reconcile categories of Heideggerian paradigm with strategies of Marxism proved to be a failure. After 1932 Marcuse finds the resources of theoretical enrichment in Marx's Economical and Political Manuscripts of 1844 and distances himself from Heidegger. Nevertheless Heideggerian moments appear to be employed further on in his thinking. Marcuse's critique provides us with an efficient assessment of Heidegger's key concepts as neutralized terms, unable of reaching out to the very reality of human existence, being ideological doubles of sociologicaly valid terminology.