Suchergebnisse

The article analyzes the historical and philosophical background of the interdependence of modern gender and ecological ideas in the context of philosophical concepts of F.V. J. Schelling, M. Scheler, L. Mumford, J. Lotman, J. Habermas and others. Study emphasized that the perception of women and natural world as the passive resources is rooted in the neoclassical approach. The gender approach overcomes the negative ecological trends. It reinvents the correlation between instrumental and communicative reason. On the one hand, the origins of instrumental rationality are more associated with men, and, on the other hand, communicative rationality is more connected with women's activity. This is that what gives the rise to call a culture that focuses on the lives as the mainly women's culture. For example, when the task is to group or inspire people to achieve important social objectives, then society spreads out the strategies of sexual opposition. There are a lot of evidences that can be found in religious and general cultural, political and everyday traditions. The most obvious of them is the prohibition of sexual relations between husband and wife on the eve of sowing or hunting.Alternatively, for biological survival of the human species, for its strengthening, the convergence strategy of sexual unity has been used. But in society it should be the strengthening of solidarity relations, namely, mutual understanding, recognition, support, and parity.Consequently, the gender approach to contemporary environmental issues demonstrates the innovative interpretation of classical historical and philosophical foundation. Gender explanation is based on such values as cooperation, empathy and education, stemming from a relational perspective that elevates the role of the feminine principle in culture. It pays tribute to intuition and spontaneity in the processes of social changes, because they expand the creative space for finding the new solutions to environmental problems. ; В статье историко-философская основа взаимообусловленности современных гендерных и экологических идей определена в контексте концепций В.Ф.Й. Шеллинга, М. Шелера, Л. Мэмфорда, Ю. Лотмана, Ю. Хабермаса и др. Восприятие женщин и природы как пассивных ресурсов укоренено в неоклассическом подходе. Гендерный подход переосмысливает соотношение инструментального и коммуникативного разума. Например, если задача состоит в том, чтобы сплотить людей или вдохновить их на достижение важных социальных целей, то в обществе распространяются стратегии сексуальной оппозиции. Наиболее очевидным примером является запрет сексуальных отношений между мужем и женой накануне сева или охоты. Для биологического выживания человека как вида, для его укрепления применяется стратегия конвергенции сексуального единства.Гендерный подход к экологическим проблемам демонстрирует инновационную интерпретацию классического обоснования экологической коммуникации. Он базируется на таких ценностях, как сотрудничество, сопереживание, вытекающих из реляционной точки зрения и признающих роль женского начала в культуре. Он отдает должное интуиции и спонтанности в процессах социальных изменений, поскольку они расширяют творческий простор для нахождения новых решений экологических проблем. ; У статті історико-філософське підґрунтя взаємозумовленості сучасних гендерних та екологічних ідей визначено у контексті концепцій В.Ф.Й. Шеллінга, М. Шелера, Л. Мемфорда, Ю. Лотмана, Ю. Габермаса та ін. Сприйняття жінок і природи як пасивних ресурсів укорінено в неокласичному підході. Гендерний підхід переосмислює співвідношення інструментального та комунікативного розуму. Наприклад, якщо завдання полягає в тому, щоб згуртувати людей або надихнути їх на досягнення важливих соціальних цілей, то у суспільстві поширюються стратегії сексуальної опозиції. Найбільш очевидним прикладом є заборона сексуальних відносин між чоловіком і дружиною напередодні сівби або полювання. Для біологічного виживання людини як виду, для його зміцнення застосовується стратегія конвергенції сексуальної єдності. Гендерний підхід до сучасних екологічних проблем демонструє інноваційну інтерпретацію класичного обґрунтування екологічної комунікації. Він базується на таких цінностях, як співпраця, співпереживання, що випливають із реляційної точки зору і підвищують роль жіночого начала в культурі. Він віддає належне інтуїції і спонтанності в процесах соціальних змін, оскільки вони розширюють творчий простір для знаходження нових рішень екологічних проблем.