Проаналізовано деякі аспекти політико-правового статусу та повноважень волосних посадовців на Правобережжі пореформеного періоду. Вони визначалися низкою нормативно-правових документів, насамперед положеннями Великої реформи 1861 р. Доведено, що характерним для них було збереження й навіть посилення клановості, що в свою чергу суттєво модифікувало місцеві традиції, мінімізувало ефективність самоврядування як такого. Встановлено, що посадові особи волосної адміністрації здебільшого були виборними (за винятком волосних писарів). Проте між юридичним та фактичним станом речей існували серйозні відмінності. Вони були зумовлені як традиційними відносинами на селі, де панувало звичаєве право, усілякі задобрювання, так і недосконалістю новоприйнятого законодавства. Часто влада перебувала в руках місцевих кланів, на які вказують усі дослідники, включно з радянськими. Крім того, особливістю Правобережжя було те, що в підборі посадовців для волосного правління в цьому регіоні важливим лишався етнічний (національний) чинник. Роль поляків у формуванні місцевих органів, зокрема й волосних, залишалася значною. Усе це відгороджувало сільських людей від «своїх» волосних урядовців, бюрократизувало й формалізувало діяльність останніх.
Проаналізовано деякі аспекти політико-правового статусу та повноважень волосних посадовців на Правобережжі пореформеного періоду. Вони визначалися низкою нормативно-правових документів, насамперед положеннями Великої реформи 1861 р. Доведено, що характерним для них було збереження й навіть посилення клановості, що в свою чергу суттєво модифікувало місцеві традиції, мінімізувало ефективність самоврядування як такого. Встановлено, що посадові особи волосної адміністрації здебільшого були виборними (за винятком волосних писарів). Проте між юридичним та фактичним станом речей існували серйозні відмінності. Вони були зумовлені як традиційними відносинами на селі, де панувало звичаєве право, усілякі задобрювання, так і недосконалістю новоприйнятого законодавства. Часто влада перебувала в руках місцевих кланів, на які вказують усі дослідники, включно з радянськими. Крім того, особливістю Правобережжя було те, що в підборі посадовців для волосного правління в цьому регіоні важливим лишався етнічний (національний) чинник. Роль поляків у формуванні місцевих органів, зокрема й волосних, залишалася значною. Усе це відгороджувало сільських людей від «своїх» волосних урядовців, бюрократизувало й формалізувало діяльність останніх. ; Проанализировано некоторые аспекты политико-правового статуса и полномочий волостных должностных лиц на Правобережье пореформенного периода. Они определялись рядом нормативно-правовых документов, прежде всего положениями Великой реформы 1861 г. Доведено, что характерным для них было сохранение и даже усиление клановости, что, в свою очередь, существенно модифицировало местные традиции, минимизировало эффективность самоуправления. Установлено, что должностные лица волостной администрации в основном были выборными (за исключением волостных писарей). Однако между юридическим и фактическим состоянием вещей существовали глубокие отличия. Они были обусловлены как традиционными отношениями на селе, где господствовало обычное право, разнообразные задабривания, так и несовершенством принятого законодательства. Часто власть пребывала в руках местных кланов, на которые указывают все исследователи, включительно с советскими. Кроме того, особенностью Правобережья было то, что в подборе должностных лиц для волостного правления в этом регионе важным оставался этнический (национальный) фактор. Роль поляков в формировании местных органов, в частности волостных, оставалась значительной. Все это ограждало сельских людей от «своих» волостных урядников, бюрократизировало и формализовало деятельность последних. ; The Great Reform of 1861 radically changed the administrative divisions of the traditional Ukrainian village. True, it had to influence on the regional peculiarities of the latter which formed historically. One of the innovations was the introduction of peasant (local) self-government, which spread at the village and volost level. As this problem was already highlighted in historical scholarship, the author focused on the anthropological aspect. Because there were considerable differences between the juridically determined norms of volost government and the real state of things. As a rule, Ukrainian, Belorussian and Russian historians did not pay attention to them, in particular because the theoretical basis from which they took guidance in the second half of the 19th and in the 20th centuries did not anticipate being deep in the problems of commonness. The author tried to remedy this deficit. He focused his research on the political and legal status and powers of the volost officials in «Polish» Right bank Ukraine in the post-reform period paying attention to their real introduction. That is the statements of the Great Reform of 1861 were the background, starting lit from which the author showed the real situation in the sphere of state government on the local level. He demonstrated that it was characteristic to preserve and even strengthen the clan system, which in turn significantly modified local traditions and minimized the effectiveness of self-government as such. To prove the difference between the juridical statements and the real situation, the author used the methodological principles of the Ukrainian researchers Yu. Prysiazhniuk, О. Mykhailiuk, А. Zaiarniuk and others. This gave the opportunity to use in scientific research the main characteristics of the traditional peasant way of life, the patriarch agrarian society proper. So, the rule of customary law was reflected in the character of introduction of new laws. It was proven that power was often in the hands of local clans. All researchers, including Soviet ones, stress this point. Besides, the peculiarity of Right bank Ukraine was that while choosing officials for volost government in this region the national factor remained important: the role of Poles in the formation of local organs, particularly volost officials, remained significant. Together with the problems of transformation into market relations this created a mental barrier between peasants and own/non-local volost officials.
