У статті розглядаються підходи до визначення масової свідомості та методи дослідження її динаміки. Розглядаються два підходи: агрегаційний та груповий. Особлива увага приділена концепції масової свідомості Б. Грушина, в якій масова свідомість є складним феноменом за структурою та процесом формування. З'ясовується, що ця концепція може дати для дослідження масової свідомості у кризовий період, яким є ситуація військового конфлікту на аході України. Показано, що динаміка масової свідомості в сучасній науці досліджується за допомогою комп'ютерного моделювання з застосуванням агенто-орієнтованих моделей та масових опитувань суспільної думки. Математичні моделі дозволяють здійснити імітаційне моделювання процесів формування суспільної думки і показують, що динаміка думок, залежить від їх подібності та простору взаємодії. Математичне моделювання демонструє процес комунікації суспільної думки, відштовхуючись від агрегаційного бачення спільноти, ігноруючи зміст комунікації. Масові опитування, навпаки, сконцентровані переважно на змісті масової свідомості. Фіксація динаміки можлива завдяки моніторинговим проектам. Вони показують такі особливості масової свідомості, як багатошаровість, пластичність, вибірковість сприйняття інформації. Демонструється, що масова свідомість детермінована процесами взаємодії в ході спільної діяльності та інституційними впливами. З'ясовано дослідницькі можливості такого методу маркетингового дослідження, як TouchPoint аналіз для аналізу взаємодії стихійного та інституційного в масовій свідомості.
The article is dedicated to analysis of the approaches used to study mass consciousness and the methods of their dynamics research. The two following approaches are reviewed: aggregative and group. The author shows that the study of the dynamics of mass consciousness in the modern day science is performed via computer modeling applying agent-oriented models and mass surveys of public opinion. Special attention is given to the concept of mass consciousness according to B. Grushin, where the mass consciousness is analyzed as a complex phenomenon according to its structure and the formation process. It is further analyzed what this particular concept is able to provide for the mass consciousness studies in the times of crises, similar to the situation of the military conflict at the East. It is then proven that the dialectic approach should be used as the basis for the mass consciousness studies adjusted for the interaction dynamics between the individual and collective, spontaneous and the institutionalized inside the collective consciousness. The mass consciousness is a complex structural formation, both heterogeneous and syncretical. Inside this structure one must distinguish between the layers that differ in depth and mobility and pay attention to its various conditions. The layers represent different worldviews, where, depending on the situation, scientific, religious or mystical images of the world can be actualized along with their ideological, moral and aesthetic precepts. These can cross, merge or coexist without contradicting each other and get actualized to a different extent. Besides the aforementioned the mass consciousness serves as a carrier of different kinds of deep, hard to change formations, such as «historical/collective memory», memlexes as well as superficial, most actualized forms, such as mems. It has «public/formal», socially accepted, and «private/real» levels that manifest themselves, in particular, in the forms of doublethink. In the conditions of military conflict all of this is getting complicated by the social mimicry. The states of mass consciousness are – public opinion and public attitude. In order to perform analysis of the interactions of spontaneous and institutional signal types inside the mass consciousness one can use the instruments of TouchPoint analysis applied in marketing. ; У статті розглядаються підходи до визначення масової свідомості та методи дослідження її динаміки. Розглядаються два підходи: агрегаційний та груповий. Особлива увага приділена концепції масової свідомості Б. Грушина, в якій масова свідомість є складним феноменом за структурою та процесом формування. З'ясовується, що ця концепція може дати для дослідження масової свідомості у кризовий період, яким є ситуація військового конфлікту на аході України. Показано, що динаміка масової свідомості в сучасній науці досліджується за допомогою комп'ютерного моделювання з застосуванням агенто-орієнтованих моделей та масових опитувань суспільної думки. Математичні моделі дозволяють здійснити імітаційне моделювання процесів формування суспільної думки і показують, що динаміка думок, залежить від їх подібності та простору взаємодії. Математичне моделювання демонструє процес комунікації суспільної думки, відштовхуючись від агрегаційного бачення спільноти, ігноруючи зміст комунікації. Масові опитування, навпаки, сконцентровані переважно на змісті масової свідомості. Фіксація динаміки можлива завдяки моніторинговим проектам. Вони показують такі особливості масової свідомості, як багатошаровість, пластичність, вибірковість сприйняття інформації. Демонструється, що масова свідомість детермінована процесами взаємодії в ході спільної діяльності та інституційними впливами. З'ясовано дослідницькі можливості такого методу маркетингового дослідження, як TouchPoint аналіз для аналізу взаємодії стихійного та інституційного в масовій свідомості. ; В статье рассматриваются подходы к определению массового сознания и методы исследования его динамики. Рассматриваются два подхода: агрегационный и групповой. Особое внимание уделено концепции массового сознания Б. Грушина, в которой массовое сознание является сложным структурным и процессуальным феноменом. Рассматривается, что эта концепция может дать для исследования массового сознания в кризисный период, которым является ситуация военного конфликта на востоке Украины.Показано, что динамика массового сознания в современной науке исследуется с помощью компьютерного моделирования с применением агенто-ориентированных моделей и массовых опросов общественного мнения. Математические модели позволяют осуществить имитационное моделирование процессов формирования общественного мнения и показывают, что динамика мнений зависит от меры совпадения мнений и пространства взаимодействия. Математическое моделирование демонстрирует процесс коммуникации общественного мнения, базируясь агрегационном видении общности, игнорируя содержание коммуникации. Массовые опросы, наоборот, сконцентрированы преимущественно на содержании массового сознания. Фиксация динамики возможна благодаря мониторинговым проектам. Они показывают такие особенности массового сознания, как многослойность, пластичность, избирательность восприятия информации. Демонстрируется, что массовое сознание детерминировано процессами взаимодействия в ходе совместной деятельности и институциональными воздействиями. Показаны исследовательские возможности такого метода маркетингового исследования, как TouchPoint анализ для анализа взаимодействия стихийного и институционального в массовом сознании.
