Search results

Стаття стосується формування сучасної зовнішньої політики Італійської Республіки, окреслює основні шляхи руху сучасної Італії, характеризує прагнення нинішньої влади та особисті погляди її керівників у розумінні місця та ролі Італійської Республіки в постбіполярний світ. Зазначається, що Рим традиційно будував свої зовнішньополітичні пріоритети у трьох географічних районах: Середземномор'ї, трансатлантичному партнерстві та Європі. Ці національні пріоритети незмінні та довговічні навіть в умовах політичної нестабільності. Об'єктивною передумовою реалізації зовнішньої політики Італії є економічні показники держави: потужна промисловість, розвинене сільське господарство та високорозвинений науковий потенціал. Однак слід зазначити, що одним із суперечливих факторів, що впливають на зовнішню політику країни, є обмеження суверенітету Італії у багатьох аспектах та приналежність країни до зони інтересів США, що заважає здійсненню зовнішньої політики країни, особливо після глобальна фінансова криза. 4 березня 2018 року євроскептики перемогли на парламентських виборах - популістський Рух 5 зірок та правоцентристська коаліція, де ультраправа Ліга Півночі набрала найбільше голосів. Одним з найактивніших партнерів України у зовнішньоекономічних зв'язках є Італійська Республіка, яка входить у п'ятірку лідерів за товарообігом, посідає третє місце серед основних партнерів України за обсягом наданих послуг. І хоча «проросійська» Італія відверто не виступає проти України, і навіть під час головування Італії в ЄС Україна отримала статус сусіда, у зовнішньополітичній сфері на тлі поглиблення італійсько-російських відносин з Італією на початку це століття виявило дистанціювання Італії від України, що підтвердили заяви на найвищому урядовому рівні італійських лідерів, які не дали Україні жодних шансів отримати членство в ЄС.

The aim of the article is to study the formative impact of the defense mechanism "compensation" on the leader's personality. The research is based on the axiological semantic research method created due to the development and application of experimental psychosemantics to the issue of leadership. An experiment was conducted with the view of confirming the fact of impact of the defense mechanism "compensation" on the leader's personality formation. This experiment involved 30 students undergoing leadership training for tactical officers at the Heroiv Krut Military Institute of Telecommunications and Information Technologies. A test-questionnaire was created to experimentally substantiate the reliability of the proposed conjecture. At the outset of the experiment, the participants were asked to note in the test-questionnaire the basic postulates they rely on when forming relationships in the military community. For the purpose of creating a relaxed atmosphere the postulates (60 units) were presented in the form of posts (quotes and aphorisms) which are most often posted on social media pages. Based on the methods of psychological subjective semantics and psychosemantics, we established the predominance of a certain form of defence mechanism "compensation". Then followed the assessment of the leadership role preferences displayed by the participating pilot students, this providing the basis for drawing conclusions as regards the tendency for a particular form of leadership. Matching of the obtained results revealed correlations between mental reflections of various phenomena. Although correlational study has a lower degree of confidence in predicting cause and effect, it can provide strong indications that relationships exist. Results and discussions. The defense mechanism "direct compensation" correlates with the kind of "fighter" leader, "overcompensation" correlates with the kind "father", "decompensation" correlates with the kind "tyrant". To conclude, trend to use a certain type of defense mechanism affects the acceptance and assimilation of a certain role type of leader. In addition, the use of information which are most often posted by social media users on their personal accounts as a content for the test-questionnaire allows us to conclude about the possibility of using social media account to determine the psychological type of personality by analyzing posts, likes and comments.

Abstract. Research on humor and laughter is carried out in many areas of cognitive linguistics and psychology, psycho- and sociolinguistics. Humor is viewed as a positive emotion evoked by the cognitive processes of evaluating comical utterances in various social settings (Martin, 2007). The aim of the paper is explore the cognitive and pragmatic aspects of the Ukrainian military humorous discourse in social media. To this end, linguistic methods of discourse analysis, contextual and intuitive logical interpretative analysis, and a psycholinguistic method of content analysis were applied. The study is based on the selected corpus of Internet memes and amusing comments taken from social media and further divided into thematic groups. The results of the study indicate that constructive humor comprising 47 per cent of the analyzed texts tend to be more popular than other psycholinguistic types. Its pragmatic purpose is to provide a positive impact on the process of group formation due to its capacity to facilitate interpersonal contacts between individuals by evoking positive emotions. Self-sustaining humor embracing 33 per cent of the analyzed texts manifests the speaker's ability to preserve a humorous viewpoint of any life events. "Black humor" and derogatory humor are less frequent in the Ukrainian Army discourse of social media covering only 20 per cent of all analyzed texts.