Suchergebnisse

The evolution of educational institutions and secondary schools in the Greek Catholic Diocese of Mukachevo needs research because of the era of Czechoslovak anti-Catholic modernism. This influenced on the development of diocesan educational institutions and their transformation. Generally most researchers have positive vision of the democracy of Czechoslovakia of this time, but in church and educational sphere it was rather "controlled" liberalism. The issue of Greek Catholic schooling is at an early stage of study and needs to be better understood, given the difficult operating conditions due to various financial and administrative constraints. Church schooling played an extremely important role in moral and spiritual spheres, providing the younger generation not only with the necessary knowledge, but also with Christian values. However, in the conditions of Czechoslovak modernism, it turned out to be difficult to spread Christian morality due to the restrictions of the authorities of the Czechoslovak Republic on the educational and school institutions of the Greek Catholic Church in Subcarpathian Russia. It should be noted that the government has limited funding for parish schools, but officials hadn't an alternative to local schools or the necessary human resources. Conflicts of interest led to complications in the educational process, up to the closure of parish schools or the creation of public ones on their basis. The church hierarchy paid more attention to the catechetical work, through the study of religion lessons in all primary schools, while providing the educational process with the necessary literature. Emphasis was placed on working with young people through various Christian youth organizations: "Society of St. Cross "," Subcarpathian Eagle "," St. Mari Congregations ", partly " Plast "and others. A great success was the opening of a boarding school by the diocesan board in the early 1930s, which did not function in the 1920s due to financial difficulties and lack of state support, but was eventually restored. ; Еволюція виховних та середньошкільних навчальних закладів Мукачівської Греко-Католицької єпархії потребує дослідження зважаючи на епоху чехословацького антикатолицького модернізму, що вплинуло на розвиток єпархіальних навчально-виховних закладів і їх трансформацію. І хоч у більшості дослідників загалом позитивні уявлення про демократичність Чехословаччини цієї доби, проте в церковних та освітніх справах це був радше «керований» лібералізм. Греко-католицьке шкільництво перебуває на початковому етапі вивчення і потребує глибшого осмислення, зважаючи на складні умови функціонування через різні фінансові та адміністративні обмеження з боку чехословацької влади. Церковне шкільництво відігравало надзвичайно важливу роль у морально-духовному плані, надаючи молодому поколінню не лише необхідні знання, але й християнські цінності. Втім, в умовах чехословацького модернізму, виявилося непросто поширювати християнську мораль через обмеження владою Чехословацької Республіки (ЧСР) виховних та шкільних інституцій Греко-Католицької Церкви на Підкарпатській Русі, еволюцію і розвиток яких необхідно розглянути нижче. Треба відзначити про обмеження фінансування владою парафіяльних навчальних закладів, при цьому урядовці не мали альтернативи навчальних закладів на місцях, як і необхідного кадрового потенціалу. Конфлікт інтересів призвів до ускладнень виховного процесу, аж до закриття парафіяльних шкіл, чи створення на їх базі державних. При цьому, церковна ієрархія більше уваги приділяла катехитичній праці, через вивчення уроків релігії у всіх навчальних закладах початкової освіти, забезпечуючи навчальний процес необхідною літературою. Більше того, акцент робився на працю з молоддю через різні християнсько-молодіжні організації: «Товариство св. Хреста», «Підкарпаторусський Орел», «Марійські конгрегації», частково «Пласт» та ін. Великим успіхом було відкриття єпархіальним правлінням інтернату на початку 1930-х рр., котрий не функціонував у 1920-х рр. через матеріальні труднощі і відсутнiсть державної підтримки.

The evolution of educational institutions and secondary schools in the Greek Catholic Diocese of Mukachevo needs research because of the era of Czechoslovak anti-Catholic modernism. This influenced on the development of diocesan educational institutions and their transformation. Generally most researchers have positive vision of the democracy of Czechoslovakia of this time, but in church and educational sphere it was rather "controlled" liberalism. The issue of Greek Catholic schooling is at an early stage of study and needs to be better understood, given the difficult operating conditions due to various financial and administrative constraints. Church schooling played an extremely important role in moral and spiritual spheres, providing the younger generation not only with the necessary knowledge, but also with Christian values. However, in the conditions of Czechoslovak modernism, it turned out to be difficult to spread Christian morality due to the restrictions of the authorities of the Czechoslovak Republic on the educational and school institutions of the Greek Catholic Church in Subcarpathian Russia. It should be noted that the government has limited funding for parish schools, but officials hadn't an alternative to local schools or the necessary human resources. Conflicts of interest led to complications in the educational process, up to the closure of parish schools or the creation of public ones on their basis. The church hierarchy paid more attention to the catechetical work, through the study of religion lessons in all primary schools, while providing the educational process with the necessary literature. Emphasis was placed on working with young people through various Christian youth organizations: "Society of St. Cross "," Subcarpathian Eagle "," St. Mari Congregations ", partly " Plast "and others. A great success was the opening of a boarding school by the diocesan board in the early 1930s, which did not function in the 1920s due to financial difficulties and lack of state support, but was eventually restored. ; Еволюція виховних та середньошкільних навчальних закладів Мукачівської Греко-Католицької єпархії потребує дослідження зважаючи на епоху чехословацького антикатолицького модернізму, що вплинуло на розвиток єпархіальних навчально-виховних закладів і їх трансформацію. І хоч у більшості дослідників загалом позитивні уявлення про демократичність Чехословаччини цієї доби, проте в церковних та освітніх справах це був радше «керований» лібералізм. Греко-католицьке шкільництво перебуває на початковому етапі вивчення і потребує глибшого осмислення, зважаючи на складні умови функціонування через різні фінансові та адміністративні обмеження з боку чехословацької влади. Церковне шкільництво відігравало надзвичайно важливу роль у морально-духовному плані, надаючи молодому поколінню не лише необхідні знання, але й християнські цінності. Втім, в умовах чехословацького модернізму, виявилося непросто поширювати християнську мораль через обмеження владою Чехословацької Республіки (ЧСР) виховних та шкільних інституцій Греко-Католицької Церкви на Підкарпатській Русі, еволюцію і розвиток яких необхідно розглянути нижче. Треба відзначити про обмеження фінансування владою парафіяльних навчальних закладів, при цьому урядовці не мали альтернативи навчальних закладів на місцях, як і необхідного кадрового потенціалу. Конфлікт інтересів призвів до ускладнень виховного процесу, аж до закриття парафіяльних шкіл, чи створення на їх базі державних. При цьому, церковна ієрархія більше уваги приділяла катехитичній праці, через вивчення уроків релігії у всіх навчальних закладах початкової освіти, забезпечуючи навчальний процес необхідною літературою. Більше того, акцент робився на працю з молоддю через різні християнсько-молодіжні організації: «Товариство св. Хреста», «Підкарпаторусський Орел», «Марійські конгрегації», частково «Пласт» та ін. Великим успіхом було відкриття єпархіальним правлінням інтернату на початку 1930-х рр., котрий не функціонував у 1920-х рр. через матеріальні труднощі і відсутнiсть державної підтримки.

У статті йдеться про активну діяльність о. Василя Гопка, єпископа Павла Гойдича, багатьох доброчинців та державних урядовців для створення празької парафії в міжвоєнній історії Греко-Католицької Церкви Чехословаччини. Парафія розмістилася в костьолі св. Климента. Діяльність її першого пароха о. Василя Гопка, як і його наступників, мала велике значення для опіки над греко-католицькою молоддю, емігрантами до Америки з Підкарпаття та Пряшівщини, безробітними та загалом для надання духовної опіки вихідцям із східної частини держави. Заснування парафії і її юридичне оформлення було непростою справою й тривало роками. Врешті у 1934 р. о. Василя Гопка офіційно призначено парохом, котрий став духовним батьком і організатором вірників навколо приходу св. Климента. Велике значення мала соціальна опіка над емігрантами і заробітчанами, так як серед більшості греко-католицької громади переважали студенти, різноробочі, прислуга та військові, котрі не мали достатнього заробітку для підтримки власної парафії. Більше того, сам о. Василь Гопко та інші представники громади, влаштовували обіди, подарунки для незаможних парафіян (одяг та взуття); здійснювали допомогу емігрантам через товариство св. Рафаеля, надаючи духовну, перекладацьку та навігаційну підтримку. Старання урядовців до створення приходу греко-католиків у Празі були досить помірними, проте наявність таких приходів у сусідніх столицях змушувало уряд до певних дій. Загалом треба наголосити, що Чехословацька держава уникала безпосереднього фінансування майбутньої парафії, а тому для цього було переведено утримання з приходу Пакаштова. Чехословацька влада (уряд) матеріально долучилася до створення фари, надавши частину університетської бібліотеки. Безумовно, великим був подарунок від празьких католиків в особі архієпископа Франтішека Кордача, котрий подарував костьол св. Климента, що став окрасою греко-католицької громади. ; The article is about the activity of priest Vasil Hopko, Bishop Paul Goydich, many benefactors and government officials in the creation of the Prague parish during the interwar history of the Greek Catholic Church of Czechoslovakia. No wonder that almost all bishops and Greek Catholic faithful from all over the world was taken care about parish. The parish was housed in the church of St. Clement. The activities of its first pastor priest Vasil Hopka, as well as his followers, had a huge weight for the guardianship of Greek Catholic youth, immigrants to America from the Subcarpathians and Presov regions, the unemployed and, in general, the provision of spiritual care for immigrants from the eastern part of the state. The foundation of the parish and its legal formulation was a complicated matter and lasted for years. Finally, in 1934, priest Vasyl Hopko was officially appointed by the pastor, who became the spiritual father and organizer of the faithful around the parish of St. Clement in Prague. The great importance had the parish social care about emigrants and migrant workers, as most of the Greek Catholic community was dominated by students, unskilled workers, servants and military personnel who didn't have enough income to support their own parish. Moreover, Vasyl Hopko and other community representatives, arranged lunches, gifts for poor parishioners (clothing and footwear). They provided assistance to emigrants through St. Raphael association, providing spiritual, translation and navigational support. The government's efforts to create a Greek-Catholic parish in Prague were modest, but the presence of such parishes in neighboring capitals forced the government to take certain steps. In general, it should be emphasized that the Czechoslovak state avoided direct funding for the future parish, and therefore for this enterprise the financing was transferred from the parish of Pakashtov. The Czechoslovak authorities made a financial contribution to the creation of the headlight, providing part of the university library. Of course, the greatest was a gift from the Prague Catholics in the person of Archbishop Frantsek Kordach, who presented the church of St. Clement, which became an ornament of the Greek Catholic community in Prague.

У статті йдеться про активну діяльність о. Василя Гопка, єпископа Павла Гойдича, багатьох доброчинців та державних урядовців для створення празької парафії в міжвоєнній історії Греко-Католицької Церкви Чехословаччини. Парафія розмістилася в костьолі св. Климента. Діяльність її першого пароха о. Василя Гопка, як і його наступників, мала велике значення для опіки над греко-католицькою молоддю, емігрантами до Америки з Підкарпаття та Пряшівщини, безробітними та загалом для надання духовної опіки вихідцям із східної частини держави. Заснування парафії і її юридичне оформлення було непростою справою й тривало роками. Врешті у 1934 р. о. Василя Гопка офіційно призначено парохом, котрий став духовним батьком і організатором вірників навколо приходу св. Климента. Велике значення мала соціальна опіка над емігрантами і заробітчанами, так як серед більшості греко-католицької громади переважали студенти, різноробочі, прислуга та військові, котрі не мали достатнього заробітку для підтримки власної парафії. Більше того, сам о. Василь Гопко та інші представники громади, влаштовували обіди, подарунки для незаможних парафіян (одяг та взуття); здійснювали допомогу емігрантам через товариство св. Рафаеля, надаючи духовну, перекладацьку та навігаційну підтримку. Старання урядовців до створення приходу греко-католиків у Празі були досить помірними, проте наявність таких приходів у сусідніх столицях змушувало уряд до певних дій. Загалом треба наголосити, що Чехословацька держава уникала безпосереднього фінансування майбутньої парафії, а тому для цього було переведено утримання з приходу Пакаштова. Чехословацька влада (уряд) матеріально долучилася до створення фари, надавши частину університетської бібліотеки. Безумовно, великим був подарунок від празьких католиків в особі архієпископа Франтішека Кордача, котрий подарував костьол св. Климента, що став окрасою греко-католицької громади. ; The article is about the activity of priest Vasil Hopko, Bishop Paul Goydich, many benefactors and government officials in the creation of the Prague parish during the interwar history of the Greek Catholic Church of Czechoslovakia. No wonder that almost all bishops and Greek Catholic faithful from all over the world was taken care about parish. The parish was housed in the church of St. Clement. The activities of its first pastor priest Vasil Hopka, as well as his followers, had a huge weight for the guardianship of Greek Catholic youth, immigrants to America from the Subcarpathians and Presov regions, the unemployed and, in general, the provision of spiritual care for immigrants from the eastern part of the state. The foundation of the parish and its legal formulation was a complicated matter and lasted for years. Finally, in 1934, priest Vasyl Hopko was officially appointed by the pastor, who became the spiritual father and organizer of the faithful around the parish of St. Clement in Prague. The great importance had the parish social care about emigrants and migrant workers, as most of the Greek Catholic community was dominated by students, unskilled workers, servants and military personnel who didn't have enough income to support their own parish. Moreover, Vasyl Hopko and other community representatives, arranged lunches, gifts for poor parishioners (clothing and footwear). They provided assistance to emigrants through St. Raphael association, providing spiritual, translation and navigational support. The government's efforts to create a Greek-Catholic parish in Prague were modest, but the presence of such parishes in neighboring capitals forced the government to take certain steps. In general, it should be emphasized that the Czechoslovak state avoided direct funding for the future parish, and therefore for this enterprise the financing was transferred from the parish of Pakashtov. The Czechoslovak authorities made a financial contribution to the creation of the headlight, providing part of the university library. Of course, the greatest was a gift from the Prague Catholics in the person of Archbishop Frantsek Kordach, who presented the church of St. Clement, which became an ornament of the Greek Catholic community in Prague.

Thus, comparing the data of church periodicals, archival materials and statistical data allows a fairly completedisclose the subject of the study, according to which there were a number of areas of social sphere, which the GreekCatholic clergy and the diocesan administration, together with the Czechoslovak state, tried to solve during theinterwar period. The main internal problem for eparchial government can be identified as the solution of the statefunding of parish clergy, priests in retirees, widows and orphans of priests. The Greek Catholic clergy was married,which entailed the need to resolve their financial support. Until the concordat 1936, there were the ideas for solvingthe problem of financing parish priests and widows through the creation of appropriate diocesan funds, in particular,and the sources of filling these funds were search for. This question remained difficult until the law of 1926 and thediocese had its own view on solving similar social problems. One of the solutions of the problem was the idea ofrelying solely on the own eparchy opportunities. In the most difficult time, the abolition of state financial assistanceto the clergy and their families was seen as a danger of dependence on the state and even its attempts to interferewith the independence of the Church. The steps in solving the problem could be sale of land transfer to the fund ofa part of a castle, etc., but they haven't always been popular. The state's suspension of payments to the clergy, at thetime of Bishop Antony Pope, arranged for the clergy and for the diocesan administration to critically consider thestate as a reliable partner in the financial assistance of the diocese, which clearly led to the dependence of the GreekCatholic Church in Subcarpathian Rus from the Czechoslovak authorities. The question of financial state support forthe clergy was resolved before the concordat in 1926, which was probably partially the merit of Bishop Peter Hebey,as well as solving other issues, in particular the financing of widows and orphans. The diocesan government alsoprovided financial support to priests of retirement age, widows and orphans of priests, but such financial support wasnot high. The Greek Catholic clergy tried to occupy their own sphere in social life in Subcarpathian Rus, focusing onthe education of young people, the care of families, as part of the church and the fight against such a social disasteras alcoholism. Separately, there were also establishments for the rehabilitation of the clergy, which provided for theopportunity to heal the families of priests. A similar system was created on the basis of assistance to those in need - allpriests paid it, and those who needed such a healing were treated. ; Співставлення даних церковної періодики, архівних матеріалів та статистичних даних дозволяє досить повно розкрити тему дослідження згідно якої існували ряд напрямків соціальної сфери, котрі намагалося вирішувати греко-католицьке духовенство і єпархіальне правління спільно з чехословацькою державою в міжвоєнний період. З іншого боку греко-католицьке духовенство намагалося зайняти нішу в соціальній сфері на Підкарпатській Русі, акцентуючи увагу на вихованні молоді, опіку над сім'ями, як частину Церкви та боротьбу з таким соціальним лихом як алкоголізм.

Thus, comparing the data of church periodicals, archival materials and statistical data allows a fairly completedisclose the subject of the study, according to which there were a number of areas of social sphere, which the GreekCatholic clergy and the diocesan administration, together with the Czechoslovak state, tried to solve during theinterwar period. The main internal problem for eparchial government can be identified as the solution of the statefunding of parish clergy, priests in retirees, widows and orphans of priests. The Greek Catholic clergy was married,which entailed the need to resolve their financial support. Until the concordat 1936, there were the ideas for solvingthe problem of financing parish priests and widows through the creation of appropriate diocesan funds, in particular,and the sources of filling these funds were search for. This question remained difficult until the law of 1926 and thediocese had its own view on solving similar social problems. One of the solutions of the problem was the idea ofrelying solely on the own eparchy opportunities. In the most difficult time, the abolition of state financial assistanceto the clergy and their families was seen as a danger of dependence on the state and even its attempts to interferewith the independence of the Church. The steps in solving the problem could be sale of land transfer to the fund ofa part of a castle, etc., but they haven't always been popular. The state's suspension of payments to the clergy, at thetime of Bishop Antony Pope, arranged for the clergy and for the diocesan administration to critically consider thestate as a reliable partner in the financial assistance of the diocese, which clearly led to the dependence of the GreekCatholic Church in Subcarpathian Rus from the Czechoslovak authorities. The question of financial state support forthe clergy was resolved before the concordat in 1926, which was probably partially the merit of Bishop Peter Hebey,as well as solving other issues, in particular the financing of widows and orphans. The diocesan government alsoprovided financial support to priests of retirement age, widows and orphans of priests, but such financial support wasnot high. The Greek Catholic clergy tried to occupy their own sphere in social life in Subcarpathian Rus, focusing onthe education of young people, the care of families, as part of the church and the fight against such a social disasteras alcoholism. Separately, there were also establishments for the rehabilitation of the clergy, which provided for theopportunity to heal the families of priests. A similar system was created on the basis of assistance to those in need - allpriests paid it, and those who needed such a healing were treated. ; Співставлення даних церковної періодики, архівних матеріалів та статистичних даних дозволяє досить повно розкрити тему дослідження згідно якої існували ряд напрямків соціальної сфери, котрі намагалося вирішувати греко-католицьке духовенство і єпархіальне правління спільно з чехословацькою державою в міжвоєнний період. З іншого боку греко-католицьке духовенство намагалося зайняти нішу в соціальній сфері на Підкарпатській Русі, акцентуючи увагу на вихованні молоді, опіку над сім'ями, як частину Церкви та боротьбу з таким соціальним лихом як алкоголізм.