Suchergebnisse

Paper deals with the analysis of the impact of social capital on the democratic transition in countries of post-Soviet Eurasia. Social capital is considered as a multidimensional concept with generalized trust, interpersonal trust, confidence in social and political institutions, organizational membership and social norms considered as its main components. The data used for the analysis comprises from the World Values Survey wave 6 (2010-2014), with Armenia, Azerbaijan, Belarus, Georgia, Moldova, Kazakhstan, Kyrgyzstan, Russia, Ukraine and Uzbekistan being included into the analysis. Multivariate analysis is used to define the domains of life and spheres of public life which are affected by social capital.

The article provides comparative overview of features of conventional and unconventional political participation in 7 world regions basing on the findings from the 6th wave of the World Values Survey, the world's largest academic program in social and political sciences. Indices of conventional and unconventional political participation are used to describe the patterms of political participation inherent to different world regions.

How do ordinary Russians really feel about Putin's decision to invade Ukraine? Although some suggest that the early polls - showing about 60% support for the war - can be treated as genuine signals of Russian public opinion, this article explores a number of reasons why these poll results should be treated with great caution or even discounted. These include state censorship; self-censorship and response bias; the existence of protests even in the authoritarian Russian context; and the fact that some of the early polls were asking about a hypothetical invasion that many Russians might not have given much thought. However, the article argues that the most plausible explanation for apparent initial support for the war lies in the manipulation of public opinion through state control of communication channels and the widespread use of censorship, propaganda, and disinformation at home and abroad.

AbstractFollowing Russia's full-scale invasion of Ukraine on February 24, 2022, the grounds behind Vladimir Putin's decision were widely debated. Theories suggest several reasons, including Putin's nostalgic dream of restoring Soviet imperial glory, Russia's fears of NATO security threats near their borders. But another explanation may be more prosaic: Putin's desire to restore his sagging popularity at home by attempting to repeat his 2014 "Crimea" strategy. By annexing territories in Eastern Ukraine, he may have hoped to generate a "rally-around-the flag" effect, boosting his domestic support by appealing to Russian patriotism and nationalism. To examine this thesis, Part I outlines the core concept and what is known in the literature about the size and duration of the rally-around-the flag phenomenon. Part II examines the available time-series survey evidence drawn from a variety of opinion polls in Ukraine, Europe, and Russia focusing on the first 8 months of the war to detect any rally effects associated with Russia's invasion of Ukraine. Part III examines the evidence of media effects. Part IV adds robustness tests. The conclusion in Part V summarizes the main findings and discusses their broader implications for understanding the roots of the Russian invasion of Ukraine and its consequences.

Wie denken gewöhnliche Russ:innen wirklich über die Entscheidung von Präsident Putin, in die Ukraine einzumarschieren? Obwohl einiges dafürspricht, dass frühere Umfragen, die Zustimmungswerte um 60 % für den Krieg zeigen, als genuine Signale der russischen öffentlichen Meinung gewertet werden können, untersucht dieser Beitrag eine Reihe von Gründen, warum diese Umfrageergebnisse mit großer Vorsicht behandelt oder gar ignoriert werden sollten. Gründe dafür sind u. a. die staatliche Zensur, die Selbstzensur der Bevölkerung und eine verzerrte Beantwortung der Fragen, das Vorhandensein von Protesten sogar in einem autoritären Umfeld in Russland, als auch die Tatsache, dass einige der früheren Umfragen nach einem hypothetischen Einmarsch fragten, über den viele Russ:innen wohl nicht ausreichend nachgedacht haben könnten. Allerdings führt der Beitrag an, dass die plausibelste Erklärung für den offensichtlichen anfänglichen Rückhalt für den Krieg in der Manipulation der öffentlichen Meinung durch staatliche Kontrolle der Kommunikationskanäle und der weitverbreitete Einsatz von Zensur, Propaganda und Desinformation im eigenen Land als auch im Ausland liegt.

Russlands Invasion in die Ukraine sieht sich erbittertem Widerstand gegenüber, nicht nur des ukrainischen Militärs, sondern auch der normalen Bürger:innen. Auf der Grundlage von Umfrageergebnissen geht der Beitrag der Frage nach, wer in der ukrainischen Gesellschaft zu kämpfen bereit ist, und welche Motivationen es gibt, zur Waffe zu greifen.

Wie denken gewöhnliche Russ:innen wirklich über die Entscheidung von Präsident Putin, in die Ukraine einzumarschieren? Obwohl einiges dafürspricht, dass frühere Umfragen, die Zustimmungswerte um 60% für den Krieg zeigen, als genuine Signale der russischen öffentlichen Meinung gewertet werden können, untersucht dieser Beitrag eine Reihe von Gründen, warum diese Umfrageergebnisse mit großer Vorsicht behandelt oder gar ignoriert werden sollten. Gründe dafür sind u.a. die staatliche Zensur, die Selbstzensur der Bevölkerung und eine verzerrte Beantwortung der Fragen, das Vorhandensein von Protesten sogar in einem autoritären Umfeld in Russland, als auch die Tatsache, dass einige der früheren Umfragen nach einem hypothetischen Einmarsch fragten, über den viele Russ:innen wohl nicht ausreichend nachgedacht haben könnten. Allerdings führt der Beitrag an, dass die plausibelste Erklärung für den offensichtlichen anfänglichen Rückhalt für den Krieg in der Manipulation der öffentlichen Meinung durch staatliche Kontrolle der Kommunikationskanäle und der weitverbreitete Einsatz von Zensur, Propaganda und Desinformation im eigenen Land als auch im Ausland liegt.

The paper analyses core elements of political culture in post-Soviet Eurasia in the two decades between 1991 and 2010. It compares political transformations in transition countries along the continuum between authoritarian and democratic regimes in the years since the collapse of the Soviet Union in December 1991. The conceptual framework of the paper is based on the concept of political support by Easton and its further development by Norris, Klingemann, Dalton, Rose, Mishler and Haerpfer. The conceptual lineage overlaps with the distinction between 'realist' and 'idealist', as well as 'intrinsic' and 'instrumental' forms of political support. The paper provides a general overview of findings on political support across certain post-communist nations by ordering them from most basic to more specific form of support. The broadest base of support is support for the political community; the next considered level is support for the democratic regime. The last two more specific levels are confidence in parliaments and confidence is expressed for political parties. Post-Soviet countries considered in the paper are Russia, Ukraine, Belarus, Armenia, Azerbaijan, Moldova and Georgia. World Values Survey 1995, 2005 and European Values Study 2000, 2008 surveys are used as empirical basis of the analysis. ; В статье анализируются основные элементы политической культуры стран постсоветской Евразии и их динамика в период с 1991 по 2010 год. Проводится сравнительный анализ политических преобразований в странах с переходной экономикой между авторитарными и демократическими режимами за указанный период. Приводится обзор форм политической поддержки в России, Украине, Беларуси, Армении, Азербайджане, Молдове и Грузии. Теоретическим основанием анализа выступает концепция политической поддержки Д.Истона и ее дальнейшие разработки в работах П.Норрис, Х-Д.Клингеманна, Р.Далтона, Р.Роуза, У.Мишлера и К.Херпфера. Авторская концепция включает шесть уровней политической поддержки, четыре из которых рассмотрены в статье. Приведенные уровни политической поддержки охватывают различные типы и измерения форм политической поддержки – «реальные» и «идеальные», а также «внутренние» и «инструментальные». В качестве начальных уровней рассматриваются поддержка политического сообщества и поддержка демократического режима; последние два уровня, характеризующие более конкретные формы политической поддержки, выражены в степени доверия политическим институтам – парламенту и политическим партиям. Эмпирической базой анализа являются массивы данных WVS 1995, 2005 («Мировые ценности») и EVS 2000, 2008 («Европейские ценности»). ; У статті проаналізовано основні елементи політичної культури країн пострадянської Євразії та їхню динаміку у період з 1991 по 2010 роки. Проведено порівняльний аналіз політичних перетворень у країнах з перехідною економікою між авторитарними та демократичними режимами у зазначений період. Наведено огляд форм політичної підтримки в Росії, Україні, Білорусі, Вірменії, Азербайджані, Молдові та Грузії. Теоретичним підґрунтям аналізу виступає концепція політичної підтримки Д. Істона та її подальші розробки в роботах П.Норріс, Х- Д.Клінгеманна, Р.Далтона, Р.Роуза, В.Мішлера та К. Херпфера. Авторська концепція включає шість рівнів політичної підтримки, чотири з яких розглянуто у статті. Наведені рівні політичної підтримки охоплюють різні типи та виміри форм політичної підтримки – «реальні» та «ідеальні», а також «внутрішні» та «інструментальні». В якості початкових рівнів розглядаються підтримка політичної спільноти та підтримка демократичного режиму; останні два рівні, що характеризують більш конкретні форми політичної підтримки, виражені в ступені довіри політичним інститутам – парламенту і політичним партіям. Емпіричною базою аналізу є масиви даних WVS 1995, 2005 («Світові цінності») та EVS 2000, 2008 («Європейські цінності»).

Current paper deals with the analysis of dynamics of the level of well-being in the countries of Post-Soviet Eurasia who in 1991 entered the path of democratic transition. The paper focuses on subjective indicators of well-being, among them general life satisfaction and feeling of happiness. These indicators are used for calculation of the index of subjective wellbeing. The data used for analysis comprises from the World Values Survey wave 1 (1981-1984) to wave 6 (2010-2014). The following 10 countries of Post-Soviet Eurasia are included into the analysis: Armenia, Azerbaijan, Belarus, Georgia, Moldova, Kazakhstan, Kyrgyzstan, Russia, Ukraine and Uzbekistan. The paper provides overview of dynamics of the level of subjective well-being in the mentioned countries in period of transition. Comparative overview of the level of subjective well-being in Post-Soviet Eurasia and other world regions is presented. Multivariate analysis is used to determine the main factors influencing subjective well-being in different parts of the world. ; Статья посвящена анализу динамики уровня благополучия населения стран постсоветской Евразии, которые в 1991 году вступили на путь демократических преобразований. Рассмотрены такие субъективные показатели благополучия, как уровень общей удовлетворенности жизнью и чувство счастья, которые используются для расчета индекса субъективного благополучия. Для анализа использованы результаты исследования «Мировые ценности» от первой (1981-1984) до шестой волны (2010-2014), в частности данные, полученные в 10 странах постсоветского пространства: Армении, Азербайджане, Беларуси, Грузии, Молдове, Казахстане, Киргизии, России, Украине и Узбекистане. Осуществлен анализ динамики уровня субъективного благополучия в указанных странах в переходный период. Представлены данные сравнительного анализа уровня субъективного благополучия в постсоветской Евразии и других регионах мира. На основании результатов многомерного анализ и применения регрессионных моделей определены основные факторы, влияющие на уровень субъективного благополучия людей в различных регионах мира. ; Статтю присвячено аналізу динаміки рівня благополуччя населення країн пострадянської Євразії, які в 1991 році вступили на шлях демократичних перетворень. Розглянуто такі суб'єктивні показники благополуччя, як рівень загальної задоволеності життям і відчуття щастя, які використовуються для розрахунку індексу суб'єктивного благополуччя. До аналізу включено результати дослідження «Світові цінності» від першої (1981-1984) до шостої хвилі (2010-2014), зокрема дані, що отримано у 10 країнах пострадянського простору: Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Молдові, Казахстані, Киргизії, Росії, Україні та Узбекистані. Здійснено аналіз динаміки рівня суб'єктивного благополуччя у зазначених країнах в перехідний період. Представлено дані порівняльного аналізу рівня суб'єктивного благополуччя в пострадянській Євразії та інших регіонах світу. На підставі результатів багатовимірного аналізу та застосування регресійних моделей визначено основні фактори, що впливають на рівень суб'єктивного благополуччя людей в різних частинах світу.

The book focuses on the nexus between geopolitical challenges and cultural framework in the Black Sea region. Employing an interdisciplinary approach and using survey research evidence, the volume demonstrates that the Black Sea region is a cultural area with shared domains and trends.

The World Values Survey (WVS) is an international research program devoted to the scientific and academic study of social, political, economic, religious and cultural values of people in the world. The project's goal is to assess which impact values stability or change over time has on the social, political and economic development of countries and societies. The project grew out of the European Values Study and was started in 1981 by its Founder and first President (1981-2013) Professor Ronald Inglehart from the University of Michigan (USA) and his team, and since then has been operating in more than 120 world societies. The main research instrument of the project is a representative comparative social survey which is conducted globally every 5 years. Extensive geographical and thematic scope, free availability of survey data and project findings for broad public turned the WVS into one of the most authoritative and widely-used cross-national surveys in the social sciences. At the moment, WVS is the largest non-commercial cross-national empirical time-series investigation of human beliefs and values ever executed. ; The target population is defined as: individuals aged 18 (16/17 is acceptable in the countries with such voting age) or older (with no upper age limit), regardless of their nationality, citizenship or language, that have been residing in the [country/ territory] within private households for the past 6 months prior to the date of beginning of fieldwork (or in the date of the first visit to the household, in case of random-route selection). ; The sampling procedures differ from country to country; probability sample: Multistage Sample, Probability Sample, Simple Random SampleRepresentative single stage or multi-stage sampling of the adult population of the country 18 (16) years old and older was used for the WVS 2017-2021. Sample size was set as effective sample size: 1200 for countries with population over 2 million, 1000 for countries with population less than 2 million. Countries with great population size and diversity (e.g. India, China, USA, Russia, Brazil etc.) are requirred to reach an effective sample of N=1500 or larger. Only 2 countries (Argentina, Chile) deviated from the guidelines and planned with an effective sample size below the set threshold. Sample design and other relevant information about sampling were reviewed by the WVS Scientific Advisory Committee and approved prior to contracting of fieldwork agency or starting of data collection. The sampling was documented using the Survey Design Form delivered by the national teams which included the description of the sampling frame and each sampling stage as well as the calculation of the planned gross and net sample size to achieve the required effective sample. Additionally, it included the analytical description of the inclusion probabilities of the sampling design that are used to calculate design weights. ; Interview ; Mode of collection: mixed mode Face-to-face interview: CAPI (Computer Assisted Personal Interview) Face-to-face interview: PAPI (Paper and Pencil Interview) Telephone interview: CATI (Computer Assisted Telephone Interview) Self-administered questionnaire: CAWI (Computer-Assisted Web Interview) Self-administered questionnaire: PaperIn all countries, fieldwork was conducted on the basis of detailed and uniform instructions prepared by the WVS scientific advisory committee and WVSA secretariat. The main data collection mode in WVS 2017-2021 is face to face (interviewer-administered). Several countries employed mixed-mode approach to data collection: USA (CAWI; CATI); Australia and Japan (CAWI; postal survey); Hong Kong SAR (PAPI; CAWI); Malaysia (CAWI; PAPI). The WVS Master Questionnaire was provided in English and each national survey team had to ensure that the questionnaire was translated into all the languages spoken by 15% or more of the population in the country. A central team monitored the translation process.