Suchergebnisse

У статті зроблено аналіз сутності та особливостей комерціалізації в освітній системі Сполучених Штатів Америки.Увага автора зосереджена на здійсненні всебічного аналізу американської системи освіти та виокремленні ряду особливих характеристик. Зважаючи на це, розглядається неолібералізм як тенденція зміни освітньої системи та неоліберальний університет, в основі якого ринкові відносини, засновані на обміні товарів, котрими наразі постають знання. Крім того, в статті здійснено соціологічний аналіз основних структурних утворень, потреб ринку, ролі викладачів та студентів – споживачів освітніх послуг. Автор застосовує історичний метод для аналізу комерціалізації, починаючи від появи перших приватних університетів, надалі – неолібералізму та неоліберальних університетів і, врешті­решт, сучасного суспільства споживання. В статті проведений аналіз праць провідних теоретиків американського суспільства, і на основі цього автор приходить до висновку, що викликає сумнів твердження відносно того, що університети поставали демократичними інститутами з альтруїстичними цілями. І, беззаперечно, зміни, які відбулися у зв'язку з неолібералізмом, не носять фундаментальний характер та не передбачають цілковитого перетворення ролі університету в суспільному житті. Тож у статті зазначається, що неоліберальний університет несе нову сферу і масштаби отримання прибутку, корпоративних цілей, освітньої політики та ідейних переконань, але в жодному разі не є тим структурним утворенням, яке кардинально перебудовує систему вищої освіти в США. ; У статті зроблено аналіз сутності та особливостей комерціалізації в освітній системі Сполучених Штатів Америки.Увага автора зосереджена на здійсненні всебічного аналізу американської системи освіти та виокремленні ряду особливих характеристик. Зважаючи на це, розглядається неолібералізм як тенденція зміни освітньої системи та неоліберальний університет, в основі якого ринкові відносини, засновані на обміні товарів, котрими наразі постають знання. Крім того, в статті здійснено соціологічний аналіз основних структурних утворень, потреб ринку, ролі викладачів та студентів – споживачів освітніх послуг. Автор застосовує історичний метод для аналізу комерціалізації, починаючи від появи перших приватних університетів, надалі – неолібералізму та неоліберальних університетів і, врешті­решт, сучасного суспільства споживання. В статті проведений аналіз праць провідних теоретиків американського суспільства, і на основі цього автор приходить до висновку, що викликає сумнів твердження відносно того, що університети поставали демократичними інститутами з альтруїстичними цілями. І, беззаперечно, зміни, які відбулися у зв'язку з неолібералізмом, не носять фундаментальний характер та не передбачають цілковитого перетворення ролі університету в суспільному житті. Тож у статті зазначається, що неоліберальний університет несе нову сферу і масштаби отримання прибутку, корпоративних цілей, освітньої політики та ідейних переконань, але в жодному разі не є тим структурним утворенням, яке кардинально перебудовує систему вищої освіти в США. ; This article analyzes the nature and features of the commercialization of the education system in the United States.Attention is focused on conducting the comprehensive analysis of the American education system and to underlining a number of special characteristics. Paying attention to this, neoliberalism is seen as a trend in the education system and neoliberal university, based on a market economy with exchange of goods, known as knowledge. In addition, the article gives a sociological a analysis of the basic structural units, market demand, the role of lecturers and students, which are the consumers of education. The author uses the historical method for the analysis of commercialization, beginning from the appearance of the first private university to the neoliberalism and neoliberal university, and modern consumer society. The paper analyses the works of leading theorists of USA society, and based on this, the author concludes that it is doubtful that universities have been democratic institutes for altruistic purposes. And, undoubtedly, due to neoliberalism, changes are not of a fundamental nature and don't provide the complete transformation as the university in society. Therefore, the article states that the neoliberal university has a new scope and extent of profit, corporate objectives, educational policy and ideological beliefs, but there is no case as the structural entity which radically restricting the system of of higher education in the United States.

У статті звертається увага на сутність та особливості культуроцентричного, процесного, інституційного та організаційного підходів, формуючих суть освітніх процесів в цілому. Автор розглядає університет не тільки як освітній і науковий, а й духовний центр, що формує особистість фахівця нового типу. Зазначається, що як соціальне явище, процес і соціальний інститут освіта приймає соціальні зміни суспільства, а перехідний характер соціальних процесів, домінування ринкових відносин у свою чергу позначаються на інституті освіти. Втім, саме інституційний підхід дає можливість розглядати освітні процеси і на соціальному, і на особистісному рівнях. Зауважується, що інституціоналізація вищої освіти як окремого соціального інституту в рамках всього соціального інституту освіти сталася в другій половині двадцятого століття, що дозволило говорити про провідну роль університетів у культурі модерну. Автор підкреслює, що у теорії вищої освіти широко визнана теза, що має численну аргументацію: установи вищої освіти за своєю природою – національні інститути. Вони регулюються національним законодавством, спираються на національні фінанси, готують фахівців для національної економіки. В принципі, поява нових форм взаємозв'язків – позитивний соціальний процес, але мають місце і негативні наслідки. Їх передумовою, на думку деяких дослідників, стала глобалізація, тобто дія «ринкових сил», які сприяють розвитку «світу без кордонів».

В статті звертається увага на явище економізації та маркетизації, а разом з тим експансії ринку освітніх послуг. Зазначається, що університети та науково­дослідні інститути, лікарні і школи, збройні сили і церкви, газети і телевізійні станції, музеї та оперні театри – всі ці зовсім різні види організацій, а також ряд інших протягом останніх десятиліть були піддані економізації. Увагу авторів привертають поняття комодифікації (перетворення продукту в товар) по відношенню до нетоварного виробництва, квазі­товарів, фіктивних товарів, реальних товарів і фіктивного капіталу. В цілому, аналізується розуміння ринкової економіки К. Поланьї, роль інформації, знань та інтелекту в постіндустріальній економіці. Стверд­жується, що в таких умовах знання набуває форму товару. Оскільки знання в сукупності виробляється і по суті не є дефіцитним (з економічної точки зору, це не є конкурентним), воно набуває товарну форму, будучи штучно дефіцитним. В статті зауважується, що ринковий тип мислення має глибокий вплив на систему освіти: тут від початкової до вищої школи мета навчання полягає в тому, щоб накопичити якомога більше інформації, головним чином, корисної для цілей ринку.

The authors' attention is drawn to the phenomenon of marketing and economization, and the expansion of the education market. It is noted that universities and research institutes, hospitals and schools, the military and the church, newspapers and television stations, museums and opera houses – all of them are completely different types of organizations, but as well as several others over the past decades were subjects of economization. It is considered the concept of commodification (converting the product into a commodity) in relation to subsistence production, quasi­goods, fake goods, real goods and fictitious capital. Overall, it is analyzed the understanding of the market economy of K. Polanyi, the role of information, knowledge and intellect in the post­industrial economy. It is alleged that in such circumstances, knowledge takes the form of the product. As knowledge is collectively produced and hasn't got any deficiency (from an economic point of view, it is not competitive), it obtains the commodity form, being artificially scarce. The article is observed that the market mindset has a profound impact on the education system: from elementary to high school education goal is to collect as much information as possible for the purposes of the market. Not a new phenomenon of the late XX century was the private sector of education, because in the information society had to create a cheap and effective way to mass higher education. This is due to the fact that private higher education is the fastest and most responsive to the innovations that bring with it ever more advanced information technologies. However, marketing and economization are topics of a number of research and development perspectives in sociology and other social sciences. At the moment, these prospects are barely related to each other, and each of them is still under development. The largest number of studies on market expansion and economization have been made in social spheres and organizations. Thus, universities and research institutes, hospitals and schools, armed forces and churches, newspapers and television stations, museums and opera houses - all these very different types of organizations, as well as others, have been influenced by economization over the past decades. Obviously, the study of certain social spheres provides most of the specific empirical knowledge of available marketing and economics; while three other approaches - the theory of social development, economic sociology and sociology of management reach a more generalized theoretical level of analysis. In particular, both theoretical and empirical studies of economics and marketing deal with the following questions: 1. How was economization conceptualized? What are the determining properties and forms of this phenomenon? 2. What is the dynamics of economization and market expansion? What is their origin, conditions and mechanisms and what determines their strength? What are the typical conflicts over the introduction and establishment of eco-management measures? 3. What are the consequences of economization and marketing? What functional and dysfunctional results of economization can be distinguished? So this set of questions needs a sociological explanation and study. ; В статті звертається увага на явище економізації та маркетизації, а разом з тим експансії ринку освітніх послуг. Зазначається, що університети та науково­дослідні інститути, лікарні і школи, збройні сили і церкви, газети і телевізійні станції, музеї та оперні театри – всі ці зовсім різні види організацій, а також ряд інших протягом останніх десятиліть були піддані економізації. Увагу авторів привертають поняття комодифікації (перетворення продукту в товар) по відношенню до нетоварного виробництва, квазі­товарів, фіктивних товарів, реальних товарів і фіктивного капіталу. В цілому, аналізується розуміння ринкової економіки К. Поланьї, роль інформації, знань та інтелекту в постіндустріальній економіці. Стверд­жується, що в таких умовах знання набуває форму товару. Оскільки знання в сукупності виробляється і по суті не є дефіцитним (з економічної точки зору, це не є конкурентним), воно набуває товарну форму, будучи штучно дефіцитним. В статті зауважується, що ринковий тип мислення має глибокий вплив на систему освіти: тут від початкової до вищої школи мета навчання полягає в тому, щоб накопичити якомога більше інформації, головним чином, корисної для цілей ринку. ; В статті звертається увага на явище економізації та маркетизації, а разом з тим експансії ринку освітніх послуг. Зазначається, що університети та науково­дослідні інститути, лікарні і школи, збройні сили і церкви, газети і телевізійні станції, музеї та оперні театри – всі ці зовсім різні види організацій, а також ряд інших протягом останніх десятиліть були піддані економізації. Увагу авторів привертають поняття комодифікації (перетворення продукту в товар) по відношенню до нетоварного виробництва, квазі­товарів, фіктивних товарів, реальних товарів і фіктивного капіталу. В цілому, аналізується розуміння ринкової економіки К. Поланьї, роль інформації, знань та інтелекту в постіндустріальній економіці. Стверд­жується, що в таких умовах знання набуває форму товару. Оскільки знання в сукупності виробляється і по суті не є дефіцитним (з економічної точки зору, це не є конкурентним), воно набуває товарну форму, будучи штучно дефіцитним. В статті зауважується, що ринковий тип мислення має глибокий вплив на систему освіти: тут від початкової до вищої школи мета навчання полягає в тому, щоб накопичити якомога більше інформації, головним чином, корисної для цілей ринку.