Suchergebnisse

The issue of Ukraine's geopolitical status through the prism of historiography and methodological discourse of domestic and foreign scholars is revealed. It is established that in the vast majority of scientific works the geopolitical status of Ukraine is defined as extremely low with a further tendency to deteriorate. It is found out that the decline of Ukraine's geopolitical status in the international arena began immediately after it acquired non-nuclear status under pressure from Russia and the United States. In the end, the "cassette" and "Kolchuga" scandals caused only a deterioration of both the international image and the geopolitical status of Ukraine. According to the works of leading Ukrainian scholars, the crisis of foreign policy and the decline of geopolitical status of the state were also caused by internal factors. These included the demographic crisis, large-scale corruption and falling GDP, which in turn led to an increase in Ukraine's negative trade balance. A significant number of scholars link the weakness of Ukraine's geopolitical status with its complicated geographical location. Thus, we can agree with the most authors that Ukraine is geographically located between the West and the East, as well as at the intersection of strategic interests of three civilizations: Euro-Atlantic, Eurasian and Islamic. It is this factor, along with Ukraine's internal problems, that determines the peripherality of Ukraine's geopolitical position as that of a buffer state. In order to finally transform Ukraine into a "gray" security zone and prevent its rapprochement with the EU and NATO, Russia launched a hybrid war in 2014, as a result of which it annexed Crimea and caused an armed conflict in Donbas. Such actions of Russia led to further weakening of the geopolitical status of Ukraine and its final transformation into an object of policy of powerful international players. In the current circumstances and forecasts, we increasingly share the idea of intensifying the Euro-Atlantic vector of Ukraine's foreign policy and establishing a strategic security dialogue to strengthen relations with Eastern European neighbors in the framework of the possible implementation of the Baltic-Black Sea project. ; Розкрито питання геополітичного статусу України через призму історіографії та методологічного дискурсу вітчизняних та зарубіжних науковців. Встановлено, що у абсолютній більшості наукових праць геополітичний статус України визначений як вкрай низький з подальшою тенденцією до погіршення. З'ясовано, що зниження геополітичного статусу України на міжнародній арені розпочалося одразу після набуття нею без'ядерного статусу під тиском Росії та США. Врешті «касетний» та «кольчужний» скандали зумовили лише погіршення як міжнародного іміджу, так і геополітичного статусу України. Згідно праць провідних українських вчених, криза зовнішньої політики та зниження геополітичного статусу держави були також зумовлені й внутрішніми чинниками. Серед них: демографічна криза, масштабна корупція та падіння рівня ВВП, що у свою чергу стало причиною зростання від'ємного торговельного сальдо України. Значна кількість науковців пов'язує слабкість геополітичного статусу України з її складним географічним положенням. Адже, варто погодитися з більшістю авторів, Україна географічно знаходиться між Заходом і Сходом, а також на перетині стратегічних інтересів трьох цивілізацій: євроатлантичної, євразійської та ісламської. Саме цей фактор, поряд із внутрішніми українськими проблемами, зумовлює периферійність геополітичного положення України як буферної держави. З метою остаточного перетворення України на «сіру» безпекову зону та унеможливлення зближення її з ЄС та НАТО, РФ у 2014р. розпочала гібридну війну унаслідок чого анексувала Крим та спричинила збройний конфлікт на Донбасі. Такі дії Росії зумовили подальше ослаблення геополітичного статусу України та остаточне перетворення її на об'єкт політики потужних міжнародних гравців. За нинішніх обставин і прогнозів дедалі розділяємо думку про активізацію євроатлантичного вектору зовнішньої політики України та налагодження стратегічного безпекового діалогу про зміцнення відносин зі східноєвропейськими сусідніми країнами у рамках можливої реалізації проекту Балто-Чорноморської співдружності (Міжмор'я).

Against the background of recent developments related to escalation of the conflct around Ukraine today is a very relevant question of geopolitics, which is a key indicator of the manifestation of the behavior of the international arena. In the establishment of a new world order in which take part mainly major powers, Russia has resorted to the old instruments of defending its foreign policy interests that were relevant during the Cold War. In this regard, experts argue that the capture territories more powerful states are archaic type of geopolitics, which does not correspond to the foreign policy of states in the XXI century. In case actualized in historical justifiation return to the state it an appropriate place in a multipolar world. In particular, Russian historians once again appealed to the terminology such as «Moscow the Third Rome». The basis of the current and previous geopolitical discourses and ideologies assigned geographical position of Russia as a precondition for the effects on neighboring states. Paradigm Pan-Slavism became one of the fist areas of theoretical and methodological study of geopolitical dominance in Eastern Europe and Eurasia region through the unifiation of all Slavic lands under the hegemony of Russia. The basic idea of this ideology was to create a Slavic federation based on ethnic cultural and linguistic community of Slavic nations under the auspices of the Orthodox Russia. The idea of Pan-Slavism was intended to be an alternative Pan-Germanism, which also advocated the unifiation of all German lands and peoples under the hegemony of Prussia. Another key theoretical direction in shaping Russian geopolitical strategy was Eurasianism. Sprouts Eurasianism as ideological currents and geopolitical doctrine appeared in the fist half. Nineteenth century. Its representatives have become known Russian writers and philosophers, such as G. Vernadsky, N. Alekseev, V. Ilyin, L. Karsavina, D. Svyatopolk-Mirsky, S. Frank, N. Troubetzkoy, P. Sawicki, G. Florovsky P. Suvchynskyy, L. Shestov, N. Berdyaev and others. The central problem was to fid Eurasian economic and politicaldevelopment related to its special geographical location and the location between East and West between Europe and Asia. Also Eurasian nations, according to representatives of the current, is a kind of fusion, which incorporates the tradition as Europe and Asia and from this created a distinctive culture of passionate ; Проанализированы концепты истоков российской геополитики на основе интерпретации таких известных геополитических и социально-философских учений как панславизм и евразийство. Названные теоретико-методологические направления доминирования на евразийском пространстве призваны были стать альтернативой стратегий пангерманизма и пантюркизма. Выяснено, что современное геополитическое поведение России базируется на идеях интеграции восточнославянского сообщества и евразийского пространства. ; Проаналізовано концепти витоків російської геополітики на основі інтерпретації таких відомих геополітичних і соціально-філософських вчень як панславізм та євразійство. Названі теоретико-методологічні напрями домінування на євразійському просторі покликані були стати альтернативою стратегій пангерманізму та пантюркізму. З'ясовано, що сучасна геополітична поведінка Росії базується на ідеях інтеграції східнослов'янської спільноти та євразійського простору

Розглянуто теоретичні та практичні аспекти зовнішньої політики РФ у контексті аналізу трансформацій її геополітичного статусу після розпаду СРСР. Також презентовано та проаналізовано бачення концепції євразійської геополітики різними авторами. Висвітлено геополітичну та геоекономічну діяльність Росії у площині її двох зовнішніх ключових векторів європейського та євразійського. Окремо звернуто увагу на економічні відносини РФ з АТР. ; Рассмотрены теоретические и практические аспектывнешней политики РФ в контексте анализа трансформацийее геополитического статуса после распада СССР. Такжепредставлено и проанализировано видение концепцииевразийской геополитики разными авторами. Освещеногеополитическую и геоэкономическую деятельность Россиив плоскости ее двух ключевых векторов европейскогои евразийского. Отдельно обращено внимание наэкономические отношения РФ с АТР. ; Theoretical and practical aspects of Russian foreign policyin the context of the analysis of the transformations of itsgeopolitical status after the collapse of the USSR. Also presentedand analyzed future vision of Eurasian geopolitics differentauthors. Lit geopolitical and economic activity in the Russianplane of its two key vectors European and Eurasian. Russia istrying to perform a so-called. «Eurasian mission», especiallythrough the active policy at both the European and Asian areas.In the political science literature has long rhetorical dilemmaappears relatively geopolitical status of in modern world-system.

Проаналізовано механізми реалізації російського геополітичного впливу на євразійському просторі відповідно до стратегії soft power. Зокрема окреслено ідейну складову та механізми використання «м'якої сили» у політиці РФ, специфіку поєднання «м'якої» та «жорсткої» сили у захисті російських зовнішньополітичних інтересів. Показано мету нарощування присутності РФ в інформаційному просторі СНД, специфіку поширення російських культурних цінностей шляхом популяризації російської мови, науки, освіти та культури. ; Mechanisms of realization of Russian geopoliticalinfluence in Eurasia according to soft powerStrategy were analyzed. In particular ideologicalcomponent and outlines mechanisms using «softpower» in the policy of the Russian Federation, thespecific combination of «soft» and «hard» power inthe defense of Russian foreign policy interests wereoutlined. The most affordable is the policy of agingreasonable balance between soft power and hardpower. A balanced and complementary use of thesetwo types of foreign influence makes it possible toobtain the best effect in achieving the state's foreignpolicy goals. In the Foreign Policy Concept of theRussian Federation from 2013 observed a warningagainst the use of «hard power» as an instrumentof political pressure on sovereign states andinterference in their internal affairs. Several politicalexperts also tend to regard Moscow's efforts to use«soft power» as fragmented and contrary to the veryessence of this strategy. There were many cases whenRussia gave full preference to the «tough force»,thus losing the potential of «soft power». One of thecomponents of the Eurasian geopolitical paradigmis the Russian language, which is designed to ensureRussia's influence over the protection of culturalinterests of numerous Russian and Russian-speakingcommunity in Russia. However, the percentage ofthe population of the world that speaks Russian oruse it online is constantly decreasing. In order tostrengthen Russia as an educational center, a majorpriority of its foreign policy advocates the formationof a single cultural, informational, scientific andeducational Eurasian space. However, the Russianeducational model does not compete with westernuniversities among post-Soviet countries. Onemore lever of soft Kremlin geopolitical influence inEurasia may be considered by Russian and Russianlanguagemedia through which information is madeavailable, focused on foreign audiences. To this end,Russia's strategy is correcting its image throughenhanced dialogue with all countries-partners. Thisidea was the establishment of the English satellitechannel «Russia today», which is broadcasted todayalmost in all countries of the world. The most partof airtime channel speaks about world politics withaccentuated advantage of the Russian point of view. ; Проанализированы механизмы реализациироссийского геополитического влияния наевразийском пространстве в соответствии состратегией soft power. В частности, обозначенаидейная составляющая и механизмыиспользования «мягкой силы» в политике РФ,специфика сочетания «мягкой» и «жесткой»силы в защите российских внешнеполитическихинтересов. Показана цель наращиванияприсутствия РФ в информационномпространстве СНГ, специфика распространенияроссийских культурных ценностей путемпопуляризации русского языка, науки,образования и культуры.

Розглянуто формування інформаційної політики Російської Федерації у постбіполярний період, спрямованої на посиленні державного регулювання як у межах Росії так і на теренах СНД. Окремо акцентовано увагу на законодавчій базі російської інформаційної політики, виробленні концептуальних підходів щодо її реалізації, вдосконаленні інформаційної безпеки та корекції іміджу РФ. ; Рассмотрено формирование информационной политики Российской Федерации в постбиполярный период, направленной на усиление государственного регулирования как в рамках России так и на территории СНГ. Отдельно акцентируется внимание на законодательной базе российской информационной политики, выработке концептуальных подходов к ее реализации, усовершенствовании информационной безопасности и коррекции имиджа РФ ; The forming of the information policy of the Russian Federation in the post-bipolar period, aimed at strengthening state regulation both within Russia and the CIS. Separately, focuses on the legal regulation of domestic and foreign Russian information policy. One of the steps was to develop appropriate conceptual approaches and doctrines concerning the implementation of internal and external information policy, and improving information security and image correction state. In order to implement information policy at different levels were created appropriate institutions such as the Federal Agency for Government Communications and Information (1991) and the Committee on Information Policy (1994). Function of the body, which ceased to exist in 2003 were transferred to the Russian FSB and the Service of Special Communication and Information of the Federal Security Service of Russia. Performance of different conceptual measures informatization federal subjects, usually simultaneously combined with the formation of information interaction of CIS countries, in particular through the creation of automated information exchange. Foreign policy of information through greater influence on political processes of post-Soviet countries. It is worth recalling that in recent years more and more information becomes tangible influence in the Ukrainian Information space that actively tries to influence all aspects of life through non-Ukrainian and anti-Ukrainian media. Russia plans to urgently address electronic digital gap with leading countries and by strengthening its own information security. Therefore, the emphasis shifted to prevent countermeasures strengthen Russia's role as one of the influential centers of the multipolar world through increased technological separation of the leading countries in the world and the establishment of information weapons. However, a single supranational information space within the CIS and the realization of the idea of information superpower is not yet beyond the conceptual framework

Розглянуто формування інформаційної політики Російської Федерації у постбіполярний період, спрямованої на посилення державного регулювання як у межах Росії, так і на теренах СНД. Окремо акцентовано увагу на законодавчій базі російської інформаційної політики, виробленні концептуальних підходів щодо її реалізації, вдосконаленні інформаційної безпеки та корекції іміджу РФ. ; The forming of the information policy of the RussianFederation in the post-bipolar period, aimed at strengtheningstate regulation both within Russia and the CIS. Separately,focuses on the legal regulation of domestic and foreignRussian information policy. One of the steps was to developappropriate conceptual approaches and doctrines concerningthe implementation of internal and external informationpolicy, and improving information security and imagecorrection state. In order to implement information policyat different levels were created appropriate institutions suchas the Federal Agency for Government Communicationsand Information (1991) and the Committee on InformationPolicy (1994). Function of the body, which ceased to exist in2003 were transferred to the Russian FSB and the Serviceof Special Communication and Information of the FederalSecurity Service of Russia. Performance of differentconceptual measures informatization federal subjects, usuallysimultaneously combined with the formation of informationinteraction of CIS countries, in particular through thecreation of automated information exchange. Foreign policyof information through greater influence on political processesof post-Soviet countries. It is worth recalling that in recentyears more and more information becomes tangible influencein the Ukrainian Information space that actively tries toinfluence all aspects of life through non-Ukrainian and anti-Ukrainian media. Russia plans to urgently address electronicdigital gap with leading countries and by strengthening itsown information security. Therefore, the emphasis shifted toprevent countermeasures strengthen Russia's role as one of theinfluential centers of the multipolar world through increasedtechnological separation of the leading countries in the worldand the establishment of information weapons. However, asingle supranational information space within the CIS and therealization of the idea of information superpower is not yetbeyond the conceptual framework. ; Рассмотрено формирование информационнойполитики Российской Федерации в постбиполярныйпериод, направленной на усиление государственногорегулирования как в рамках России, так и натерритории СНГ. Отдельно акцентировано вниманиена законодательной базе российской информационнойполитики, выработке концептуальных подходов к еереализации, усовершенствовании информационнойбезопасности и коррекции имиджа РФ.

Розглянуто пріоритетні напрями взаємовідносин двох ядерних наддержав у постбіполярний період. Зокрема коротко розкрито питання співпраці у галузі ядерної безпеки та міжнародної стабільності, а також проаналізовано причини та наслідки суперечностей у геополітичній сфері. ; Рассмотрены приоритетные направления взаимоотношений двух мощных ядерных государств – Российской Федерации и Соединенных Штатов Америки в постбиполярный период. В частности вкратце раскрыт вопрос сотрудничества в отрасли ядерной безопасности и международной стабильности, а также проанализированы противоречия в геополитической сфере. ; The aim of the article is to outline the Russian-American dialogue on reducing strategic nuclear weapons, conflicts of interests in the post-analysis of the discourse about the deployment of U. S. missile defense system in Eastern Europe. Considered priorities relationship of two nuclear superpowers in the post-bipolar period. Specifically briefly exposed to cooperation in the field of nuclear security and international stability and analyzes the causes and consequences of geopolitical conflicts in the post. With the end of the Cold War, Russia has ceased to be one of the poles of the global impact that long considered the Soviet Union. After the Soviet collapse, Russia is trying to regain its former power, not excluding the new round of confrontation with the U. S. Evidence of this is the policy of President Vladimir Putin, who is trying to restore the Russian Empire through the formation of different integration structures. At the turn of the millennium, Russia is trying to keep an equal dialogue with the U. S. on key international security issues in the context of nuclear disarmament, the fight against international terrorism and other global challenges. Russian-American relations in the post-bipolar period characterized by cycles, as is often the phase differences between the two nuclear powers varies warming for what follows a new round of confrontation. Cooling of political relations between the two countries, which is clearly traced in the last few years, some political experts tend to be regarded as the beginning of a «new Cold War». However, given the new geopolitical balance of power in the international arena renovation confrontation between two nuclear powers such as the Soviet-American today seems unlikely. Last largely refuted inconvenience aggravation of the conflict for both sides.Meanwhile politics Barack Obama aims to optimize the Russian-American relations in the context of the so-called «reset».