Search results

Small entrepreneurship in rural areas plays a significant role in the Ukrainian economy, since its development contributes to the economic growth of the welfare of rural residents, the acceleration of scientific and technological progress, contributes to the saturation of the territorial markets with the necessary goods and services, and provides employment of freed labor resources. However, one of the main problems that slow down the development of small businesses in rural areas is the lack of financial support at the regional and national levels. A prerequisite for the further successful development of small business in rural areas is the stable and comprehensive state regulation. To date, there is no single algorithm of state intervention in the sphere of entrepreneurial activity. Each state, in accordance with socio-economic conditions of development, establishes state priorities and general state development. Small entrepreneurship in rural areas develops under the influence of external participants in the process: the state, local governments, and competitors. In reforming the economy, small businesses in rural areas have assumed the role of creator of the foundation for creating a new management system. The creation of small enterprises in rural areas allows solving a number of organizational and economic tasks, namely: the refusal of centralized management due to its ineffectiveness; creation of conditions for the reduction of the number of employees due to the elimination of ineffective units; the implementation of rational transformations for the further development of a particular area of the entire region. State regulation and support for the development of small businesses in rural areas in Ukraine should include a system of regulatory, economic and organizational measures that will promote the living standards of the population in rural areas, increase the efficiency of economic activity and rational use of available resources. Consequently, the further development of rural areas of Ukraine depends on how the state, community and rural dwellers work in this regard. The reasons for the slowdown of rural areas are the lack of human capital in rural areas, as well as financial support. It is also necessary to develop a single legal space within which social partnership of all members of society can be realized for the common goal – development and prosperity of not a separate group of people, but of the entire population of our rich country. Prospects for further research we see in the future the study of regional features of state support of small business in rural areas. ; Мале підприємництво на сільських територіях відіграє значну роль в економіці України, оскільки його розвиток сприяє економічному зростанню добробуту сільських жителів, прискоренню науково-технічного прогресу, сприяє насиченню територіальних ринків необхідними товарами і послугами, забезпечує зайнятість вивільнених трудових ресурсів. Проте, однією з головних проблеми, які сповільнюють розвиток малого підприємництва на сільських територіях, є недостатня фінансова підтримка на регіональному та загальнодержавному рівні. Передумовою подальшого успішного розвитку малого підприємництва на сільських територіях є стабільне і всебічне державне регулювання. На сьогоднішній день немає єдиного алгоритму державного втручання у сферу здійснення підприємницької діяльності. Кожна держава у відповідності до соціально-економічних умов розвитку, встановлює державні пріоритети та загально державного розвитку. Мале підприємництва на сільських територіях розвивається під впливом зовнішніх учасників процесу: держави, органів місцевого самоврядування, конкурентів. У реформуванні економіки малі підприємства на сільських територіях взяли на себе роль творця підґрунтя для створення нової системи господарювання. Створення малих підприємств на сільських територіях дозволяє вирішувати низку організаційно-економічних завдань, а саме: відмова від централізованого управління через його неефективність; створення умов для скорочення чисельності працюючих внаслідок ліквідації неефективних підрозділів; здійснення раціональних перетворень для подальшого розвитку певної сфери усього регіону. Державне регулювання та підтримка розвитку малого підприємництва на сільських територіях в Україні має включати систему нормативно-правових, економічних і організаційних заходів, які сприятимуть підвищенню рівня життя населення на сільських територіях, підвищення ефективності ведення господарської діяльності та раціональне використання наявних ресурсів. Отже, подальший розвиток сільських територій України залежить від того, як спрацює у цьому відношенні держава, громада та сільський мешканець. Причинами, що сповільнюють розвиток сільських територій є відсутність реалізації людського капіталу на сільських територіях, а також фінансової підтримки. Також, необхідно розробити єдиний правовий простір, в межах якого може бути реалізоване соціальне партнерство всіх членів суспільства заради спільної мети – розвитку та процвітання не окремої групи населення, а всього населення нашої багатої країни. Перспективи подальшого дослідження вбачаємо в подальшому вивченні регіональних особливостей державної підтримки малого підприємництва на сільських територіях.

Corporations, at the present stage of development of our country can become one of the most powerful and effective tools for managing modern business processes. The key to not only the investment attractiveness, ah guarantee the effective functioning of enterprises in an increasingly competitive, is the effectiveness of corporate governance, and therefore the problem of improving corporate governance is an increased interest not only from the domestic business, legislative and executive power, but the domestic economic science. Studies confirm the fact that corporate governance is a complex process that combines organizational, legal, economic, motivational, social, psychological and other mechanisms. Effective management enables corporations to do business in new, by improving the financial performance of the company due to the higher productivity (profitability) of capital investment, mobilizing capital for faster project execution than competitors. Criteria for effective corporate governance can Previews two general components: a significant proportion of intangible assets, which leads to the increase of the value and investment attractiveness of the market; guaranteed availability disciplinary control over the work of top–managers. The process of corporate governance covering all participants interested in the development of corporations, each of which has its own interests. Improving corporate governance system improves the efficiency of organizations and expands their access to external sources of financing, which is a prerequisite for sustainable economic growth. Improvement of corporate governance remains a priority, both nationally and internationally, but they should be developed taking into account the interests of all participants. In addition to the above areas of corporate governance problems deserve further study such aspects as: strengthening state influence on the processes of corporate governance; increasing the responsibility of senior management to all shareholders; strengthening the role of auditing the management of the Corporation; forming a system of risk management and a number of other pressing issues. ; Корпорации, на современном этапе развития нашей страны, могут стать одним из мощных и эффективных инструментов управления современными бизнес процессами. Залогом не только инвестиционной привлекательности компании, а и гарантией эффективного функционирования предприятий в условиях растущей конкурентной борьбы, является эффективность корпоративного управления, и поэтому проблема улучшения корпоративного управления вызывает повышенный интерес не только со стороны отечественного бизнеса, законодательной и исполнительной власти, но и отечественной экономической науки.Проведенные исследования подтверждают факт, что корпоративное управление, это сложный процесс, который сочетает в себе организационно–правовые, экономические, мотивационные, социально–психологические и другие механизмы. Эффективное управление корпорациями дает возможность по новому заниматься предпринимательской деятельностью, путем улучшения финансовых результатов компании за счет более высокой производительности (рентабельности), инвестиционного капитала, мобилизация капитала для быстрого выполнения проектов, чем конкуренты. Критерии эффективного корпоративного управления можно разделить на два общие составляющие: это нематериальные активы, что приводит к росту стоимости и инвестиционной привлекательности на рынке; наличие гарантированного дисциплинарного контроля за работой топ–менеджеров.Процесс корпоративного управления охватывает всех участников заинтересованных в развитии компании, каждая из которых имеет свои интересы. Совершенствование системы корпоративного управления способствует повышению эффективности организаций и расширению их доступа к внешним источникам финансирования, является одним из условий устойчивого роста экономики. Совершенствование системы корпоративного управления остается одной из приоритетных задач, как на общегосударственном уровне, так и на международном, однако они должны быть разработаны с учетом интересов всех участников.Кроме выше перечисленных направлений решения проблем корпоративного управления дальнейшего исследования заслуживают такие его аспекты, как: усиление влияния государства на процессы корпоративного управления; увеличение ответственности высшего руководства перед всеми акционерами; усиление роли аудиторской деятельности управленческих органов корпорации; формирование системы управления рисками и целый ряд других актуальных проблем. ; Корпорації, на сучасному етапі розвитку нашої країни, можуть стати одним із потужних і ефективних інструментів управління сучасними бізнес процесами. Запорукою не тільки інвестиційної привабливості компанії, ай гарантією ефективного функціонування підприємств в умовах зростаючої конкурентної боротьби, є ефективність корпоративного управління, і тому проблема поліпшення корпоративного управління викликає підвищений інтерес не тільки з боку вітчизняного бізнесу, законодавчої і виконавчої влади, але й вітчизняної економічної науки. Проведені дослідження підтверджують факт, що корпоративне управління, це складний процес, який поєднує в собі організаційно–правові, економічні, мотиваційні, соціально–психологічні та інші механізми. Ефективне управління корпораціями дає можливість по новому займатися підприємницькою діяльністю, шляхом поліпшення фінансових результатів компанії за рахунок більш високої продуктивності (рентабельності), інвестиційного капіталу, мобілізація капіталу для швидшого виконання проектів, ніж конкуренти.Критерії ефективного корпоративного управління можна розглядами двома загальним складовими: значна частка нематеріальних активів, що призводить до зростанні вартості та інвестиційної привабливості на ринку; наявність гарантованого дисциплінарного контролю за роботою топ–менеджерів. Процес корпоративного управління охоплює всіх учасників зацікавлених в розвитку корпорації, кожна з яких має свої інтереси. Вдосконалення системи корпоративного управління сприяє підвищенню ефективності організацій та розширенню їх доступу до зовнішніх джерел фінансування, що є однією з умов стійкого зростання економіки. Удосконалення системи корпоративного управління залишається одним із пріоритетних завдань, як на загальнодержавному рівні так і на міжнародному, проте вони мають бути розроблені з врахуванням інтересів всіх учасників. Крім вище перерахованих напрямів вирішення проблем корпоративного управління подальшого дослідження заслуговують такі його аспекти, як: посилення впливу держави на процеси корпоративного управління; збільшення відповідальності вищого керівництва перед усіма акціонерами; посилення ролі аудиторської діяльності управлінських органів корпорації; формування системи управління ризиками та ціла низка інших актуальних проблеми.

The article substantiates the relevance and summarizes the factors hampering socio-economic development of rural areas. It is noted that in rural areas there is high unemployment, a steadily increasing number of peasants who migrate to cities, deteriorating industrial and social infrastructure. The definition of such concepts as territory, rural territory, rural development areas. In particular it is noted that the socio-economic development of rural areas is irreversible, directed, regular change of economic environment and social infrastructure of the territory, in consequence of which there is the creation of a new qualitative state. Given the socio-economic development of rural areas. Positive changes and remaining challenges. The necessity of developing the concept of sustainable development of rural areas. Further development of rural areas should take into account new principles of organizational support and funding, and should be among the priorities of comprehensive development, attraction of investment resources, and the needs of the rural population. Because, now priority of policy areas in Ukraine is far from perfect and requires a phased solution to all problems. First step is to develop appropriate legislation that will take into account all the peculiarities of the socio-economic situation of our country. Requires coordination and adoption of the nearly 37 important bills that are important not only for the development of Silk areas, and for the entire agricultural sector. However, it is not writing these laws and their enforcement. The importance of rural development is the creation of state support to producers of the country, determining reasonable amounts of budget allocations for agricultural production, leading to increasing access to social benefits and creating conditions for social responsibility. Implementation of the proposed measures will make it possible to stabilize the demographic situation and increase sustainable employment in rural areas; increase income of rural residents, will increase revenues to the level of urban residents; approximation of living conditions in the countryside to the city and the preservation of rural areas; reduce anthropogenic pressures on the system landscape and natural environment. ; В статье обоснована актуальность и обобщены факторы, которые осложняют социально-экономическое развитие сельских территорий. Отмечено, что в сельской местности наблюдается высокий уровень безработицы, постоянно увеличивается количество крестьян, которые мигрируют в города, ухудшается производственная и социальная инфраструктура. Дано определение таким понятиям, как территория, сельская территория, развитие сельских территорий. В частности отмечается, что социально-экономическое развитие сельских территорий необратимая, направленное, закономерное изменение экономической среды и социальной инфраструктуры территории, в следствие чего происходит создание нового качественного состояния. Приведены показатели социально-экономического развития сельских территорий. Отмечены положительные изменения и нерешённые проблемы. Обоснована необходимость разработки Концепции устойчивого развития сельских территорий. Дальнейшее развитие сельских территорий, должно происходить с учётом новых принципов организационного обеспечения и финансирования, а также быть среди приоритетов комплексного развития, привлечение инвестиционных ресурсов, и учёта потребностей сельского населения. ; У статті обґрунтовано актуальність та узагальнено чинники, які ускладнюють соціально-економічний розвиток сільських територій. Відмічено, що у сільській місцевості спостерігається високий рівень безробіття, постійно збільшується кількість селян, які мігрують до міста, погіршується виробнича і соціальна інфраструктура. Подано визначення таким поняттям, як територія, сільська територія, розвиток сільських територій. Зокрема відмічається, що соціально-економічний розвиток сільських територій - необоротна, спрямована, закономірна зміна економічного середовища та соціальної інфраструктури території, в наслідок чого відбувається створення нового якісного стану. Наведено показники соціально-економічного розвитку сільських територій. Відмічено позитивні зміни та невирішені проблеми. Обґрунтовано необхідність розробки Концепції сталого розвитку сільських територій. Подальший розвиток сільських територій має відбуватися з врахуванням нових засадах організаційного забезпечення і фінансування, а також бути серед пріоритетів комплексного розвитку, залучення інвестиційних ресурсів, та врахування потреб сільського населення.