У статті розглядаються найбільш перспективні напрями залучення молоді до процесу становлення громадянського суспільства з врахуванням важливості розгортання євроінтеграційної стратегії в Україні. Обґрунтовується особлива роль дослідження соціальних Інтернет-мереж та необхідності формування системи громадянської освіти як провідних завдань забезпечення реальної участі молоді у розвитку вітчизняного громадянського суспільства.
Підкреслено, що саме молодь виступає нині чільним творцем глобального «мережевого суспільства, найбільш потужним системоутворюючим ресурсом якого стають соціальні інтернет-мережі, що виконують декілька важливих соціальних функцій, зокрема обслуговування громадських інтересів і потреб та формування громадської думки.
Доведено, що українська молодь може стати впливовим актором громадянського суспільства за умов подолання імітаційних ініціатив і практик громадянської активності, формування почуття політичної відповідальності на індивідуальному і груповому рівнях як засади утвердження «зрілого» громадянського суспільства.
У статті розглянуто проблему позорості органів влади місцевого рівня, зниження активності громадян та пасивність молоді до процесу контролю за органами влади. Дослідження вказує, що повна та актуальна інформація на веб-сайті та постійний контакт з жителями, підсилить позитивний імідж громад серед інших громад та усіх зацікавлених у співпраці сторін.
У статті піднімається питання прозорості у Миколаївському районі, де активісти натрапляють на значну кількість супротиву та закритості влади від громадян, пояснюючи це тим, що не варто витрачати час на інформування.
Сучасний світ вимагає кардинально відркитого, інформаційного підходу. Адже процес децентралізації передбачає, що з часом, громади мають забезпечувати себе в усьому самостійно, мають настільки зараз розкрити в громадах потенціал, щоб провідні ресурси були основою для самодостатності.
Розбудова громадянського суспільства, активне залучення до цього процесу молодого покоління є одним із найважливіших завдань суспільного розвитку в Украї ні на її шляху до успішної інтеграції в світову спільноту.
У статті розглянуто теоретичні та практичні аспекти діяльності органів місцевого самоврядування у сучасний період розвитку українського суспільства, розкрито сутність та значення соціальної відповідальності в управлінні на місцях, а також значення головних аспектів у становленні та розвитку громадянського суспільства.
Зазначено практику розвинених країн світу, що дає змогу побачити значну різноманітність способів організації місцевого самоврядування. Визначено особливості соціальної відповідальності у період децентралізації.
На основі аналізу практичної діяльності органів місцевого самоврядування Миколаївського району з'ясовано низький рівень становлення інституту соціальної відповідальності, що не виправдовує стратегічного плану щодо розвитку європейських цінностей у побудові громадянського суспільства через призму взаємодії громади та місцевої влади.
Авторами вказується на необхідності використовувати досвід сільських рад, ОТГ, які мають яскравий приклад всезадоволеності громади розвитком сіл, загальним благоустроєм та орієнтацією на кожну особистість. Наголошено що спецiальнi принципи спiвпрацi мiж Україною та ЄС покликанi на регулювання вiдносин в межах рiзних галузей.
Обґрунтовано завдання щодо становлення та розвитку громадянського суспільства через призму чіткої соціальної відповідальності органів місцевого самоврядування перед громадою та суспільства в цілому.
The article outlines the ways of engaging young people in the development of civil society in Ukraine. Socially and politically active young people are one of the necessary conditions for forming a democratic society and establishing sustainable and functioning civil society institutions. Therefore, in this paper, the scholars aim to identify the ways of youth interaction with public authorities in Ukraine and general levels of youth civic engagement, as well as to characterize the culture of citizenship as a factor in involving young people in civil society development. The research reveals the relevant issue regarding the prominent role of civil society in various spheres of activity of state authorities and local self-government bodies, a qualitatively new level of interaction between civil society, especially youth as an active part of it, and state and local self-government bodies in order to establish effective dialogue and partnership relations of state bodies authorities, local self-government bodies with civil society organizations.
The research combined interdisciplinary approaches of several related scientific fields (political science, public administration and education), which allowed to set broader goals and find new ways for improving youth engagement in the development of civil society in Ukraine. The authors developed and conducted an expert survey on youth engagement in the development of civil society and identified possible ways to improve youth participation in public and political life. Authors interviewed 24 experts aged from 18 to 60 years from various fields who are interested in building a democratic state governed by the rule of law: leaders and members of public organizations, teachers of higher education institutions, scholars, deputies of regional and local councils, civil society activists and businessmen.
It was determined that the effective participation of youth in decision-making processes consists in creating opportunities to involve youth in influencing, shaping, developing and promoting policy and development of services and programs. These opportunities are created by developing a range of formal and informal mechanisms for youth participation, from youth advisory groups to focus groups, from ongoing consultation work to supporting youth projects. As a result of the study, the authors developed a set of conclusions and recommendations addressed to educational institutions, public authorities, local governments and civil society organizations.
The relevance of the study of the socio-psychological phenomenon of personal security in the era of post-modernism is due to the real problems of today's society, which at the present stage of state development are characterized by acute interrelationships between the requirements of social security as a factor of socio-political and national security and the real state of mental existence. associated with indicators of social well-being of the individual. The aim of the article is to prove that the concept of anxiety is a characteristic of social society in the era of postmodernism, preceding the need for security; to give a generalized concept of security in the era of postmodernism as a set of attributes; to identify indicators of psychological security as a complex polyfunctional phenomenon in the era of postmodernism. The article indicates that the choice of specific aspects of human security and the perspective of their consideration depend on the system in which man is included, such as the system "man - nature", "man - production", "man - technology", as well as social systems "man - man "," man - society "," man - state ". Three factors that determine human safety are specified: the human factor, the environmental factor and the security factor; and physical and psychological means of protection against dangerous situations.
