Suchergebnisse

Aim. To elucidate the bioethics' morals and absolutes what should be used by medical workers for medical care of incurable patients. Materials and metods. The analysis of regulations, laws and ethics acts was performed using the bibliographic and hermeneutic methods.Results. The attitude to death was analyzed in the article, which is characteristic of civilization as well as the inviolability of human life in the context of God's law "Thou shalt not kill!". The euthanasia as an act of murder that cannot be allowed under any circumstances was revealed. palliative care as care of the entire human personality is disclosed and the principles of bioethics that require a doctor's personal responsibility for the life and health of the patient. These questions cannot be leaved without attention and public administration.Conclusions. Euthanasia and proper palliative care are not only the quite different things, it is the radical opposition. Governments should take care about proper and useful laws and acts. The implementation of palliative care instead of euthanasia is the way of mitigation of suffering of incurable human. ; Мета: висвітлити засади біоетики, якими повинні керуватися медичні працівники у наданні допомоги невиліковно хворим.Матеріали і методи. За допомогою бібліографічного та герменевтичного методів проведено аналіз нормативних документів та етичних актів.Результати. В статті розглядаються ставлення до смерті, яке служить характеристикою цивілізації, а також недоторканість людського життя в контексті Божого Закону «Не вбий!». Висвітлюється евтаназія як акт вбивства, який не можна дозволити за будь-яких умов. Розкривається паліативне лікування як цілковита опіка над особистістю людини, а також принципи біоетики, які вимагають від лікаря особистої відповідальності за життя та здоров'я пацієнта.Висновки. Евтаназія і добре здійснювана паліативна опіка є не тільки різними – вони знаходяться в радикальній опозиції. Органи державного управління повинні подбати про відповідне законодавче врегулювання цієї проблеми, впроваджуючи замість евтаназії паліативну терапію – пом'якшення страждань невиліковно хворої людини.

Aim. To elucidate the bioethics' morals and absolutes what should be used by medical workers for medical care of incurable patients. Materials and metods. The analysis of regulations, laws and ethics acts was performed using the bibliographic and hermeneutic methods.Results. The attitude to death was analyzed in the article, which is characteristic of civilization as well as the inviolability of human life in the context of God's law "Thou shalt not kill!". The euthanasia as an act of murder that cannot be allowed under any circumstances was revealed. palliative care as care of the entire human personality is disclosed and the principles of bioethics that require a doctor's personal responsibility for the life and health of the patient. These questions cannot be leaved without attention and public administration.Conclusions. Euthanasia and proper palliative care are not only the quite different things, it is the radical opposition. Governments should take care about proper and useful laws and acts. The implementation of palliative care instead of euthanasia is the way of mitigation of suffering of incurable human. ; Мета: висвітлити засади біоетики, якими повинні керуватися медичні працівники у наданні допомоги невиліковно хворим.Матеріали і методи. За допомогою бібліографічного та герменевтичного методів проведено аналіз нормативних документів та етичних актів.Результати. В статті розглядаються ставлення до смерті, яке служить характеристикою цивілізації, а також недоторканість людського життя в контексті Божого Закону «Не вбий!». Висвітлюється евтаназія як акт вбивства, який не можна дозволити за будь-яких умов. Розкривається паліативне лікування як цілковита опіка над особистістю людини, а також принципи біоетики, які вимагають від лікаря особистої відповідальності за життя та здоров'я пацієнта.Висновки. Евтаназія і добре здійснювана паліативна опіка є не тільки різними – вони знаходяться в радикальній опозиції. Органи державного управління повинні подбати про відповідне законодавче врегулювання цієї проблеми, впроваджуючи замість евтаназії паліативну терапію – пом'якшення страждань невиліковно хворої людини.