Suchergebnisse

Актуальність. Президентські вибори 2019 р., які, за висновками багатьох експертів, стали найбруднішими за всю історію незалежної України, значно актуалізували проблему об'єктивності журналістської інформації в електоральному процесі.Мета статті — розкрити механізм забезпечення об'єктивності журналістської інформації в процесі політичних виборів в умовах демократії.Об'єкт дослідження — проблема забезпечення об'єктивності демократії в процесі політичних виборів.Методологія статті ґрунтується на системному, структурно-функціональному, компаративному та біхевіористському підходах до дослідження проблеми.Новизна матеріалу полягає у переведенні проблеми об'єктивності журналістської діяльності з морально-етичної площини в площину її практичної реалізації.Практичне значення зумовлене можливістю використання цього матеріалу в навчальному процесі з фахової підготовки студентів за спеціаль-ністю «Журналістика».Висновки. Абсолютної об'єктивності журналістської діяльності на політичних виборах не існує, оскільки ця діяльність детермінується позицією власників ЗМІ та політичними вподобаннями самих журналістів. Проте плюралістичність демократичних режимів спричиняє феномен відносної об'єктивності, який полягає в тому, що виборці можуть користуватися різними виданнями, які відображають різні позиції та підтримують явно чи приховано різні політичні сили та різних кандидатів, порівнювати їх публікації та потім робити самостійний вибір. Відносна об'єктивність має забезпечуватися: забороною концентрації інформаційних видавництв у руках одного власника; посиленням контролю та кримінальної відповідальності за публікацію недостовірної інформації; посиленням роботи щодо формування політико-правової та професійної культури журналістів (у зв'язку з цим доцільно ввести до програм фахової підготовки журналістів у вищих навчальних закладах України як обов'язковий предмет «Інформаційне право», спрофілювавши його на потреби їх професійної діяльності); підвищенням уваги до виховання політичної культури громадян. ; The article explores the problem of ensuring the objectivity of information in the process of political elections. The author argues that absolute objectivity does not exist, because journalistic activities are determined by the position of media owners and political preferences of journalists themselves. However, in a democracy, political and cultural pluralism brings about a variety of media attitudes in the election, which enables voters to make free choices based on understanding of their interests.

Актуальність. Президентські вибори 2019 р., які, за висновками багатьох експертів, стали найбруднішими за всю історію незалежної України, значно актуалізували проблему об'єктивності журналістської інформації в електоральному процесі.Мета статті — розкрити механізм забезпечення об'єктивності журналістської інформації в процесі політичних виборів в умовах демократії.Об'єкт дослідження — проблема забезпечення об'єктивності демократії в процесі політичних виборів.Методологія статті ґрунтується на системному, структурно-функціональному, компаративному та біхевіористському підходах до дослідження проблеми.Новизна матеріалу полягає у переведенні проблеми об'єктивності журналістської діяльності з морально-етичної площини в площину її практичної реалізації.Практичне значення зумовлене можливістю використання цього матеріалу в навчальному процесі з фахової підготовки студентів за спеціаль-ністю «Журналістика».Висновки. Абсолютної об'єктивності журналістської діяльності на політичних виборах не існує, оскільки ця діяльність детермінується позицією власників ЗМІ та політичними вподобаннями самих журналістів. Проте плюралістичність демократичних режимів спричиняє феномен відносної об'єктивності, який полягає в тому, що виборці можуть користуватися різними виданнями, які відображають різні позиції та підтримують явно чи приховано різні політичні сили та різних кандидатів, порівнювати їх публікації та потім робити самостійний вибір. Відносна об'єктивність має забезпечуватися: забороною концентрації інформаційних видавництв у руках одного власника; посиленням контролю та кримінальної відповідальності за публікацію недостовірної інформації; посиленням роботи щодо формування політико-правової та професійної культури журналістів (у зв'язку з цим доцільно ввести до програм фахової підготовки журналістів у вищих навчальних закладах України як обов'язковий предмет «Інформаційне право», спрофілювавши його на потреби їх професійної діяльності); підвищенням уваги до виховання політичної культури громадян. ; The article explores the problem of ensuring the objectivity of information in the process of political elections. The author argues that absolute objectivity does not exist, because journalistic activities are determined by the position of media owners and political preferences of journalists themselves. However, in a democracy, political and cultural pluralism brings about a variety of media attitudes in the election, which enables voters to make free choices based on understanding of their interests.

The article is devoted to the little-studied problem of journalistic information objectivity. Analyzing it in the context of the legal culture of journalists, the author highlights four factors that have a significant effect on the formation of journalists' domestic demand for objective coverage of social events. The author links the strengthening of journalists' information objectivity with the development of the democratic process; improvement of public control over the relations between publishers and editors, on the one hand, and journalists, on the other; the strengthening of the moral factor in shaping the legal culture of journalists; improvement of the system of their professional training.Key words: journalism, law, culture, legal culture, legal consciousness, legal behavior. ; Мета статті — висвітлити основні проблеми забезпечення об'єктивності інформації в контексті формування правової культури журналістів.Методологія дослідження. Стаття ґрунтується на біхевіористському, системному, структурно-функціональному та аксіологічному аналізові правових аспектів журналістської діяльності.Результати дослідження полягають у визначенні та структуруванні проб-лем формування правової культури журналістів в аспекті забезпечення ними об'єктивності інформації. На думку автора, до таких належать: особ-ливість політичного режиму, тиск на журналістську діяльність видавців та редакторів засобів масової інформації, внутрішні переконання й суб'єктивні вподобання журналістів та їхня фахова підготовка. Посилення об'єктивності журналістської інформації пов'язане з розвитком демократичного процесу; вдосконаленням суспільного контролю за взаємовідносинами між видавцями й редакторами, з одного боку, та журналістами, з іншого; посиленням морального чинника у формуванні правової культури журналістів; удосконаленням системи фахової підготовки.Новизна. Уперше докладно та різноаспектно проаналізовано чинник об'єктивності інформації в контексті формування правової культури журналістів.Практичне значення. Результати дослідження сприятимуть удосконаленню медійного законодавства в напрямі посилення об'єктивності інформації. Матеріали статті можна використовувати в процесі фахової підготовки журналістів.Ключові слова: журналістика, право, культура, правова культура, правосвідомість, правова поведінка.

Актуальність дослідження зумовлена зростаючим впливом журналістики на політичні відносини. У сучасних умовах політична журналістика стала важливим засобом регулювання соціальної поведінки. Хоча існує немало наукових публікацій, що присвячені питанням політичної журналістики, багато важливих аспектів її проблемної галузі потребують розгляду.Метою статті — розглянути три питання, які ще не були чітко висвітлені в літературі: як політична журналістика виокремлюється із загального контексту журналістики; які особливості політичної журналістики; чим політичні медіаспостерігачі відрізняються від політологів.Методологія дослідження базується на системних, структурних, функ-ціональних та порівняльних методах аналізу політичної журналістики.Результати дослідження — удосконалена концепція політичної журналістики; виявлення найважливіших факторів, що визначають особливості журналістської діяльності у сфері політики; знаходження найзначущіших відмінностей між політичною журналістикою та політологією.Новизна цієї роботи полягає в тому, що особливості політичної журналістики аналізуються, по-перше, у контексті її предметного поля (політичної сфери суспільних відносин); по-друге, у межах порівняння її з політологією, яка має ту саму предметну сферу.Висновки дослідження можна узагальнити наступним чином. Розвиток політичної журналістики зумовлений двома основними факторами: політичним та професійним. Політичний фактор пов'язаний з утвердженням демократії, що забезпечує надійну гарантію свободи вираження поглядів та інформації, незалежності політичних спостерігачів від тиску власників ЗМІ та влади. Професійний фактор зумовлений удосконаленням журналістської підготовки в галузі політології. ; The features of political journalism due to its subject field are analyzed. The authors focus on three issues: defining the essence of political journalism, revealing the specific features of journalism in politics, highlighting the relationship between political science and political journalism. The main conclusions of the study are as follows: political journalism includes only those publications in the media, the subject of which is directly the political sphere of public relations. Political journalism is determined by the following factors: political regime, the priority of the function of social control and the cyclical nature of activity. Political journalism, although related to political science, is at the same time significantly different from it.

Актуальність дослідження зумовлена зростаючим впливом журналістики на політичні відносини. У сучасних умовах політична журналістика стала важливим засобом регулювання соціальної поведінки. Хоча існує немало наукових публікацій, що присвячені питанням політичної журналістики, багато важливих аспектів її проблемної галузі потребують розгляду.Метою статті — розглянути три питання, які ще не були чітко висвітлені в літературі: як політична журналістика виокремлюється із загального контексту журналістики; які особливості політичної журналістики; чим політичні медіаспостерігачі відрізняються від політологів.Методологія дослідження базується на системних, структурних, функ-ціональних та порівняльних методах аналізу політичної журналістики.Результати дослідження — удосконалена концепція політичної журналістики; виявлення найважливіших факторів, що визначають особливості журналістської діяльності у сфері політики; знаходження найзначущіших відмінностей між політичною журналістикою та політологією.Новизна цієї роботи полягає в тому, що особливості політичної журналістики аналізуються, по-перше, у контексті її предметного поля (політичної сфери суспільних відносин); по-друге, у межах порівняння її з політологією, яка має ту саму предметну сферу.Висновки дослідження можна узагальнити наступним чином. Розвиток політичної журналістики зумовлений двома основними факторами: політичним та професійним. Політичний фактор пов'язаний з утвердженням демократії, що забезпечує надійну гарантію свободи вираження поглядів та інформації, незалежності політичних спостерігачів від тиску власників ЗМІ та влади. Професійний фактор зумовлений удосконаленням журналістської підготовки в галузі політології. ; The features of political journalism due to its subject field are analyzed. The authors focus on three issues: defining the essence of political journalism, revealing the specific features of journalism in politics, highlighting the relationship between political science and political journalism. The main conclusions of the study are as follows: political journalism includes only those publications in the media, the subject of which is directly the political sphere of public relations. Political journalism is determined by the following factors: political regime, the priority of the function of social control and the cyclical nature of activity. Political journalism, although related to political science, is at the same time significantly different from it.